ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 635/6067/19

провадження № 51-306 км 22

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_4,

суддів ОСОБА_5, ОСОБА_6,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_7,

прокурора ОСОБА_8,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220430001136

від 07 липня 2019 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Костянтівка Зміївського р-ну Харківської області, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 ),

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

за касаційною скаргою захисника ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 11 листопада

2021 року.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Згідно з вироком Харківського районного суду Харківської області від 06 листопада 2020 року, який ухвалою Харківського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року залишено без зміни, ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_1 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Ухвалено цивільний позов ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково. Стягнуто з ОСОБА_1 160 000 грн на відшкодування моральної шкоди на користь потерпілого.

Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 06 липня 2019 року приблизно о 20 год у світлий час доби, керуючи автомобілем «KIA CERATO» по автодорозі Харків - Зміїв у смт Безлюдівка Харківського району Харківської області у стані алкогольного сп`яніння, біля будинку № 131 на вул. Зміївській

у смт Безлюдівка, виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення

з автомобілем «ЗАЗ Lanos» під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху та спричиненої дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 було завдано тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, а саме: закриту травму живота

у вигляді часткового відриву жовчного міхура, розриву капсули печінки та розриву брижі із внутрішньочеревним крововиливом.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_9 ставить питання про скасування ухвали суду щодо ОСОБА_1 , просить призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Стверджує, що протягом апеляційного провадження розгляд кримінальної справи проводився з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зокрема, ОСОБА_3 10 листопада 2021 року подавалося клопотання про перенесення судового засідання у зв`язку із тим, що він братиме участь

у невідкладних слідчих діях. Однак, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про неповажність причини, чим порушила право на захист ОСОБА_1 . Крім того, апеляційний суд у ході апеляційного розгляду не дав належної оцінки

тій обставині, що стягнута сума моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_2 в розмірі 160 000 грн є надмірною для ОСОБА_1 . Засуджений є пенсіонером та немає високих доходів. На думку захисника, правильна оцінка судом цієї обставини може вплинути на зменшення суми в частині стягнення моральної шкоди на користь потерпілого до 30 000 грн.

Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні суду касаційної інстанції

Прокурор, висловивши свої доводи, вважала касаційну скаргу захисника необґрунтованою та просила залишити її без задоволення, а оскаржуване судові рішення без зміни.

Мотиви Суду

Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

При цьому він наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильності правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання

про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції вправі вийти

за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого.

Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.

Тобто під час розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції виходить

із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.

Як убачається з доводів касаційної скарги, захисник не оспорює рішень місцевого та апеляційного судів у частині доведеності винуватості ОСОБА_1 за ч. 2

ст. 286 КК України, призначеного винному покарання та правильності висновків суду щодо підстав задоволення цивільного позову.

Доводи касаційної скарги захисника про те, що стягнута сума грошового відшкодування моральної шкоди (на користь потерпілого) в розмірі 160 000 грн

є надмірною для ОСОБА_1 , були перевірені в суді першої та апеляційної інстанцій, і визнані безпідставними.

Зокрема, місцевий суд встановив, що порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху перебувають у прямому причинному зв`язку з подією та

її наслідками. Так, засуджений, керуючи автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, виїхав на зустрічну смугу руху, де сталося зіткнення з автомобілем потерпілого, який рухався в зустрічному напрямку.

За ступенем тяжкості закрита травма живота, яку внаслідок ДТП отримав потерпілий ОСОБА_2 , належить до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Після цих травм якість життя потерпілого змінилася, тому місцевий суд правильно встановив, що діями обвинуваченого потерпілому завдано моральної шкоди та відповідно до вимог, зазначених

у ст. 129 КПК України, частково задовольнив цивільний позов потерпілого.

Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно зі ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадів, встановлених частиною другою цієї статті.

Вимогами ч. 1 ст. 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

За правилами ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховують вимоги розумності і справедливості.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, при визначенні розміру заподіяної моральної шкоди суд урахував той факт, що потерпілий зазнав душевного болю, який полягав у морально-психічних стражданнях, які ОСОБА_2 переніс у результаті ДТП, отриманих фізичних травм, винним

в яких є засуджений.

З урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення, моральних страждань потерпілого їх тривалості й ступеня негативного впливу, перенесення складної хірургічної операції та втрати працездатності, суд першої інстанції дійшов висновку, що сума грошового відшкодування, яка становить 160 000 грн, відповідає глибині моральних страждань потерпілого, принципам розумності, виваженості та справедливості.

Суд апеляційної інстанції належним чином перевірив доводи, викладені

в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , про неправильне вирішення цивільного позову, визнав їх безпідставними та мотивував своє рішення в цій частині.

Враховуючи обставини провадження та тяжкість наслідків події, а також ступінь душевних страждань потерпілого у зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що розмір стягнутої суми з ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди

на користь ОСОБА_2 не може вважатися завищеним та несправедливим, є обґрунтованим і відповідає характеру й обсягу понесених потерпілим моральних страждань.

З таким висновком погоджується і колегія суддів касаційного суду.

Що стосується аргументів скаржника про те, що розгляд кримінальної справи в суді апеляційної інстанції було проведено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, Верховний Суд звертає увагу на таке.

Як убачається з матеріалів справи, сторонам кримінального провадження, у тому числі ОСОБА_1 та його захиснику, було направлено повідомлення

про призначення апеляційного розгляду на 11 листопада 2021 року (т. 2, а. с. 63).

Відповідно до ухвали Харківського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року апеляційний розгляд було проведено без участі обвинуваченого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_9, належним чином повідомлених про розгляд справи.

Захисник ОСОБА_9 у доводах скарги посилається на те, що 10 листопада 2021 року він подавав клопотання про перенесення судового засідання у зв`язку

з тим, що мав брати участь у невідкладних слідчих діях.

На думку захисника, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку

про неповажність причини його відсутності, чим порушила право на захист ОСОБА_1 .

Водночас перевіркою матеріалів справи встановлено, що адвокат ОСОБА_9 подав клопотання про перенесення судового засідання до Кур`єрсько-Поштового Сервісу 10 листопада 2021 року, і, відповідно до даних накладної квитанції,

до Харківського апеляційного суду цю кореспонденцію було доставлено

16 листопада 2021 року (т. 2, а. с. 124), а зареєстровано це клопотання -

17 листопада 2021 року (т. 2, а. с. 123), тобто, вже після апеляційного розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_1 , який провів апеляційний суд

11 листопада 2021 року.

Отже, з урахуванням зазначеного, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, на які посилався захисник у касаційній скарзі, перевіркою не встановлено.

Доводи, викладені в касаційній скарзі захисника, аналогічні доводам апеляційної скарги обвинуваченого, які суд апеляційної інстанції перевірив та визнав безпідставними. При цьому апеляційний суд навів в ухвалі докладні мотиви прийнятого рішення та підстави, на яких апеляційну скаргу визнав необґрунтованою.

Постановлені у кримінальному провадженні судові рішення є належно вмотивованими та обґрунтованими, їх зміст відповідає приписам статей 370,

419 КПК України, у них наведено мотиви, з яких виходили суди, та положення закону, якими вони керувалися під час їх постановлення.

Таким чином, підстави для задоволення касаційної скарги захисника відсутні.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би перешкодили чи могли перешкодити суду повно й усебічно розглянути провадження і постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, у матеріалах провадження не встановлено.

Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК України, Верховний Суд

ухвалив:

Ухвалу Харківського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року щодо

ОСОБА_1 залишити без змін, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_9 - без задоволення.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6