№ 600/5128/23-а - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 600/5128/23-а

адміністративне провадження № К/990/6868/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Мацедонської В.Е.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2024 року (головуючий суддя - Мацький Є.М., судді: Сушко О.О., Залімський І. Г.)

у справі № 600/5128/23-а

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

I. РУХ СПРАВИ

1. У липні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області (далі - ГУ НП в Чернівецькій області) від 24 квітня 2023 року № 258 про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення № 2 (м. Кіцмань) Чернівецького районного управління поліції ГУ НП в Чернівецькій області сержанта поліції ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП в Чернівецькій області від 02 травня 2023 року № 116о/с про звільнення сержанта поліції ОСОБА_1 з посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення № 2 (м. Кіцмань) Чернівецького районного управління поліції ГУ НП в Чернівецькій області з 05 травня 2023 року;

- поновити ОСОБА_1 з 05 травня 2023 року на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення № 2 (м. Кіцмань) Чернівецького районного управління поліції ГУ НП в Чернівецькій області в званні сержанта поліції;

- стягнути з ГУ НП в Чернівецькій області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 травня 2023 року до дня фактичного поновлення на роботі із розрахунку одноденного грошового забезпечення в розмірі 654,36 грн.

2. На думку позивача, його звільнення є незаконним, оскільки службове розслідування проведено із порушенням статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), а він не вчиняв тих порушень, про які вказано у Висновку службового розслідування, та які слугували підставою для винесення оскаржуваних наказів. При здійсненні службового розслідування відповідачем не було дотримано встановленої процедури проведення службового розслідування, не забезпечено дотримання його прав, не здійснено повного, всебічного і об`єктивного дослідження обставин подій, які стали підставою для призначення розслідування.

3. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

4. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2024 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про задоволення позовних вимог.

Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ НП в Чернівецькій області № 258 від 24 квітня 2023 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення №2 (м. Кіцмань) Чернівецького районного управління поліції ГУ НП в Чернівецькій області сержанта поліції ОСОБА_1 .

Визнано протиправним та скасовано наказ №116о/с ГУ НП в Чернівецькій області від 02 травня 2023 року відносно звільнення сержанта поліції ОСОБА_1 з посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення №2 (м. Кіцмань) Чернівецького районного управління поліції ГУ НП в Чернівецькій області з 05 травня 2023 року.

Поновлено ОСОБА_1 з 05 травня 2023 року на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення № 2 (м. Кіцмань) Чернівецького районного управління поліції ГУ НП в Чернівецькій області.

Стягнуто з ГУ НП в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 травня 2023 року по 29 січня 2024 року в сумі 173 610 грн.

5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ГУ НП в Чернівецькій області звернулось із касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

6. Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України: з 28 жовтня 2019 року по 10 вересня 2020 року на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №4 Герцаївського відділення поліції Сторожинецького відділу поліції ГУ НП в Чернівецькій області; з 10 вересня 2020 року по 21 січня 2021 року на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №4 Новоселицького відділення поліції Сторожинецького відділу поліції ГУ НП в Чернівецькій області; з 21 січня 2021 року по 05 квітня 2023 року на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 6 (м. Новоселиця) Чернівецького районного управління поліції ГУ НП в Чернівецькій області; з 05 квітня 2023 року по 05 травня 2023 року на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 (м. Кіцмань) Чернівецького районного управління поліції ГУ НП в Чернівецькій області.

8. Наказом ГУНП в Чернівецькій області від 08 березня 2023 року № 294 призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію на підставі доповідної записки начальника сектору правового забезпечення ГУ НП в Чернівецькій області від 08 березня 2023 року про можливі порушення службової дисципліни з боку окремих працівників ВП № 6 (м. Новоселиця) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, що виразилось у вчиненні ними дій, які спотворюють обставини події ДТП від 28 жовтня 2022 року за участю колишнього поліцейського ВП №6 (м.Новоселиця), за що його було звільнено з лав Національної поліції України, сприяючи таким чином поновленню останнього на службі.

9. 20 березня 2023 року наказом ГУ НП в Чернівецькій області № 335, на підставі рапорту голови дисциплінарної комісії, продовжено строк проведення службового розслідування до 06 квітня 2023 року.

10. 10 червня 2023 року начальником ГУНП в Чернівецькій області затверджено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни, допущеного окремими поліцейськими ВП № 6 (м. Новоселиця) та ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області, а також внесення за матеріалами УГІ ГУНП в Чернівецькій області відомостей до ЄРДР відносно працівників того ж підрозділу поліції та деяких громадян з числа колишніх поліцейських за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 366 та частиною першою статті 384 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

11. Так, у ході службового розслідування встановлено, що 28 жовтня 2022 року о 22:00 год у місті Новоселиця сталась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), внаслідок якої три автомобілі зазнали механічних пошкоджень. В ході реагування на вказану подію встановлено, що ДТП вчинив будучи у стані сп`яніння поліцейський ОСОБА_2 , відносно якого складено адміністративні матеріали за статтями 124, 126 та 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

12. Відразу після вказаної події, з метою уникнення безальтернативного звільнення з поліції за керування транспортним засобом в стані сп`яніння, ОСОБА_2 з місця події втік та вдався до заходів зі спотворення обставин події, стверджуючи, що в момент ДТП за кермом автомобіля перебувала його дружина - ОСОБА_3 . Для цього він організував її прибуття на місце події. Незважаючи на підтримання ОСОБА_4 надуманої версії свого чоловіка, її причетність до події була спростована, а ОСОБА_2 звільнено з лав Національної поліції України.

13. Однак, незважаючи на це, з метою формальної реабілітації себе та, відповідно, поновлення в поліції, ОСОБА_2 продовжив реалізацію задуму щодо перекладання з себе відповідальності за вчинення ДТП.

14. Для цього, більше ніж через два місяці після події, підбуривши постраждалих в створеній ним ДТП з можливістю отримання страхової компенсації за пошкоджені автомобілі у разі їх звернення, ОСОБА_2 з дружиною організували звернення до поліції громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , суть якого полягала у штучному звинуваченні в аварії іншої особи, для чого останні заявили, що автомобілем, яким спричинена ДТП, нібито керувала ОСОБА_3 .

15. У спотворенні події ОСОБА_2 сприяли також діючі поліцейські: його кум - старший інспектор-черговий вказаного підрозділу поліції ОСОБА_7 , про що вони попередньо домовилися, та безпосередні колеги порушника - черговий наряд СРПП у складі інспектора та поліцейського ОСОБА_8 та ОСОБА_1 , які, на той час, перебували на посадах у вказаному територіальному підрозділі поліції.

16. 06 січня 2023 року о 11:20 год до ВП №6 (м. Новоселиця) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області прибули ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та постраждалі у ДТП ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , де всупереч всім попередньо наданим поліції та суду свідченням повідомили чергового ОСОБА_7 , який їх очікував, про своє прохання притягнути ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності за нібито вчинену нею 2 місяці тому ДТП.

17. У свою чергу, ОСОБА_7 , з метою завершення оформлення фіктивного адміністративного матеріалу в межах свого добового чергування, замість власноручного прийняття ним заяви та подальшої доповіді її змісту керівництву, без створення офіційного завдання в системі ІПНП, будучи по підрозділу керівником всіх членів добового наряду та зловживаючи своїми повноваженнями, усно викликав до ВП черговий наряд СРПП, якому вказав на необхідність складення на ОСОБА_9 явно безпідставного протоколу та матеріалів до нього.

18. Поліцейські ОСОБА_10 та ОСОБА_1 , сприяючи протиправному задуму ОСОБА_2 , спільно з ним свідомо сфабрикували матеріали на особу, яка погодилась взяти на себе вину у ДТП, не маючи для того належних об`єктивних підстав.

19. Водночас, в ході документування надуманого правопорушення, поліцейський ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 дали заявнику ОСОБА_5 підписати незаповнені бланки протоколу усної заяви та його пояснення, та внесли до них надумані відомості вже після його уходу, тобто за його відсутності. У свою чергу, поліцейський ОСОБА_10 також спільно з ОСОБА_2 дали ОСОБА_11 підписати незаповнені бланки протоколу про адміністративне правопорушення відносно неї та її пояснення, які також заповнювали вже після того, як вона покинула приміщення. При цьому, протокол усної заяви, пояснення, та протокол адміністративного правопорушення патрульними поліцейськими заповнювались під повним контролем та під диктовку ОСОБА_2 .

20. Згідно з висновком експертного дослідження, проведеним Чернівецьким НДЕКЦ МВС України, рукописні записи у поясненні ОСОБА_5 від 06 січня 2023 року виконані безпосередньо самим ОСОБА_2 , що також підтверджує фальшування поліцейськими адміністративних матеріалів.

21. Надалі поліцейські, з метою надання цим матеріалам ознак повноцінно зібраних, долучили до них копію план-схеми ДТП, складену ще 28 жовтня 2022 року та безпідставно надану з матеріалів адміністративного провадження відносно самого ОСОБА_2 , особою, відповідальною за їх збереження. У подальшому, з метою уникнення можливості будь-якого втручання у розгляд заяви та впливу на прийняте рішення, склали відносно ОСОБА_12 безпідставний адміністративний протокол, який у подальшому був спрямований на розгляд до суду.

