Постанова

Іменем України

08 липня 2020 року

м. Київ

справа № 607/15148/15-ц

провадження № 61-44501св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. Погрібного С. О.,

Яремка В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будова-Захід»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Іванціва Юрія Степановича на постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 21 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Хоми М. В., Костіва О. З., Ходорковського М. В.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будова-Захід» (далі - ТОВ «Будова-Захід», товариство)про відшкодування збитків та пені.

На обґрунтування позову посилався на те, що 18 лютого 2012 року між ним та ТОВ «Будова-Захід» укладений договір про виконання робіт (будівельного підряду) № 280/02/12-Ті, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався розпочати будівництво дев`ятиповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 у другому кварталі 2012 року та закінчити із здачею до експлуатації у другому кварталі 2014 року. У зв`язку з істотним порушенням відповідачем умов договору, рішенням Тернопільського міського суду Тернопільської області від 15 травня 2015 року зазначений договір розірвано та встановлено, що внесені ним кошти у розмірі 407 023 грн у рахунок вартості дольового будівництва житла не можуть вважатися авансовими платежами. Оскільки договір фінансування дольової участі у будівництві житла між ними розірвано у зв`язку з істотним порушенням умов договору саме з вини ТОВ «Будова-Захід», то внесені кошти є збитками.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 лютого 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 16 травня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Будова-Захід» на користь ОСОБА_1 407 023 грн збитків, завданих істотним порушенням умов договору. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2017 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 лютого 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 16 травня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

У травні 2018 року ТОВ «Будова-Захід» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків за порушення умов договору у розмірі 220 323 грн.

На обґрунтування зустрічного позову товариство посилалось на те, що 18 лютого 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Будова-Захід» укладений договір

№ 280/02/12-Ті, відповідно до пункту 2.5 якого сторони домовились про відступлення від ОСОБА_1 до ТОВ «Будова-Захід» права вимоги до боржника - Приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник» (далі - ПП «ТФ Будівельник» ). Пунктом 5.9 договору передбачено обов`язок ОСОБА_1 передати ТОВ «Будова-Захід» документи, які підтверджують відступлене право вимоги, а саме договір, укладений 09 червня 2009 року із ПП «ТФ «Будівельник» та квитанції, які підтверджують оплату коштів на суму 220 323 грн. Проте докази відступлення права вимоги до боржника від ОСОБА_1 до ТОВ «Будова-Захід» товариство не отримало, а тому не може вимагати зазначені кошти від божника та реально їх отримати.

З рахуванням наведеного, просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Будова-Захід» на відшкодування збитків за порушення умов договору 220 323 грн.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 липня 2018 року зустрічну позову заяву ТОВ «Будова-Захід» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків повернуто заявнику на підставі частини третьої статті 194 ЦПК України.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позови не є взаємопов`язаними і їх спільний розгляд не є доцільним та ускладнить швидке вирішення первісного позову. Задоволення зустрічного позову не виключить можливість повністю або часткового задоволення первісного позову. Крім того, суд врахував, що 21 лютого 2018 року відповідач подав відзив на позов та лише 02 травня 2018 року подав зустрічний позов. У період з 22 лютого 2018 року до 02 травня 2018 року відповідач не вчиняв будь-яких дій щодо пред`явлення зустрічного позову, а відповідно до вимог частин першої-третьої статті 193 ЦПК України відповідач має пред`явити позов у строк для подання відзиву.

Постановою Апеляційного суду Тернопільської області від 21 серпня 2018 року ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 липня 2018 року скасовано. Направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідно до частини першої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Оскільки у цій справі строк для подання відзиву судом не встановлювався, зустрічний позов пред`явлений у строк, встановлений в ухвалі від 01 грудня 2017 року - до початку розгляду справи по суті, то повернення зустрічного позову з підстав порушення відповідачем строку його подання, є помилковим. Крім того, первісний та зустрічний позови є взаємопов`язаними та виникають з одних правовідносин, оскільки первісний позов пред`явлений у зв`язку із відшкодуванням збитків, завданих внаслідок істотного порушення ТОВ «Будова-Захід» укладеного між сторонами договору про виконання робіт (будівельного підряду) від 18 лютого 2012 року, а зустрічний позов пред`явлений у зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 умов зазначеного договору.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників

У вересні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в якій заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 21 серпня 2018 року та залишити без змін ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 липня 2018 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що первісний та зустрічний позови є взаємопов`язаними, оскільки підставою для подання первісного позову є відшкодування збитків та пені, нарахування яких пов`язане з розірванням у судовому порядку договору від 18 лютого 2012 року. Водночас у зустрічному позові правовідносини виникли з укладеного та діючого договору. Крім того, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги те, що відзив на позовну заяву товариство подало у лютому 2018 року, а зустрічний позов лише у травні 2018 року, тобто з недотриманням вимог частини першої статті 193 ЦПК України.

У лютому 2019 року надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому ТОВ «Будова-Захід» просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали.

Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).

Касаційна скарга у цій справі подана у вересні 2018 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції до набрання чинності Законом № 460-IX) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Звертаючись до суду із первісним позовом, позивач зазначав, що відповідно до договору від 09 червня 2009 року, укладеним між ним та

ПП «ТФ «Будівельник», ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання здійснити дольове інвестування будівництва житлового будинку на АДРЕСА_1 , а організація взяла на себе зобов`язання збудувати та за закінченням будівництва передати ОСОБА_1 частину новозбудованих приміщень.

18 лютого 2012 року між ТОВ «Будова-Захід» та ОСОБА_1 укладений договір № 280/02/12 Ті, згідно з умовами якого ОСОБА_1 доручає, а ТОВ «Будова-Захід» здійснює (завершує розпочате будівництво) трикімнатної квартири АДРЕСА_2, поверх шостий, під`їзд п`ятий, проєктною загальною площею 89,68 кв. м дев`ятиповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 (будівельна адреса ). Викуплена вартість 49,51 кв. м квартири становить 220 323 грн і є незмінною до кінця будівництва. Невикуплені 40,17 кв. м проєктної загальної площі квартири у дев`яти поверховому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , становлять 186 700 грн.

Відповідно до пункту 2.5 зазначеного договору сторони домовилися про відступлення ОСОБА_1 відповідачу права вимоги за договором від 09 червня 2009 року, укладеним між ОСОБА_1 та ПП «ТФ «Будівельник».

Позивач стверджує, що сплатив ПП «ТФ «Будівельник» за договором дольової участі в інвестування будівництва 220 323 грн, право вимоги яких відступив ТОВ «Будова-Захід», та безпосередньо відповідачу також сплатив за залишок 40,17 кв. м проєктної загальної площі квартири кошти в сумі 186 700 грн. Загальна сума сплачених ОСОБА_1 у рахунок фінансування будівництва житла коштів становить 407 023 грн, які позивач просить стягнути за цим позовом із відповідача.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 травня 2015 року розірвано укладений між сторонами договір від 18 лютого 2012 року, із ТОВ «Будова-Захід» стягнуто на користь ОСОБА_1 300 000 грн пені, нарахованої у зв`язку з невиконанням умов договору.

Рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 17 серпня 2015 року рішення Тернопільського міськрайонного суду від 15 травня 2015 року у частині стягнення з ТОВ «Будова-Захід» на користь ОСОБА_1 300 000 грн пені, нарахованої у зв`язку із невиконанням умов договору, змінено і зменшено розмір пені до 100 000 грн.

Справа розглядалася судами усіх інстанцій та була направлена судом касаційної інстанції на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

02 травня 2018 року ТОВ «Будова-Захід» звернулося до суду із зустріним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків у розмірі 220 323 грн за порушення умов договору від 18 лютого 2012 року № 280/02/12-Ті.

Відповідно до частини другої статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Отже, цивільне процесуальне законодавство гарантує відповідачеві право на захист від пред`явленого позову шляхом подання зустрічного позову.

Зустрічний позов дозволяє розглянути в одному процесі вимоги обох сторін, що дає можливість заощадити час і сприяє більш швидкому захисту їхніх прав та інтересів, а також запобігає можливості винесення суперечливих і взаємовиключних судових рішень у цивільній справі.

Предметом первісного позову є вимоги до ТОВ «Будова-Захід» про відшкодування збитків, завданих внаслідок істотного порушення відповідачем умов договору про виконання робіт (будівельного підряду) від 18 лютого 2012 року. Водночас предметом зустрічного позову до ОСОБА_1 є відшкодування збитків у розмірі 220 323 грн, завданих внаслідок порушення умов того ж договору.

Отже, як первісний, так і зустрічний позови взаємопов`язані між собою, оскільки правовідносини у первісному та зустрічному позовах виникають з виконання умов одного і того ж договору про виконання робіт (будівельного підряду) від 18 лютого 2012 року.

Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом (пункт 3 частини другої статті 49 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 грудня 2017 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Будова-Захід» призначено до судового розгляду та зазначено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті.

Тому, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, зустрічний позов ТОВ «Будова-Захід» пред`явлений у строк, встановлений ухвалою суду першої інстанції від 01 грудня 2017 року, тобто до початку розгляду справи по суті.

Таким чином, суд апеляційної інстанцій, з урахуванням наведених норм права, дійшов правильного висновку про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження розгляду справи.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків рішень суду апеляційної інстанції, та зводяться до власного тлумачення норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на те, що оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, то розподілу судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 400 409 410 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 21 серпня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко