№ 600/778/21-а - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2024 року

м. Київ

справа №600/778/21-а

адміністративне провадження № К/9901/37016/21, К/9901/44801/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу №600/778/21-а за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційними скаргами Чернівецької обласної прокуратури та ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року (головуючий суддя Григораш В.О.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року (колегія суддів у складі головуючого судді Шидловського В.Б., суддів - Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б.),

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

1. У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернівецької обласної прокуратури, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 19 квітня 2021 року, просив:

- визнати протиправною бездіяльність Чернівецької обласної прокуратури, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті заробітної плати ОСОБА_1 з 01 липня 2015 року у порядку та у розмірах, передбачених статтею 81 Закону України «Про прокуратуру»;

- зобов`язати Чернівецьку обласну прокуратуру нарахувати та виплатити заробітну плату ОСОБА_1 з 01 липня 2015 року у відповідності до вимог статті 81 Закону України «Про прокуратуру».

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги указував, що працює в органах прокуратури Чернівецької області з 02 серпня 2007 року по даний час на різних посадах.

3. Із наданих на адвокатські запити відповідей обласної прокуратури від 22 грудня 2020 року та 13 січня 2021 року з`ясував, що Чернівецькою обласною прокуратурою нарахування заробітної плати позивачу здійснювалось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка установлює оплату праці працівників органів прокуратури (постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури»).

4. Також обласною прокуратурою повідомлено, що абзацом третім пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» передбачено, що за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури.

5. На зазначений період оплата праці працівників регіональних, місцевих прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка установлює оплату праці працівників органів прокуратури (постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури»).

6. Оскільки роботодавець проводив нарахування заробітної плати позивачу без урахування положень частини третьої статті 81 Закону України «Про прокуратуру» та на підставі Постанови №505, то вважав, що недоотримав заробітної плати на загальну суму 1 405 515 грн 71 коп.

7. Указував, що рішенням Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26 березня 20 року у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів Фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

8. Відповідно позивач вважав що його вимоги щодо застосування до спірних правовідносин частини третьої статті 152 Конституції України як норми прямої дії та зобов`язання Чернівецької обласної прокуратури нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» за період з 01 липня 2015 року є обґрунтованими.

Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій

9. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року, позовні вимоги задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Чернівецької обласної прокуратури, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті заробітної плати ОСОБА_1 з 26 березня 2020 року у порядку та у розмірах передбачених статтею 81 Закону України «Про прокуратуру»;

- зобов`язано Чернівецьку обласну прокуратуру нарахувати та виплатити заробітну плату ОСОБА_1 з 26 березня 2020 року у порядку та у розмірах передбачених статтею 81 Закону України «Про прокуратуру».

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

10. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6-р/2020 не впливає на спірні правовідносини до 26 березня 2020 року, оскільки такі виникли до його прийняття, а останнє не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності, а тому дійшов висновку про те, що в період з 01 липня 2015 року по 26 березня 2020 року, положення зазначеної норми були чинними та підлягали застосуванню відповідачем, а тому підстав для задоволення позовних вимог у цій частині немає.

11. Щодо періоду з 26 березня 2020 року суди зазначили, що у рішенні №6-р/2020 Конституційний Суд України зазначив, що спеціальне нормативне регулювання заробітної плати прокурора, закріплене частиною першою статті 81 Закону, за якою заробітна плата прокурора регулюється Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Наділивши Кабінет Міністрів України повноваженнями встановлювати порядок та розміри заробітної плати прокурора, законодавець запровадив відмінне від передбаченого положеннями статті 81 Закону нормативне регулювання заробітної плати прокурора.

12. З урахуванням зазначеної правової позиції Конституційного Суду України, суд відхилив посилання відповідача на те, що оплата праці прокурорів, які не пройшли атестацію здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» від 31 травня 2012 року №505.

13. Суди вирішили, що для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень необхідно визнати протиправною бездіяльність Чернівецької обласної прокуратури, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті заробітної плати ОСОБА_1 з 26 березня 2020 року відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру» та, з урахуванням висновків рішення Конституційного суду України від 26 березня 2020 року №1-223/2018 (2840/18), зобов`язати Чернівецьку обласну прокуратуру нарахувати та виплатити заробітну плату ОСОБА_1 з 26 березня 2020 року в порядку та в розмірах передбачених статтею 81 Закону України «Про прокуратуру».

Короткий зміст касаційних скарг

14. Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, у грудні 2021 року Чернівецькою обласною прокуратурою подано касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених вимог та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині.

15. Як на підставу касаційного оскарження судових рішень у цій справі указує на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

16. Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо стягнення майнової шкоди завданої внаслідок визнання неконституційним положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

17. Указує, що з урахуванням положень абзацу 3 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» оплата праці прокурорів, яких не переведено до новостворених прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505.

18. Відповідно до рішення №6 Шістнадцятої кадрової комісії від 06 березня 2021 року ОСОБА_1 неуспішно пройшов атестацію, у зв`язку із чим наказом виконувача обов`язків керівника Чернівецької обласної прокуратури №334-к від 19 квітня 2021 року останнього звільнено із посади прокурора відділу обласної прокуратури та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 20 квітня 2021 року.

19. З урахуванням викладеного видатки на реалізацію положень статті 81 Закону України «Про прокуратуру» не передбачались, тому Чернівецька обласна прокуратура не мала правових підстав для нарахування та виплати позивачу заробітної плати поза межами видатків Державного бюджету на оплату праці таких працівників у розмірах інших, ніж встановлено Кабінетом Міністрів України.

20. Звертає увагу на те, що абзац 3 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» є чинним, а судами попередніх інстанцій безпідставно не ураховано його при вирішенні спірних правовідносин.

21. Не погоджуючись із судовими рішеннями в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у жовтні 2021 року подано касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у цій частині.

22. Як на підставу касаційного оскарження судових рішень у цій справі указує на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

23. Обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 81 Закону України «Про прокуратуру» з питань нарахування та виплати невиплаченої заробітної плати з 01 липня 2015 року згідно рішення Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26 березня 2020 року.

24. Указує, що наявність підстав для перерахунку його заробітної плати підтверджується висновками Конституційного Суду України, які викладені у рішенні N6-p/2020 від 26 березня 2020 року, згідно з якими нарахування заробітної плати працівникам прокуратури мало здійснюватися саме на підставі спеціального закону - Закону України «Про прокуратуру», частиною першою статті 81 якого передбачено, що заробітна плата прокурора регулюється Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

25. Уважає, що його право на отримання заробітної плати у розмірі, визначеному спеціальним законодавством, дійсно порушене протиправними діями прокуратури Чернівецької області щодо нарахування та виплати заробітної плати саме з 01 липня 2015 року без урахування вимог статті 81 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру посадового окладу прокурорів.

26. Зазначає, що виправлення помилок, допущених при ухваленні законів, передбачено саме статтею 152 Конституції України, а захист прав та інтересів осіб, яким внаслідок дії законів, що не відповідали Конституції України, завдано матеріальної чи моральної шкоди, визначений саме прямою нормою частини третьої статті 152 Конституції України.

27. Переконує, що Конституційний Суд України не робить закон неконституційним, а тільки виявляє цей факт, тож говорити про ретроактивну дію рішення КСУ некоректно, оскільки рішення КСУ не є нормативними актами, а саме акти втратили чинність одночасно з рішенням КСУ, але неконституційність існувала і раніше.

28. З огляду на викладене уважає, що відповідачем порушено його право власності (правомірні очікування на отримання заробітної плати у повному розмірі, гарантованому статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» за період роботи в органах прокуратури, не були реалізовані Державою Україна) саме з 01 липня 2015 року.

Позиція інших учасників справи

29. Позивач та відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористались, що відповідно до положень частини четвертої статті 338 КАС України, не перешкоджає перегляду судових рішень у касаційному порядку.

Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

30. 11 жовтня 2021 року до касаційного суду надійшла скарга ОСОБА_1 .

31. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 жовтня 2021 року для розгляду справи №600/778/21-а визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Жука А.В., суддів - Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М.

32. Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2021 року касаційну скаргу позивача залишено без руху.

33. Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2021 року поновлено строк на касаційне оскарження судових рішень у цій справі, відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року у справі №600/778/21-а на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

34. 07 грудня 2021 року до касаційного суду надійшла скарга Чернівецької обласної прокуратури.

35. Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2021 року поновлено строк на касаційне оскарження судових рішень у цій справі, відкрито касаційне провадження за скаргою Чернівецької обласної прокуратури на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року у справі №600/778/21-а на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

36. Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання Чернівецької обласної прокуратури про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.

37. Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2024 року закінчено підготовчі дії у цій справі, об`єднано касаційні скарги Чернівецької обласної прокуратури (№К/9901/44801/21) та ОСОБА_1 (№К/9901/37016/21) в одне касаційне провадження; справу №600/778/21-а призначено до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у справі матеріалами.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

38. Згідно із відомостями про роботу з трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 02 серпня 2007 року працював на різних посадах в органах прокуратури.

39. Наказом Чернівецької обласної прокуратури від 21 вересня 2020 року №687-к «Про визначення робочого місця ОСОБА_1 » наказано прокурору відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернівецької області ОСОБА_1 , тимчасово визначити робоче місце у відділі процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу із організованою та транснаціональною злочинністю Чернівецької обласної прокуратури за адресою: м. Чернівці, вул. Кордуби, 21А (а.с.19).

40. Відповідно до листа Чернівецької обласної прокуратури від 22 грудня 2020 року №07-355вих-20 розрахунок заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01 липня 2015 року по даний час нараховується згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657), яка складалась з:

- надбавки за вислугу років згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1090 - «Про затвердження Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури» - 25 відсотків посадового окладу;

- надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 - 70 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за вислугу років (з 11 вересня 2020 року - скасована наказом керівника Чернівецької обласної прокуратури від 23 вересня 2020 року №717-к);

- надбавки за роботу в умовах режимних обмежень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року №414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці» - 10 відсотків посадового окладу;

- премії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» - в розмірі не менш, як 10 відсотків посадового окладу та економії фонду оплати праці.

41. Щодо нарахування заробітної плати відповідно до статті 81 Закону України «Про прокуратуру», інформовано, що абзацом третім пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» передбачено, що за прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури.

42. На зазначений період оплата праці працівників регіональних, місцевих прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка установлює оплату праці працівників органів прокуратури (постанова Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (а.с.20).

43. Відповідно до листа Чернівецької обласної прокуратури від 13 січня 2021 року №07-34вих21 за період з 01 липня 2015 року по 11 вересня 2020 року ОСОБА_1 нараховувалась заробітна плата згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (в редакції постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року №763, від 09 грудня 2015 року №1013, від 30 серпня 2017 року №657), яка складалась з:

- посадового окладу прокурора відділу згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» - 1529 грн (по 12 жовтня 2015 року);

- посадового окладу прокурора відділу згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року №763) - 1597 грн (по 30 листопада 2015 року);

- посадового окладу прокурора відділу згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013) - 1996 грн (по 05 вересня 2017 року);

- посадового окладу прокурора відділу згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657) - 5730 грн (з 06 вересня 2017 року по 10 вересня 2026 року);

- доплати за класний чин згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 - 120 грн (до 23 липня 2015 року);

- доплати за класний чин згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 - 125 грн (до 05 вересня 2017 року);

- доплати за класний чин згідно постанови від 31 травня 2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657) - 2000 грн (з 06 вересня 2017 року по 24 вересня 2019 року);

- надбавки за вислугу років згідно постанови Кабінету Міністрів України від 07 травня 2008 року №425 «Про затвердження Порядку виплати надбавки за вислугу років працівникам органів прокуратури прокурорам та про їх медичне обслуговування» - 15 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за класний чин (по 04 січня 2016 року);

- надбавки за вислугу років згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1090 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури» - 20 відсотків посадового окладу (з 05 січня 2016 року);

- надбавки за вислугу років згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1090 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури» - 25 відсотків посадового окладу (з 02 жовтня 2017 року);

- надбавки за високі досягнення у праці або за виконання, особливо важливої роботи згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 - 70 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за вислугу років та надбавки за класний чин (до 24 вересня 2019 року);

- надбавки за роботу в умовах режимних обмежень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року №414 «Про види, розміри та порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці» - 10 відсотків посадового окладу;

44. За період з 11 вересня 2020 року по 31 грудня 2020 року ОСОБА_1 нараховувалась заробітна плата згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657), яка складалась з:

- посадового окладу згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657) - 5730 грн (з 11 вересня 2020 року по 31 грудня 2020 року);

- надбавки за вислугу років згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1090 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури» - 25 відсотків посадового окладу (а.с.21-28).

