№ 620/4900/22 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 620/4900/22

провадження № К/990/22166/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у складі судді Житняк Л.О. від 17 серпня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Епель О.В., Губської Л.В., Карпушової О.В. від 10 травня 2023 року,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 03 лютого 2022 року № 254150018494 про відмову у перерахунку пенсії державного службовця, згідно зі статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723, яке доведене до відома позивача листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 04 лютого 2022 № 2500-0205-8/7589;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи 24 роки до стажу державної служби, у тому числі період строкової служби в Збройних силах з 20 листопада 1977 року по 17 грудня 1979 року, в органах МВС з 01 серпня 1984 року по 31 грудня 2002 року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 03 лютого 2022 року № 254150018494 про відмову у перерахунку пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період строкової служби в Збройних силах (Радянській армії) з 20 листопада 1977 року по 17 грудня 1979 року та в органах Міністерства внутрішніх справ з 01 серпня 1984 року по 31 грудня 2002 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу» з 28 січня 2022 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

3. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується, що позивач у період з 01 серпня 1984 року по 31 грудня 2002 року працював в УМВС в Чернігівській області та з 20 листопада 1977 року по 17 грудня 1979 року проходив дійсну строкову службу в Радянській армії, а тому зазначені періоди роботи в органах МВС та час проходження служби в Радянській армії мають бути зараховані до стажу державної служби позивача, що є достатнім для призначення йому пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2023 року рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року скасовано та ухвалено постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.

5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до принципу екстериторіальності заява позивача була розглянута спершу Головним управління Пенсійного фонду України у Волинській області та саме цим органом було ухвалено оскаржуване позивачем рішення від 03 лютого 2022 року № 254150018494 про відмову у проведенні перерахунку пенсії.

6. Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області лише повідомило позивача своїм листом від 04 лютого 2022 року № 2500-0205-8/7589 про рішення, прийняте Головним управління Пенсійного фонду України у Волинській області, але безпосередньо Головним управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області таке рішення не приймалося, а лист-повідомлення не є рішенням суб`єкта владних повноважень та сам по собі не створює для особи ані прав, ані обов`язків.

7. Тобто право позивача на призначення пенсії було порушено безпосередньо Головним управління Пенсійного фонду України у Волинській області, а не Головним управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, яке є відповідачем у цій справі.

8. На переконання суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції неповно та неправильно встановив обставини цієї справи, що призвело до вирішення позовних вимог, заявлених до неналежного відповідача.

9. У межах вирішення цього спору на стадії апеляційного провадження у суду відсутні достатні правові підстави для перевірки правомірності / протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову у призначення Позивачу пенсії.

10. Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області до участі в цій справі в якості відповідача або співвідповідача судом першої інстанції залучено не було, а суд апеляційної інстанції, згідно зі статтею 48 Кодексу адміністративного судочинства України (зокрема, частиною сьомою), відповідними повноваженнями не наділений.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2023 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Судами попередніх інстанцій установлено, що 28 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про проведення перерахунку пенсії, а саме щодо переходу з пенсії призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».

13. Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області 03 лютого 2022 року прийнято рішення № 254150018494 про відмову у переведенні позивача з пенсії призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». Не зараховано період роботи з 01 серпня 1984 року по 31 грудня 2002 року в УМВС в Чернігівській області до стажу державної служби, тому що в трудовій книжці відсутні відомості про присвоєння рангу державної служби та не додано підтверджуючих документів про роботу на посадах державної служби. Також не зараховано до стажу державної служби службу в Збройних Силах (Радянській Армії) 2 роки 0 місяців 27 днів.

14. Про прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області рішення від 03 лютого 2022 року № 254150018494 позивача повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 04 лютого 2022 року № 2500-0205-8/7589, у якому зазначено про відсутність у позивача відповідного стажу, який дає право на перехід на пенсію згідно Закону України «Про державну службу».

15. Не погоджуючись з рішенням відповідача про відмову у переведенні з пенсії призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

16. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції під час розгляду справи не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 22 липня 2021 року у справі № 160/12091/20, від 05 серпня 2021 року у справі № 560/6212/20, від 05 серпня 2021 року у справі № 200/5490/20-а, від 05 серпня 2021 року у справі № 160/12182/20, від 05 серпня 2021 року у справі № 160/6089/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/12960/2020 та від 21 грудня 2021 року у справі № 140/15762/20.

17. Скаржник зазначає, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та ніякого відношення до Головного управління Пенсійного Фонду України у Волинській області не має. З заявою про переведення з одного виду пенсії на інший, позивач звертався до Головного управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області, а не до Головного управління Пенсійного Фонду України у Волинській області. Рішення ним отримано від Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області. Позивач не міг бути обізнаним, що позов має бути пред`явлено до двох відповідачів.

18. Матеріали справи не містять жодних доказів того, що суд першої інстанції запропонував позивачу здійснити заміну неналежного відповідача на належного або залучити до участі у справі другого відповідача.

19. На переконання позивач, суд не може відмовляти у задоволенні позову з підстав неналежності відповідача, не обговоривши попередньо це питання зі сторонами. З`ясувавши, хто є належним відповідачем у справі, суд повинен вирішити питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідача. Суд першої інстанції у цій справі не встановив у ній фактичних обставин, які мали значення для справи та не здійснивши заміну неналежної сторони, яка могла бути проведена виключно судом першої інстанції, допустив порушення норм процесуального права.

20. Відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області не подано.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Предметом спору у цій справі є правомірність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 03 лютого 2022 року № 254150018494, яким позивачу відмовлено у переведенні з пенсії призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».

22. Положення статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України передбачають, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

23. Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.

24. З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

25. Водночас колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. У такому випадку суд з метою забезпечення захисту порушеного (оспорюваного, невизнаного) права особи повинен замінити неналежного відповідача належним або залучити до участі у справі співвідповідача, однак на це потрібна згода позивача. При цьому, заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції.

26. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 02 серпня 2022 року у справі № 620/4205/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 640/10399/20 та від 17 травня 2023 року у справі № 640/17939/20.

27. Як убачається з матеріалів справи, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області 03 лютого 2022 року прийнято рішення № 254150018494, яким відмовлено позивачу у переведенні його з пенсії призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію згідно Закону України «Про державну службу».

28. Про прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області рішення від 03 лютого 2022 року № 254150018494 позивача повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 04 лютого 2022 року № 2500-0205-8/7589.

29. Тобто спірним є рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 03 лютого 2022 року № 254150018494. Право позивача на призначення пенсії згідно Закону України «Про державну службу» було порушено безпосередньо Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області, а не Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області, яке є відповідачем у цій справі.

30. Відповідно до частини третьої статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

31. Згідно з частиною четвертою статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

32. Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належного відповідача й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.

33. З цього слідує, що суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

34. Водночас колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.

35. Проте суд першої інстанції першої інстанції вирішуючи спір пред`явлений до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, не з`ясував, хто є належним відповідачем у справі та не вирішив питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідача.

36. З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що для правильного вирішення спору в цій справі суд першої інстанції має встановити належного відповідача та вирішити питання про залучення його до участі у справі.

37. Переглядаючи в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, на вказане порушення звернув увагу суд апеляційної. Однак в силу приписів норм Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими апеляційний суд не наділений повноваженнями вчиняти процесуальні дії щодо залучення співвідповідача (заміни неналежно відповідача) або скасовувати рішення суду та направляти справу для продовження розгляду судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції не усунув зазначеного порушення.

38. Разом з тим, такими повноваженнями наділено суд касаційної інстанції, який відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, для продовження розгляду. Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд, згідно з пунктом четвертого частини третьої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

39. У зв`язку з необхідністю вирішення питання про залучення належного відповідача у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення належного відповідача та вирішення питання про його залучення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

40. Згідно приписів пункту 4 частини третьої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

41. Колегія суддів дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

42. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2023 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.В. Коваленко

Судді А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук