ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2023 року
м. Київ
справа № 620/5444/22
адміністративне провадження № К/990/3386/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів: Коваленко Н.В., Стрелець Т.Г., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №620/5444/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області
про визнання протиправними дій та стягнення коштів
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року (постановлену у складі головуючого судді Мельничука В.П., суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.),
У С Т А Н О В И В :
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просив:
визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня, яка передбачена статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 3391 гривень;
стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь позивача недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як інваліда війни 3 групи за 2022 рік, у розмірі 7 (семи) мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплаченої суми.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем порушено його право на отримання належного соціального забезпечення відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка передбачає допомогу до 5 травня учаснику бойових дій у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
3. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги; в решті позову відмовлено.
4. Не погодившись із ухваленим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
5. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за поданою апеляційною скаргою.
6. Ухвалюючи таке судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що зазначені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області в клопотанні про поновлення строку причини пропуску строку на апеляційне оскарження та підстави для його поновлення, що зумовлені збройною агресією рф проти України, а саме вимушені "перерви" в роботі працівників державної служби у зв`язку з сигналами «Повітряної тривоги», зміна форми організації праці держаного органу, планові відключення електроенергії, велике навантаження на працівників та інші технічні проблеми, колегія суддів вважає безпідставними, адже налагоджена неналежним чином внутрішня організаційна діяльність органу державної влади в умовах воєнного стану на території України, який введено внаслідок військового вторгнення рф на територію України, та віялові відключення електроенергії не можуть вважатися об`єктивними та непереборними причинами, що унеможливлювали подання апеляційної скарги на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Сам лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
7. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 296 КАС України. Вказаною ухвалою клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про поновлення строку на апеляційне оскарження визнано необґрунтованим, а право на поновлення строку, передбачене частиною другою статті 295 КАС України - безпідставним. Скаржнику було надано строк для усунення недоліків десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали, шляхом надання до Шостого апеляційного адміністративного суду обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року, вказати причини пропуску строку та зазначити підстави для його поновлення, а також надати докази на підтвердження вказаного. Однак, скаржником недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк не було усунуто.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
8. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до цього суду.
9. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, що оскаржуване судове рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм процесуального права, зокрема, статті 295 КАС України, у зв`язку із цим судом протиправно відмовлено у відкритті апеляційного провадження та не прийнято до уваги доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, які обґрунтовані запровадженням на всій території України воєнного стану (згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з подальшими змінами).
10. Скаржник вказує, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції є необґрунтованою, а її постановлення перешкоджає подальшому провадженню у справі, а саме здійсненню апеляційного перегляду рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
11. Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2023 року відкрито касаційне провадження на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року у справі №620/5444/22, витребувано адміністративну справу та запропоновано позивачу надати відзив на касаційну скаргу.
12. Суддя-доповідач ухвалою від 22 червня 2023 року справу призначив до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 23 червня 2023 року.
13. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Позиція інших учасників справи
14. Від позивача відзиву на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішення суду апеляційної інстанції. При цьому колегія суддів зазначає, що ухвалу Верховного Суду про відкриття касаційного провадження позивачем отримано 30 березня 2023 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків суду апеляційної інстанції та доводів учасників справи
15. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає таке.
16. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
17. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
18. Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є прийнятні з огляду на таке.
19. Відповідно до пунктів 8, 9 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та обов`язковість судового рішення.
20. Можливість забезпечення права на апеляційний перегляд справи є також однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства (частина третя статті 2 КАС України).
21. Переглядаючи рішення суду апеляційної інстанції у касаційному порядку, колегія суддів вважає за необхідне врахувати підхід Верховного Суду щодо вирішення правових питань, пов`язаних із відкриттям апеляційного провадження.
22. Так, у справі №1718/2-а-834/11 (постанова від 5 січня 2021 року) суд касаційної інстанції зазначив, що Конституція України як закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012). Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).
На цій підставі Верховним Судом сформульовано правовий висновок, відповідно до якого однією з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного перегляду справи. При цьому право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті положень частини першої статті 55 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду. КАС України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Цей принцип полягає у тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень. Тому необґрунтована відмова у відкритті апеляційного провадження суперечить завданню адміністративного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого доступу до правосуддя та права на апеляційний (другий) перегляд судового рішення.
23. Аналогічна правова позиція була застосована Верховним Судом у постановах від 10 лютого 2022 року у справі № 560/11791/21, від 25 травня 2022 року у справі № 380/8038/21, від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а та від 18 січня 2023 року у справі №160/6211/21.
24. Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з пропуском строку її подання та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.
25. У подальшому, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України. Ухвалюючи зазначене судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що скаржником не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2022 року, а заявлені в клопотанні про поновлення строку причини пропуску строку на апеляційне оскарження та підстави для його поновлення, що зумовлені збройною агресією рф проти України не можуть вважатися об`єктивними та непереборними причинами, що унеможливлювали подання апеляційної скарги на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року у строк, встановлений статтею 295 КАС України.
26. З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів Верховного Суду не погоджується та вважає за необхідне вказати таке.
27. Згідно зі статтею 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
28. Правові висновки Верховного Суду стосовно застосування вищезазначеної норми процесуального закону сформовані, зокрема, в постановах від 11 квітня 2018 року у справі №740/1818/17, від 14 серпня 2018 року у справі №820/1719/15, від 11 грудня 2018 року у справі №539/4097/13-а, від 20 грудня 2018 року у справі № 591/5117/16-а, від 19 вересня 2019 року у справі № 351/1340/18, від 30 вересня 2019 року у справі № 0440/6033/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 804/332/16, від 20 серпня 2020 року у справі № 804/332/16, від 11 листопада 2020 року у справі № 191/1169/16-а(2-а/191/7/17) та від 25 травня 2022 року у справі № 380/8038/21.
29. Відповідно до частин першої-другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
30. Правові висновки Верховного Суду стосовно застосування вищезазначених норм процесуального закону сформовані, зокрема, у постановах від 13 червня 2019 року у справі №200/15533/17(2-а/200/1165/17) та від 20 серпня 2020 року у справі № 160/9265/18.
31. Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги встановлені статтею 296 КАС України.
32. Частинами другою, третьою статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
33. Як було зазначено вище, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з пропуском строку її подання та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.
34. Як установлено судом апеляційної інстанції, копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху відповідач отримав 6 грудня 2022 року в електронний кабінет користувача підсистеми "Електронний суд".
35. Таким чином, останнім днем виконання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 грудня 2022 року було 16 грудня 2022 року.
36. З матеріалів справи (т. 1, а.с. 51-53) вбачається, що 15 грудня 2022 року відповідачем через поштове відділення відправлено на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду, на виконання ухвали цього суду про залишення апеляційної скарги без руху, було направлено клопотання від 12 грудня 2022 року про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року, в якому було наведено причини пропуску строку.
37. Частиною дев`ятою статті 120 КАС України передбачено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.
38. Положення вказаної статті надають учаснику справи право на свій розсуд обирати спосіб направлення документів до суду, в тому числі й засобами поштового зв`язку.
39. Таким чином, Суд вважає обґрунтованими твердження скаржника про те, що заяву про усунення недоліків апеляційної скарги ним було направлено до суду у строк, визначений в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, з урахуванням особливостей статті 120 КАС України.
40. Вищевказані висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 26 квітня 2019 року у справі №814/2573/16, від 26 січня 2023 року у справі №300/2484/22 та від 27 січня 2023 року у справі №300/2202/22.
41. Водночас суд апеляційної інстанції не врахував час, необхідний для поштового пересилання відправлення. Тобто, розумний строк між останнім днем виконання ухвали суду про усунення вказаних у ній недоліків апеляційної скарги, часом поштового пересилання та реєстрації канцелярією суду заяви скаржника стосовно усунення недоліків поданої ним скарги.
42. При цьому колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що матеріали, які були направлені відповідачем до Шостого апеляційного адміністративного суду, на виконання ухвали цього суду про залишення апеляційної скарги без руху, надійшли до суду апеляційної інстанції 22 грудня 2022 року, а оскаржувана ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду, якою відповідачу було відмовлено у відкритті апеляційного оскарження, була постановлена наступного дня - 23 грудня 2022 року. Тобто, на момент вирішення судом апеляційної інстанції питання про поважність причин пропуску строку та наявність підстав для відкриття апеляційного провадження до Шостого апеляційного адміністративного суду уже надійшли матеріали на виконання ухвали цього суду про залишення апеляційної скарги відповідача без руху.
43. Однак, суд апеляційної інстанції не розглянув клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке, як було зазначено вище, було направлено останнім у межах строків, визначених Шостим апеляційним адміністративним судом, та вдався до повторно оцінки доводів, наведених відповідачем у клопотанні про поновлення строків на апеляційне оскарження, поданому разом з апеляційною скаргою.
44. У зв`язку з вищевикладеним, Суд вважає передчасним висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з посиланням на пункт 4 частини першої статті 299 КАС України.
45. Суд зазначає, що право на доступ до суду повинно бути реальним та ефективним, однак це право не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема, встановленням певних процесуальних строків звернення до суду з позовною заявою, апеляційною чи касаційною скаргами. Водночас Верховний суд звертає увагу судів першої та апеляційної інстанцій на те, що процесуальні заходи, які застосовуються, не повинні обмежувати доступ до суду, який залишається для учасників справи, у такий спосіб або в такій мірі, щоб сама суть такого права була нівельована.
46. При цьому у практиці Верховного Суду, зокрема у постановах від 21 травня 2021 року у справі №1.380.2019.006107, від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20, від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а та від 28 березня 2023 року у справі №260/1322/21, закріплено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду; це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову, скарги по суті, із супутнім ризиком порушення права учасника справи на ефективний судовий захист.
47. Верховний Суд вважає, що суб`єкти владних повноважень, зокрема, органи виконавчої влади не можуть зазнавати дискримінації під час участі як сторона у процесі вирішення у суді публічно-правових спорів. Це підтверджується серед іншого таким конституційним принципом судочинства як рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також положеннями статті 116 Конституції України та статті 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», які передбачають, що органи виконавчої влади забезпечують: державний суверенітет і економічну самостійність України, обороноздатність і національну безпеку України, громадський порядку здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України; реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору; реалізацію прав і свобод людини і громадянина; проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування. Протилежний підхід до статусу суб`єкта владних повноважень у суді передбачатиме загрозу реалізації цих та інших функцій (повноважень) зазначених суб`єктів.
48. З огляду на вищевикладене, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, пункту 4 частини першої статті 299 КАС України призвело до безпідставної відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2022 року, а тому ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року підлягає скасуванню.
49. Таким чином, доводи касаційної інстанції щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права знайшли своє підтвердження під час перегляду судом касаційної інстанції оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
50. Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
51. За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права та протиправно відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
52. З огляду на вищевикладене, касаційна скарга відповідача підлягає задоволенню, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року - скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 349 353 355 356 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області задовольнити.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року скасувати та направити справу до цього суду для продовження розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді: Н.В. Коваленко
Т.Г. Стрелець