45. Вважаючи протиправною бездіяльність Чернівецької обласної прокуратури, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті заробітної плати з 01 липня 2015 року в порядку та в розмірах передбачених статтею 81 Закону України «Про прокуратуру», позивач звернувся до суду з даним позовом.

ІІІ. Позиція Верховного Суду

46. Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

47. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

48. Перевіривши доводи касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційних проваджень у цій справі, та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає таке.

Щодо періоду з 01 липня 2015 року по 25 березня 2020 року

49. У тексті касаційної скарги ОСОБА_1 , обґрунтовуючи посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 81 Закону України «Про прокуратуру» з питань нарахування та виплати невиплаченої заробітної плати з 01 липня 2015 року згідно рішення Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26 березня 2020 року.

50. Суд ураховує, що після відкриття касаційного провадження у цій справі Верховний Суд сформував правову позицію стосовно застосування у подібних правовідносинах статті 81 Закону України «Про прокуратуру» з питань нарахування та виплати невиплаченої заробітної плати з 01 липня 2015 року згідно рішення Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26 березня 2020 року, зокрема у постановах від 19 жовтня 2022 року у справі №420/11227/20, від 19 червня 2023 року у справі №420/7448/21, від 28 листопада 2022 року у справі №380/8155/21 та ін.

51. Висновки та підходи, наведені Верховним Судом у цих постановах, є релевантними до обставин справи ОСОБА_1 , тож колегія суддів не вбачає підстав для їхнього неврахування та зазначає таке.

52. Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

53. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України «Про прокуратуру».

54. Відповідно до частин третьої-п`ятої статті 81 Закону України «Про прокуратуру» (тут і далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2016 року - 11 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2017 року - 12 мінімальних заробітних плат.

55. Посадові оклади інших прокурорів установлюються пропорційно до посадового окладу прокурора місцевої прокуратури з коефіцієнтом: 1) прокурора регіональної прокуратури - 1,2; 2) прокурора Генеральної прокуратури України - 1,3.

56. Посадові оклади прокурорів, які перебувають на адміністративних посадах, встановлюються у такому розмірі, зокрема, керівника підрозділу регіональної прокуратури - 1,27 - 1,20 посадового окладу прокурора регіональної прокуратури.

57. Частиною дев`ятою статті 81 цього Закону установлено, що фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

58. Приписами частини першої статті 90 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.

59. Згідно зі статтями 8 і 13 Закону України «Про оплату праці» (тут і далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цього Закону. Оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

60. Частинами першою, другою статті 23 Бюджетного кодексу України (тут і далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) установлено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

61. Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» внесено зміни до Бюджетного кодексу України, зокрема розділ VI «Перехідні положення» доповнено пунктом 26, яким передбачено, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету.

62. Пунктом 9 розділу «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (зі змінами і доповненнями), пунктом 11 розділу «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установлено, що частина друга статті 33, стаття 81 Закону України «Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

63. Так, у постанові від 19 жовтня 2022 року у справі №420/11227/20 Верховний Суд зазначив, що Законом України «Про Державний бюджет на 2015 рік», як спеціальним законом, який регулює бюджетні відносини, у тому числі й питання заробітної плати працівників органів прокуратури, які фінансуються з державного бюджету, надано повноваження Кабінету Міністрів України визначати розмір і порядок виплати заробітної плати працівників органів прокуратури.

64. Схема посадових окладів працівників органів прокуратури затверджена постановою Кабінету Міністрів України №505, приписами пунктів 2, 6 якої надано право керівникам органів прокуратури, у межах затвердженого фонду оплати праці, установлювати працівникам органів прокуратури посадові оклади відповідно до затверджених цією постановою схем посадових окладів та інші виплати. Видатки, пов`язані з реалізацією цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на оплату праці, затверджених у кошторисах на утримання органів прокуратури.

65. Абзацом 2 підпункту 1 пункту 13 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про прокуратуру» доручено Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього Закону та забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших відповідних центральних органів виконавчої влади України у відповідність до цього Закону.

66. Водночас, на виконання наведених приписів Закону України «Про прокуратуру» Кабінетом Міністрів України до Постанови №505 не було внесено змін щодо розмірів окладів працівників прокуратури, що свідчить про невиконання уповноваженим органом обов`язків, покладених на нього пунктом 13 розділу ХІІІ указаного Закону.

