ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2024 року
м. Київ
справа № 600/4386/22-а
адміністративне провадження № К/990/20901/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Мацедонської В.Е.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області
на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2023 року (головуючий суддя - Ватаманюк Р.В., судді: Сапальова Т.В., Капустинський М.М.)
у справі №600/4386/22-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області
про визнання протиправним та скасування наказу,
I. ПРОЦЕДУРА
1. У грудні 2022 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила:
- визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області від 28 грудня 2022 року № 312 о/с в частині звільнення зі служби в Національній поліції України згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області від 22 листопада 2022 року № 455 «Про застосування дисциплінарного стягнення» щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в органах поліції, що був підставою видачі наказу № 312 о/с від 28 грудня 2022 року;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 793,92 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що була відсутня на службі 24 жовтня 2022 року з поважних причин та з дозволу керівництва, отриманого під час телефонної розмови у цей день зранку, а саме у зв`язку з необхідністю звернутися до лікаря через погане самопочуття, що підтверджується довідкою. Окрім того, застосування до неї такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення зі служби є необґрунтованим, надмірним та несправедливим.
3. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
4. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2023 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову.
Визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області від 22 листопада 2022 року № 455 «Про застосування дисциплінарного стягнення», щодо застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в органах поліції.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області від 28 листопада 2022 року № 312 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції України згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Поновлено ОСОБА_1 з 30 листопада 2022 року на посаді поліцейського відділення № 2 взводу № 2 РКС в Головному управлінні Національної поліції у Чернівецькій області.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 листопада 2022 року по 24 травня 2023 року в розмірі 42 086,40 грн.
5. Відповідач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
6. Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 проходила службу в органах Національній поліції України.
8. Командир роти конвойної служби ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_2 24 жовтня 2022 року звернувся до начальника ГУНП з рапортом, в якому зазначив про те, що 24 жовтня 2022 року впродовж робочого дня на службу (роботу) без поважних на те причин, не вийшла поліцейська відділення № 2 взводу № 2 роти конвойної служби ГУНП ОСОБА_1 , про причини відсутності не повідомила.
9. Наказом начальника ГУНП в Чернівецькій області від 25 жовтня 2022 року № 970 призначено службове розслідування на підставі викладеної у рапорті інформації та утворено дисциплінарну комісію. Наказом від 07 листопада 2022 року продовжено строк проведення службового розслідування до 23 листопада 2022 року.
10. 21 листопада 2022 року затверджено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни, допущеного поліцейською відділення № 2 взводу № 2 роти конвойної служби ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_1 , відомості, які стали приводом для його призначення, визнано підтвердженими.
11. Відповідно до встановлених службовим розслідуванням обставин, зі змісту пояснень командира роти конвойної служби ГУНП в Чернівецькій області майора поліції ОСОБА_2 вбачається, що 21 жовтня 2022 року, у робочий час до нього підійшла поліцейська ОСОБА_1 та повідомила про те, що у неї зламався автомобіль і вона планує займатись його ремонтом у понеділок - 24 жовтня 2022 року. При цьому зазначила, що для вирішення питання з ремонтом автомобіля їй знадобиться одна година. В свою чергу, ОСОБА_2 зазначив, що ОСОБА_1 24 жовтня 2022 року може займатись ремонтом авто в обідню перерву (з 13:00 год до 14:00 год) при умові відсутності нагального конвоювання затриманих (засуджених) осіб, або інших термінових службових завдань.
Вранці 24 жовтня 2022 року ОСОБА_2 провів інструктаж 31 поліцейського РКС ГУНП, які з 08:00 год до 18:00 год заступили на службу та виявив відсутність ОСОБА_1 , яка про причини такої відсутності на службі не повідомила ні ОСОБА_2 , ні його заступника ОСОБА_3 , ні командира взводу № 2 ОСОБА_4 .
12. З пояснень ОСОБА_2 встановлено, що 24 жовтня 2022 року ОСОБА_1 була відсутня на службі впродовж всього робочого дня (з 08:00 год по 18:00 год). При цьому, виявивши її відсутність на інструктажі ОСОБА_2 мав намір зв`язатися з останньою та встановити причини її відсутності, однак через службове навантаження та заклопотаність впродовж дня цього не зробив.
13. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не вийшла на службу (вчинила прогул) ОСОБА_2 за участю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 склали акт про невихід на службу поліцейського від 24 жовтня 2022 року № 1779/123/20/01-2022.
14. Аналогічні пояснення щодо відсутності ОСОБА_1 на службі без поважних на те причин 24 жовтня 2022 року надали заступник командира роти конвойної служби ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3 та командир взводу № 2 роти конвойної служби ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_4.
15. Також факт відсутності 24 жовтня 2022 року ОСОБА_1 на службі без поважних причин підтверджується інформацією ДУ ТМО «МВС України по Чернівецькій області» про відсутність її звернення до медичного закладу щодо погіршення стану здоров`я та відкриття листка непрацездатності; відсутністю відповідних відомостей у Електронному реєстрі листків непрацездатності; даними з камер зовнішнього спостереження, розташованих зі сторони центрального та бокового входів в приміщення ГУНП (вул. Головна, 24 в м. Чернівці).
16. Під час службового розслідування, 25 жовтня 2022 року Управлінням патрульної поліції в Чернівецькій області ДПП НПУ до Управління головної інспекції ГУНП також надійшов лист із долученими до нього відеоматеріалами, дослідженням яких встановлено, що 24 жовтня 2022 року близько 01:30 год по вул. Головна, 204 в м. Чернівці, під час складання поліцейськими УПП відносно громадянина ОСОБА_5 матеріалів за частиною першою статті 130 КУпАП, у їхню діяльність втрутилась одна з пасажирок, яка будучи за зовнішніми ознаками у стані алкогольного сп`яніння, повідомила про те, що є співробітником поліції.
17. Наказом начальника ГУНП в Чернівецькій області від 22 листопада 2022 року № 455 за порушення службової дисципліни, що виразилось у допущеному прогулі (в тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, невиконанні вимог пунктів 1, 6, 7, 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пункту 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», абз. 2, 9, 11 пункту 1 Розділу ІІ (із врахуванням вимог пункту 3 Розділу IV) Правил етичної поведінки поліцейського до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
18. Наказом начальника ГУНП в Чернівецькій області від 28 листопада 2022 року № 312 о/с відповідно до статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 6 частини першої (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського відділення № 2 взводу № 2 роти конвойної служби ГУНП в Чернівецькій області, з 30 листопада 2022 року.
19. Вважаючи наказ про застосування дисциплінарного стягнення неправомірним, позивач звернулася до суду з цим позовом.
ІII. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
20. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про підтвердження підстав, за яких було призначено службове розслідування, а саме про допущення позивачем прогулу, а також що відповідачем на підставі висновку службового розслідування та з урахуванням всіх обставин справи правомірно прийнято рішення про звільнення позивача зі служби.
21. Позивачем не було надано обґрунтованих доказів на підтвердження правових підстав її відсутності на службі 24 жовтня 2022 року, як і доказів, які свідчать про підстави звільнення її від служби в цей день.
22. Посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02 травня 2019 року у справі №826/18834/15, суд вважав, що вчинення позивачем дисциплінарного проступку та наявність підстав для застосування такого заходу дисциплінарного впливу як звільнення з поліції є правомірним, адже відсутність позивача на службі без поважних причин не узгоджується з положенням щодо дотримання працівниками поліції службової дисципліни, закріпленими у Дисциплінарному статуті.
23. Відхиляючи доводи позивача про те, що надана медична довідка і сам факт її звернення до лікаря 24 жовтня 2022 року підтверджують неможливість виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою, суд першої інстанції прийшов до висновку що такі обставини не спростовують обов`язок позивача як поліцейського дотримуватись вимог законодавства стосовно проходження служби, а саме оформлення непрацездатності (в разі її настання) належним чином, про що вказано Верховним Судому постанові від 16 квітня 2019 у справі №805/1126/18-а.
24. Також суд відхилив аргументи учасників справи щодо подій, які відбувались вночі 24 жовтня 2022 року (під час дії комендантської години) по вул. Головна, 204 в м. Чернівці за участю позивача та інших осіб, зокрема щодо перебування їх з ознаками алкогольного сп`яніння та порушення громадського порядку, оскільки такі обставини не були підставою для прийняття спірних наказів, відповідно не є предметом дослідження в ході розгляду справи.
25. Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції та в аспекті спірних правовідносин, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 09 лютого 2022 року (справа № 160/12290/20) та від 21 липня 2022 року (справа № 160/11795/20), зазначив, що вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях.
26. Під час службового розслідування не було взято до уваги пояснення позивача, згідно яких 24 жовтня 2022 року близько 08.00 год вона зателефонувала своєму безпосередньому керівнику - ОСОБА_2 та доповіла про погіршення самопочуття, на що у телефонному режимі отримала дозвіл та пораду звернутися до лікаря.
27. Враховуючи практику Верховного Суду, викладену у постановах від 27 червня 2018 року (справа № 799/3487/16-ц) та від 31 травня 2018 року (справа № 324/1102/16-ц), суд апеляційної інстанції зазначав про те, що відвідування лікаря є поважною причиною відсутності на роботі. 24 жовтня 2022 року лікарем було здійснено огляд позивача та надано рекомендації щодо медикаментозного лікування.
28. Висновки службового розслідування про вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння є необґрунтованими з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази притягнення позивача до адміністративної відповідальності чи будь-які інші, які слугували приводом для складання адміністративного протоколу, огляд на стан сп`яніння також не проводився.
29. Отже, відповідачем під час службового розслідування та розгляду справи у судовому порядку не доведено порушення позивачем службової дисципліни, що виразилося у допущеному прогулі (в тому числі відсутності більше трьох годин упродовж робочого дня) без поважних причин та вчиненні дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп`яніння.
30. Застосування крайньої міри дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення визнано необґрунтованим, непропорційним та таким, що обраний з порушенням положень статті 29 Дисциплінарного статуту (з огляду на відсутність діючих дисциплінарних стягнень).
31. Середній заробіток за час вимушеного прогулу складає 42 086,40 грн (128 робочих днів х 328,80 грн середньоденної заробітної плати).
32. Відповідач на обґрунтування касаційної скарги звертав увагу на виняткове значення цієї справи з огляду на особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану. Застосування до позивача такого заходу дисциплінарного впливу як звільнення зі служби в поліції є виправданим, адже відсутність на службі без поважних причин не узгоджується з нормативно-правовими актами, які визначають правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в поліції.
33. На переконання скаржника, суд апеляційної інстанції не повно і необ`єктивно розглянув обставини справи в їх сукупності, не надав оцінку поданим сторонами у обґрунтування своїх вимог і заперечень доказам, що мають значення для правильного вирішення спору, а тому не спростував висновки суду першої інстанції та дійшов власних висновків, які суперечать обставинам справи, що є порушенням норм процесуального права.
34. Так, під час службового розслідування позивач не надавала пояснень, що 24 жовтня 2022 року зранку зателефонувала своєму керівнику та доповіла про погіршення самопочуття, отримала у телефонному режимі дозвіл та пораду звернутися до лікаря. Навпаки, 26 жовтня 2022 року позивач надала інші, протилежні пояснення.
35. Відповідач вважає, що такі дії позивача свідчать про те, що виправдовувальна версія про звернення до лікаря у зв`язку з поганим самопочуттям з`явилась на стадії формування позовної заяви з метою уникнення відповідальності за вчинене порушення службової дисципліни та свідчить про відсутність на час проведення службового розслідування довідки лікаря від 24 жовтня 2022 року.
36. Посилання суду апеляційної інстанції на постанови Верховного Суду у справах № 799/3487/16-ц та № 324/1102/16-ц вважає безпідставним та необґрунтованим з огляду на обставини у вказаних справах.
37. Також вказує на те, що довідка лікаря є неналежним доказом у справі, оскільки видана з порушенням пункту 2.19 розділу ІІ Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян - довідка має довільну форму за підписом лікуючого лікаря, засвідчена печаткою лікувально-профілактичного закладу, з обов`язковим зазначенням часу проведення консультації.
38. На переконання відповідача, суд апеляційної інстанції самоусунувся від виконання обов`язку надати оцінку зібраним у справі доказам, оцінити належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
39. Позивач не скористалась правом подати відзив на касаційну скаргу.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
40. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити таке.
41. Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки судом апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваного судового рішення не були враховані висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 02 травня 2019 року у справі №826/18834/15, а також у зв`язку з порушенням норм процесуального права та наявністю обставин, наведених у підпункті «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
42. Спірні правовідносини склалися щодо правомірності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в органах поліції у зв`язку з застосуванням дисциплінарного стягнення.
43. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію».
44. Частиною першою статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський зобов`язаний, зокрема неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.
45. Відповідно до частини першої-другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
46. Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).
47. Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
48. Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту встановлено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
49. Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
50. Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Воно проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
51. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
52. Згідно зі статтею 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
53. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про те, чи є дії поліцейського порушенням службової дисципліни та чи є таке порушення службової дисципліни грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.
54. Відповідно до положень статті 91 Закону України «Про Національну поліцію» особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: 1) службу у святкові та вихідні дні; 2) службу позмінно; 3) службу з нерівномірним графіком; 4) службу в нічний час.
Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції.
Для поліцейських установлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які готують поліцейських, - шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.
55. В ході проведення службового розслідування та перевірки викладеної у рапорті від 24 жовтня 2022 року інформації про відсутність позивача на службі, встановлено, що відомості, які стали приводом для призначення службового розслідування, знайшли своє підтвердження - позивачем допущено порушення службової дисципліни, що виразилося у прогулі (в тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
56. Від позивача у ході службового розслідування було отримано пояснення, в яких вона повідомила, що 21 жовтня 2022 року після 13.00 год попросила у свого керівника - ОСОБА_2 дозволу впродовж робочого дня 24 жовтня 2022 року не виходити на службу, мотивуючи це необхідністю допомогти бабусі по господарству та усунути поломку автомобіля. Проте такого дозволу не отримала. 23 жовтня 2022 року ОСОБА_1 вдруге звернулась до свого керівника щодо можливості не вийти на службу 24 жовтня 2022 року та такий дозвіл отримала.
57. Дисциплінарна комісія ГУНП в Чернівецькій області, проаналізувавши зібрані матеріали службового розслідування, поставилась критично до наданих позивачем пояснень. Твердження про отримання дозволу бути відсутньою на службі 24 жовтня 2022 року спростовано рапортом ОСОБА_2 щодо прогулу, актом про невихід на службу поліцейського та поясненнями інших керівників позивача - заступника командира РКС ГУПН ОСОБА_3 та командира взводу ОСОБА_4 .
58. У обґрунтування позовних вимог позивач вказувала на те, що 24 жовтня 2022 року не вийшла на службу з поважних причин - у зв`язку з погіршенням стану здоров`я змушена була звернутися до лікаря, що підтверджується відповідною довідкою, та про що належним чином повідомила керівника.
59. Надаючи оцінку таким доводам правомірності поведінки позивача, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами службового розслідування встановлено, що невихід позивача на службу 24 жовтня 2022 року пов`язаний з необхідністю допомогти бабусі по господарству. При цьому у жовтні 2022 року позивач не повідомляла про звернення за медичною допомогою чи про оформлення листка непрацездатності.
60. Також суд першої інстанції вказав, що з метою перевірки можливого перебування позивача на лікарняному, відповідачем було направлено відповідні запити до ДУ «ТМО МВС України по Чернівецькій області», згідно відповіді якого від 26 жовтня 2022 року встановлено відсутність звернень позивача до медичного закладу щодо погіршення стану здоров`я. Крім того, в матеріалах справи відсутня інформація про перебування позивача на лікарняному в спірний період, а також відсутні відповідні відомості у Електронному реєстрі листків непрацездатності.
61. Проаналізувавши фактичні обставини справи та врахувавши зібрані в ході службового розслідування докази про безпідставну відсутність позивача за місцем служби 24 жовтня 2022 року, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про те, що підстави, за яких призначено службове розслідування (допущення прогулу), знайшли своє підтвердження.
62. Слід зазначити, що судами було досліджено надану позивачем медичну довідку та зроблено відповідні висновки, які вплинули на результат розгляду справи.
63. Таку довідку видано лікарем ОСОБА_6 , про те, що 24 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернулась зі скаргами на підвищення температури тіла (37 градусів), головний біль, загальну слабкість. Встановлено діагноз ГРВЗ та рекомендовано лікування (приймати ліки згідно призначення та багато пити рідини).
64. Так, суд першої інстанції відхилив доводи позивача про те, що медична довідка і сам факт звернення до лікаря 24 жовтня 2022 року підтверджують неможливість виконання позивачем своїх службових обов`язків у зв`язку з хворобою, з огляду на обов`язок позивача як поліцейського дотримуватися вимог законодавства стосовно проходження служби, а саме оформлення непрацездатності належним чином. Підстави для звільнення позивача від виконання службових обов`язків через хворобу були відсутні і на час звернення з позовом до суду.
65. Суд апеляційної інстанції, посилаючись на практику Верховного Суду, визнав відсутність позивача на службі з поважних причин - за станом здоров`я потребувала відвідування лікаря, що підтверджується медичною довідкою.
66. У справі № 799/3487/16-ц, на висновки у якій посилався суд апеляційної інстанції, Верховний Суд вказував про те, що відповідачем не оспорюється відсутність позивача на робочому місці упродовж чотирьох годин з поважних причин, незважаючи на те, що керівництво не було сповіщено про таку відсутність, проте при прийнятті рішення про звільнення позивача з підстав, передбачених пунктом 4 статті 40 КЗпП України, відповідач не врахував поважні причини такої відсутності.
67. У справі № 324/1102/16-ц Верховний Суд вказував на те, що суди попередніх інстанцій встановили поважні причини відсутності позивача на робочому місці, оскільки вона відвідувала лікаря, яка діагностувала симптоматику гострого захворювання, що передбачала госпіталізацію. Проте у порушення вимог частини першої статті 149 КЗпП України відповідач не відібрав у позивача письмові пояснення, у зв`язку з чим вона була позбавлена можливості пояснити свою відсутність на робочому місці і надати докази поважності причин відсутності.
68. Проте такі висновки Верховного Суду не підлягають застосуванню до спірних правовідносин з огляду на їх неподібність, оскільки під час проведення службового розслідування та прийняття рішення про звільнення ОСОБА_1 , відповідач не був поінформований про її звернення до лікаря за медичною допомогою. У своїх письмових поясненнях щодо відсутності на службі 24 жовтня 2022 року позивач повідомила, що лікарняний лист нею не відкривався, за медичною допомогою до медичного закладу не зверталась.
69. Також правовідносини, що виникли у цих справах, не є подібними до спірних з огляду на їх відмінність у правовому регулюванні та суб`єктному складі.
70. Суд першої інстанції обґрунтовано та правомірно посилався на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 02 травня 2019 року у справі № 826/18834/15, та вказував на те, що вчинення позивачем дисциплінарного проступку та наявність підстав для застосування до нього такого заходу дисциплінарного впливу, як звільнення з органів внутрішніх справ, було підтверджено, адже неодноразова відсутність позивача на службі без поважних причин не узгоджується з положеннями щодо дотримання працівниками органів внутрішніх справ службової дисципліни, закріпленими у Дисциплінарному статуті.
71. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що під час службового розслідування не було взято до уваги пояснення позивача, відповідно до яких 24 жовтня 2022 року близько 08.00 год вона зателефонувала своєму безпосередньому керівнику - ОСОБА_2 та доповіла про погіршення самопочуття, на що у телефонному режимі отримала дозвіл та пораду звернутися до лікаря.
72. У той же час у матеріалах службового розслідування, копія яких долучена до справи та досліджена судами, міститься пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких 23 жовтня 2022 року вона зателефонувала ОСОБА_2 та запитала чи можна упродовж наступного дня не вийти на роботу. Проте про погіршення самопочуття та телефонну розмову з керівництвом з цього приводу 24 жовтня 2022 року позивач у письмових поясненнях не вказувала, відповідно такі обставини не могли бути взяті до уваги відповідачем під час службового розслідування та вирішення питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
73. Більше того, позивач вказувала, що за медичною допомогою 24 жовтня 2022 року не зверталась.
74. Доказів погодження з безпосереднім керівником можливості не вийти на службу упродовж 24 жовтня 2022 року позивач судам не надала. Натомість ОСОБА_2 зазначав про їх розмови щодо відлучення у службовий час 24 жовтня 2022 року для ремонту автомобіля, на що він надав дозвіл у обідню перерву у разі відсутності службової необхідності. Про інші телефонні розмови з позивачем, зокрема і зранку 24 жовтня 2022 року щодо погіршення самопочуття, ОСОБА_2 не підтвердив інформацію, а навпаки звернувся з рапортом про відсутність ОСОБА_1 на службі, який став підставою для проведення службового розслідування.
75. Щодо визнання судом апеляційної інстанції необґрунтованим та бездоказовим висновку службового розслідування в частині вчинення позивачем дисциплінарного проступку в стані алкогольного сп`яніння, що виразилося у порушенні комендантської години та пов`язаної з цим заборони перебування у громадських місцях без спеціально виданих перепусток, перешкоджання виконанню патрульним нарядом УПП в Чернівецькій області службових обов`язків щодо складання відносно третьої особи адміністративних матеріалів, то слід зазначити, що такі допущені позивачем проступки були встановлені в ході службового розслідування, враховані при визначенні відповідальності та свідчать про її відношення до служби, характеризують як посадову особу поліції.
76. Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив аргументи учасників справи щодо подій, які відбувалися вночі 24 жовтня 2022 року (під час комендантської години) вказуючи на те, що підставою для призначення службового розслідування та прийняття спірних наказів вони не були, про такі події стало відомо у ході службового розслідування, про що вказано у висновку від 21 листопада 2022 року, вони були досліджені, враховані у його межах.
77. Щодо висновку суду апеляційної інстанції в частині обрання виду дисциплінарного стягнення, який є незаконним, непропорційним, необґрунтованим та таким, що порушує положення статті 29 Дисциплінарного статуту, то з цього приводу колегія суддів звертає увагу на усталену практику Верховного Суду, відповідно до якої обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 806/647/15, від 21 січня 2021 року у справі № 826/4681/18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 520/1578/2020, від 09 лютого 2022 року у справі № 160/12290/20, від 23 листопада 2023 року у справі № 420/14443/22).
78. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
79. Фактори, від яких залежить визначення виду стягнення, були враховані відповідачем, проте помилково не взяті до уваги судом апеляційної інстанції.
80. Колегія суддів також звертає увагу на те, що дисциплінарний проступок позивачем було вчинено в період воєнного стану.
81. На підставі викладеного Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції помилково скасовано законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції, який повно та правильно встановив обставини справи, ухваливши правильне по суті спору судове рішення.
82. Доводи касаційної скарги, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у цій справі за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення.
83. За приписами статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
84. За наведеного правового регулювання та обставин справи касаційну скаргу слід задовольнити, в порядку статті 352 КАС України скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Керуючись статтями 341 345 356 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області задовольнити.
Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2023 року у справі №600/4386/22-а скасувати, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року - залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.В. Білак
О.А. Губська
В.Е. Мацедонська,
Судді Верховного Суду