ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2025 року

м. Київ

справа № 620/87/24

адміністративне провадження № К/990/27328/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2024 року (судді: Мельничук В.П., Василенко Я.М., Костюк Л.О.) у справі за адміністративним позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Військова частина НОМЕР_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), у якому просила:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 безпідставно набуті кошти, що підлягають поверненню, на суму 356 015,70 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до результатів службового розслідування, проведеного у зв`язку з можливими переплатами грошового забезпечення старшому солдату ОСОБА_1 , встановлено факт безпідставної виплати додаткової грошової допомоги за період вересень - грудень 2022 року. Підставою для цього слугував встановлений факт самовільного залишення відповідачем військової частини в періоди з 01 вересня 2022 року по 27 вересня 2022 року, з 15 жовтня 2022 року по 20 жовтня 2022 року, з 05 листопада 2022 року по 08 листопада 2022 року, з 08 грудня 2022 року по 11 грудня 2022 року. Позивач вказав, що отримані відповідачем кошти є безпідставно набутими і мають бути повернуті у повному обсязі.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року позов задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 безпідставно набуті кошти, що підлягає поверненню, на суму 356 015,70 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач подав до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 березня 2024 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позов залишено без розгляду відповідно до частини восьмої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з підстави, визначеної частиною третьою статті 123 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до частини другої статті 122 КАС України суб`єкт владних повноважень може звернутися до адміністративного суду протягом трьох місяців із дня виникнення підстав для пред`явлення визначених законом вимог. Пропуск цього строку тягне за собою наслідки, передбачені статтею 123 КАС України.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, службове розслідування за фактом переплат ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, а також за фактом самовільного залишення військової частини завершено 17 травня 2023 року (наказ від 17 травня 2023 року № 1044). Період, за який проводиться стягнення: вересень-грудень 2022 року.

Разом з тим, адміністративний позов було подано до суду лише 27 грудня 2023 року, тобто через сім місяців після проведення службового розслідування.

З огляду на це, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що військова частина НОМЕР_1 пропустила тримісячний строк звернення до суду, визначений частиною статті 122 КАС України.

У зв`язку з наведеним, суд апеляційної інстанції констатував, що позов, задоволений судом першої інстанції, підлягає залишенню без розгляду на підставі частини третьої статті 123 КАС України, та застосував наслідки, встановлені пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України.

Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування

Військова частина НОМЕР_1 , не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, просить її скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

На переконання скаржника, суд апеляційної інстанції безпідставно визначив початком строку звернення до суду дату завершення службового розслідування 17 травня 2023 року, тоді як фактичні та правові підстави для звернення виникли пізніше.

Зокрема, суд апеляційної інстанції не врахував низку обставин, а саме зняття старшого солдата ОСОБА_1 з усіх видів забезпечення та припинення виплат через самовільне залишення військової частини, вжиття морально-психологічних заходів з метою його повернення до виконання службових обов`язків, відкриття 27 жовтня 2023 року кримінального провадження №62023050030000365; вжиття претензійно-позовних заходів, включно з поданням позову у справі №580/6685/23, який було повернуто 18 грудня 2023 року через несплату судового збору в умовах обмеженого фінансування; призупинення строку військової служби та виключення відповідача з усіх видів забезпечення наказами від 04 листопада 2023 року, направлення 26 грудня 2023 року письмового повідомлення про добровільне відшкодування заподіяних державі майнових збитків у розмірі 356 015,70 грн, а також вимоги про повернення безпідставно набутих коштів.

Також скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив одну із засад адміністративного судочинства, а саме змагальність сторін, не забезпечивши матеріальні та процесуальні права позивача задля впливу на результат розгляду та вирішення справи в межах адміністративного процесу з метою захисту законних прав та інтересів.

Позиція інших учасників справи

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив останню залишити без задоволення.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07 серпня 2024 року (судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В., Мацедонська В.Е.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2024 року у справі №620/87/24.

Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 16 липня 2025 року призначено справу до розгляду.

Джерела права та акти їхнього застосування

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина третя статті 123 КАС України).

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина четверта статті 123 КАС України).

Пунктом 8 частиною першою статті 240 КАС України встановлено, що суд ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення у межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, звертає увагу на таке.

З матеріалів справи встановлено, що 27 грудня 2023 року військова частина НОМЕР_1 звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 безпідставно набутих коштів, що підлягають поверненню, на суму 356 015,70 грн.

Звертаючись до суду з вказаним позовом військова частина НОМЕР_1 не просила поновити строк звернення до суду.

Ухвалою від 09 січня 2024 року Чернігівський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі за позовом військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів.

Суд першої інстанції, відкриваючи провадження у справі, вважав дотриманим позивачем строк звернення до суду з цим позовом.

В рішенні від 01 березня 2024 року Чернігівський окружний адміністративний суд дійшов висновку про обґрунтованість позову військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів та задовольнив його.

Відповідач, не погодившись з цим рішенням, подав до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, у якій, серед іншого, вказав, що суд першої інстанції повинен був залишити позов без розгляду у зв`язку з порушенням військовою частиною НОМЕР_1 строку звернення до суду.

Оцінивши доводи апеляційної скарги, постановою від 13 червня 2024 року Шостий апеляційний адміністративний суд залишив позов військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 КАС України, застосувавши наслідки пропущення строку звернення до суду, визначені частиною третьою статті 123 КАС України.

Залишаючи позов без розгляду, суд апеляційної інстанції в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановив пропуск позивачем строку звернення до суду.

Верховний Суд уважає такий висновок суду апеляційної інстанції передчасним.

Зміст частини третьої статті 123 КАС України передбачає залишення позову без розгляду в обох можливих окремих випадках, а саме: 1) якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду; 2) або ж якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними.

Разом з тим, системний аналіз положень статті КАС України свідчить, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.

Так, статтею 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку ніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.

Отже, вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини третя та четверта статті 123 КАС України).

Аналогічні правила КАС України встановлено і при вирішення питання щодо прийнятності апеляційних та касаційних скарг.

Таким чином суд апеляційної інстанції повинен був вжити всіх заходів щодо надання можливості позивачу звернутися із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку.

Втім, зі змісту оскаржуваного судового рішення слідує, що суд апеляційної інстанції не надав можливості позивачу обґрунтувати підстави поважності пропуску строку звернення до суду. При цьому, розгляд справи відбувався в порядку письмового провадження.

З огляду на наведене, залишення даного позову без розгляду з мотивів відсутності підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду Верховний Суд визнає передчасним.

На неможливість залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду без надання позивачеві можливості заявити клопотання про поновлення такого строку Верховний Суд указував у постановах від 11 лютого 2021 року у справі № 140/2046/19, від 10 червня 2020 року у справі № 620/1715/19, від 23 вересня 2020 року у справі № 640/5645/19, від 03 грудня 2020 року у справі № 817/660/18, від 17 березня 2021 у справі № 160/3092/20, від 18 березня 2021 у справі № 640/23204/19, від 20 квітня 2021 року у справі № 640/17351/19, від 14 липня 2022 року 380/10649/21, від 09 червня 2022 року у справі № 160/15960/20, від 05 травня 2022 року у справі № 420/6134/21, від 31 січня 2023 року у справі № 640/18309/21, від 20 липня 2023 року у справі № 240/5534/22 і Суд не знаходить підстав застосовувати інший підхід до тлумачення вимог статті 123 КАС України.

З урахуванням викладеного, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми процесуального права, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду, що призвело до постановлення незаконного судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Частиною четвертою статті 353 КАС України передбачено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За таких підстав касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції- скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2024 року скасувати, а справу №620/87/24 направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк

судді М.В. Білак

В.Е. Мацедонська