ПОСТАНОВА

Іменем України

05 лютого 2020 року

м. Київ

справа №607/12044/16-а

адміністративне провадження №К/9901/48732/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Коваленко Н.В., Кравчук В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.09.2017р. (суддя - Позняк В.М.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2018р. (судді - Обрізко І.М., Іщук Л.П., Онишкевич Т.В.), постановлених за заявою Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09.11.2016р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій неправомірними, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,

встановив:

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:

-визнати неправомірними дії Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови у перерахунку пенсії;

-зобов`язати здійснити перерахунок її пенсії з розрахунку 90% від суми заробітної плати з урахуванням довідок управління житлово-комунального господарства Тернопільської облдержадміністрації від 12.10.2016р. №669/02-10, від березня 2005 року №712/03/2, від серпня 2005 року №722/03/2 та від серпня 2005 року №711/03/2.

В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» в розмірі 90 % від суми заробітної плати. У зв`язку із збільшенням заробітної плати відповідним категоріям державних службовців відповідно до постанови КМУ №1073 від 09.12.2015р., на думку позивача, у неї виникло право на перерахунок розміру призначеної їй пенсії, у проведенні якого відповідач протиправно відмовив.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09.11.2016р. позов задоволено частково.

Визнано дії Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, які полягають у відмові ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії з розрахунку 90% від суми заробітної плати, виходячи з її розміру на даний час, неправомірними.

Зобов`язано Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити з 01 жовтня 2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 як державному службовцю з розрахунку 90% від суми заробітної плати, виходячи з її розміру, зазначеного у довідці про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, №669/02-10 від 12.10.2016р., виданій Управлінням житлово-комунального господарства Тернопільської обласної державної адміністрації, та провести відповідні виплати з урахуванням вже виплаченої суми пенсії.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

03.05.2017 року Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області звернулося із заявою про перегляд постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09.11.2016р. за нововиявленими обставинами.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.09.2017р. заяву Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09.11.2016р. задоволено.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду від 09.11.2016р. скасовано, та ухвалено нову, якою позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, які полягають у відмові ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії з розрахунку 90% від суми заробітної плати, виходячи з її розміру на даний час.

Зобов`язано Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області здійснити з 01.10.2016р. перерахунок пенсії ОСОБА_1 як державному службовцю з розрахунку 90% від суми заробітної плати, виходячи з її розміру, зазначеного у довідці про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, №б/н від 14.03.2017р., виданій Управлінням житлово-комунального господарства Тернопільської облдержадміністрації, та провести відповідні виплати з урахуванням вже виплаченої суми пенсії.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2018р. постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.09.2017р. скасовано та прийнято нову, якою у задоволенні заяви Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 листопада 2016 року у справі № 607/12044/16-а відмовлено.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09.11.2016р. залишено без змін.

З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати.

Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву відповідача про перегляд судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що наведені в заяві обставини, зокрема надходження на адресу Управління нової довідки про заробітну плату позивача, яку підписанти просили брати до уваги під час здійснення перерахунку пенсії позивача, є нововиявленою обставиною та в розумінні вимог статті 245 КАС України є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що нововиявленими для розгляду в адміністративному суді адміністративної справи вважаються такі істотні обставини, які представляють сутність адміністративної справи та можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили по ній, та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, та суду на час розгляду адміністративної справи, мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що є учасниками розгляду справі в суді.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що довідка №б/н від 14.03.2017р. видана Управлінням житлово-комунального господарства Тернопільської ОДА та наведені в ній дані, не є нововиявленою обставиною в розумінні статті 245 КАС України, а наведені у заяві про перегляд рішення суду обставини можуть складати підстави для оскарження його до вищестоящої інстанції, однак жодним чином не в порядку обраному заявником.

З висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами колегія суддів погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Відповідно до частини 1 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення із заявою) постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Частиною другою цієї статті встановлено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом Українинеконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 248 КАС України у зазначеній редакції, у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються, зокрема, обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи.

Частиною першою статті 361 КАС України в редакції, чинній з 15.12.2017р. також визначено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими обставинами або виключними обставинами.

Згідно з частиною другою зазначеної статті підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Істотними обставинами є фактичні дані (явища, події, факти або сукупність умов), що в установленому порядку спростовують факти, які були покладено в основу судового рішення. Тобто, це обставини, які впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.

При цьому нововиявленими слід вважати обставини (як фактичного, так і правового характеру), які об`єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення, на час розгляду справи.

Отже, умовами для перегляду рішення в зв`язку з нововиявленими обставинами є істотність нововиявлених обставин для вирішення спору, існування їх на момент вирішення адміністративної справи та виявлення таких після прийняття рішення зі спору.

Не відносяться до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи.

Як встановлено судом, нововиявленою на думку відповідача є довідка від №б/н від 14.03.2017р., видана Управлінням житлово-комунального господарства Тернопільської ОДА та наведені в ній дані про заробітну плату позивача, і така довідка видана після ухвалення рішення у даній справі.

З огляду на викладене, обставини, на які посилається заявник, як на підставу перегляду судового рішення, не є нововиявленими в розумінні положень статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами), а відтак, не можуть слугувати підставою для перегляду судового рішення у даній справі за нововиявленими обставинами.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про перегляд у зв`язку із нововиявленими обставинами постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09.11.2016р.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні рішення суд апеляційної інстанції порушень норм матеріального та процесуального права не допустив, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Вимога заявника касаційної скарги про скасування, крім постанови суду апеляційної інстанції, постанови суду першої інстанції - є безпідставною, оскільки така скасована судом апеляційної інстанції з прийняттям нової постанови.

Керуючись статтями 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2018р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Н.В. Коваленко

В.М. Кравчук