ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 621/1091/24
провадження № 61-10629св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа: Зміївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 16 квітня 2024 року в складі судді Овдієнка В. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 20 червня 2024 року в складі колегії суддів: Мальованого Ю. М., Бурлака І. В., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, у якій просила встановити факт того, що ОСОБА_2 є її біологічним батьком.
На обґрунтування своїх вимог зазначала, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На час її народження її мати ОСОБА_3 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , який зазначений її батьком у свідоцтві про її народження.
Однак у 2014 році їй стало відомо, що її біологічним батьком є ОСОБА_2 , з яким її мати в 1994-1995 роках перебувала у фактичних шлюбних відносинах.
ІНФОРМАЦІЯ_2 її батько ОСОБА_2 помер. Встановлення факту батьківства необхідно їй для прийняття спадщини після його смерті.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 16 квітня 2024 року відмовлено у відкритті провадження у справі.
Суд першої інстанції виходив з того, що заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 20 червня 2024 року ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 16 квітня 2024 року змінено, викладено її мотивувальну частину в редакції постанови.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що з заяви ОСОБА_1 вбачається спір про право, тому така заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неповно з`ясували обставини справи. Не врахували, що спір про право відсутній, оскільки відповідач відсутній.
Крім того, постанова суду апеляційної інстанції не підписана власноручними підписами колегії суддів.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
10 жовтня 2024 року справа № 621/1091/24 надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 частини другої вказаної статті передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За змістом частини другої статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Суддя відмовляє в відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду (частина 4 статті 315 ЦПК України).
Установивши, що в заяві про встановлення факту батьківства ОСОБА_2 ОСОБА_4 фактично оспорює наявний актовий запис про її народження, у якому як батько зазначений ОСОБА_4 , суд апеляційної інстанції обґрунтовано вважав, що з заяви вбачається спір про право, який не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, у зв`язку з чим правильно погодився з висновком суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі.
Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.
Посилання в касаційній скарзі на те, що постанова Харківського апеляційного суду від 20 червня 2024 року не підписана колегією суддів безпідставні та такі, що спростовуються матеріалами справи, відповідно до яких оскаржувана постанова підписана всіма суддями, які розглядали справу.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстав для їх скасування немає.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції в незміненій при апеляційному перегляді частині та постанову апеляційного суду без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 16 квітня 2024 року в незміненій при апеляційному перегляді частині та постанову Харківського апеляційного суду від 20 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко