ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2023 року
м. Київ
справа № 600/6944/21-а
адміністративне провадження № К/990/5795/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в касаційній інстанції адміністративну справу № 600/6944/21-а
за позовом ОСОБА_1 до Служби безпеки України про визнання протиправною та скасування постанови про заборону в`їзду в Україну,
за касаційною скаргою адвоката Перунова Віктора Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2023 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Полотнянка Ю.П., суддів Драчук Т. О., Смілянця Е. С.
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати постанову Служби безпеки України про заборону в`їзду в Україну 14/3-7798 від 22.04.2021, якою вирішено заборонити в`їзд на територію України громадянину Румунії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 , ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на 3 (три) роки.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржуваним рішенням йому заборонено в`їзд на територію України, оскільки, на думку відповідача, він причетний до розвідувальної, розвідувально-підривної діяльності спецслужб Румунії. Зазначає, що він не має жодного зв`язку з будь-якими спецслужбами Румунії та не є членом агентурної мережі. Уважає, що оскаржувана постанова прийнята не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зокрема, необхідною передумовою для прийняття рішення про заборону в`їзду є зібрання матеріалів, що підтверджують обставини і характер вчинення іноземцем діяння, яке суперечить інтересам забезпечення національної безпеки України. Однак, такі матеріали не могли бути здобуті у законний спосіб, оскільки дії, про які описано в оскаржуваній постанові, він не вчиняв. Окрім цього, позивач звертав увагу, що відповідач не надав суду жодних матеріалів, які стали підставою для складання довідки про необхідність заборони виїзду в Україну громадянина Румунії ОСОБА_1 від 22.04.2021 (реєстр №14/3-7797). Також при прийняті оскаржуваної постанови не враховувалась наявність у позивача родинних зв`язків в Україні, оскільки про них, всупереч положень пункту 3 Інструкції № 31, не зазначено у вказаній довідці. Наведене, на думку позивача, свідчить про протиправне втручання в сімейне та приватне життя позивача, захист якого гарантує стаття 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.09.2022 позов задоволено: визнано протиправною на скасовано постанову Служби безпеки України про заборону в`їзду в Україну від 22.04.2021, №14/3-7798, якою громадянину Румунії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заборонено в`їзд на територію України терміном на 3 (три) роки.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова приймалась на підставі документу (довідки), яка складена з порушеннями Інструкції № 31, заснована на необґрунтованих припущеннях. В подальшому непослідовні та нелогічні дії державної адміністрації призвели до нівелювання самої заборони в`їзду в Україну.
5. Також суд зазначив, що вказана довідка не містить відомостей про наявність у ОСОБА_1 родинних зв`язків в Україні (дружини, дітей, батьків). Тобто, суб`єктом прийняття рішення така інформація не аналізувалась та відповідно не враховувалась при його прийнятті.
6. Суд першої інстанції зазначив, що оскаржувана постанова прийнята не «згідно закону», оскільки в її основу покладена довідка, яка не відповідає положенням пункту 3 Інструкції № 31, а отже вона є протиправною та порушує конвенційні права ОСОБА_1 , гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
7. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2023 року скасовано рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року, ухвалено нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позову.
8. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова по заборону в`їзду в Україну відповідно до вимог статті 13 Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», пункту 13 частини 1 статті 25 Закону України «Про Службу безпеки України» та Інструкції № 31 прийнята Службою безпеки України в інтересах забезпечення національної безпеки України на підставі довідки від 22.04.2021 314/3-7797 про необхідність заборони іноземцю в`їзду в Україну та відомостей, зазначених у ній, які свідчать про характер загрози національній безпеці України.
9. При цьому суд апеляційної інстанції зазначав про те, що Служба безпеки України, як державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України, наділена виключною компетенцією надавати оцінку наявності в діях відповідних суб`єктів загроз (реальних та/або потенційних) національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України тощо та приймати за результатами такої оцінки відповідне рішення, спрямоване, крім іншого, на попередження загроз, прямий або опосередкований вплив на фактори запобігання їх виникненню, а також локалізацію та усунення загроз. Отже, повноваження Служби безпеки України щодо прийняття рішень про заборону іноземцям в`їзду в України є виключними та дискреційними.
10. Також суд апеляційної інстанції врахував, що Указом Президента України від 14.04.2021 №161/2021 «Про припинення громадянства України ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 », постановлено вважати таким, що втратив громадянство України ОСОБА_1 , 1971 року народження, уродженця та жителя міста Чернівців. Право на обмеження доступу до території держави для осіб, які не є громадянами цієї держави, є суверенним право Держави Україна, і, обґрунтовуючи застосування такого права відповідними припущеннями та посиланнями на інтереси держави, відповідач діяв у межах наданих йому законодавством повноважень.
11. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що рішення про заборону ОСОБА_1 в`їзду в Україну від 22.04.2021 є обґрунтованим та прийнято відповідачем на підставі та в межах повноважень, у відповідності до чинного законодавства, а тому відсутні законодавчо передбачені підстави для задоволення позовної заяви.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
12. Не погоджуючись із постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2023 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, адвокат Перунов Віктор Володимирович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
13. Обґрунтовуючи наявність підстави для касаційного оскарження, представник позивача посилається на пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу.
14. Касатор зазначає про те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування: частин 1, 3 статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року; частин 1, 2 статті 2, пункту 13 частини 1 статті 24 Закону України «Про Службу безпеки України» від 25 березня 1992 року; частини 1 статті 2, частини 1 статті 5 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність»; статті 1, частини 1 статті 19 Закону України «Про національну безпеку України» від 21 червня 2018 року, на які посилався апеляційний суд в контексті меж судового контролю щодо прийняття спірного рішення Службою безпеки України про заборону в`їзду в Україну; абз. 1, 2, 3 пункту 4 Інструкції про порядок прийняття Службою безпеки України рішень про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, яка затверджена наказом Служби безпеки України від 29 січня 2021 року, № 31 в частині необхідності підтвердження відомостей, які містяться у довідці іншими доказами.
15. Також обґрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження, представник позивача посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку із пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України та зазначає, що апеляційний суд безпосередньо не дослідив, але при цьому надав іншу оцінку зібраним у справі доказам, зокрема довідці про необхідність заборони в`їзду в Україну.
ІV. Позиція інших учасників справи
16. Службою безпеки України надано до суду відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
17. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів: Радишевської О.Р., Уханенка С.А., від 09 березня 2023 року відкрито касаційне провадження за скаргою адвоката Перунова Віктора Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2023 року.
18. Касаційне провадження відкрите на підставі пунктів 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
19. Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2023 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 31 травня 2023 року.
VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
20. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Чернівцях та був документований паспортом громадянина України НОМЕР_1 , виданий Ленінським РВ УМВС України в Чернівецькій області 02.04.1996 року, та паспортом громадянина України для виїзду за кордон.
21. У місті Чернівцях проживають мати позивача - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько позивача - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син - ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 , син - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дружина - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
22. Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 02.04.2021 «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», яке уведено в дію Указом Президента України від 03.04.2021, №140/2021, застосовані обмежувальні заходи (санкції) в тому числі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 .
23. Указом Президента України від 14.04.2021, №161/2021 «Про припинення громадянства України ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 », постановлено уважати таким, що втратив громадянство України ОСОБА_1 , 1971 року народження, уродженця та жителя міста Чернівців.
24. Постановою про заборону в`їзду в Україну від 22.04.2021 №14/3-7798, відповідачем прийнято рішення заборонити в`їзд на територію України громадянину Румунії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чоловічої статі, терміном на 3 (три) роки.
25. Згідно мотивувальної частини постанови, підставою для її прийняття стало наступне: « ОСОБА_1 , причетний до розвідувальної, розвідувально-підривної діяльності спецслужб Румунії. На виконання вказівок представників спецслужб Румунії, після прибуття до України планує здійснювати збір інформації про розташування прикордонних загонів на суміжному з Румунією державному кордоні, графіку патрулювань, наявного спеціального спорядження та техніки, які використовуються при охороні державного кордону України, а також отримання інформації щодо особового складу ДПС України, який несе службу на суміжному державному кордоні (в т.ч. в пунктах пропуску) з метою подальшої передачі вказаних відомостей відповідним співробітникам румунських спецслужб з використанням заздалегідь визначених захищених каналів зв`язку.
26. Крім того встановлено, що ОСОБА_1 , спільно з іншими невстановленими особами планує фінансувати та проводити інформаційні акції на території Чернівецької області, з метою підбурювання населення області до проведення референдуму щодо відділення окремих територій України та їх приєднання до Румунії (ст.ст.110 110-2 114 КК України)».
27. Підставою для прийняття такої постанови стала довідка про необхідність заборони виїзду в Україну громадянина Румунії ОСОБА_1 від 22.04.2021 (реєстр №14/3-7797), яка досліджувалась судом першої інстанції за участі представників сторін при вчиненні окремої процесуальної дії (документована протоколом про вчинення окремої процесуальної дії від 26.09.2022).
28. Дослідженням змісту цієї довідки встановлено, що за своїм змістовим навантаженням вона є подібною до постанови про заборону в`їзду в Україну від 22.04.2021 №14/3-7798. Зокрема, суть діянь ОСОБА_1 , які зазначені у довідці, повністю відповідають мотивувальній частині постанови про заборону в`їзду в Україну від 22.04.2021, №14/3-7798. Будь-яких інших фактів ця довідка не містить.
29. 22.04.2021 Головним управлінням по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України, сформовано доручення №14/3-7799, яким голові Державної прикордонної служби України Дейнеку С. доручено заборонити в`їзд в Україну ОСОБА_1 терміном на три роки.
30. Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 03.03.2022, № 8 «Про призов військовозобов`язаних у військові частини НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 » зараховано та призначено у військову частину НОМЕР_2 з 03.03.2022 лейтенанта ОСОБА_1 - начальником відділу сил підтримки.
31. Не погоджуючись із постановою про заборону в`їзду в Україну від 22.04.2021 №14/3-7798, позивач звернувся до суду з цим позовом.
VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
32. Конституція України.
Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
33. Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України)
Частина 2 статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
34. Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року №3773-VI (далі - Закон №3773) в`їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється в тому числі в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку, або боротьби з організованою злочинністю.
Згідно з частиною 3 статті 13 Закону № 3773 рішення про заборону в`їзду в Україну строком на три роки приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, Службою безпеки України або органом охорони державного кордону, або уповноваженим підрозділом Національної поліції України. У разі невиконання рішення про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства забороняється подальший в`їзд в Україну на десять років, що додається до частини строку заборони в`їзду в Україну, який не сплив до моменту прийняття повторного рішення про заборону в`їзду в Україну.
35. Законом України «Про Службу безпеки України» від 25.03.1992 № 2229-ХІІ (далі - Закон № 2229) визначені повноваження Служби безпеки України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Закону № 2229 на Службу безпеки України покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.
До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень проти миру і безпеки людства, тероризму та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.
Згідно пункту 13 частини 1 статті 24 Закону № 2229 Служба безпеки України відповідно до своїх основних завдань зобов`язана брати участь у розробці заходів і вирішенні питань, що стосуються в`їзду в Україну та виїзду за кордон, перебування на її території іноземців та осіб без громадянства, прикордонного режиму і митних правил, приймати рішення про заборону в`їзду в Україну іноземцю або особі без громадянства, про скорочення строку тимчасового перебування іноземця та особи без громадянства на території України, про примусове повернення іноземця або особи без громадянства в країну походження або третю країну.
36. Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» спеціально уповноваженим органом державної влади у сфері контррозвідувальної діяльності є Служба безпеки України, а згідно частини 1 статті 2 цього ж Закону метою контррозвідувальної діяльності є попередження, своєчасне виявлення і запобігання зовнішнім та внутрішнім загрозам безпеці України, припинення розвідувальних, терористичних та інших протиправних посягань спеціальних служб іноземних держав, а також організацій, окремих груп та осіб на державну безпеку України, усунення умов, що їм сприяють, та причин їх виникнення.
37. Частиною 1 статті 19 Закону України «Про національну безпеку України» від 21.06.2018 № 2469-VIII передбачено, що Служба безпеки України є державним органом спеціального призначення з правоохоронними функціями, що забезпечує державну безпеку, здійснюючи з неухильним дотриманням прав і свобод людини і громадянина: 1) протидію розвідувально-підривній діяльності проти України; 2) боротьбу з тероризмом; 3) контррозвідувальний захист державного суверенітету, конституційного ладу і територіальної цілісності, оборонного і науково-технічного потенціалу, кібербезпеки, інформаційної безпеки держави, об`єктів критичної інфраструктури; 4) охорону державної таємниці.
38. На виконання положень Закону № 2229, статті 13 Закону № 3773, пункту 5 Порядку надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2013 року № 280, Службою безпеки України, наказом від 29.01.2021 року, №31 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.03.2021 року за №399/36021) затверджено Інструкцію про порядок прийняття Службою безпеки України рішень про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства.
Відповідно до пункту 2 Інструкції № 31 рішення про заборону в`їзду в Україну іноземцю приймається в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку, або боротьби з організованою злочинністю.
У порядку, передбаченому цією Інструкцією, рішення про заборону в`їзду приймається також: за інформацією, отриманою від органу безпеки іноземної держави, з урахуванням відповідних міжнародних договорів, ратифікованих Верховною Радою України; за поданням Міністерства закордонних справ України (далі - МЗС) відповідно до резолюцій Ради Безпеки ООН, в яких передбачено застосування персональних санкцій.
Не приймається рішення про заборону в`їзду стосовно іноземця, що має статус біженця в Україні, або особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту.
Згідно з пунктом 3 Інструкції № 31 у разі наявності підстав для прийняття рішення про заборону в`їзду функціональним підрозділом Центрального управління СБУ, регіональним органом СБУ (далі - уповноважений підрозділ СБУ) готується довідка.
У довідці зазначаються:
дані про іноземця, якому передбачається заборонити в`їзд в Україну: прізвище, ім`я (імена) та по батькові (за наявності) іноземця в називному відмінку (для громадян Російської Федерації та Республіки Білорусь - російською мовою з дублюванням латиницею, для громадян інших країн та осіб без громадянства - латиницею), число, місяць, рік народження, стать, громадянство (підданство) або країна постійного проживання, а також за наявності - дані національного паспорта або іншого документа, який посвідчує особу іноземця (вид, серія, номер, орган, який видав, дата видачі), місце народження, місце роботи, посада, місце проживання, контактний номер телефону;
відомості, що обґрунтовують необхідність прийняття рішення про заборону в`їзду, зокрема: обставини, що є підставою для прийняття рішення про заборону в`їзду; результати перевірки іноземця за інформаційними системами й оперативними обліками СБУ, МВС та банками даних Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол; наявність родинних зв`язків в Україні (дружини або чоловіка, дітей, батьків, осіб, які перебувають під її опікою чи піклуванням); наявність майнових зобов`язань перед юридичними та фізичними особами в Україні; строк заборони в`їзду в Україну іноземцю (три роки).
Відповідно до пунктів 5-6 Інструкції № 31, на підставі відомостей, викладених у довідці, в уповноваженому підрозділі СБУ готується постанова про заборону в`їзду в Україну (додаток 1).
У постанові про заборону в`їзду в Україну не допускається викладення інформації з обмеженим доступом.
Абзаци 1, 2, 3 пункту 4 Інструкції № 31 постанова про заборону в`їзду в Україну складається у двох примірниках, які підписуються оперативним співробітником уповноваженого підрозділу СБУ та погоджуються: у ЦУ СБУ - начальником функціонального підрозділу або його заступником; у регіональному органі СБУ - начальником цього органу або його заступником.
Примірники постанови про заборону в`їзду в Україну затверджуються Головою СБУ, його першим заступником чи заступником відповідно до розподілу функціональних обов`язків.
Строк заборони в`їзду в Україну іноземцю обчислюється з дати затвердження постанови про заборону в`їзду в Україну.
Довідка, підготовлена регіональним органом СБУ, разом з матеріалами, що підтверджують обставини і характер вчинення іноземцем діяння, яке суперечить інтересам забезпечення національної безпеки України (далі - матеріали), направляються на погодження до функціонального підрозділу ЦУ СБУ за лінією роботи.
Начальник функціонального підрозділу ЦУ СБУ за лінією роботи зобов`язаний не пізніше десяти робочих днів з дня надходження довідки та матеріалів погодити довідку та повернути її разом з матеріалами до регіонального органу СБУ.
Якщо інформація, викладена у довідці або в матеріалах, є необґрунтованою та/або її недостатньо для прийняття рішення про заборону в`їзду, начальник функціонального підрозділу ЦУ СБУ за лінією роботи повертає матеріали та довідку без погодження з відповідним письмовим обґрунтуванням і пропозиціями щодо усунення недоліків.
VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
39. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
40. З огляду на викладені приписи статті 341 КАС України, Суд здійснює перегляд судового рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів касаційної скарги.
41. У касаційній скарзі скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду стосовно меж судового контролю щодо прийняття спірного рішення Службою безпеки України про заборону в`їзду в Україну.
42. Адміністративний суд, у силу вимог частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку судового контролю за оскаржуваним рішенням відповідача - суб`єкта владних повноважень, повинен перевірити, чи прийняте воно, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тощо.
43. Суб`єкт владних повноважень, в свою чергу, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими і достатніми доказами.
44. Предметом судового розгляду у цій справі є законність постанови Служби безпеки України про заборону в`їзду в Україну 14/3 7798 від 22.04.2021, якою вирішено заборонити в`їзд на територію України громадянину Румунії ОСОБА_1 терміном на 3 (три) роки.
45. Документом, який став підставою для прийняття постанови про заборону в`їзду в Україну, була довідка про необхідність заборони виїзду в Україну громадянина Румунії ОСОБА_1 від 22.04.2021 (реєстр №14/3-7797) .
46. Колегія суддів Верховного Суду уважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про те, що необхідність заборони в`їзду, яка має превентивний характер, не має доводитися вчиненням особою протиправних діянь, проте, має обґрунтовуватися, тобто посилання на можливість протиправної поведінки.
47. Саме на Службу безпеки України, як на орган, що наділений унікальною компетенцією надавати оцінку наявності в діях відповідних суб`єктів загроз (реальних та/або потенціальних) національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, покладено обов`язок, в тому числі вживати заходи превентивного характеру з метою протидії розвідувальній, розвідувально-підривній діяльності проти України.
48. Служба безпеки України як державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України, наділена виключною компетенцією надавати оцінку наявності в діях відповідних суб`єктів загроз (реальних та/або потенційних) національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України тощо та приймати за результатами такої оцінки відповідне рішення, спрямоване, крім іншого, на попередження загроз, прямий або опосередкований вплив на фактори запобігання їх виникненню, а також локалізацію та усунення загроз.
49. Отже, повноваження Служби безпеки України щодо прийняття рішень про заборону іноземцям в`їзду в України є виключними та дискреційними і суд не може здійснювати переоцінку загрозам національної безпеки України, яка попередньо здійснена Службою безпеки України.
50. Разом з цим, колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що суд в силу приписів частини 2 статті 2 КАС України зобов`язаний перевірити дотримання процедури прийняття таких рішень Службою безпеки України та наявність обґрунтованих підстав стверджувати про існування такої загрози.
51. Також у касаційній скарзі касатор посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині недослідження судом зібраних у справі доказів, а саме апеляційний суд безпосередньо не дослідив, але при цьому надав іншу оцінку зібраним у справі доказам, зокрема довідці про необхідність заборони в`їзду в Україну.
52. Ураховуючи вказані доводи касатора колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
53. З огляду на системний аналіз положень Інструкції про порядок прийняття Службою безпеки України рішень про заборону в`їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що передумовою і підставою для прийняття постанови про заборону в`їзду в Україну іноземцю є довідка про необхідність заборони в`їзду іноземцю, оскільки у довідці, згідно з вимогами вказаної Інструкції, викладаються обставини, що є підставою для прийняття рішення про заборону в`їзду в Україну іноземцю, та на підставі відомостей, викладених у довідці готується постанова про заборону в`їзду в Україну.
54. Довідка про необхідність заборони в`їзду в Україну громадянина Румунії ОСОБА_1 від 22.04.2021 (реєстр №14/3-7797), яка містить гриф "Таємно", досліджувалась судом першої інстанції за участі представників сторін при вчиненні окремої процесуальної дії (документована протоколом про вчинення окремої процесуальної дії від 26.09.2022).
55. Суд першої інстанції, надаючи оцінку вказаному документу, дійшов висновку про те, що вказана довідка складена з порушенням норм законодавства.
56. Натомість суд апеляційної інстанції, надав відомостям, що містяться у довідці, іншу оцінку, ніж та, яку дав їй суд першої інстанції, але при цьому апеляційний суд безпосередньо не витребовував та не досліджував вказану довідку, яка не міститься у матеріалах справи, під час судового розгляду.
57. Таким чином, колегія суддів Верховного Суду уважає передчасними висновки суду апеляційної інстанції про те, що оскаржуване рішення є обґрунтованим та прийнято відповідачем на підставі та в межах повноважень, відповідно до вимог чинного законодавства.
58. Верховний Суд зазначає, що для ухвалення справедливого та об`єктивного рішення мають бути повністю встановлені та з`ясовані обставини справи, а також надана належна правова оцінка доказам, що мають істотне значення для вирішення спору. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
59. Відповідно до частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
60. Відповідно до частин 1-3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Оскаржувана постанова цим вимогам не відповідає.
61. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої або апеляційної інстанції і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
62. Згідно з частиною 4 статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
63. Ураховуючи, що порушення процесуального права були допущені на стадії апеляційного розгляду, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 341 344 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу адвоката Перунова Віктора Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
2. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2023 року у справі № 600/6944/21-а скасувати, справу направити до Сьомого апеляційного адміністративного суду на новий розгляд.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: О.Р. Радишевська
С.А.Уханенко