№ 620/2027/23 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2024 року

м. Київ

справа №620/2027/23

адміністративне провадження № К/990/792/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №620/2027/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення певних дій,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року (ухвалене суддею-доповідачем Непочатих В.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Аліменка В.О., Мельничука В.П.),

У С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - Управління, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Управління щодо неприйняття рішення з розгляду заяви позивача від 04 січня 2023 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон №1058-IV);

- зобов`язати Управління повторно розглянути заяву позивача від 04 січня 2023 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV та прийняти відповідне рішення.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою від 04 січня 2023 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV. Проте відповідач не прийняв відповідного рішення за результатами розгляду його заяви, а листом від 08 лютого 2023 року № 1435-461/П-02/8-2500/23 повідомив, що звернення зареєстровано 11 січня 2023 року за № 461/П-2500-23, розглянуто відповідно до Закону України «Про звернення громадян» від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР) і роз`яснено право позивача на переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до статті 45 Закону №1058-IV та запропоновано з питань переведення на пенсію за віком звернутись до сервісного центру в м. Ніжин. Вказану бездіяльність вважає протиправною, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що реалізація права на призначення пенсії повинна здійснюватися у встановленому національним законодавством порядку, визначеному, зокрема, у Законі № 1058-IV та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 25 листопада 2005 року №22-1, затвердженому постановою правління Пенсійного Фонду України на виконання положень Закону № 1058-IV (далі - Порядок №22-1). Тому, враховуючи те, що позивач не звертався із заявою встановленого зразка до відділу обслуговування громадян №9 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, суди попередніх інстанцій не знайшли підстав для задоволення позовних вимог.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та відправити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

6. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено оскаржувані судові рішення з неправильним застосуванням положень статті 44 Закону №1058-IV, пунктів 4.3, 4.7 Порядку №22-1 та без урахування висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а, та висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №876/5312/17.

7. Позивач вважає необґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV з урахуванням показника заробітної плати за три календарних роки, оскільки органом пенсійного фонду була вчинена протиправна бездіяльність, яка полягала у неприйнятті рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, яке приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви, оскільки відповідач ухиляється від виконання дій, зокрема щодо оформлення заяви про призначення йому пенсії.

8. Так, на думку позивача, суди першої та апеляційної інстанцій не застосували висновок Верховного Суду України у подібних правовідносинах, викладений у постанові від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а, у якому зазначено, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

9. Касаційна скарга надійшла до Суду 05 січня 2024 року.

10. Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі №620/2027/23 витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.

11. Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 23 вересня 2024 року.

12. Позивачем у касаційній скарзі заявлено клопотання про розгляд справи за його участі, у задоволенні якого відмолвлено ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2024 року.

Позиція інших учасників справи

13. Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій. При цьому колегія суддів зазначає, що згідно довідки про доставку документа в кабінет електронного суду, ухвалу Верховного Суду отримано Управлінням 05 січня 2024 року о 14:15.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

14. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою від 04 січня 2023 року про призначення пенсії за віком.

15. Відповідач розглянув вказану заяву відповідно до Закону № 393/96-ВР та листом від 08 лютого 2023 року № 1435-461/П-02/8-2500/23 роз`яснив позивачу порядок подання заяви про призначення пенсії та запропонував звернутися до відділу обслуговування громадян № 9 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління або за допомогою онлайн сервісів Пенсійного фонду України через особистий кабінет на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України, з використанням особистого електронного цифрового підпису або за допомогою засобів Порталу Дія електронних послуг Пенсійного фонду України.

16. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення про призначення пенсії, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою за захистом своїх прав.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

18. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

19. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

20. Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

21. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи є обґрунтованими з огляду на таке.

22. У статті 1 та частині першій статті 2 Конституції України встановлено, що Україна проголошена суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, суверенітет якої поширюється на всю її територію.

23. Відповідно до частини другої статті 3 Основного Закону України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

24. В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; зокрема, закони приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).

25. Також, відповідно до Конституції України громадяни мають право на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, установлених законом (частина перша статті 46 Конституції України). В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту, форм і видів пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).

26. Європейська соціальна хартія (European Social Charter) (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

27. Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі міжнародними зобов`язаннями України.

28. Формою здійснення особою права на пенсію є пенсійні правовідносини, які водночас виступають як один із видів суспільних відносин. Пенсійні правовідносини розглядаються як особлива форма соціальної взаємодії, що об`єктивно виникає в суспільстві відповідно до закону, учасники якої мають взаємні кореспондуючі права та обов`язки та реалізують їх з метою задоволення своїх потреб та інтересів в особливому порядку, який не заборонений державою чи гарантований і охороняється нею через уповноважені органи влади.

29. Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

30. Судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що ОСОБА_1 з 12 червня 2020 року отримує пенсію за вислугу років, обчислену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).

04 січня 2023 року позивач звернувся до Управління із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до положень Закону № 1058-IV у довільній формі.

Відповідачем вказану заяву розглянуто відповідно до Закону № 393/96-ВР та листом від 08 лютого 2023 року № 1435-461/П-02/8-2500/23 роз`яснено позивачу порядок подання заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, а також запропоновано звернутися до відділу обслуговування громадян № 9 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління або за допомогою онлайн сервісів Пенсійного фонду України через особистий кабінет на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України, з використанням особистого електронного цифрового підпису або за допомогою засобів Порталу Дія електронних послуг Пенсійного фонду України.

31. Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, вказали на порушенні позивачем порядку звернення із заявою, що передбачений Законом № 1058-IV та Порядком №22-1, а саме вказали на недотримання позивачем форми та змісту вказаної заяви.

32. Звертаючись із касаційною скаргою, позивач стверджує про помилковість висновків судів попередніх інстанцій та про вчинену відповідачем протиправну бездіяльність, яка полягає у нерозгляді поданої ним заяви і неприйнятті рішення про призначення пенсії за Законом № 1058-IV.

33. Аналізуючи доводи касаційної скарги щодо помилковості висновків судів попередніх інстанцій, в контексті спірних правовідносин, що виникли у цій справі, колегія суддів враховує, що спірним у цій справі питанням перш за все є форма та зміст заяви, а також правомірність дій відповідача, вчинених ним за наслідками її розгляду.

34. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом № 1058-IV.

35. Згідно із пунктом 1 частини першої та частиною четвертою статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

36. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

37. Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії визначений статтею 44 Закону № 1058-IV, згідно положень якої заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

38. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду України та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п`ята статті 45 Закону № 1058-IV).

39. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком № 22-1.

40. Позиція Верховного Суду стосовно застосування зазначеного Положення сформована, зокрема, у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 766/6029/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 296/3579/17, від 27 березня 2018 року у справі № 560/1073/17,від 27 березня 2018 року у справі № 640/12426/17, від 07 вересня 2018 року у справі № 562/3048/16-а, від 07 вересня 2018 року у справі № 803/1569/16, від 07 вересня 2018 року у справі № 806/215/17, від 19 вересня 2018 року у справі № 806/2479/16 та від 20 вересня 2018 року у справі № 320/8057/16-а(2а/320/300/16).

41. Відповідно до пункту 1.1. цього Порядку заява про призначення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (згідно бланків, доданих до Порядку), тощо подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) або через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

42. Згідно пункту 1.9 Порядку № 22-1 особам, які одержують пенсію, призначену за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням пункту 1.8 цього розділу.

43. За правилами пункту 1.8 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

44. Крім того, Постановою Правління Пенсійного фонду України 14 грудня 2015 року № 25-1 «Деякі питання впровадження електронних пенсійних справ на базі централізованих інформаційних технологій» установлено, що Порядок № 22-1 застосовується з урахуванням того, що: із заявами про призначення пенсії до управлінь Пенсійного фонду України у Вінницькій, Донецькій, Київській та Херсонській областях, починаючи з 01 січня 2016 року; в Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській, Черкаській, Чернівецькій, Хмельницькій областях та у м. Києві - з 01 червня 2016 року; у Дніпропетровській, Закарпатській, Івано-Франківській, Луганській, Львівській, Полтавській, Тернопільській та Харківській областях - з 01 липня 2016 року; у Волинській, Житомирській, Одеській, Рівненській, Сумській та Чернігівській областях - з 01 серпня 2016 року, можуть звертатися особи, які проживають (зареєстровані) в цих адміністративно-територіальних одиницях, незалежно від території обслуговування таких органів; заява та інші подані документи скануються зазначеними органами із використанням технічних засобів, засвідчуються кваліфікованим електронним підписом та зберігаються в електронній пенсійній справі як копії документів, на підставі яких призначено пенсію.

45. Отже, законодавцем визначені альтернативні способи подачі заяв до органів з питань призначення пенсій.

46. Відповідно до пункту 4.1. Порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

47. Згідно із пунктом 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

48. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів. (пункт 4.3 Порядку № 22-1).

49. Згідно пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.

50. Аналізуючи зміст вищезазначених положень, колегія суддів доходить висновку про те, що особа, яка претендує на призначення пенсії, наділена правом звернення до органу пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії разом з доданими до неї документами, скориставшись бланком такої заяви та одним із способів її подання, що визначені Порядком № 22-1. Результат розгляду порушеного у зверненні питання щодо призначення пенсії, згідно положень цього Порядку, має бути оформлений розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення (розпорядження) органу, що призначає пенсію, про призначення або відмову в призначенні із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження, яке за загальним правилом має бути прийнято не пізніше 10 днів після надходження заяви.

51. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій вказали, що заява, подана позивачем, не відповідає встановленій Порядком № 22-1 формі, що виключає можливість її розгляду суб`єктом владних повноважень.

52. Водночас з таким висновком колегія суддів не погоджується і вказує таке.

53. Верховний Суд, вирішуючи питання правомірності нерозгляду органом пенсійного фонду заяви, форма якої не відповідає тій, яка встановлена Порядком № 22-1, у постанові від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17 вказав, що важливим при вирішенні спірних правовідносин є зміст зазначеної заяви, який очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Крім того, вказав, що важливим є також долучення позивачем до заяви документів, які подаються саме при призначенні пенсії.

54. На цій підставі Суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність органу пенсійного фонду і вказав, що відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (соціальної групи населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій у частині соціального захисту).

55. Аналогічний підхід до вирішення подібних правовідносин застосований Верховним Судом у постановах від 30 травня 2018 року у справі № 537/3480/17, від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17, від 26 лютого 2020 року у справі № 541/543/17-а, від 16 грудня 2021 року у справі №500/1879/20 та від 09 серпня 2023 року у справі №520/5045/2020.

56. Таким чином, враховуючи, що судами попередніх інстанцій досліджено зміст поданої позивачем заяви і вказано, що остання є заявою про призначення пенсії, тобто її зміст є зрозумілим і дає можливість оцінити намір заявника, Суд погоджується з доводами касаційної скарги щодо помилковості висновків судів попередніх інстанцій стосовно відсутності підстав у відповідача здійснити її розгляд.

57. Враховуючи зазначене Суд вказує, що доступ до соціальних прав, зокрема права на призначення пенсії, є важливим аспектом забезпечення гідного життя громадян. У цьому контексті можливість подання заяви у довільній формі є ключовим елементом, що спрощує процес отримання пенсійного забезпечення та сприяє реалізації такого конституційного права.

58. Суд також зауважує, що Конституція України містить кілька статей, які прямо або опосередковано тлумачать поняття гідності людини та її важливість для українського суспільства. Зокрема, стаття 3 Основного Закону передбачає, що Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Вказані положення, на думку Суду чітко проголошують, що гідність людини є фундаментальною цінністю, захист якої є одним з основних завдань держави. Згідно статті 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах Зазначене підкреслює рівність усіх людей у їхній гідності, незалежно від будь-яких інших ознак. Крім того статтею 28 Основного Закону прямо заборонено будь-які дії, які можуть принизити людську гідність і встановлено, що кожен має право на повагу до його гідності.

59. Повертаючись до спірних правовідносин, колегія суддів зазначає, що Порядком № 22-1 визначено процедуру, яке є способом дій пенсійного органу у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого питання у сфері соціального захисту.

60. Згідно вимог пунктів 4.3 та 4.7 Порядку № 12-1, результат розгляду заяви про призначення пенсії повинен бути оформлений розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення (розпорядження) органу, що призначає пенсію, про призначення або відмову в призначенні із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

61. Судами попередніх інстанцій встановлено, що розглянувши подану позивачем заяву про призначення пенсії, Управління листом від 08 лютого 2023 року № 1435-461/П-02/8-2500/23 роз`яснено позивачу порядок подання заяви про переведення з одного виду пенсії на інший та запропоновано звернутися до відділу обслуговування громадян № 9 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління або за допомогою онлайн сервісів Пенсійного фонду України через особистий кабінет на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України, з використанням особистого електронного цифрового підпису або за допомогою засобів Порталу Дія електронних послуг Пенсійного фонду України.

62. Вказане дозволяє Суду дійти висновку про те, що відповідачем не розглянуто по суті заяву ОСОБА_1 і, відповідно, жодного з передбачених Порядком № 22-1 рішень за наслідками розгляду такої заяви не прийнято.

63. У світлі вимог частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим.

64. За наведеного правового регулювання та встановлених обставин, розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих особою для призначення пенсії повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні пенсії). Водночас у даному випадку таке рішення відповідачем не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання і суперечить вищенаведеним нормам.

65. Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22 листопада 2023 року у справі №300/3457/20.

66. Щодо доводів ОСОБА_1 стосовно неврахування висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 29 листопада 2016 року у справі №133/476/15-а, про те, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV, колегія суддів вказує на їх передчасності, оскільки питання призначення позивачу пенсії за Законом №1058-ІV відповідачем розглянуто не було.

67. Водночас, враховуючи зміст листа Управління від 08 лютого 2023 року № 1435-461/П-02/8-2500/23, яким, серед іншого, роз`яснено порядок звернення із заявою про переведення на інший вид пенсії, а не про призначення пенсії, Суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на таке.

68. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачу призначено пенсію за вислугу років згідно положень Закону № 1788-ХІІ.

69. Позиція Верховного Суду стосовно застосування положення зазначеного Закону сформована, зокрема, у постановах від 27 лютого 2018 року у справі № 235/4659/17, від 17 квітня 2018 року у справі № 804/4040/17, від 31 серпня 2018 року у справі № 465/1619/17, від 31 серпня 2018 року у справі № 607/11772/16-а, від 31 серпня 2018 року у справі № 350/1370/16-а, від 31 серпня 2018 року у справі № 414/1897/15-а, від 31 серпня 2018 року у справі № 451/1464/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі № 375/1392/16-а та від 14 вересня 2018 року у справі № 234/11849/17.

70. 04 січня 2023 року позивач звернувся до Управління із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до положень Закону № 1058-ІV

71. Згідно з частиною першою статті 9 Закону №1058-ІV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

72. Аналіз зазначеної норми дозволяє Суду дійти висновку про те, що питання щодо нарахування та виплати пенсії за вислугою років, яка була призначена позивачу, не входить до правового регулювання Закону №1058-ІV, а визначається виключно Законом № 1788-ХІІ і є спеціальним видом пенсії для конкретно визначеного кола осіб.

73. Таким чином, звернувшись до органу Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком, ОСОБА_1 використав право на призначення пенсії в солідарній системі відповідно до Закону № 1058-IV вперше.

74. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року в справі № 428/450/17, особі, якій до досягнення загального пенсійного віку була призначена та виплачувалась пенсія іншого виду і на підставі іншого Закону, при зверненні з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV у зв`язку з досягненням такого віку пенсія повинна обраховуватись на підставі положень статті 40 Закону № 1058-IV як вперше призначена.

75. Крім того, аналогічне спірне питання також було предметом розгляду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 577/2576/17, де Велика Палата Верховного Суду вказала, що при зверненні особи, якій було призначено пенсію за вислугу років у порядку Закону № 1788-ХІІ, до територіальних органів ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058-IV має місце саме призначення такого виду пенсії, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 зазначеного Закону, яка безпосередньо визначає порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший вид пенсії. Крім того, Суд зауважив також, що статтею 9 Закону № 1058-IV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років.

76. За таких обставин, враховуючи, що питання наявності чи відсутності у позивача права на призначення пенсії за нормами Закону № 1058-ІV відповідачем, за результатом звернення позивача не вирішено, Суд погоджується з доводами касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій положень Закону № 1058- IV та Порядку № 22-1 та вказує про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом визнання протиправною бездіяльність Управління щодо неприйняття рішення з розгляду заяви позивача від 04 січня 2023 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV та зобов`язання його повторно розглянути заяву позивача та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків, викладених у цій постанові.

77. Крім того, враховуючи покладення Судом за результатами касаційного розгляду цієї справи обов`язку на відповідача повторно розглянути заяву позивача від 04 січня 2023 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV та прийняти відповідне рішення, колегія суддів також звертає увагу Управління, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, означає те, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

78. Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні у справі «Suominen v. Finland» (№37801/97, п.36) вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

79. У рішенні у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

80. Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

81. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

82. При цьому суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

83. Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

84. Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

85. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

86. За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі підлягають скасуванню, а касаційна скарга -задоволенню.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Cуд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2023 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо неприйняття рішення з розгляду заяви позивача від 04 січня 2023 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву позивача від 04 січня 2023 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків, викладених у цій постанові.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя -доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.М. Чиркін

В.М. Шарапа