ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2025 року

м. Київ

справа №620/4887/24

адміністративне провадження № К/990/33710/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2024 року (судді: Ганечко О.М., Кузьменко В.В., Сорочко Є.О.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, третя особа: Державна судова адміністрація України, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області (далі - відповідач, ТУ ДСА у Чернігівській області), третя особа - Державна судова адміністрація України (далі - третя особа), в якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу вихідної допомоги в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою та компенсацію за невикористану відпустку за період роботи 2023-2024 роки, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 грн;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу вихідну допомогу в розмірі 3 місячних суддівських винагород за останньою посадою та компенсацію за невикористану відпустку за період роботи 2023-2024 роки з врахуванням вимог статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2024 року складає 3028,00 грн з застосуванням регіонального коефіцієнту 1, 1 з доплатою за вислугу років 60% з урахуванням раніше виплачених сум з утриманням податків і обов`язкових платежів.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідачем 19 червня 2024 року через підсистему «Електронний Суд» подано до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано відповідачу десятиденний строк з моменту отримання ухвали для усунення її недоліків шляхом надання оригіналу документа про сплату судового збору, а також доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів усім учасникам справи з урахуванням положень статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідачем 28 червня 2024 року через підсистему «Електронний Суд» подано заяву про усунення недоліків, до якої додано платіжну інструкцію від 26 червня 2024 року №2775 на підтвердження сплати 1452,80 грн судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2024 року апеляційну скаргу ТУ ДСА у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у справі №620/4887/24 повернуто у зв`язку з неусуненням в повному обсязі недоліків апеляційної скарги, а саме через ненадання доказів надсилання копії апеляційної скарги відповідача та копій доданих до неї матеріалів усім учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України.

Відповідачем 16 липня 2024 року через підсистему «Електронний Суд» повторно подано до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано відповідачу десятиденний строк з моменту отримання ухвали для усунення її недоліків шляхом надання доказів, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, судом апеляційної інстанції зазначено, що оскаржене судове рішення судом першої інстанції ухвалено 21 травня 2024 року, а зазначену апеляційну скаргу відповідачем подано 16 липня 2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Водночас відповідачем не надано жодних доказів, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги.

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції, відповідачем 26 липня 2024 року через підсистему «Електронний Суд» подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. У заяві відповідачем зазначено про те, що строк звернення до суду з апеляційною скаргою було пропущено, оскільки первинну апеляційну скаргу подано у межах строку, визначеного КАС України, однак її було повернуто. Під час подання повторної апеляційної скарги відповідач усунув усі недоліки первинно поданої апеляційної скарги та виконав усі вимоги процесуального закону щодо її оформлення.

Оскаржуваною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТУ ДСА у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у справі №620/4887/24 на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що процесуальний строк може бути поновлений або продовжений, у разі визнання причин його пропуску поважними, при цьому скаржник має довести їх поважність. Якщо заяву про поновлення строку не подано у визначений строк або наведені у ній підстави не визнаються поважними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, що їх зумовили є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Судом апеляційної інстанції звернуто увагу, що звертаючись вдруге з апеляційною скаргою 16 липня 2024 року, тобто з пропуском строку на оскарження рішення суду першої інстанції від 21 травня 2024 року, відповідачем не було надано доказів, які підтверджували б поважність такого пропуску та вказували на об`єктивні причини неможливості своєчасного подання апеляційної скарги, з огляду на те, що первинну апеляційну скаргу було повернуто 03 липня 2024 року (отримано 04 липня 2024 року), а повторно її подано лише 16 липня 2024 року), що становить значний проміжок часу між поверненням первинної скарги та її повторним поданням.

З огляду на відсутність належного обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені відповідачем підстави не є достатніми для його поновлення, що стало підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції від 30 липня 2024 року, ТУ ДСА у Чернігівській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Скаржник зазначає, що відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Крім того, звертається до статей 121 та 295 КАС України, вказуючи, що строк на апеляційне оскарження може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, окрім випадків, коли самим Кодексом передбачено неможливість такого поновлення.

Також скаржник звертає увагу на правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, наголошуючи, що при застосуванні процесуальних норм необхідно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законодавством.

Додатково скаржник вказує на те, що здійснення повноважень ТУ ДСА у Чернігівській області є ускладненим у зв`язку з введенням воєнного стану через військову агресію російської федерації, безпосередньою близькістю до кордону з країною агресором, а також багаторазовими повітряними тривогами.

Позиція інших учасників справи

Від відповідача відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТУ ДСА у Чернігівській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі №620/4887/24.

Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 26 лютого 2025 року призначено справу до розгляду.

Джерела права та акти їхнього застосування

Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

При цьому приписами частини першої статті 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За загальним правилом встановленим у статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 2 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається - у разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет - докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилами пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення у межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, звертає увагу на таке.

У випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин, підтверджених належними доказами.

Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, належні підстави для цього.

У цьому випадку, намагаючись довести поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, відповідач зазначав, що первісна апеляційна скарга на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 травня 2024 року була подана в межах процесуального строку, але була повернута судом апеляційної інстанції. Відповідач, користуючись правом на повторне подання апеляційної скарги, усунув усі недоліки первинної апеляційної скарги та виконав всі вимоги процесуального закону щодо її оформлення.

У цьому контексті колегія суддів зазначає, що відповідно до правової позиції, неодноразово висловленої Верховним Судом, повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом. Водночас сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, а тому при вирішенні питання поважності/неповажності наведених скаржником причин пропущення строку на апеляційне оскарження суд має ураховувати також й ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув із моменту, коли скаржник дізнався про відповідне судове рішення (ухвалу про повернення апеляційної скарги) до моменту повторного звернення із апеляційною скаргою, і яким саме чином останній діяв протягом відповідного періоду часу. Суд апеляційної інстанції має ураховувати, чи вчинялися особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усі можливі та залежні від неї дії у розумні строки, без зайвих зволікань, з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судового рішення.

У постанові від 24 липня 2023 року у справі №200/3692/21 Верховний Суд зазначив, що строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Застосовуючи наведені висновки в контексті обставин цієї справи, Суд враховує, що первинна апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції від 21 травня 2024 року була подана відповідачем 19 червня 2024 року, тобто в межах строку, встановленого статтею 295 КАС України.

Однак ухвалою суду апеляційної інстанції від 03 липня 2024 року первинну апеляційну скаргу було повернуто скаржнику через неусунення ним недоліків, зокрема ненадання доказів надсилання копії цієї апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів усім учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України.

Повторно апеляційна скарга була подана ним подана 16 липня 2024 року, тобто поза межами встановленого КАС України строку.

Оцінюючи поважність наведених відповідачем причин пропуску строку на апеляційне оскарження Суд також звертає увагу на те, що при повторному поданні апеляційної скарги 16 липня 2024 року разом з доказами надсилання копії цієї апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів усім учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України, скаржник не надав суду жодних доказів або не навів належних обґрунтувань, які б підтверджували об`єктивну неможливість негайного подання апеляційної скарги в період з моменту повернення первісної апеляційної скарги (03 липня 2024 року, отриманої 04 липня 2024 року) до моменту подачі повторної апеляційної скарги (16 липня 2024 року). Пояснень щодо такого зволікання із вчиненням відповідної процесуальної дії, відповідачем не наведено і у касаційній скарзі. Сплив такого проміжку часу об`єктивно не може бути визнаний таким, що свідчить про подання повторної апеляційної скарги без надмірних зволікань.

Водночас усталеною є судова практика, в тому числі і Верховного Суду (справи №819/1224/15-а, №160/13869/20, №180/1173/16-а, №560/7691/21 та низка інших), у питанні оцінки поважності причин пропуску строку через неусунення недоліків первинної апеляційної скарги. У вказаних справах Верховний Суд неодноразово підкреслював, що вчасне первинне подання апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Таким чином, оцінюючи наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо неповажності наведених відповідачем причин пропуску такого строку, адже скаржником допущено необґрунтоване зволікання при повторному зверненні до суду з апеляційною скаргою.

Неможливість подання доказів надсилання копії поданої апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів усім учасникам справи, з урахуванням положень статті 44 КАС України, не є об`єктивною перешкодою для повторного направлення апеляційної скарги у найкоротший термін після її попереднього повернення.

Щодо додатково наведених відповідачем в касаційній скарзі причин пропуску строку на апеляційне оскарження, зокрема, запровадження воєнного стану на території України, Суд зазначає, що питання поновлення строку звернення до суду у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану, вже неодноразово розглядалося Верховним Судом. Зокрема, у постановах від 04 квітня 2023 року у справі №140/1487/22, від 23 січня 2023 року у справі №496/4633/18, від 23 грудня 2022 року у справі №760/5369/19 та від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 Верховний Суд наголосив, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами.

Верховний Суд в указаних постановах підкреслив, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

Посилання лише на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на неможливість подання апеляційної скарги, що в свою чергу, обумовило пропуск строку на її подання.

У цій справі відповідач вказує на багаторазові повітряні тривоги, що ускладнюють роботу територіального управління. Суд не заперечує, що ці обставини могли утруднити дотримання строку на апеляційне оскарження, однак вони не можуть в спірному випадку слугувати підставою для поновлення строку, адже Суду не надано доказів того, що ці обставини постійно, тривало та систематично перешкоджали роботі протягом часу, що тривав після повернення судом попередньої апеляційної скарги.

Ураховуючи зазначене, Верховний Суд підтримує висновки суду апеляційної інстанції про неповажність зазначених відповідачем підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, та як наслідок обґрунтованість відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТУ ДСА у Чернігівській області

Інших відомостей про обставини, які б давали підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також свідчили б про порушення апеляційним судом норм процесуального права при ухваленні судового рішення касаційна скарга не містить.

За таких умов, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, касаційна скарга ТУ ДСА у Чернігівській області підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2024 року - без змін.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі №620/4887/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк

судді Л.О. Єресько

В.М. Соколов