№ 620/9305/24 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 620/9305/24

адміністративне провадження № К/990/1321/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Желєзного І. В.,

суддів: Білак М. В., Мацедонської В. Е.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року (суддя Клопот С. Л.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року (судді Оксененко О. М., Ганечко О. М., Кузьменко В. В.) у справі № 620/9305/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (далі - військова частина НОМЕР_1 ), у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не складенні та не поданні до Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького (далі - Національна академія) списків, передбачених додатками 2 до наказу від 30 липня 2022 року № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (далі - Наказ № 392-АГ) стосовно ОСОБА_1 за період з 01 серпня по 12 жовтня 2022 року включно;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 скласти та направити до Національної академії інформацію про безпосередню участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за період з 01 серпня по 12 жовтня 2022 року, за формою, наведеною у додатку 2 до Наказу № 392-АГ.

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 указав, що нескладення та неподання військовою частиною НОМЕР_1 до Національної академії списків передбачених додатками 2 до Наказу № 392-АГ стосовно ОСОБА_1 за період з 01 серпня по 12 жовтня 2022 року включно, є протиправною бездіяльністю, яка порушує його права і соціальні гарантії.

Обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій

3. ОСОБА_1 згідно з бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 23 червня 2022 року № 4346, бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27 червня 2022 року № 106Т у складі зведеного підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) був направлений в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_2 .

4. Позивач був прикомандирований до військової частини НОМЕР_1 у період з 04 липня по 12 жовтня 2022 року.

5. Начальником військової частини НОМЕР_1 було видано довідку про безпосередню участь ОСОБА_1 в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії від 14 жовтня 2022 року № 3024.

6. Журнал бойових дій, книга оперативно-службової діяльності та журнал надходження розпоряджень по підрозділу (документи, які підтверджують виконання бойових завдань позивачем) обліковувалися та велися безпосередньо у зведеному підрозділі НОМЕР_3 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) та до управління ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) не надавалися.

7. Інформація щодо кількості бойових чергувань позивача до управління ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) не надавалася.

8. Оскільки позивач перебував у штаті та на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_4 , рапорти начальника зведеного загону відділу прикордонної служби (тип С) полковника ОСОБА_2 : вихідний № 782 від 04 серпня 2022 року (супровідний лист № 781 від 04 серпня 2022 року (вхідний № 2868-22-Вх від 06 серпня 2022 року) супровідний лист № 1.2/2262-22-Вих від 08 серпня 2022 року); вихідний № 974 від 01 вересня 2022 року (супровідний лист № 975 від 01 вересня 2022 року (вхідний № 3313-22-Вх від 01 вересня 2022 року) супровідний лист № 22/2876-22-Вих від 05 вересня 2022 року); вихідний № 1319 від 18 жовтня 2022 року (супровідний лист № 1320 від 18 жовтня 2022 року (вхідний № 4466-22-Вх від 01 листопада 2022 року), супровідний лист № 22/4299-22-Вих від 07 листопада 2022 року) щодо виплати додаткової винагороди у розмірі до 70 000 грн пропорційно із розрахунку на місяць військовослужбовцям, які забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії були направлені до ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_4 ).

9. Список за формою додатку № 2 до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31 березня 2022 року № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168», (далі - Наказ № 164-АГ) в частині безпосередньої участі головного сержанта ОСОБА_1 у бойових діях або заходах у липні 2022 року був надісланий військовою частиною НОМЕР_1 супровідним листом № 22/2648-22-Вих від 26 серпня 2022 року.

10. Направлення цих документів підтверджено листом військової частини НОМЕР_4 № 04.2/5233-24-Вих від 13 червня 2024 року та про що зазначено у позовній заяві позивача.

11. За спірний період, ці документи щодо позивача від керівництва зведеного підрозділу НОМЕР_3 прикордонного загону (військової частини НОМЕР_2 ) до управління військової частини НОМЕР_1 не надходили.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій та їх обґрунтування

12. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.

13. Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, указав, що довідка від 14 жовтня 2022 року № 3024 не є довідкою про підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, які складаються з метою визначення права військовослужбовця на отримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168. Наведена довідка не містить в собі жодних відомостей щодо наявності бойових наказів (бойових розпоряджень); журналів бойових дій (вахтових журналів), журналів ведення оперативної обстановки; списків особового складу, який залучався для виконання бойових (спеціальних) завдань; бойових донесень; рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних завдань) тощо. Отже, вказана довідка не може бути належним доказом участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів.

14. Чернігівський окружний адміністративний суд зазначив, що у ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутні будь-які докази (документи, матеріали) щодо виконання позивачем у спірному періоді безпосередніх бойових дій чи заходів з безпосередньої відсічі і стримуванні збройної агресії в період перебування безпосередньо в районах ведення бойових дій за спірний період. У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що позивач з серпня по жовтень 2022 року брав участь безпосередньо в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії. Більше того, відсутні докази, які б свідчили, що позивач у спірний період у складі підрозділу Держприкордонслужби України, що знаходяться в межах Чернігівської та Сумської областей, виконував бойові завдання на лінії бойового зіткнення.

15. За висновком суду першої інстанції ІНФОРМАЦІЯ_2 виконано всі заходи щодо повідомлення Національної академії шляхом перенаправлення рапортів за вказаний період згідно визначених нормативно - правових документів. Інші документи до військової частини НОМЕР_1 не надавалися.

16. Отже, Чернігівський окружний адміністративний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зобов`язання військової частини НОМЕР_1 направити до військової частини НОМЕР_4 списків, передбачених додатком 2 до наказу № 392-АГ, стосовно позивача за період з 01 серпня по 12 жовтня 2022 року.

17. Залишаючи без змін рішення Чернігівського окружного адміністративного суду, Шостий апеляційний адміністративний суд указав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до неправильного вирішення справи.

Короткий зміст та обґрунтування наведених в касаційній скарзі вимог

18. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що вважає їх такими, що винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також без урахування висновків та правових позицій Верховного Суду.

19. Посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), скаржник зазначив, що судами першої та апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не враховано висновків Верховного Суду щодо застосування норм права в подібних правовідносинах викладених, зокрема, у постановах від 21 березня 2024 року у справі № 560/3159/23, від 23 травня 2024 року у справі № 120/4387/23, від 24 травня 2024 року у справі № 120/4967/23, від 28 травня 2024 року у справі № 120/5170/23.

20. Скаржник звернув увагу, що відповідно до практики в подібних справах, порушення або недоліки в передачі документів між військовими частинами, а також відсутність певних формальних даних у довідках, не позбавляють військовослужбовця права на отримання додаткової винагороди. Крім того, Верховний Суд прямо вказує на необхідності з`ясування реальних обставин участі позивачів у бойових діях чи заходах та можливість підтверджувати ці обставини альтернативними документами, навіть якщо вони не відповідають суворій формі затверджених наказами. До того ж у постанові від 05 червня 2024 року у справі № 200/660/23 Верховний Суд зауважив, що суди попередніх інстанцій, встановивши відсутність документів про участь позивача у бойових діях, не з`ясували, які завдання і де він виконував під час перебування у відрядженні, а якщо позивач не виконував завдань, що дають право на додаткову винагороду, важливо встановити, які саме завдання він виконував і де проходив службу. Отже, ці обставини є ключовими для правильного вирішення спору і не можуть бути проігноровані.

21. На думку скаржника, у позивача наявні підстави для отримання спірної винагороди у збільшеному розмірі за періоди з 01 серпня по 12 жовтня 2022 року, оскільки під час перебування у відрядженні в ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 брав безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що підтверджується довідкою від 14 жовтня 2022 року № 3024.

22. Скаржник вважає, що бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нескладення та неподання до Національної академії списків, передбачених додатком 2 до Наказу №392-АГ стосовно ОСОБА_1 за період з 01 серпня по 12 жовтня 2022 року є протиправною, а суди попередніх інстанції не повно, не об`єктивно та не всебічно дослідили обставини справи, які мають значення для справи.

23. На підставі викладеного скаржник просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року й прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Позиція інших учасників справи

24. На момент розгляду справи, відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 від військової частини НОМЕР_1 до Верховного Суду не надходив.

25. Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

Рух касаційної скарги

26. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 05 лютого 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі № 620/9305/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, та витребував справу № 620/9305/24 із Чернігівського окружного адміністративного суду.

27. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 березня 2025 року справу № 620/9305/24 призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ КАСАЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів першої та апеляційної інстанцій, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

28. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, і перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

29. Згідно із частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені судом першої чи апеляційної інстанції; вирішувати питання щодо достовірності доказів; надавати перевагу одним доказам над іншими; збирати чи приймати нові докази або додатково перевіряти їх.

30. На підставі частини третьої статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, якщо необхідно врахувати висновок про застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

31. У справі, що розглядається, ОСОБА_1 , який проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 в період з 01 серпня по 12 жовтня 2022 року, просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не складенні та не поданні до Національної академії списків передбачених додатками 2 до Наказу № 392-АГ стосовно ОСОБА_1 за період з 01 серпня по 12 жовтня 2022 року включно, та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 скласти та направити до Національної академії таку інформацію.

32. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій за якою Верховним Судом відкрито провадження в цій справі ОСОБА_1 указав пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме застосування судами попередніх інстанцій норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21 березня 2024 року у справі № 560/3159/23, від 23 травня 2024 року у справі № 120/4387/23, від 24 травня 2024 року у справі № 120/4967/23, від 28 травня 2024 року у справі № 120/5170/23.

33. Вирішуючи справу в межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначає таке.

34. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

35. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України). Права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина визначаються виключно законами (пункт 1 частини першої статті 92 Конституції України).

36. За змістом частини першої статті 6 Закону України від 03 квітня 2003 року № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (далі - Закон № 661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення.

37. На підставі частини першої статті 14 Закону № 661-IV до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

38. Статтею 16 Закону № 661-IV визначено, що умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

39. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

40. Згідно зі статтею 1 Закону № 2011-XII соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

41. За змістом частини першої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Вказана гарантія передбачає виплату військовослужбовцям грошового забезпечення у розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України та у порядку визначеному Міністром оборони України (частина четверта цієї статті).

42. Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260).

43. Частиною другою статті 9 Закону № 2011-XII визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

44. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (частина четверта цієї статті).

45. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 та № 69/2022 Кабінет Міністрів України Постановою № 168, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди. У пункті 1 цієї постанови Уряд установив виплату додаткової винагороди на період дії воєнного стану військовослужбовцям. Тим із них, хто бере безпосередню участь у бойових діях або забезпечує заходи з національної безпеки та оборони, розмір винагороди збільшується до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі.

46. Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» (далі - Постанова № 793) до Постанови № 168 були внесені зміни, зокрема, у пункті 1 абзаці першому слова «додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн щомісячно» замінено словами «додаткова винагорода в розмірі до 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць». Також постанову доповнено пунктом 2-1 такого змісту: « 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів».

47. У решті зміст пункту 1 Постанови № 168 в частині, що стосується виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби, на час виникнення спірних правовідносин (з 01 серпня до 30 листопада 2022 року) не змінювався.

48. Ключовим у цій справі є питання нескладення та неподання військовою частиною НОМЕР_1 , у якій позивач проходив службу, до Національної академії списків передбачених додатками 2 до Наказу № 392-АГ стосовно ОСОБА_1 за період з 01 серпня по 12 жовтня 2022 року включно для можливості виплати позивачу збільшеної винагороди за вказаний період.

49. 30 липня 2022 року Адміністрацією Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужби), з посиланням на пункт 2-1 Постанови № 168, було видано Наказ № 392-АГ, який уведено в дію з 01 серпня 2022 року.

