ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2021 року
м. Київ
справа № 607/9138/15-а
адміністративне провадження № К/9901/29397/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області
на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.09.2015 (суддя Герчаківська О.Я.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017 (колегія у складі суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я., Святецького В.В.)
у справі №607/9138/15-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі
третя особа - Відкрите акціонерне товариство «Тернопільське об`єднання «Текстерно»
про зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 26.05.2015 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі, в якому просила зобов`язати відповідача призначити пенсію відповідно до п. «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 15.10.2012.
2. Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.09.2015 позов задоволено частково:
- визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі в частині відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах;
- зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 26 листопада 2014 року;
- позовні вимоги ОСОБА_1 в частині призначення пенсії за віком на пільгових умовах за період з 15 жовтня 2012 року по 25 листопада 2014 року - залишено без розгляду.
3. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017, постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.09.2015 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено та зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «є» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 15 жовтня 2012 року.
4. 03.04.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга відповідача на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.09.2015 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2017.
5. У касаційній скарзі відповідач просив скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.
6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.05.2017 відкрито провадження у справі.
7. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно довідки №25, виданої 26 грудня 2011 року ВАТ «Тернопільське об`єднання «Текстерно», ОСОБА_1 за період роботи з 21 липня 1980 року по 31 грудня 1991 року на ВАТ «Тернопільське об`єднання «Текстерно» по професії ткаля відпрацювала 8 років 5 місяців 14 днів. За період роботи з 01 січня 1992 року по 26 грудня 2011 року по професії ткач відпрацювала 2083,5 днів, що становить 8 років 2 місяці 6 днів.
Загальна тривалість пільгового стажу роботи ОСОБА_1 зайнятої на верстатах і машинах повний робочий день становить 16 років 7 місяців 20 днів.
9. 15.10.2012 позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
10. Згідно протоколу комісії Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі для розгляду питань, пов`язаних з призначенням пенсії, оформленим протоколом від 11.02.2013 №10, позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
11. Відмову мотивовано тим, що стаж роботи ОСОБА_1 на посадах, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а саме посадах текстильного виробництва, становить 16 років 07 місяців 20 днів, що є недостатнім для призначення даної пенсії.
У протоколі зазначено, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Тернополі проведено перевірку по місцю роботи, якою встановлено, що пільгова довідка видана без врахування часу перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.
12. Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, ОСОБА_1 звернулася до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
13. В обґрунтування позовних вимог позивач покликалася на те, що під час роботи у ВАТ «Тернопільське об`єднання «Текстерно» двічі перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, що не було враховано відповідачем під час вирішення питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
14. Посилаючись на положення статті 181 КЗпП України та ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» позивач зазначила, що відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується до загального, до безперервного стажу роботи і до стажу за спеціальністю.
15. Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі заперечувало проти задоволення позовних вимог. Зазначало, що згідно пільгової довідки ВАТ «Тернопільське об`єднання «Текстерно» спеціальний стаж роботи ОСОБА_1 на посадах, які дають право на пенсію як робітниці текстильного виробництва становить 16 років 07 місяців 20 днів, що недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
16. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу за спеціальністю, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною трирічного віку.
17. Водночас суд першої інстанції зазначив про пропуск позивачем встановленого законодавством шестимісячного строку звернення до суду з позовом, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині з 15.10.2012 до 25.11.2014 залишено без розгляду.
18. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що копія протоколу № 10 від 11.02.2013 завірена посадовою особою Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі 15.05.2015. Відповідно позивач не могла отримати її раніше. З огляду на це, позивач звернулася в межах строку звернення до адміністративного суду.
19. В обґрунтування касаційної скарги відповідач покликається на відсутність у позивача пільгового стажу роботи, який необхідний для призначення пенсії згідно п. «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Також, відповідач зазначив про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду, що має наслідком залишення позовної заяви без розгляду.
20. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надала.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Верховний Суд перевірив доводи та вимоги касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
22. Правовими питаннями даного спору є наявність/відсутність у позивача пільгового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, згідно п. "є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та дотримання позивачем шестимісячного строку звернення до суду з позовною заявою.
23. Верховний Суд вже розглядав справи з таким предметом спору. Зокрема, у постанові від 15.06.2020 у справі № 607/2233/17, обставини якої є подібними, Верховний Суд зазначив:
«За змістом статті 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу за спеціальністю.
Отже, до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років і на пільгових умовах, зараховується час догляду працюючої особи за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.
Таким чином, час зазначених відпусток в повному обсязі зараховується до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років і на пільгових умовах, а також до загального стажу роботи. При цьому виключається можливість зменшення тривалості трудового стажу в зв`язку з невиконанням під час відпустки своїх безпосередніх трудових обов`язків».
24. Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається.
25. У справі, що розглядається, суди встановили, що позивач має пільговий стаж більше 20 років (з врахуванням періодів перебування у відпустках по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, а саме з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «є» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
26. Що стосується строку, то відповідно до частин 1, 2 статті 99 КАС України (в редакції, чинній на час звернення до суду із позовом) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
27. Згідно частини першої статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
28. Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить призначити та здійснювати їй виплату пенсії за віком на пільгових умовах з моменту звернення із такою заявою вперше до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі, а саме з 15.10.2012.
29. Як встановлено судом апеляційної інстанції, копія протоколу від 11.02.2013 № 10, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, згідно заяви від 15.10.2012, завірена посадовою особою відповідача 15.05.2015, що свідчить про отримання даної копії не раніше вказаного дня. Доказів надіслання чи вручення позивачу копії даного протоколу до 15.05.2015 відповідачем не надано.
30. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що позивач звернувся до суду в межах встановленого законом строку.
31. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.
32. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
33. Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 328 341 342 343 349 350 355 356 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2017 року у справі № 607/9138/15-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя О.П. Стародуб