22. Таким чином, поліцейські ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та ОСОБА_1 допустили порушення службової дисципліни у формі службового підроблення, тобто складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, які, у подальшому, були направленні на розгляд до районного суду та призвели до притягнення до відповідальності невинуватої особи, що є грубим дисциплінарним проступком, який носить явно дискредитуючий характер та підриває авторитет Національної поліції України, що несумісне з подальшим проходженням ними служби в Національній поліції України.

23. Разом з цим, за результатами проведеного службового розслідування було встановлено факти порушення службової дисципліни з боку інших поліцейських, внаслідок дій (бездіяльності) яких стало можливим фальшування матеріалів адміністративного правопорушення та направлення їх на розгляд суду.

24. За вчинення грубого порушення службової дисципліни, що полягало у службовій недбалості, тобто невиконанні або неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та поданні до суду завідомо недостовірних або підроблених доказів, а також за порушення Присяги поліцейського, вимог пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII), пунктів 1, 2, 3, 6, 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пунктів 1.3, 2.1, 2.25, 2.27, 2.30, 3.2, 4.1, 4.4 Функціональних обов`язків, до поліцейського СРПП ВП № 2 (м. Кіцмань) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області, наказом начальника ГУНП в Чернівецькій області від 24 квітня 2023 року № 258 застосовано до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції (далі - наказ № 258).

25. Наказом т.в.о. начальника ГУНП в Чернівецькій області від 02 травня 2023 року №116о/с звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) сержанта поліції ОСОБА_1 (0158385), поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 (м.Кіцмань) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області, з 05 травня 2023 року.

26. Не погоджуючись з своїм звільненням зі служби в поліції, позивач звернувся до суду.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

27. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що зібрані у ході службового розслідування докази у своїй сукупності свідчать про допущення позивачем проступку, що фактично виразився у співучасті у внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, вказані дії призвели до подання до суду завідомо недостовірних сфальшованих доказів, адже позивач спільно з іншими поліцейськими сфабрикували матеріали відносно особи ОСОБА_12 , яка погодилася взяти на себе вину у ДТП, яка мала місце 28 жовтня 2022 року. Вказані дії позивача є грубим дисциплінарним проступком, який має дискредитуючий характер та підриває авторитет Національної поліції України, що несумісне з подальшим проходженням служби.

28. Суд апеляційної інстанції у свою чергу вказав на те, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є протиправним, оскільки оскаржуваними наказами порушено необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані застосовані заходи дисциплінарного впливу. Зауважив, що на час притягнення до дисциплінарної відповідальності у ОСОБА_1 не було діючих дисциплінарних стягнень і, відповідно до статті 29 Дисциплінарного статуту, в разі встановлення у його діях складу дисциплінарного проступку, мало би бути накладено дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження. У той же час до нього протиправно застосовано крайній захід дисциплінарного впливу - звільнення зі служби в поліції.

29. Приймаючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції керувався правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 10 вересня 2020 року (справа №360/4790/19), від 20 грудня 2019 року (справа № 804/2054/17), від 17 березня 2020 року (справа №818/25/17).

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

30. Касаційне провадження за скаргою ГУ НП в Чернівецькій області відкрито на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

31. Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі №420/14443/22. Зокрема, зазначає, що судом неправильно застосовано статтю 29 Дисциплінарного статуту.

32. Внаслідок протиправних дій позивача, вчинених спільно з іншими поліцейськими, був вчинений дисциплінарний проступок шляхом складання завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до таких документів завідомо неправдивих відомостей, які у подальшому були направлені на розгляд до місцевого суду та призвели до притягнення до відповідальності невинуватої особи, що є грубим дисциплінарним проступком, який носить явно дискредитуючий характер та підриває авторитет Національної поліції України.

33. У касаційній скарзі наголошено, що зібрані під час службового розслідування матеріали були скеровані до Чернівецької обласної прокуратури, за результатом розгляду яких до ЄРДР внесено відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 366, частиною першою статті 384 КК України, а проведення досудового розслідування доручено П`ятому слідчому відділу територіального управління ДБР, розташованого у місті Хмельницькому.

34. Також скаржник зауважив про неправильне тлумачення судом апеляційної інстанції частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту, оскільки згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно, як помилково зазначено у оскаржуваному рішенні.

35. При визначенні виду застосованого до позивача стягнення, було враховано характер його проступку, обставини, за яких він вчинений, особу порушника, зокрема, те, що за період служби позивач жодного разу не заохочувався, нагороджень не має, натомість двічі притягувався до дисциплінарної відповідальності у вигляді доган, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, ставлення до служби. На думку представника відповідача, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги те, що ОСОБА_1 здійснив дисциплінарний проступок у період дії військового стану, у формі співучасті, свідомо сфабрикувавши докази, фактично притягнув до адміністративної відповідальності невинувату особу.

36. Представник позивача у відзиві на касаційну скаргу просив залишити оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції без змін.

37. Зазначив про те, що відомості до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 366, частиною першою статті 384 КК України були внесені 23 березня 2023 року, однак станом на сьогодні жодних слідчих дій не проведено, позивачу підозру не вручено.

38. Наголошено, що станом на дату проведення службового розслідування у позивача не було жодного не погашеного дисциплінарного стягнення, а за час служби до нього лише один раз застосовувалось дисциплінарне стягнення у вигляді догани - 22 грудня 2021 року. У свою чергу, відсутність заохочень, нагороджень жодним чином не свідчить про те, що позивач неналежним чином чи несумлінно виконував свої службові обов`язки.

39. Також представник позивача наголосив, що позивач в силу норм статей КУпАП не є особою, яка складала протокол, оскільки складав та підписував протокол лейтенант поліції ОСОБА_10 Навіть якщо припустити, що мали місце незначні порушення під час відібрання заяви та пояснень, дані порушення не є грубими, а тому є безпідставним застосування найсуворішого дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

40. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.

41. Спірні правовідносини виникли щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

42. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію».

43. Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 580-VIII поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

44. Згідно з частиною першою статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

45. Пунктами 1, 2, 3 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII визначено, що поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

46. Згідно із пунктами 1, 2, 3, 6, 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень.

47. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

48. У своїй практиці Верховний Суд, аналізуючи норми законодавства, які регулюють особливості проходження служби в поліції, неодноразово вказував, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.

49. Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.

50. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

51. З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

52. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

53. Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

54. Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

55. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

56. Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Ці комісії за наслідком службового розслідування складають висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також стосовно його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону. У висновку вказується вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. На підставі цього висновку уповноважений керівник особи, яка вчинила правопорушення, вирішує питання про накладення дисциплінарного стягнення.

57. Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень є вчинення дій, що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, зокрема, в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

58. У свою чергу, адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.

59. Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі №420/14443/22, яку не застосував суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні, та про яку зазначав відповідач у касаційній скарзі.

60. Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стало вчинення грубого порушення службової дисципліни, що полягало у не виконанні/ неналежному виконанні службових обов`язків через несумлінне до них ставлення, а саме: спотворення обставини ДТП, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та поданні до суду завідомо недостовірних доказів, що свідчить про порушення вимог Присяги поліцейського, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18 Закону №580-VIII, пунктів 1,2, 3, 6, 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пунктів 1.3, 2.1, 2.25, 2.27, 2.30, 3.2, 4.1, 4.4 Функціональних обов`язків поліцейського СРПП ВП № 2 (м. Кіцмань) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області.

61. Пунктами 2.1, 2.25, 2.27, 2.30, 3.2, 4.1, 4.4 Функціональних обов`язків поліцейського визначено, що у роботі поліцейський, зокрема:

-несе відповідальність за ефективність виконання поліцейськими покладених на них завдань та функцій;

-відповідає за внесення достовірних даних до бланків матеріалів про адміністративні правопорушення, їх збереження. У разі їх втрати несе персональну відповідальність, негайно доповідає про це безпосередньому керівникові;

-забезпечує належне оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, долучення до них доказів у справі про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, на основі яких, у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи;

-відповідає за внесення достовірних даних до бланкової продукції та її збереження. У разі її втрати несуть персональну відповідальність, доповідає про це негайно безпосередньому керівникові;

-уживає заходи для запобігання та усунення порушень або відповідностей в роботі наряду ГРПП;

- несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання нормативно-розпорядчих документів НП України та ГУНП в Чернівецькій області, законних доручень, наказів та рішень керівництва, а також покладених на нього посадовими (функціональними) обов`язками;

-несе відповідальність за порушення, скоєні в процесі діяльності, в межах встановлених Дисциплінарним статутом, чинним трудовим, адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством

62. Враховуючи вимоги до поліцейського, визначені Законом № 580-VIII, Дисциплінарним статутом та функціональні обов`язки, покладені саме на позивача, Верховний Суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо порушення позивачем пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18 Закону №580-VIII, пунктів 1, 2, 3, 6, 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, низки пунктів (зокрема, 2.1, 2.25, 2.27, 2.30) Функціональних обов`язків. Вказані порушення виразились у співучасті щодо внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що призвело до подання суду завідомо недостовірних сфальшованих доказів.

63. Відповідно до частин першої - третьої статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

64. Верховний Суд наголошує, що вчинені ОСОБА_1 дії є грубим дисциплінарним проступком, який має дискредитуючий характер та підриває авторитет Національної поліції України, що несумісне з подальшим проходженням служби в Національній поліції України. Вказане підтверджується тим, що зібрані під час службового розслідування матеріали були скеровані до Чернівецької обласної прокуратури та за результатом розгляду яких відомості було внесено до ЄРДР за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 366, частини першої статті 384 КК України, а проведення досудового розслідування доручено П`ятому слідчому відділу територіального управління ДБР, розташованого у місті Хмельницькому.

65. Непроведення відповідних слідчих дій, на що звертав увагу представник позивача у своєму відзиві, не свідчить про відсутність протиправних дій позивача.

66. Отже, державний орган, де проходить службу позивач, не обмежився виключно застосуванням дисциплінарних стягнень до поліцейських, а передав матеріали, що свідчать про їх протиправну поведінку, до правоохоронних органів. Враховуючи, що на момент розгляду справи в суді касаційної інстанції досудове розслідування триває, відсутні підстави стверджувати, що ОСОБА_1 дотримувався етичних, правових, службово-дисциплінарних норм поведінки поліцейського та його дії не нашкодили авторитету Національної поліції України.

67. Верховний Суд наголошує, що професійна честь та гідність кожного працівника поліції - це одночасно й моральний вигляд усього особового складу органів та підрозділів Національної поліції України. По вчинкам окремого працівника поліції, по його морально-професійним якостям громадяни визначають роботу всього органу. Будь-яка негативна інформація щодо поведінки працівника поліції може вплинути на авторитет всього органу.

68. Вступаючи на службу до правоохоронних органів, особа має розуміти всю відповідальність, яка покладається на неї у зв`язку з її професійною діяльністю, додержуватись принципів професійної моралі, професійної честі та гідності, адже це є невід`ємними елементами гідного у своїй справі, дисциплінованого поліцейського. Особа, дії якої стали підставою для службового розслідування та як наслідок для передання інформації до правоохоронних органів із відкриттям кримінального провадження, не відповідає високим вимогам та стандартам, які висуває законодавець до працівника поліції.

69. Верховний Суд наголошує, що позивач спільно із іншими поліцейськими вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, які у подальшому були направлені на розгляд до місцевого суду та призвели до притягнення до відповідальності невинуватої особи. Окрім того, даний дисциплінарний проступок був вчинений в період дії воєнного стану, що свідчить про дискредитуючий характер поведінки позивача, що значно підриває авторитет Національної поліції України.

70. Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів Верховного Суду вважає помилковим висновки суду апеляційної інстанції про неправомірність накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення з займаної посади, у зв`язку із відсутністю факту вчиненого ним діяння, оскільки такий спростовується висновком службового розслідування.

71. Також в оскаржуваному рішенні суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дискреційні повноваження керівника, уповноваженого на застосування до поліцейського заходів дисциплінарного впливу, на час воєнного стану обмежені статтею 29 Дисциплінарного статуту, яка визначає порядок накладення дисциплінарних стягнень від менш суворого до більш суворого виду дисциплінарного стягнення.

72. Однак вказаний висновок не відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 листопада 2023 року у справі №420/14443/22, про що наголошував відповідач у касаційній скарзі.

73. Відповідно до частин першої, другої статті 29 Дисциплінарного статуту у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.

74. Верховний Суд у справі № 420/14443/22 зазначив, що казаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою. Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно, як помилково вказав суд апеляційної інстанції.

75. Отже, повноваження керівника щодо обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання.

76. Враховуючи викладене, правильним є висновок суду першої інстанції про відсутність порушень з боку відповідача щодо порядку застосування дисциплінарного стягнення до позивача.

77. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

78. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального права, прийняте з дотриманням норм процесуального права, але помилково скасоване судом апеляційної інстанції внаслідок неправильного тлумачення закону, у зв`язку з чим касаційна скарга ГУ НП в Чернівецькій області підлягає задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341 345 352 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області задовольнити.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2024 року скасувати, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2023 року у справі №600/5128/23-а - залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

...........................

М.В. Білак

О.А. Губська

В.Е. Мацедонська,

Судді Верховного Суду