50. Пунктом 2 цього наказу визначено вичерпний перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168, виконання яких у відповідні дні давало військовослужбовцю право на збільшення додаткової винагороди до 100 000 гривень пропорційно часу участі у розрахунку на місяць пропорційно часу його безпосередньої участі, а саме:

1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;

2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;

3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;

6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження;

7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;

8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.

51. У пункті 4 Наказу № 392-АГ встановлено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:

1) бойового наказу (бойового розпорядження);

2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад;

3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

52. Згідно з пунктом 5 Наказу № 392-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (абзац перший пункту 5 наказу).

53. Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця (абзац другий пункту 5 Наказу).

54. У довідках, передбачених цих пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзац третій пункту 5 Наказу).

55. Відповідно до пункту 10 Наказу № 392-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 цього наказу, в органах Держприкордонслужби покладено на штаб органу, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій.

Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.

56. За змістом пункту 11 Наказу № 392-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України.

Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупування військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.

57. Згідно з пунктом 12 Наказу № 392-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).

До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 000 грн на місяць, в обов`язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу.

58. Як установлено судами попередніх інстанцій у підтвердження позовних вимог та права на виплату додаткової винагороди, позивач надав, зокрема, довідку військової частини НОМЕР_1 від 14 жовтня 2022 року № 3024 відповідно до якої сержант ОСОБА_1 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_4 , брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з 04 липня по 12 жовтня 2022 року (а. с. 6).

59. Підставами для видачі такої довідки вказано: бойове розпорядження Головнокомандувача ЗС України від 23 червня 2022 року № 4346, бойовий наказ Адміністрації ДПС України від 27 червня 2022 року № 106Т.

60. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , Чернігівський окружний адміністративний суд, з висновком якого погодився Шостий апеляційний адміністративний суд, виходив із того, що оскільки відсутні докази, які б свідчили, що позивач у спірний період у складі підрозділу Держприкордонслужби України, що знаходяться в межах Чернігівської та Сумської областей, виконував бойові завдання на лінії бойового зіткнення, а отже, відсутні правові підстави для зобов`язання військової частини НОМЕР_1 направити до військової частини НОМЕР_4 списків, передбачених додатком 2 до наказу № 392-АГ, стосовно позивача за період з 01 серпня по 12 жовтня 2022 року.

61. Надаючи оцінку указаним висновкам щодо відсутності належних доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, Верховний Суд вказує на передчасність такого висновку з огляду на те, що він ґрунтується на неповністю установлених обставинах справи.

62. Аналізуючи положення, зокрема, Наказ № 392-АГ Верховний Суд у постанові від 05 грудня 2024 року у справі № 120/12613/23 звернув увагу на те, що цей накази змінив підхід до визначення «безпосередньої участі» військовослужбовців у бойових діях, звузивши та конкретизувавши критерії до певних видів бойових завдань порівняно з попереднім наказом Адміністрації Держприкордонслужби № 164-АГ, який діяв до 01 липня 2022 року.

63. У вказаній постанові Верховний Суд підкреслив, що хоча перелік документів для підтвердження участі у бойових діях залишився незмінним, Наказ № 392-АГ ввів додаткові вимоги щодо підтвердження участі у бойових діях, вимагаючи надання сукупності документів замість одного, як це було передбачено наказом № 164-АГ. Зокрема, наказ від 30 липня 2022 року № 392-АГ вимагає надання сукупності документів, таких як бойові накази, журнали бойових дій, рапорти командирів та додаткової довідки за встановленою формою. Натомість наказ від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ допускає альтернативність у наданні документів для підтвердження участі.

64. З огляду на ці зміни, Верховний Суд зазначив, що при оцінці доказів, що підтверджують право особи на додаткову винагороду, необхідно враховувати зміни, внесені Наказом № 392-АГ, і оцінювати надані документи відповідно до відповідних вимог. Тільки на основі такого підходу можна об`єктивно визначити, чи має особа право на отримання додаткової виплати згідно з оновленими критеріями та процедурами.

65. Верховний Суд у постанові від 06 серпня 2024 року у справі № 360/290/23 указав, що згідно з пунктом 4 наказу № 392-АГ, підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі комплексу інформації, наявної у відповідних документах, а пунктом 3 наказу № 628/0/81-22-АГ, визначено, що перелік підтверджувальних документів допускає альтернативність і не обмежується їх сукупністю.

66. У постанові від 05 серпня 2024 року (справа № 200/4100/23) Верховний Суд також зауважив, що розглядаючи дану категорію справ суди повинні перевіряти, чи підтверджує видана довідка участь військовослужбовця у бойових діях у визначений період, розглядаючи її разом з іншими доказами.

67. Такими доказами згідно пункту 4 наказу № 392-АГ є бойові накази, журнали бойових дій та рапорти командирів, які мають оцінюватися в їх сукупності.

68. Висновок судів попередніх інстанцій не враховує доводів позивача про те, що він брав участь у бойових діях на території Чернігівської та Сумської областей у періоди вказані у довідці військової частини НОМЕР_1 від 14 жовтня 2022 року № 3024.

69. Оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій обґрунтовані також тим, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що позивач з серпня по жовтень 2022 року брав участь безпосередньо в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.

70. У той же час згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2024 року у справі № 560/3159/23, від 23 травня 2024 року у справі № 120/4387/23, від 24 травня 2024 року у справі № 120/4967/23, від 28 травня 2024 року у справі № 120/5170/23 та від 08 серпня 2024 року у справі № 280/2754/23, порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.

71. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій зроблені на підставі відсутності достатньої інформації для висновку про участь позивача в бойових діях/заходах.

72. Водночас, справжність та правдивість конкретних обставин в цьому випадку не може вважатися доведеною лише на підставі того, що одна зі сторін (фізична особа) не спростувала твердження іншої сторони (суб`єкта владних повноважень). Прийняття ж недоведених тверджень як встановлених фактів суперечило б безпосередньо меті правосуддя - всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню фактичних обставин справи.

73. Крім того, в постанові від 05 червня 2024 року у справі № 200/660/23 Верховний Суд зауважив, що суди попередніх інстанцій, встановивши відсутність документів про участь позивача у бойових діях, не з`ясували, які завдання і де він виконував під час перебування у відрядженні в НОМЕР_5 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_1 ). Якщо позивач не виконував завдань, що дають право на додаткову винагороду, важливо встановити, які саме завдання він виконував і де проходив службу. Ці обставини є ключовими для правильного вирішення спору і не можуть бути проігноровані (подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 22 листопада 2023 у справі № 520/690/23).

74. З огляду на викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що через неповне з`ясування всіх обставин та без встановлення, чи підтверджується участь позивача у відповідних діях або заходах, вказаних у довідці від 14 жовтня 2022 року № 3024 у сукупності з іншими доказами, висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог є передчасним.

75. Обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

76. У вимірі обставин справи, з яких виник спір, суди попередніх інстанцій мали з`ясувати: 1) які завдання / заходи і 2) де виконував / здійснював позивач упродовж спірного періоду, стосовно якого відповідач висловив заперечення щодо наявності підстав для складення та подання до Національної академії списків передбачених додатками 2 до Наказу№ 392-АГ.

77. Ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій не вжили усіх, визначених законом заходів та не встановили всі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку із чим дійшли передчасного висновку по суті справи. Водночас суд касаційної інстанції в силу положень статті 341 КАС України обмежений у праві додаткової перевірки зібраних у справі доказів.

78. Таким чином, доводи касаційної скарги щодо застосування судами попередніх інстанцій норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 21 березня 2024 року у справі № 560/3159/23, від 23 травня 2024 року у справі № 120/4387/23, від 24 травня 2024 року у справі № 120/4967/23, від 28 травня 2024 року у справі № 120/5170/23, знайшли своє підтвердження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

79. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

80. Згідно з частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

81. На підставі частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

82. Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково із скасуванням судових рішень судів попередніх інстанцій та направленням справи на новий розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року скасувати, а справу № 620/9305/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - направити на новий розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Желєзний

Судді М. В. Білак

В. Е. Мацедонська