67. Ураховуючи, що у період з 01 липня 2015 року по 25 березня 2020 року заробітна плата нараховувалась та виплачувалась позивачу, з урахуванням положень Постанови №505, та беручи до уваги те, що відповідач не наділений правом самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості щодо збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати перерахунок посадового окладу позивача та виплату заробітної плати в іншому розмірі, ніж це передбачено Постановою №505, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що в указаний період заробітну плату позивачу нараховано у розмірі, не нижчому від визначеної законом.

68. Отже, дії відповідача стосовно ненарахування й невиплати позивачу заробітної плати на основі окладів прокурорів, указаних у статті 81 Закону України «Про прокуратуру», у період з 01 липня 2015 року до 25 березня 2020 року не можуть бути визнані протиправними, адже вони відповідали вимогам нормативно-правових актів, які були чинними на той час.

69. Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6-р/2020 у справі №1-223/2018(2840/18) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

70. Пунктом 2 резолютивної частини указаного рішення Конституційного Суду України передбачено, що положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

71. Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

72. Указаній нормі кореспондує частина перша статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України».

73. У Рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2010 року №20-рп/2010 у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 08 грудня 2004 року №2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) Конституційний Суд України указав, що незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

74. Суд зазначає, що рішення Конституційного Суду України має пряму (перспективну) дію, тобто поширюється на правовідносини, що виникли або тривають після його ухвалення (за винятком тих випадків, якщо інше встановлено Конституційним Судом України безпосередньо у тексті ухваленого рішення).

75. Подібний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 грудня 2020 року у справі №4819/49/19.

76. Тож, з урахуванням викладеного колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6-р/2020 на спірні правовідносини у період з 01 липня 2015 року по 25 березня 2020 року не може вплинути, оскільки такі виникли до прийняття указаного рішення Конституційним Судом України, а останнє не містить положень які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.

77. Відповідно до заяви від 19 квітня 2021 року (а.с.50-51) позивач, скориставшись своїм правом на зміну позовних вимог, просив:

- визнати протиправною бездіяльність Чернівецької обласної прокуратури, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті заробітної плати ОСОБА_1 з 01 липня 2015 року в порядку та в розмірах, передбачених статтею 81 Закону України «Про прокуратуру»;

78. Суд зазначає, що закріплений у частині другій статті 9 КАС України принцип диспозитивності передбачає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

79. Отже, обсяг позовних вимог та їх формулювання належить виключно позивачу.

80. За правилами частини третьої статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

81. Повноваження адміністративних судів перевіряти законність прийняття рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних можуть бути реалізовані лише в межах заявлених позовних вимог.

82. З огляду на викладене колегія суддів констатує, що суди попередніх інстанцій, урахувавши заяву ОСОБА_1 від 19 квітня 2021 року, розглянули цю справу у межах позовних вимог, визначених позивачем, та дійшли правильних висновків про відсутність підстав для їх задоволення [у частині вимог за період з 01 липня 2015 року по 25 березня 2020 року].

Щодо періоду з 26 березня 2020 року

83. Дія окремого положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6-р/2020 у справі №1-223/2018(2840/18), втратила чинність 26 березня 2020 року.

84. Водночас, спірні правовідносини між сторонами стосуються нарахування і виплати заробітної плати прокурору, у тому числі, після прийняття Конституційним Судом України указаного рішення.

85. Так, правове регулювання оспорюваних позивачем питань щодо виплати заробітної плати, визначено спеціальним Законом України від 19 вересня 2019 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», що набрав чинності 25 вересня 2019 року, яким передбачена переатестація прокурорів.

86. Сам Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» визначає умови переведення прокурорів, процедуру проходження атестації і відповідно порядок оплати праці прокурорів на період проведення їх атестації.

87. Згідно з пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури. За прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.

88. Отже, правовий статус зазначених вище прокурорів, який вони мали до набрання чинності цим Законом, характеризується і державними гарантіями щодо виплати заробітної плати з відповідних джерел фінансування. Тобто правове регулювання оплати праці, яке існувало до прийняття спеціального Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» здійснювалося у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України.

89. Системний аналіз приписів Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», дозволяє зробити висновок про те, що на зазначений період (тобто, до дня звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури) оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури», яка була чинною у оспорюваний позивачем період.

90. Водночас, ті прокурори, які переведені на посаду прокурора в Офіс Генерального прокурора, отримують заробітну плату згідно зі статтею 81 Закону України «Про прокуратуру» зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».

91. Верховний Суд звертає увагу на те, що положеннями пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» запроваджено різні підходи до оплати праці прокурорів залежно від проходження чи непроходження атестації.

92. Тому прирівняння посадового окладу позивача до посадових окладів прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури за відсутності факту переведення його на посаду прокурора в ці установи, суперечить вимогам Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».

93. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 26 травня 2022 року у справі №540/1268/21, від 18 серпня 2022 року у справі №200/2499/21-а.

94. Відповідно до позиції Конституційного Суду України, сформульованої у рішенні №6-р/2020 (абзац одинадцятий пункту 2.2), заробітна плата прокурорів, як елемент організації та порядку діяльності прокуратури в розумінні статті 131-1 Основного Закону України, має визначатися виключно законом.

95. Таким чином, Конституційний Суд України дав тлумачення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» зі змінами в розумінні статті 131-1 Основного Закону України, яка водночас відповідно до іншого рішення Конституційного Суду України від 18 червня 2020 року №5-р (II)/2020 указує на те, що за новим конституційним правопорядком прокуратуру як інститут, що виконує функцію кримінального переслідування, структурно вмонтовано в загальну систему правосуддя.

96. Суд зазначає, що Конституція України віднесла прокурорів у розділ правосуддя, змінила характер їх діяльності з загального нагляду на основну функцію кримінального обвинувачення та запровадила нові принципи в проведенні оцінювання прокурорів. Таке оцінювання було визначено на законодавчому рівні і стосувалось без винятку усіх прокурорів, які мали бажання продовжувати працювати у органах прокуратури.

97. Тобто рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року у справі №6-р/2020 стосується приписів статті 81 Закону України «Про прокуратуру» зі змінами, офіційне тлумачення яких здійснено в розумінні статті 131-1 Основного Закону України і пов`язане з організацією і порядком діяльності прокуратури нової якості - функцією кримінального обвинувачення та проведення кадрового перезавантаження через оцінювання прокурорів. А тому застосування статті 81 Закону України «Про прокуратуру» зі змінами в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» без обмежень пов`язується із фактом переведення прокурорів (після їхньої атестації) на посади в новоутворені/оновлені прокуратури (відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури»).

98. З огляду на викладене Суд констатує, що підстави для обрахування посадового окладу та заробітної плати позивача, за відсутності рішення про успішне проходження атестації та переведення на посаду в новостворену/оновлену прокуратуру, у іншому розмірі, ніж це передбачено Постановою №505, відсутні.

99. У тексті касаційної скарги відповідач звертає увагу на те, що ОСОБА_1 неуспішно пройшов атестацію, на підставі чого наказом виконувача обов`язків керівника Чернівецької обласної прокуратури №334-к від 19 квітня 2021 року його звільнено з посади прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Чернівецької області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 20 квітня 2021 року.

100. Отже, позивач не є прокурором, який успішно пройшов атестацію, а тому до спірних правовідносин належить застосовувати приписи абзацу 3 пункту 3 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», зі змісту якого слідує, що на період до дня звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури оплата праці прокурорів, які не завершили процедуру атестації, здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури, а саме Постанови №505.

101. З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду констатує помилковість висновків судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Висновки за результатом розгляду касаційних скарг

102. Відповідно до частин першої та третьої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

103. Переглянувши судові рішення у межах доводів касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши повноту установлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, ураховуючи правові висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, Суд дійшов висновку, що при ухваленні рішень, суди першої та апеляційної інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права, що є підставою для скасування судових рішень у частині задоволених позовних вимог та ухвалення нового рішення у справі про відмову у задоволенні позовних вимог. В іншій частині судові рішення підлягають залишенню без змін.

IV. Висновки щодо судових витрат

104. З огляду на результат касаційного перегляду справи перерозподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Касаційну скаргу Чернівецької обласної прокуратури задовольнити.

3. Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року у справі №600/778/21-а - скасувати в частині задоволених позовних вимог.

4. У цій частині ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Чернівецької обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

5. В іншій частині рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2021 року у справі №600/778/21-а - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

..................................

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду