Постанова

Іменем України

22 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 628/3616/18

провадження № 61-16436св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 01 серпня 2019 року в складі судді Варенко О. П.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.

У квітні 2019 року ОСОБА_2 подала до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про визнання спадкового договору недійсним та визнання права власності на спадкове майно.

Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 24 травня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання спадкового договору недійсним та визнання права власності на спадкове майно передано за підсудністю на розгляд Куп`янському міськрайонному суду Харківської області.

Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_2 подала до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 01 серпня 2019 року ОСОБА_2 відмовлено в відкритті апеляційного провадження у зв`язку із пропуском строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що заявник не виконала вимоги ухвали про залишення її апеляційної скарги без руху в частині зазначення поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, а тому на підставі пункту 1 частини першої статті 358 ЦПК України дійшов висновку про відмову в відкритті апеляційного провадження.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У серпні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Судуз касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 01 серпня 2019 року і передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновок апеляційного суду про відмову в відкритті апеляційного провадження є передчасним, оскільки ґрунтується на неповному з`ясуванні обставин справи.

Вказує, що апеляційний суд не взяв до уваги, що строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції був незначний, фактично вона звернулася до суду на двадцять п`ятий день після проголошення ухвали та на п`ятнадцятий день після отримання її копії, що, на її думку, є поважними причинами для поновлення пропущеного строку.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

21 лютого 2020 року справа № 628/3616/18 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За вказаних обставин тут і надалі положення ЦПК України застосовуються у редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Встановлено, що 18 червня 2019 року ОСОБА_2 звернулася до Дніпровського апеляційного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 24 травня 2019 року. В апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху, зокрема, в зв`язку з тим, що в апеляційній скарзі не зазначено поважну причинупропуску строку на оскарження ухвали суду першої інстанції і надано заявнику строк для усунення цих недоліків.

На виконання вимог цієї ухвали ОСОБА_2 надіслала до суду апеляційної інстанції заяву про усунення недоліків, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Постановляючи ухвалу про відмову в відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що заявник так і не зазначила поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Проте, з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитися не можна.

У статті 129 Конституції України одними із основних засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Відповідно до частини першої статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина друга статті 354 ЦПК України).

За приписами статті 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина третя статті 124 ЦПК України).

Згідно із частинами третьою та четвертою статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 ЦПК України і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження в порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Встановлено, що ухвала суду першої інстанції від 24 травня 2019 року вручена ОСОБА_2 31 травня 2019 року. З апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції заявник звернулася 18 червня 2019 року, тобто з дотриманням п`ятнадцятиденного строку з дня отримання копії ухвали, оскільки 15 червня 2019 року припадає на вихідний день (суботу) і наступним після нього робочим днем є 18 червня 2019 року, так як 16 червня 2019 року святковий день (Трійця), а 17 червня 2019 року вихідний.

Вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив причини пропущення строку на апеляційне оскарження, не звернув увагу на те, що заявник звернулася із апеляційною скаргою протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання ухвали суду першої інстанції, що відповідно до частини другої статті 354 ЦПК України надавало їй безумовне право на поновлення строку на апеляційне оскарження.

За викладених обставин, необґрунтованим є висновок апеляційного суду про відмову в відкритті апеляційного провадження.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно із частиною статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 01 серпня 2019 року скасувати, а справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Щодо судових витрат

Згідно із частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційний суд дійшов висновку про передачу справи на розгляд суду першої інстанції, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції немає.

Керуючись статтями 400 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 01 серпня 2019 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. О. КузнєцовСудді:В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов