Постанова

Іменем України

30 січня 2020 року

м. Київ

справа № 607/9626/18

провадження № 61-21612св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач за первісним позовом - Комунальне підприємство «Тернопільводоканал»,

відповідач за первісним позовом - ОСОБА_1 ,

позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 ,

відповідач за зустрічним позовом - Комунальне підприємство «Тернопільводоканал»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства «Тернопільводоканал» на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 червня 2019 року в складі судді Братаюка В. М. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 25 жовтня 2019 року в складі колегії суддів: Бершадської Г. В., Ткач О. І., Ходоровського М. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2018 року Комунальне підприємство «Тернопільводоканал»

(далі - КП «Тернопільводоканал») звернулося до суду з позовом до

ОСОБА_1 про стягнення завданої матеріальної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 при виконанні земляних робіт (риття котловану під підпірну стінку) пошкодила кабель електроживлення, який перебуває на балансі КП «Тернопільводоканал».

На підставі вищевказаного КП «Тернопільводоканал» просило стягнути

з ОСОБА_1 на свою користь шкоду у розмірі 21 719,57 грн, заподіяну

у результаті пошкодження кабелю.

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічним позовом до КП «Тернопільводоканал» про стягнення завданої матеріальної та моральної шкоди.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що 16 жовтня 2017 року на території земельної ділянки ОСОБА_1 проводились земляні роботи щодо ремонту існуючого паркана (екскаватором із землі виривались коріння, обривки старих дротів, тросів), у результаті чого був викопаний предмет, схожий на частину ржавого тросу, який позивач намагалась витягти із землі руками. Жодних ознак, що це електричний кабель і, тим більше, робочий (під напругою) не було, так само як і реперних стовпчиків та попереджувальних охоронних табличок із визначенням охоронних зон уздовж підземних кабельних ліній електропередачі.Через деякий час, після того, як кабель був відкопаний, відбувся сильний вибух, який обпалив глиняний ґрунт навколо кабелю.

Здійснюючи роботи щодо ремонту кабелю, КП «Тернопільводоканал» пошкодив і не відновив не лише основу під стінку, але й покриття дороги, яка вела до дач.

На підставі вищевказаного, ОСОБА_1 просила суд стягнути

з КП «Тернопільводоканал» на свою користь матеріальну шкоду у розмірі

20 600 грн, 7 558,53 грн - витрати на лікування та обстеження, а також 7 558,53 грн моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області

від 03 червня 2019 року у задоволення позову КП «Тернопільводоканал» відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з КП «Тернопільводоканал» на користь ОСОБА_1 5 000 завданої моральної шкоди та 704,80 грн судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що жодних дій щодо створення охоронюваної зони, встановлення реперних стовпчиків та попереджувальних знаків на земельній ділянці ОСОБА_1 .

КП «Тернопільводоканал» проведено не було, таким чином, у діях

ОСОБА_1 відсутня неправомірна поведінка, яка є підставою для відшкодування останньою завданої шкоди.

Разом з тим, діями підприємства, які полягали у тривалій бездіяльності щодо створення охоронюваної зони, встановлення реперних стовпчиків та попереджувальних знаків на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_1 , останній завдано страждань, у зв`язку з протиправною поведінкою підприємства.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 25 жовтня 2019 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області

від 03 червня 2019 року залишено без змін.

Стягнуто з КП «Тернопільводоканал» на користь ОСОБА_1 6 000 грн витрат за надання правової допомоги.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що місцевий суд правильно визначився з характером правовідносин, які виникли між сторонами, дав їм вірну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутня неправомірна поведінка, яка є підставою для відшкодування нею завданої шкоди.

При цьому, спеціаліст відділу містобудування та архітектури Тернопільської районної державної адміністрації в судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що у відділі наявна карта забудови с. Івачів Горішній, яка виготовлена у 1976 році і є актуальною на даний час. На вказаній карті відсутні відомості про підземну кабельну лінію електропередач

КП «Тернопільводоканал» до водозабірних свердловин, в тому числі відсутні відомості, що така лінія пролягає через або поряд з земельною ділянкою ОСОБА_1 .

