Постанова

Іменем України

26 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 632/2072/21

провадження № 61-8789св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду у складі колегії суддів: Абрамова П. С., Лобова О. А., Триголова В. М., від 19 липня 2022 року і виходив із наступного.

Зміст заявлених позовних вимог

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ «ОГС «Харківгаз» про захист прав споживача, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що вона зареєстрована та проживає в квартирі АДРЕСА_1 , та є користувачем послуг з газопостачання, особовий рахунок НОМЕР_1 . В її квартирі був встановлений газовий роторний лічильник G4 РЛ «Агрегатний завод» № 1053438. 29 вересня 2020 року вказаний лічильник газу був знятий газопостачальною організацією на періодичну повірку без встановлення іншого лічильника з обмінного фонду на період повірки. З телефонної розмови з представником АТ «ОГС «Харківгаз» вона дізналась, що її лічильник повірку не пройшов. Всупереч передбаченому законом порядку, відповідачем не було письмово повідомлено її про результати проведення періодичної повірки та прийняте рішення щодо недоцільності ремонту лічильника газу, не повернуто старий лічильник газу та не встановлено інший розрахунковий лічильник газу аналогічного типорозміру.

Позивачка вказувала, що вона намагалася домовитися з представниками АТ «ОГС «Харківгаз» про дату встановлення іншого лічильника, зверталась письмово з вимогою повернути їй старий лічильник, надати довідку про результати його повірки та прийняте рішення щодо недоцільності ремонту. 04 жовтня 2021 року з інформації, розміщеній на дошці оголошень будинку, вона дізналась про відключення АТ «ОГС «Харківгаз» цілого стояка квартир від газопостачання для встановлення у її квартирі лічильника з вимогою до неї надати доступ до виконання робіт.

05 жовтня 2021 року за домовленістю сторін вона надала працівникам

АТ «ОГС «Харківгаз» доступ до місця встановлення лічильника, однак лічильник аналогічного типорозміру (роторний) їй встановлено не було, а новий лічильник, який намагались встановити, був мембранний, за габаритами більшим та мав інший спосіб підключення, тому його встановлення потребувало розібрання кухонних меблів та переробки підключення лічильника шляхом зварювання. Позивачка зазначила, що категорично не погодилась на це, оскільки не має можливості й ресурсів для проведення цих робіт. Вона вимагала встановлення лічильнику такого ж типу, що був у неї спроєктований, тобто роторного, у зв`язку із чим вимушена була погодитись на опломбування її газового стояку перед лічильником, про що 05 жовтня 2021 року було складено відповідний акт.

Позивачка вважала, що такі дії відповідача є протиправними, суперечать Кодексу газорозподільних систем. Вказувала, що заборгованості з оплати послуг з газопостачання вона не мала, дотримувалась правил безпеки використання газу, порушень у користуванні газовими приладами не допускала (акт про порушення не складався), а тому підстав для припинення газопостачання не було.

Також позивачка зазначала, що незаконними діями відповідача їй була заподіяна моральна шкода, яка полягала у припиненні газопостачання до її квартири без будь-якого попередження та необхідності. Вважала, що встановлення їй нового лічильника не потребувало відключення всіх квартир будинку, а протиправними діями відповідача було підірвано її авторитет як добропорядної громадянки та сусідки, що призвело до погіршання її сну, необхідності вживати ліки, вона вимушена була звертатись до правоохоронних органів, просити роботодавця відпустити її з роботи для вирішення конфлікту. Розмір відшкодування моральної шкоди оцінено у сумі 25 000, 00 грн.

Із урахуванням зазначеного, позивачка просила визнати дії АТ «ОГС «Харківгаз» протиправними; усунути перешкоди у користуванні природним газом, шляхом відновлення газопостачання у квартирі АДРЕСА_1 . Також просила усі нарахування спожитих об`ємів природного газу проводити згідно з середньомісячним (середньодобовим) обсягом споживання природного газу за аналогічний період протягом часу перебування без лічильника, відповідно до глави 8 розділу X Кодексу газорозподільних систем. Зобов`язати відповідача безкоштовно встановити розрахунковий лічильник газу аналогічного розміру і типу підключення для подальших комерційних розрахунків і в цей самий строк повернути їй особистий лічильник газу та письмово повідомити про результати проведення періодичної повірки і прийняте рішення щодо недоцільності ремонту лічильника газу. Стягнути з АТ «ОГС «Харківгаз» на її користь відшкодування моральної шкоди у розмірі 25 000 грн.

Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області у складі судді Вельможної І. В. від 18 лютого 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано дії АТ «ОГС «Харківгаз» протиправними. Зобов`язано усунути перешкоди у користуванні природним газом, шляхом відновлення газопостачання ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 . Зобов`язано провести нарахування спожитих об`ємів природного газу за період споживання природного газу без приладу обліку (лічильника) до часу встановлення лічильника у квартирі ОСОБА_1 відповідно до середньомісячного (середньодобового) обсягу споживання природного газу, у відповідності до глави 8 розділу Х Кодексу газорозподільних систем. Зобов`язано АТ «ОГС «Харківгаз» встановити за власний рахунок лічильник газу (аналогічного типорозміру) розміру та типу підключення, аналогічного до встановленого у квартирі ОСОБА_1 (роторного). Стягнуто

з АТ «ОГС «Харківгаз» на користь ОСОБА_1 відшкодування за завдану моральну шкоду у розмірі 25 000, 00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем протиправно здійснено відключення газопостачання квартири ОСОБА_1 , оскільки не доведено факт порушень експлуатації внутрішніх газопроводів і газового обладнання, у зв`язку з чим суд вважав за необхідне зобов`язати АТ «ОГС «Харківгаз» відновити газопостачання в квартирі ОСОБА_1 .

Задоволення вимог позивачки в частині нарахування за обсяг споживання природного газу відповідно до глави 8 розділу Х Кодексу ГРМ та встановлення лічильника газу аналогічного типорозміру визнано таким, що буде відповідати державній політиці у сфері житлово-комунальних послуг, забезпечить раціональне використання ресурсів та рівні можливості для позивачки з отримання послуги по газопостачанню. Встановлення позивачці індивідуального лічильника газу роторного типу взамін знятого на повірку та прийняття його на облік забезпечить захист прав споживача від нав`язування несприятливих, дискримінаційних умов одержання послуги, що відповідає такому принципу цивільного законодавства, як справедливість.

Вирішуючи питання про те, за чий рахунок повинно проводитися фінансування робіт з оснащення лічильниками газу, суд першої інстанції керувався частиною першою статті 3 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», згідно з якою фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством.

Враховуючи доведеність усіх складових спричинення моральної шкоди, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачка має право на її відшкодування, що знайшло своє підтвердження під час розгляду справи.

Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 19 липня 2022 року апеляційну скаргу АТ «ОГС «Харківгаз» задоволено.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 18 лютого

2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що визнаючи дії відповідача протиправними, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме пункт 5.7 розділу V Правил безпеки системи газопостачання, яким чітко передбачено обов`язок оператора ГРМ замість непридатного до подальшого використання лічильника газу безкоштовно встановити лічильник газу аналогічного типорозміру (тобто пропускної спосібності), а не типу. Запропонований позивачці лічильник газу відповідав типорозміру попереднього - G-4. Вимога ОСОБА_1 про встановлення лічильника газу аналогічного попередньому типу (роторний) не узгоджується з вимогами закону. Незгода позивачки із забезпеченням технічних умов для встановлення запропонованого їй лічильника газу, а саме на розбирання кухонних меблів, проведення зварювальних робіт, також не свідчить про протиправність дій відповідача, оскільки, як передбачено пунктом 5.4 розділу V Правил безпеки системи газопостачання, забезпечення умов для технічного обслуговування покладено законом саме на власника.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції та узагальнені доводи особи, яка її подала

05 вересня 2022 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського апеляційного суду від 19 липня 2022 року і залишити в силі рішення Зміївського районного суду Харківської області від 18 лютого

2022 року.

Підставами касаційного оскарження вказаного судового рішення апеляційного суду заявниця зазначила неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також на те, що апеляційний суд розглянув справу за відсутності сторони позивача, належним чином не повідомивши про дату судового розгляду, і не дослідив належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Заявниця стверджує, щоапеляційний судом неправильно застосовано до спірних правовідносин положення підпункту 3 пункту 5 глави 8 розділу Х Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494. При цьому Кодексом ГРС визначено, що споживачу повинен бути встановлений лічильник газу аналогічного типорозміру (того ж типу), якщо засіб вимірювальної техніки використовується на території України, а отже є два альтернативні лічильники, які підпадають під такий критерій, роторний та мембранний типорозміру G-4 аналогічної пропускної здатності. Посилання відповідача на те, що він не придбав лічильники роторного типу, а тому не має можливості встановити такий тип лічильника, не можуть бути прийнятті до уваги, оскільки обов`язок з встановлення лічильника газу презюмується. Відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували відсутність роторного лічильника для встановлення. Суд апеляційної інстанції не оцінив незручності та додаткові витрати, які необхідні для встановлення мембранного лічильника газу, розмір якого ж значно більшим.

ОСОБА_1 також посилається на те, що відповідачем було протиправно відключено її квартиру від газопостачання 04 жовтня 2021 року з тих підстав, що вона самовільно підключила варильну панель для приготування їжі замість зазначеного у технічній документації газового приладу. Вказує, що дії відповідача не відповідають вимогам закону, оскільки зі свого боку вона здійснила усі необхідні дії: придбала оновлену за технічними характеристиками варильну панель для плити з метою приготування їжі, замовила у продавця її встановлення, їй було повідомлено, що продавець, як належний суб`єкт господарської діяльності, має дозволи на встановлення, а також на відключення, а подальше підключення газу у її оселі було здійснено працівником газової служби.

Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 632/2072/21.

Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2022 року справу за позовом ОСОБА_1 до АТ «ОГС «Харківгаз» про захист прав споживача, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У поданому відзиві на касаційну скаргу АТ ««ОГС «Харківгаз» посилається на те, що доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків апеляційного суду. Вважає, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена при повному та всебічному з`ясуванні обставин справи, з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідач зазначає, що проєктною документацією з установки індивідуального приладу обліку, замовником якого є позивачка, визначено встановлення у її домоволодінні лічильника газу побутового, типорозміру G-4, при цьому не визначено тип газового лічильника. Вимагаючи встановити їй роторний лічильник, позивачка фактично втручається у господарську діяльність АТ «ОГС «Харківгаз». Доводи позивачки про те, що проведення робіт з встановлення газового лічильника саме мембранного типу, яке призведе до пошкодження її майна в квартирі, відповідач вважає голослівними та не підтвердженими жодними фактами. Твердження позивачки про те, що вона зверталася до АТ «ОГС «Харківгаз» із пропозицією встановити їй власний лічильник газу роторного типу не відповідають дійсності, а матеріали справи не містять таких доказів.

У поданих зауваженнях на відзив позивачка вказує на необґрунтованість заперечень відповідача, підтримуючи доводи касаційної скарги щодо незаконності постанови апеляційного суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 зареєстрована та проживає у квартирі АДРЕСА_1 , та є користувачем послуг з газопостачання, особовий рахунок НОМЕР_1 .

У квартирі позивачки був запроектований та встановлений побутовий лічильник газу типу - роторний (РЛ), типорозмір - G4, заводський номер № 1053438, 2011 року виготовлення, завод виробник ДП «Новатор», згідно з актом про прийняття в експлуатацію робіт по встановленню вузлу обліку газу від 15 листопада 2011 року.

30 вересня 2020 року складено акт про демонтаж побутового лічильника газу для здійснення періодичної повірки. На період демонтажу встановлено перехідний патрубок.

12 жовтня 2020 року ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ» складено довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 39-1-3/32737. Лічильник G4 РЛ «Новатор» № 1053438 визнаний непридатним для подальшої експлуатації, підстави для визнання непридатності: похибка лічильника перевищує максимально допущені значення.

04 жовтня 2021 року ОСОБА_1 надіслала АТ «ОГС «Харківгаз» вимогу про повернення старого лічильника газу, надання їй довідки про результат повірки і прийняте рішення про недоцільність ремонту лічильника газу та вимогу встановити лічильник газу (аналогічного типорозміру).

05 жовтня 2021 року АТ «Харківгаз» складено акт № 1640 про припинення газопостачання на об`єкт (газові прилади) споживача, підстава: виявлення порушення споживачем пункту 5.7 Правил безпеки систем газопостачання - самовільне підключення газових приладів і пристроїв споживача до системи газопостачання шляхом встановлення варильної поверхні, тоді як відповідно до проєктної документації у квартирі позивачки було запроєктовано та в подальшому проведено пуск газу в газоспоживаюче обладнання: апарат опалювальний АОГВ-24, плита газова ПГ-4.

05 жовтня 2021 року ОСОБА_1 подано заяву про вчинення відносно неї кримінального правопорушення.

26 листопада 2021 року ОСОБА_1 видано довідку про непридатність її лічильника газу та повернуто старий лічильник, про що складено акт приймання-передачі лічильника газу.

Позиція Верховного Суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.

Згідно з пунктами 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.

У частині першій статті 626 ЦК України встановлено, що договором

є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до вимог статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму

її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов`язаний забезпечувати своєчасність

та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору.

Позивачка є споживачем природного газу, а відповідач - оператором ГРМ, тобто виконавцем комунальної послуги, спрямованої на задоволення потреби фізичної особи у забезпеченні газом.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах.

З метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, оператор газорозподільної системи зобов`язаний, зокрема, вживати заходів із метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи, вживати інших заходів, необхідних для безпечної та стабільної роботи газорозподільної системи, що передбачені цим Законом або не суперечать законодавству (частина друга статті 38 Закону України «Про ринок природного газу»).

Обов'язок встановитиіндивідуальні прилади облікуприродного газу, щодозволяють визначати обсягиспоживання газу кожнимокремим споживачем, якийналежить до такоїкатегорії споживачів природногогазу, як населення, покладено на газорозподільніорганізації. Таких споживачівне зобов'язановідшукувати джерела фінансуваннявказаних приладів облікута робіт зїх встановлення, оскількивідповідне фінансування ужезакладено в тарифна оплату спожитогогазу відповідно достатті 6 Закону України«Про забезпечення комерційногообліку природного газу».

Відповідно до глави 1 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем (затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494) оператор газорозподільної системи (оператор ГРМ) - це суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Правовідносини, які виникають між постачальником та споживачами,

з урахуванням їх взаємовідносин з операторами ГРМ регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила).

Порядок періодичної повірки засобів вимірювальної техніки по об`єктах побутових споживачів (населенню) врегульований главою 8 розділу Х Кодексу газорозподільних систем.

Згідно з пунктом 5 глави 8 розділу Х Кодексу газорозподільних систем у разі якщо на період зняття лічильника газу на періодичну повірку неможливо встановити інший, розрахунки зі споживачем здійснюються залежно від середньомісячного (середньодобового) обсягу споживання природного газу за аналогічний період (опалювальний або міжопалювальний) попереднього року або фактичний період споживання (опалювальний або міжопалювальний), якщо він становить менше шести місяців. При цьому (підпункт 3), якщо лічильник газу, що перебуває у власності побутового споживача, визнаний відповідним органом у сфері метрології та метрологічної діяльності непридатним до подальшої експлуатації, рішення про доцільність його ремонту приймає оператор ГРМ, враховуючи технічні та економічні чинники. У разі прийняття оператором ГРМ рішення про доцільність ремонту оператор ГРМ зобов`язаний встановити відремонтований лічильник газу побутового споживача протягом двох місяців з дати його зняття. У разі прийняття оператором ГРМ рішення про недоцільність проведення ремонту лічильника газу оператор ГРМ зобов`язаний протягом п`ятнадцяти робочих днів після результатів проведення періодичної повірки (але не пізніше двомісячного строку після зняття лічильника газу на періодичну повірку) безкоштовно встановити власний розрахунковий лічильник газу (аналогічного типорозміру) для подальших комерційних розрахунків і в цей самий строк повернути побутовому споживачу його лічильник газу та письмово повідомити споживача про результати проведення періодичної повірки і прийняте рішення щодо недоцільності ремонту лічильника газу. У такому разі побутовий споживач не може відмовитись від встановлення лічильника газу оператора ГРМ.

Підпунктами 4, 5 глави 1 розділу ІІІ Кодексу газорозподільних систем передбачено, що оператор ГРМ повинен забезпечити попереджувальні заходи безаварійної експлуатації газорозподільних систем, а саме комплекс робіт, що виконується на підставі результатів технічного огляду або технічного обстеження газорозподільних систем, з метою забезпечення її подальшого безаварійного експлуатування шляхом проведення технічного обслуговування, поточного або капітального ремонтів.У разі виникнення аварійної ситуації оператор ГРМ зобов`язаний вжити необхідних заходів, спрямованих на відновлення належної роботи газорозподільної системи. При організації експлуатації газорозподільних систем та проведення робіт з технічного їх обслуговування і ремонту оператор ГРМ повинен дотримуватися інструкцій і правил технічної експлуатації газорозподільних систем, правил безпеки систем газопостачання, державних стандартів, передбачених чинними нормативно-правовими актами України.

