ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2025 року

м. Київ

справа № 600/4598/23-а

адміністративне провадження № К/990/18561/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Мацедонської В.Е., Кашпур О.В.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 600/4598/23-а

за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дії, визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Каверіним Сергієм Миколайовичем, на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року, прийняте в складі: головуючого судді Григораша В.О., і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року, ухвалену в складі колегії суддів: головуючого судді Сторчака В.Ю., суддів Граб Л.С. та Полотнянка Ю.П.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач) з вимогами:

1.1. визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) щодо нарахування індексації (грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.12.2015 по 28.02.2018 з урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих тип для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

1.2. зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

1.3. визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати «індексації-різниці» грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 03.04.2023;

1.4. зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити «індексацію-різницю» грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 03.04.2023, розрахованої як різниці між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу у березні 2018 року у сумі 4 356,71, грн.

2. На обґрунтування вимог позивачка зазначила, що відповідач за період проходження військової служби нарахував та виплатив їй індексацію грошового забезпечення не у повному обсязі, а саме: не застосовав під час розрахунку індексації грошового забезпечення позивачки за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 базовий місяць, за яким починається обчислення індексу споживчих цін, - січень 2008 року, а за період з 01.03.2018 по 03.04.2023, всупереч приписам абзацам 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок № 1078), не виплатив на користь позивачки щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення у розмірі 4 356,71 грн.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 проходила військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ). Відповідно до наказу начальника військової частини НОМЕР_1 від 25.03.2023 №212-ОС (по стройовій частині) позивачку звільнено з військової служби. Згідно з витягом з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.04.2023 №229-ОС позивачку виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

4. Згідно з довідкою про нараховану та виплачену індексацію позивачці нараховалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із урахуванням базового місяця - грудень 2013 року.

5. У грудні 2018 року позивачці нарахована та виплачена індексація у розмірі 71,08 грн.

6. Позивачка, уважаючи, що відповідачем у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 не правильно визначено базовий місяць та виплачено індексацію грошового забезпечення у меншому розмірі, а також з 01.03.2018 по 03.04.2023 не виплачено «індексації-різниці» грошового забезпечення 4 356,71 грн у місяць, визначеної як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу у березні 2018 року, звернулася до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

7. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.02.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.12.2015 по 28.02.2018 з урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих тип для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця). Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця). Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військову частину НОМЕР_1 ) щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 по 03.04.2023. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військову частину НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 03.04.2023, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

8. Щодо періоду з 01.12.2015 по 28.02.2018, то суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що за указаний період відповідач протиправно не виплатив позивачці індексацію грошового забезпечення з урахуванням січня 2008 року як базового місяця, що відповідає місяцю зміни тарифних ставок (окладів) військовослужбовців.

9. Щодо періоду з 01.03.2018 по 03.04.2023, то суди попередніх інстанцій виходили з того, що для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу необхідно враховувати розмір підвищення грошового доходу, що відбувся у зв`язку зі зміною посадових окладів, а також суму індексації у місяці підвищення грошового доходу (у березні 2018 року) з метою порівняння цих величин. Сума індексації у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу з урахуванням положень абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078.

10. Водночас суди попередніх інстанцій зазначили, що обов`язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення, з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.

11. У цьому контексті суди попередніх інстанцій зауважили, що у період з 01.03.2018 по 03.04.2023 відповідач не нараховував і не виплачував позивачці індексацію грошової забезпечення з урахуванням вимог абзаців 3-6 пункту 5 Порядку №1078.

12. Суди попередніх інстанцій вказали на протиправність дій відповідача та вважали, що наявні підстави для зобов`язання його нарахування й виплатити позивачці індексацію грошового забезпечення за вказаний період.

13. Проте суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні позовних вимог в частині зобов`язання відповідача виплати індексацію у визначеній сумі, мотивувавши передчасністю цих вимог.

ІV. Провадження в суді касаційної інстанції

14. 13.05.2024 до Суду надійшла касаційна скарга позивачки на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.02.2024 і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024.

15. У касаційній скарзі скаржниця, не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог, просить їх скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, і в цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

16. Посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), скаржниця зазначає, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спірних правовідносин застосовано положення абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 без урахування висновку Верховного Суду щодо їхнього застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22, від 06.07.2023 у справі №240/23550/21.

17. Скаржниця зазначає, що при вирішенні спору має бути встановлено: розмір підвищення доходу позивачки в березі 2018 року (106,44 грн); суму можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (4463,15 грн); чи перевищує розмір підвищення доходу в березні 2018 року суму можливої індексації у березні 2018 року. Розмір належної «індексації-різниці» визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу і має становити 4356,71 грн.

18. Проте суди першої й апеляційної інстанцій цього не дослідили, обмежившись висновком про те, що нарахування «індексації-різниці» у конкретному розмірі належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця.

19. Скаржниця уважає, що суди першої й апеляційної інстанцій дійшли припущення про право позивачки на спірну індексацію. Для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивачки судам попередніх інстанцій необхідно було перевірити обґрунтованість нарахованих нею сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивачка має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити.

20. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Мацедонській В.Е., Кашпур О.В.

21. Суд ухвалою від 03.06.2024 відкрив касаційне провадження за цією скаргою.

22. Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

V. Джерела права та акти їхнього застосування

23. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

24. Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їхнього соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям і членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII; у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

25. Частинами першою-третьою статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

26. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

27. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

28. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ; у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

29. Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

30. За правилами статті 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

31. Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

32. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

33. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

34. Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

35. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

36. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок № 1078.

37. Пункт 1-1 Порядку № 1078 загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону №1282-ХІІ, деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.

38. Так, пунктом 1-1 Порядку № 1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

39. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016).

40. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

41. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

42. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

43. За змістом абзацу 5 пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.

44. Абзаци 2, 4 пункт 4 Порядку № 1078 деталізують межі індексації, які законодавець обумовив в частині шостій статті 2 Закону №1282-ХІІ.

45. Так, абзацом 2 пункту 4 Порядку №1078 визначено, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

46. Водночас абзацом 4 пункту 4 Порядку №1078 установлено, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.

47. Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку №1078, а з 15.03.2018 врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

48. Пункт 5 Порядку №1078 застосовується з 01.12.2015 (у новій редакції) на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013).

49. Абзац 1 пункту 5 Порядку № 1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

50. Цей же абзац діяв з 15.03.2018 до 01.04.2021, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 №141 «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (далі - Постанова №141), і встановлював, що, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

51. Абзац 2 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01.12.2015 до нині у редакції Постанови №1013 і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

52. Абзац 3 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01.12.2015 у редакції Постанови №1013 і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

53. Цей же абзац з 15.03.2018 до нині діє у редакції Постанови №141 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

54. Абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 застосовується з 01.12.2015 до нині у редакції Постанови №1013 і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

55. Абзац 5 пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01.12.2015 до 01.04.2021 у редакції Постанови №1013 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі, коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

56. Абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 діяв з 01.12.2015 у редакції Постанови № 1013 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

57. Цей же абзац з 15.03.2018 до 01.04.2021 діяв у редакції Постанови № 141 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

58. Пункт 10-2 Порядку № 1078 був викладений у новій редакції на підставі Постанови №1013. У цій редакції пункт 10-2 Порядку №1078 застосовувався з 01.12.2015 до 01.04.2021 та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

59. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців» (далі - Постанова №1294).

60. Відповідно до пункту 13 указаної постанови вона набрала чинності з 01.01.2008 і її норми діяли до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі - Постанови №704; у редакції Постанови №103, що набрала чинності з 24.02.2018), якою встановлено нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01.03.2018.

VI. Позиція Верховного Суду

61. Спір у цій справі виник у зв`язку із ненарахуванням та невиплатою відповідачем (військовою частиною) у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 позивачці (військовослужбовцю) індексації грошового забезпечення, із застосуванням місяця - січень 2008 року (як початкового для обчислення індексу споживчих цін) (позовні вимоги №1.1 і №1.2) і за період з 01.03.2018 по 03.04.2023 «індексації-різниці», відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (позовні вимоги №1.3 і №1.4).

62. Судові рішення у цій справі оскаржуються лише в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати «індексації-різниці», зокрема, в частині того, що у судових рішеннях не визначено (розраховано) конкретної її суми.

63. Касаційне провадження у цій справі відкрите на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

64. Питання у цьому касаційному провадженні стосується відповідності висновків судів попередніх інстанцій практиці Верховного Суду щодо застосування норм абзаців абзаци 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, а саме: у контексті з`ясування наявності / відсутності підстав для нарахування та виплати позивачці за період з 01.03.2018 по 03.04.2023 «індексації-різниці» грошового забезпечення.

65. Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.

66. Порядок №1078, у редакції, яка застосовувалася до 01.12.2015, містив поняття «базовий місяць». Базовим місяцем уважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати). Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.

67. З 01.12.2015 норми Порядку №1078 діють із змінами, внесеними Постановою № 1013.

68. Порівняльний аналіз положень пунктів 5, 10-2 Порядку №1078 свідчить про те, що внаслідок змін, унесених Постановою № 1013, з 01.12.2015, діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

69. Унаслідок цих змін Порядок № 1078, у редакції, що застосовується з 01.12.2015, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.

70. Для проведення індексації з 01.12.2015 замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.

71. Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

72. Указане визначення цього поняття випливає із системного тлумачення пункту 5 Порядку №1078, у редакції, яка була запроваджена з 01.12.2015.

73. Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Отож з 01.12.2015 зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.

74. У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття «місяць підвищення доходу» від терміну «базовий місяць», адже визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.

75. Водночас вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.

76. Отже, з урахуванням наведених нормативно-правових положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача як військовослужбовця з 01.12.2015 не прив`язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на військову службу чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової.

77. З 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.

78. Крім цього, Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, так званої «поточної індексації» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

79. У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.

80. Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку № 1078).

81. Щодо «індексації-різниці», то право працівника на її отримання виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

82. Так, абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078, у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, встановлювали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

83. Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума «індексації-різниці» виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

84. З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова №704 та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, то березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

85. Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають підстави для висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивачки, відповідачу належало вирішити питання, чи має остання право на отримання «індексації-різниці», а якщо так, то у якій сумі.

86. Такий правовий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023 про виправлення описки) і від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22 і від 06.07.2023 у справі №240/23550/21.

87. Як випливає з установлених обставин справи, відповідач не нараховував і не виплачував позивачці вказаний вид індексації за період з 01.03.2018 по 03.04.2023. Водночас, звертаючись до суду, позивачка наполягала на тому, що має право на її отримання і що це право порушив відповідач.

88. Суд ще раз зауважує, що з огляду на приписи абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивачка має право на отримання суми «індексації-різниці» за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної «індексації-різниці» визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

89. Проте суди першої й апеляційної інстанцій указані правовідносини не дослідили, формально підійшли до дослідження доказів і встановлення обставин, необхідних для правильного розв`язання спору, зокрема, не підтвердили й не спростували доводи позивачки про те, що вона має право на отримання щомісячної «індексації-різниці» за спірний період.

90. Зокрема, щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то Верховний Суд у вказаних справах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023 про виправлення описки) і від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22 і від 06.07.2023 у справі №240/23550/21 зазначив, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивачки в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

91. Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року.

92. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

93. Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

94. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачці індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) або до дати звільнення зі служби.

95. Як уже зазначалося, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

96. Суди попередніх інстанцій вказані обставини не встановили, обмежившись висновком про те, що нарахування «індексації-різниці» у конкретному розмірі належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця.

97. Щодо способу захисту права позивачки на отримання невиплачених сум «індексації-різниці» грошового забезпечення, Суд звертає увагу на таке.

98. Верховний Суд у пункті 62 постанови від 31.05.2021 у справі №420/7110/19 зазначав, що обраний позивачем спосіб захисту повинен: а) відповідати змісту порушеного права (вимога повинна співвідноситися із обставинами порушення права чи законного інтересу); б) забезпечувати реальне поновлення прав у випадку задоволення позову (у результаті виконання рішення суду особа фактично повернеться в той стан, у якому перебувала до моменту порушення її права чи законного інтересу).

99. Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема у постановах від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 21.08.2019 у справі №911/3681/17, зазначала, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

100. З огляду на це, Суд зауважує, що у позовній заяві позивачка просила суд зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити їй «індексацію-різницю» грошового забезпечення у конкретному, обрахованому нею розмірі (сумі).

101. Верховний Суд у цій категорії спорів зауважував, що такий спонукаючий спосіб захисту, враховуючи характер спірних правовідносин, є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову (постанови від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30.03.2023 про виправлення описки) і від 06.07.2023 у справі №240/23550/21).

102. Однак, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи позов, не перевірив обґрунтованість обрахованої позивачкою суми індексації, не розрахував її і, відповідно, у судовому рішенні не вказав конкретну суму, на яку позивачка має право та яку відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити.

103. Унаслідок цього застосований судами попередній інстанцій спонукаючий спосіб захисту має усічений вплив, не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивачки від порушень з боку відповідача, а також не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини.

104. Отже, судові рішення в оскаржуваній частині протирічать вимогам частини четвертої статті 242 КАС України і не відповідають завданню адміністративного судочинства, визначеного статтею 2 цього Кодексу.

105. З урахуванням вказаного Суд констатує, що підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, знайшли своє підтвердження.

106. Суд погоджується з доводами касаційної скарги про помилковість позиції судів попередніх інстанцій, що обчислення суми індексації відноситься до компетенції відповідача і суд не може визначати конкретної суми індексації.

107. У цій справі суди попередніх інстанцій не встановили обставин, які мають значення для правильного вирішення цієї справи, а саме: чи порушене право позивачки за період з 01.03.2018 по 03.04.2023 на отримання «індексації-різниці», визначеної згідно з абзацами 3-6 пункту 5 Порядку № 1078, і якщо так, то чи обґрунтованим є заявлений нею розрахунок цієї суми.

108. Водночас суд касаційної інстанції, у силу положень статті 341 КАС України, обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів та не може встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені в оскаржуваних судових рішеннях.

109. За правилами пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

110. Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

111. Ураховуючи, що для правильного вирішення спору потрібно додатково дослідити докази та встановити обставини, Суд дійшов висновку про наявність підстав для нового розгляду цієї справи в частині вирішення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати «індексації-різниці» грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 03.04.2023 та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити «індексацію-різницю» грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 03.04.2023, розрахованої як різниці між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу у березні 2018 року, у сумі 4356,71 грн

112. За таких обставин, касаційна скарга підлягає задоволенню, а судові рішення судів попередніх інстанцій у вказаній частині - скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

113. Під час нового розгляду справи судам попередніх інстанцій необхідно ретельно дослідити спірні правовідносини з урахуванням викладених у цій постанові висновків, надати оцінку вказаним обставинам й аргументам сторін та, у залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

114. Щодо іншої частини позовних вимог, які були повністю задоволені судами попередніх інстанцій (позовні вимоги №1.1 і №1.2), то в цій частині касаційна скарга не містить доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Отож у вказаній частині судові рішення Суд не переглядає.

115. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

116. Керуючись статтями 3 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

117. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

118. Скасувати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року і постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2024 року в частині вирішення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати «індексації-різниці» грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 03.04.2023 та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити «індексацію-різницю» грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 03.04.2023, розрахованої як різниці між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу у березні 2018 року, у сумі 4 356,71 грн, а справу № 600/4598/23-а у цій частині направити на новий судовий розгляд до Чернівецького окружного адміністративного суду.

119. Судові витрати не розподіляються.

120. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: В.Е. Мацедонська

О.В. Кашпур