КП «Тернопільводоканал» як балансоутримувач спірної підземної лінії електропередач не вчинило жодних дій щодо створення охоронюваної зони вздовж лінії електропередач та повідомлення про наявність такої лінії і її охоронюваної зони як відповідних органів, так і власників земельних ділянок по яких вона пролягає.

Короткий зміст окремої ухвали суду апеляційної інстанції

Окремою ухвалою встановлені у цій справі обставини щодо неподання

КП «Тернопільводоканал» до органів місцевого самоврядування схем прокладання підземної лінії електрозв`язку доведено до відома керівників КП «Тернопільводоканал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільоблгаз» та Відкритого акціонерного товариства «Тернопільобленерго» з метою уникнення в майбутньому аналогічних випадків.

Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження окремої ухвали зобов`язано повідомити Тернопільський апеляційний суд.

Окрема ухвала апеляційного суду мотивована тим, що

у КП «Тернопільводоканал» були наявні схеми 1984 року прокладання підземної лінії електрозв`язку, однак такі схеми не були передані в органи місцевого самоврядування та не могли бути враховані органами місцевого самоврядування при затвердженні проектів землеустрою. Протягом двадцяти років підприємством не вживалися заходи щодо позначення лінії електропередач, яка перебувала на балансі підприємства.

Таким чином, органи місцевого самоврядування не мали об`єктивної можливості встановлювати обмеження щодо користування земельною ділянкою, оскільки про такі обмеження їм відомо не було.

Враховуючи те, що саме до виключної компетенції підприємств належить питання щодо передачі матеріалів про фактичне розташування комунікацій відповідним органам місцевого самоврядування для нанесення їх на відповідні картографічні матеріали та схеми землеустрою, колегія суддів апеляційного суду вважала за необхідне направити окрему ухвалу для врахування у роботі і здійснення необхідних заходів по усуненню вищезазначених порушень вимог чинного законодавства та недопущення аналогічних випадків у майбутньому.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі КП «Тернопільводоканал» просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення первісного позову і відмову у задоволенні зустрічного позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що охоронні зони навколо інженерних мереж водопостачання та каналізації, встановлюються безпосередньо законодавством України та не потребують обов`язкової державної реєстрації в Державному земельному кадастрі, що судом не взято до уваги.

Спадкодавець ОСОБА_2 або її спадкоємець ОСОБА_1 допустили монтаж огорожі на узбіччі дороги за межами належної їм земельної ділянки та у подальшому повинні нести тягар відповідальності за порушення.

Надані адвокатом послуги є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а відтак необґрунтовані та такими, що подані з порушенням норм процесуального права є вимоги про стягнення витрат на правову допомогу.

ОСОБА_1 при виконанні земляних робіт пошкодила кабель електропередач, тому зобов`язана відшкодувати завдані збитки.

Доводи інших учасників справи

Інший учасник справи не скористався своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направив.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 16 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.

09 січня 2020 року справу передано до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,2484 га, що розташована на АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 16 жовтня 2017 року при виконанні земляних робіт на своїй земельній ділянці пошкодила кабель електроживлення, який перебуває на балансі КП «Тернопільводоканал».

Згідно з інформацією, наданою Івачеводолішевською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, на даний час схем-планів проведення електрокабельних ліній КП «Тернопільводоканал» не має.

КП «Тернопільводоканал» 30 жовтня 2017 року складено акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 року щодо ліквідації аварії на кабельній лінії від ТП-35/6кВ до свердловини № 39 інв. № 1305 та № 27

інв. № 1302 (в) (ел), в якому зазначено, що роботи виконано на суму

21 719,57 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог

і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно до статті 373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (ґрунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об`єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Згідно з пунктом «б» частини першої статті 112 ЗК України охоронні зони створюються: уздовж ліній зв`язку, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об`єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об`єкти.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 1997 року № 209 затверджені Правила охорони електричних мереж, (далі - Правила № 209), які запроваджуються з метою забезпечення збереження електричних мереж, створення належних умов їх експлуатації та запобігання нещасним випадкам від впливу електричного струму і використовуються у разі проектування, будівництва та експлуатації електричних мереж, а також під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж. Електричними мережами, які підлягають охороні згідно з Правилами № 209, вважаються трансформаторні підстанції, розподільні пункти і пристрої, струмопроводи, повітряні лінії електропередачі, підземні і підводні кабельні лінії електропередачі та споруди, які до них належать. Для створення нормальних умов експлуатації електричних мереж, забезпечення їх збереження та дотримання вимог техніки безпеки здійснюються такі заходи: відводяться земельні ділянки; встановлюються охоронні зони; визначаються мінімально допустимі відстані.

Звертаючись до суду з позовом, КП «Тернопільводоканал» як підставу своїх позовних вимог вказувало, що підземний кабель ліній електропередач

(далі - ЛЕП) був прокладений через земельну ділянку ОСОБА_1 , уздовж загородження, і був пошкоджений з її вини внаслідок виконання робіт у зв`язку з влаштуванням нового загородження.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відповідно до пункту 12 Правил № 209 енегопідприємства для забезпечення збереження електричних мереж передають оформлені у встановленому порядку матеріали про фактичне розташування електричних мереж відповідним органам району, області для нанесення їх на схеми землеустрою.

Встановлено, що житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами ОСОБА_1 успадкувала після смерті ОСОБА_3 .

Відповідно до висновку відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Тернопільської районної державної адміністрації від 20 лютого 2004 року земельна ділянка, яка належить на даний час ОСОБА_1 , забудована згідно з генеральним планом, відомості про наземні і підземні магістральні комунікації - згідно з генеральним планом, наявність обмежень на використання земельної ділянки - не зазначено. У висновку Тернопільського районного відділу земельних ресурсів від 20 лютого 2004 року також відсутні відомості про наявність обмежень на використання земельної ділянки. У технічній документації із землеустрою ОСОБА_1 , виготовленій у жовтні 2010 року, також відсутні відомості про встановлені обмеження щодо використання земельної ділянки.

Також апеляційним судом встановлено, що у відділі містобудування та архітектури Тернопільської районної державної адміністрації наявна карта забудови села Івачів Горішній, яка виготовлена у 1976 році і є актуальною на даний час. На вказаній карті відсутні відомості про підземну кабельну ЛЕП КП «Тернопільводоканал» до водозабірних свердловин, у тому числі відсутні відомості, що така лінія пролягає через або поряд із земельною ділянкою ОСОБА_1 .

Отже, обставини, на які посилається КП «Тернопільводоканал» не можуть бути підставою для задоволення первісного позову, оскільки в технічних документаціях із землеустрою, як попереднього власника земельної ділянки

ОСОБА_4 , так і її спадкоємця ОСОБА_1 , генеральному плані забудови села Івачів Горішній та картографічних матеріалах Держгеокадастру відсутня інформація про наявні обмеження щодо використання земельної ділянки ОСОБА_1 .

Разом з тим, КП «Тернопільводоканал», як балансоутримувач вказаної підземної ЛЕП, не вчинило жодних дій щодо створення охоронюваної зони вздовж лінії електропередач та повідомлення про наявність такої лінії і її охоронюваної зони як відповідних органів, так і власників земельних ділянок, за якими вона пролягає.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами понесення останньою витрат з проведення робіт , які були виконі до зруйнування КП «Тернопільводоканал» відвісної стіни.

Також відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог про відшкодування витрат на лікування та обстеження, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами, що лікування та обстеження останньої відбулося у зв`язку з подією, яка сталася 16 жовтня 2017 року.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керуючись нормами статей 23 1167 ЦК України, обґрунтовано виходив із засад розумності, виваженості та справедливості.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні первісного позову та часткове задоволення зустрічного позову.

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що ОСОБА_1 при виконанні земляних робіт, пошкодивши кабель електропередач, діяла без необхідного дозволу, тому зобов`язана відшкодувати завдані збитки, оскільки, як встановлено судами, у КП «Тернопільводоканал» були наявні схеми прокладання підземної лінії електрозв`язку, які були надані суду першої інстанції, однак такі схеми не були передані в органи місцевого самоврядування та не могли бути враховані органами місцевого самоврядування при затвердженні проектів землеустрою. Крім того, вони не були доведені до власника спірної земельної ділянки.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно установлення обставин справи, зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства «Тернопільводоканал» залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області

від 03 червня 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду

від 25 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

А. І. Грушицький

В. В. Сердюк