№ 620/3530/22 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2025 року

м. Київ

справа № 620/3530/22

адміністративне провадження № К/990/4188/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 (суддя Ткаченко О.Є.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2023 (у складі колегії суддів: Костюк Л.О., Бужак Н.П., Кобаля М.І.) у справі № 620/3530/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У травні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУ ПФУ в Чернігівській області, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Чернігівській області про відмову у призначенні йому пенсії за віком № 254060006227 від 18.04.2022;

- зобов`язати відповідача зарахувати йому до страхового стажу періоди роботи на території російської федерації з 01.01.2007 по 25.09.2009 на посаді майстра капітального ремонту свердловин нафти та газу в ООО Россинтеграл «Варьеган-Ремонт»; з 11.11.2009 по 12.08.2011 на посаді майстра капітального ремонту свердловин в ООО Сервисная компания «Меридиан»; з 16.08.2011 по 12.04.2013 на посаді майстра капітального ремонту свердловин в ООО Сервисная компания «Меридиан»; з 16.04.2013 по 11.02.2014 на посаді майстра капітального ремонту свердловин, в ООО «Компания по ремонту скважин «Евразия»; з 13.02.2015 по 05.05.2015 на посаді майстра капітального ремонту свердловин в ООО «Компания по ремонту скважин «Евразия»; з 14.05.2015 по 10.01.2016, з 15.03.2016 по 18.02.2017 та з 20.02.2017 по 19.05.2017 на посаді майстра капітального ремонту свердловин, в ООО «КомиКуэст Интернешл»; з 03.10.2017 по 30.01.2018 та з 02.02.2018 по 26.03.2018 на посаді майстра КРС в ООО «Максима» та повторно розглянути його заяву від 23.02.2022 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно відмовив йому у призначенні пенсії за віком, з огляду на те, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 2007 по 2018 роки через відсутність інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду російської федерації.

2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.07.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2023, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Чернігівській області № 254060006227 від 18.04.2022 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком, викладену у листі від 02.05.2022 № 2500-0210-8/13440.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи на території російської федерації з 01.01.2007 по 25.09.2009 на посаді майстра капітального ремонту свердловин нафти та газу в ООО Россинтеграл «Варьеган-Ремонт»; з 11.11.2009 по 12.08.2011 на посаді майстра капітального ремонту свердловин в ООО Сервисная компания «Меридиан»; з 16.08.2011 по 12.04.2013 на посаді майстра капітального ремонту свердловин в ООО Сервисная компания «Меридиан»; з 16.04.2013 по 11.02.2014 на посаді майстра капітального ремонту свердловин, в ООО «Компания по ремонту скважин «Евразия»; з 13.02.2015 по 05.05.2015 на посаді майстра капітального ремонту свердловин в ООО «Компания по ремонту скважин «Евразия»; з 14.05.2015 по 10.01.2016, з 15.03.2016 по 18.02.2017 та з 20.02.2017 по 19.05.2017 на посаді майстра капітального ремонту свердловин, в ООО «КомиКуэст Интернешл»; з 03.10.2017 по 30.01.2018 та з 02.02.2018 по 26.03.2018 на посаді майстра КРС в ООО «Максима».

Зобов`язано відповідача повторно розглянути заяву позивача від 23.02.2022 з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні.

3. Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

4. Ухвалою Верховного Суду від 13.03.2023 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою з підстав, визначених пунктом 3 частини четвертої та підпунктом «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

5. Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу відповідача не скористався.

6. У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.

7. Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами встановлено, що у лютому 2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком.

9. 18.04.2022 за результатами розгляду зазначеної заяви позивача, відповідач прийняв рішення про відмову в призначенні пенсії № 254060006227. Згідно з вказаним рішенням до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 2007 по 2018 роки, оскільки відсутні довідки про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду російської федерації. Про прийняте рішення позивача повідомлено листом від 02.05.2022 № 2500-0210-8/13440.

10. Також суди встановили, що позивачу належить трудова книжка НОМЕР_1 з вкладишем серії НОМЕР_2 .

У вказаній трудовій книжці містяться записи про роботу ОСОБА_1 на території російської федерації:

з 01.01.2007 по 25.09.2009 на посаді майстра капітального ремонту свердловин нафти та газу в ООО Россинтеграл «Варьеган-Ремонт»;

з 11.11.2009 по 12.08.2011 на посаді майстра капітального ремонту свердловин в ООО Сервисная компания «Меридиан»;

з 16.08.2011 по 12.04.2013 на посаді майстра капітального ремонту свердловин в ООО Сервисная компания «Меридиан»;

з 16.04.2013 по 11.02.2014 на посаді майстра капітального ремонту свердловин, в ООО «Компания по ремонту скважин «Евразия»;

з 13.02.2015 по 05.05.2015 на посаді майстра капітального ремонту свердловин в ООО «Компания по ремонту скважин «Евразия»;

з 14.05.2015 по 10.01.2016, з 15.03.2016 по 18.02.2017 та з 20.02.2017 по 19.05.2017 на посаді майстра капітального ремонту свердловин, в ООО «КомиКуэст Интернешл»;

з 03.10.2017 по 30.01.2018 та з 02.02.2018 по 26.03.2018 на посаді майстра КРС в ООО «Максима».

Не погоджуючись з відмовою у призначенні пенсії, позивач звернувся з даним позовом до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач має право на зарахування до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії, стажу набутого на території російської федерації, оскільки чинними у період роботи позивача міжнародними угодами визначено взаємне зарахування стажу роботи набутого у країні-учасниці відповідно до законодавства країни-роботодавця. До того ж факт офіційного працевлаштування позивача підтверджується відповідними довідками, а також записами в трудовій книжці, а непідтвердження компетентними органами російської федерації сплати внесків до Пенсійного фонду не може ставитись позивачу у провину та бути підставою для відмови в зарахуванні набутого стажу.

ІV.ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. Касаційну скаргу обґрунтовано, зокрема тим, що 11.06.2022 російська федерація вийшла з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992; а 23.12.2022 набрав чинності Закон України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року», яким зупинено у відносинах з російською федерацією дію цієї Конвенції. Тому на даний час відсутній відповідний нормативно-правовий акт, який узгоджує порядок дій при призначенні пенсій громадянам, які раніше проживали/працювали на території російської федерації

13. Скаржник також вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема щодо зарахування до страхового стажу для призначення пенсії за віком періодів роботи на підприємствах, розташованих в російській федерації, у зв`язку з відсутністю інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду російської федерації та неможливістю їх підтвердження через припинення листування з російською федерацією.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Відповідно до частин першої, другої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

15. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Згідно з частинами першою, другою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

17. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

18. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

19. Статтею 1 Закону № 1058-IV передбачено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

20. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

21. Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

22. За змістом статті 26 Закону № 1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років та за наявності страхового стажу з 01.01.2022 по 31.12.2022 - не менше 29 років.

23. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач на час звернення із заявою про призначення пенсії за віком досяг 60-річного віку.

24. Відповідно до частин першої та другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

25. Відповідно до оскаржуваного рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії до страхового стажу позивача не зараховано період його роботи у російській федерації з 2007 по 2018 роки.

26. Згідно зі статтею 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

27. Частиною 1, 2 статті 4 Закону № 1058-IV встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

28. Отже, призначення і виплата пенсій в Україні здійснюється також на підставі міжнародних договорів (угод), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

29. Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин; далі - Угода) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.

30. Статтею 5 Угоди визначено, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.

31. Приписами статті 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

32. Положеннями статті 3 Угоди також визначено, що всі витрати, пов`язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.

33. Згідно з абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14.01.1993 (яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством

Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

34. Частиною 2 статті 4 Угоди Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів від 15.04.1994, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, російської федерації, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

35. Отже, наведені положення вказаних міжнародних договорів передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчислення. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно із законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться за законодавством держави, на території якої вони проживають.

36. Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

37. Відповідно до пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

Особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, передбачені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, а за періоди роботи після 01.01.2004 додатково надається інформація, отримана органами, що призначають пенсію, від відповідних фондів держав-учасниць міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення (в довільній формі) про сплату страхових внесків;

38. Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

39. Відповідно до пункту 3 Порядку підтвердження наявного стажу роботи за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження стажу роботи приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

40. Отже, прийняття на підтвердження стажу роботи, зокрема довідок, застосовується тільки в тому випадку, коли відсутня трудова книжка, або відсутні відповідні записи чи містяться неправильні чи неточні записи в трудовій книжці.

41. Як встановлено судами позивач працював на території російської федерації в період з 01.01.2007 по 25.09.2009 на посаді майстра капітального ремонту свердловин нафти та газу в ООО Россинтеграл «Варьеган-Ремонт»; з 11.11.2009 по 12.08.2011 на посаді майстра капітального ремонту свердловин в ООО Сервисная компания «Меридиан»; з 16.08.2011 по 12.04.2013 на посаді майстра капітального ремонту свердловин в ООО Сервисная компания «Меридиан»; з 16.04.2013 по 11.02.2014 на посаді майстра капітального ремонту свердловин, в ООО «Компания по ремонту скважин «Евразия»; з 13.02.2015 по 05.05.2015 на посаді майстра капітального ремонту свердловин в ООО «Компания по ремонту скважин «Евразия»; з 14.05.2015 по 10.01.2016, з 15.03.2016 по 18.02.2017 та з 20.02.2017 по 19.05.2017 на посаді майстра капітального ремонту свердловин, в ООО «КомиКуэст Интернешл»; з 03.10.2017 по 30.01.2018 та з 02.02.2018 по 26.03.2018 на посаді майстра КРС в ООО «Максима».

42. Суди попередніх інстанцій також зазначали, що автентичність записів у трудовій книжці позивача у спірні періоди відповідачем не оспорюється. Трудова книжка позивача містить усі належним чином внесені записи про роботу позивача у спірні періоди, такі записи засвідчені чітким відтиском печатки підприємств та не містять ні виправлень/підтирань, ні інших неточностей, які б давали підстави сумніватись у їх достовірності.

43. За таких обставин, суди дійшли вірного висновку про відсутність достатніх підстав для відмови у зарахуванні спірних періодів роботи позивача, записи про які містяться у трудовій книжці позивача, до його страхового стажу, а відтак визнали дії відповідача щодо незарахування до страхового стажу позивача спірних періодів протиправними.

44. Крім того, Суд зазначає, що відповідно до статті 13 Угоди кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення.

Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

45. Постановою від 29.11.2022 № 1328 Кабінет Міністрів України постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. Москві. Міністерству закордонних справ в установленому порядку повідомити депозитарію про вихід з Угоди, зазначеної в пункті 1 цієї постанови.

46. Таким чином, Угода припинилася через шість місяців з дня отримання депозитарієм повідомлення України про вихід з Угоди, що сталося не раніше, ніж 30.05.2023.

47. У Рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

48. Отже, на час звернення позивача до відповідача (23.02.2022) Угода була чинною. Окрім того, не зважаючи на вихід України з Угоди, пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають (стаття 13 Угоди).

49. Так само не є підставою для відмови у зарахуванні спірного стажу роботи позивача до стажу, який враховується для призначення пенсії і припинення участі російської федерації в Угоді, адже такий стаж ним набутий до прийняття відповідних нормативних актів.

50. Крім того, надана позивачем трудова книжка не може піддаватися сумніву та позбавляти особу права на зарахування відповідних періодів до стажу лише з тих міркувань, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації припинено співробітництво з країною-агресором.

51. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне сформувати такий правовий висновок: відсутність інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду російської федерації та неможливість їх підтвердження не може бути підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу для призначення пенсії за віком стажу роботи, набутого на підприємствах російської федерації, який підтверджений належними доказами, зокрема записами трудової книжки.

52. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

53. Частиною першою статті 350 КАС передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

54. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

55. Зважаючи, що судові рішення залишені без змін, перерозподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.07.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2023 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Ю. Бучик

Судді: А.І. Рибачук

Л.В. Тацій