У відповідності до пункту 7.41 розділу VІІ Правил безпеки системи газопостачання роботи, пов`язані з розгерметизацією зовнішніх і внутрішніх газопроводів, обладнання (заміна арматури, фільтрів, лічильників тощо), необхідно проводити на відключеній ділянці газопроводу. Після вимикаючих пристроїв у напрямку руху газу необхідно встановлювати інвентарні заглушки.

Відповідно до пункту 7.17 розділу VІІ Правил безпеки системи газопостачання всі об`єкти систем газопостачання і газове обладнання перед їх підключенням до діючих газопроводів, а також після ремонту підлягають зовнішньому огляду і опресовуванню повітрям. Пуск газу в газопровід без його зовнішнього огляду та контрольного опресовування не допускається.

Розділом 7 глави VІ Кодексу газорозподільних систем передбачено випадки, коли оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням Правилбезпеки системи газопостачання та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, зокрема при відмоваі споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти оператора ГРМ, з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (пункт 4), несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ (пункт 6), в інших випадках, передбачених законодавством (пункт 12).

Пломбування та розпломбування газового обладнання на об`єктах споживачів, що пов`язані з припиненням/обмеженням або відновленням газопостачання (розподілу природного газу), виконуються оператором ГРМ відповідно до вимог розділу X цього Кодексу.При припиненні (відновленні) розподілу природного газу на об`єкт споживача складається акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача (пункт 4 Розділу 7 глави VІ Кодексу газорозподільних систем).

У відповідності до пунктів 3.2, 3.3 розділу ІІІ Правил безпеки системи газопостачання обов`язок забезпечитиутримання систем газопостачання відповідно до вимог чинного законодавства України та відповідальність за технічний стан і безпечне користування газопроводами, газовими приладами, димовими та вентиляційними каналами покладено на власника такого майна.

Пунктом 5.7 розділу V Правил безпеки системи газопостачання визначено, що підлягає відключенню від системи газопостачання обладнанняжитлових і громадських будинків із встановленням заглушки за умови, зокрема, самовільного підключення газових приладів і пристроїв споживача до системи газопостачання; невідповідності системи газопостачання житлового будинку проєктній та виконавчо-технічній документації.

Технічне обслуговування внутрішніх газопроводів і газового обладнання житлових і громадських будівель, комунально-побутових об`єктів невиробничого характеру здійснюється відповідно до вимог документації з експлуатації заводів-виробників газового обладнання на договірних засадах. Умови для технічного обслуговування забезпечуються власником (балансоутримувачем та/або орендарем (наймачем)) відповідно до вимог чинного законодавства України (пункт 5.4 розділу V Правил безпеки системи газопостачання).

Заміна газового обладнання виконується за заявою власника (орендаря (наймача)) до газорозподільного підприємства суб`єктом господарювання, який має дозвіл на виконання зазначених робіт, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю (пункт 5.5 розділу V Правил безпеки системи газопостачання).

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 Глави 6 розділу ХІ Кодексу газорозподільних у разі якщо безпідставне припинення газопостачання завдало споживачеві матеріальної та/або моральної шкоди, оператор ГРМ відшкодовує її у добровільному порядку або за рішенням суду.

Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до статей 12 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення,дійшов загалом правильного висновку про те, що позивачкою не доведено протиправності дій чи бездіяльності відповідача, зокрема щодо виконання обов`язку з встановлення нового газового лічильника, порушення пункту 5 глави 8 розділу Х Кодексу газорозподільних систем.

Апеляційний судом встановлено, що у квартирі позивачки було демонтовано побутовий роторний лічильник газу (РЛ) типорозміру G-4, у зв`язку із його непридатністю до подальшої експлуатації.

Відповідач, виконуючи свій обов`язок з встановлення нового лічильника газу, запропоновав позивачці встановити газовий лічильник аналогічного типорозміру G-4, однак іншого типу - мембранний, який за загальними оцінками вважається більш точним та безпечним. Однак новий лічильник встановлено не було, оскільки він мав більші розміри, а його встановлення потребувало забезпечення позивачкою відповідних умов (розбирання кухонних меблів, проведення зварювальних робіт тощо), на що ОСОБА_1 не погодилась. Запропонований позивачці газопостачальною організацією лічильник газу відповідав типорозміру попереднього - G-4. При цьому, враховуючи свободу здійснення господарської діяльності та необхідність забезпечення безпеки при поводженні з природним газом, норми права не визначають конкретного типу лічильника газу, який має бути встановлений на об`єкті побутового споживача.

Отже позивачкою не доведено, що відповідач має обов`язок встановити у її квартирі саме роторний лічильник газу, а не мембранний газовий лічильник аналогічного типорозміру - G-4. Також позивачкою не надано належних та допустимих доказів, що роботи по встановленню у її квартирі мембранного газового лічильника типорозміру G-4, завдадуть шкоди її майну чи будуть пов`язані із додатковими витратами.

Слід зазначити, що у відповідності до пункту 5.4 розділу V Правил безпеки системи газопостачання, забезпечення умов для технічного обслуговування покладено законом саме на власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача)), а тому незгода позивачки із певними технічними рішеннями не свідчить про протиправність дій відповідача.

Також необхідно зазначити, що матеріали справи не містять доказів про те, що позивачка до вирішення спору у судовому порядку зверталася до відповідача із пропозицію встановити їй роторний газовий лічильник типорозміру - G-4, придбаний нею за власні кошти, який, як вона вважає, є більш прийнятним для неї, на що містяться посилання у касаційній скарзі.

Із урахуванням зазначеного слід дійти висновку, що відповідач вчинив дії, спрямовані на виконання покладеного на нього обов`язку щодо безкоштовного встановлення газового лічильника, однак відмова позивачки від встановлення у її квартирі запропонованого працівниками АТ «ОГС «Харківгаз» мембранного лічильника газу типорозміру G-4 перешкодила встановленню нового засобу вимірювальної техніки і до застосування особливого порядку нарахування спожитих об`ємів природного газу за період відсутності лічильника.

Також апеляційним судом було надано належну оцінку вимогам позивачки про зобов`язання відповідача відновити газопостачання та здійснити нарахування спожитих об`ємів природного газу відповідно до глави 8 розділу Х Кодексу газорозподільних систем.

Судом встановлено, що позивачка порушила пункт 5.5 Правил безпеки систем газопостачання, що могло створити загрозу виникнення аварійної ситуації, а саме самовільно змінила варочну поверхню газової плити. Вказані обставини позивачкою не спростовані, а дії газопостачальника узгоджуються із пунктом 5.7 Правил безпеки систем газопостачання.

У відповідності до положень пункту 6 розділу 7 глави VI Кодексу газорозподільних систем відновлення газопостачання (розподілу природного газу) здійснюється оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п`яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням споживача (його постачальника) про відновлення газопостачання (розподілу природного газу) та після усунення порушень (за їх наявності) і відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення газопостачання (розподілу природного газу).

Із урахуванням викладеного, слід дійти висновку, що відновлення позивачці газопостачання є можливим після усунення порушень, які слугували підставою для відключення від газопостачання, у відповідності до пункту 5.5 Правил безпеки систем газопостачання.

Судом апеляційної інстанції надано належну оцінку вказаним обставинам, а також зроблені правильні висновки про те, що вимоги позивачки про відшкодування моральної шкоди, задоволенню не підлягають, за недоведеністю протиправності дій чи бездіяльності відповідача.

Слід звернути увагу, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).

Колегія суддів, надаючи оцінку судовому рішенню на предмет його законності у межах доводів касаційної скарги, погоджується з висновками апеляційного суду.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, значною мірою спрямовані на переоцінку доказів у справі, що не належить до компетенції суду касаційної інстанції.

У касаційній скарзі заявниця також посилалася на те, що апеляційним судом не було повідомлено її про дату судового засідання, однак зазначені обставини не знайшли свого підтвердження, оскільки у матеріалах справи наявна заява позивачки від 19 травня 2022 року, у якій вона просила розгляд справи, призначений на 31 травня 2022 року, провести за її відсутності на підставі наданих суду письмових доказів (а. с. 146). Окрім того, матеріали справи містять докази направлення позивачці на її електронну адресу (вказану у позовній заяві - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судової повістки-повідомлення про судове засідання, призначене на 19 липня 2022 року, що підтверджується довідкою апеляційного суду про доставку електронного листа (а. с. 148, 154, 155).

Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 400 402 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського апеляційного суду від 19 липня 2022 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников Судді О. В. Білоконь Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович