Постанова

Іменем України

12 лютого 2020 року

м. Київ

справа 638/12414/17

провадження № 61-21546 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Сі-Пі-Ем», приватна фірма «Інверком»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 червня 2019 року у складі судді Семіряда І. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 06 листопада 2019 рокуу складі колегії суддів: Бровченка І. О., Бурлаки І. В., Колтунової А. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Сі-Пі-Ем» (далі - ТОВ «Сі-Пі-Ем»), приватної фірми «Інверком» (далі - ПФ «Інверком») про визнання майнових прав.

Позовна заява мотивована тим, що він на підставі договору про спільну діяльність від 31 березня 1998 року № 31/03/01, що діє у редакції від 01 жовтня 2013 року, та договору про участь у будівництві від 24 квітня 2007 року № 100, є учасником спільної діяльності, яка здійснюється на основі об`єднання вкладів учасників без створення юридичної особи (просте товариство), відповідно до статей 1130 1143 ЦК України.

Метою договору про спільну діяльність є будівництво: офісно-житлового комплексу з підземною та наземною автостоянками і об`єктами інфраструктури, розташованого по АДРЕСА_1 ; адміністративно-торгівельного центру, розташованого по вул. Клочківській у м. Харкові; багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями і підземною автостоянкою, розташованого по АДРЕСА_3 .

Сторонами договору про спільну діяльність від 31 березня 1998 року № 31/03/01 від початку були товариство з обмеженою відповідальністю «Макрокап Девелопмент Україна» (далі - ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна»), як керуючий спільною діяльністю, та компанія «Ацтека Девелопмент ЛТД» та інші учасники спільної діяльності, які приймають участь у спільній діяльності на підставі договорів про участь у будівництві, та договорів про дольову участь у будівництві, з іншого боку (преамбула і пункт 3.1. договору про спільну діяльність).

На підставі угоди про передачу функцій керуючого спільною діяльністю від 16 вересня 2013 року у спільну діяльність було залучено нового учасника - ТОВ «Сі-Пі-Ем», та передано йому функції керуючого спільною діяльністю за договором про спільну діяльність від 31 березня 1998 року № 31/03/01 і функції забудовника за договорами про участь у будівництві та договорами про дольову участь у будівництві.

Відповідно до пунктів 1.1, 3.1 договору про участь у будівництві від 24 квітня 2007 року № 100 ТОВ «Сі-Пі-Ем», як забудовник, здійснює будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою по АДРЕСА_3 , а він, як учасник, приймає фінансову участь у будівництві шляхом внесення коштів у розмірі 652 354 грн.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 договору про участь у будівництві від 24 квітня 2007 року № 100 ТОВ «Сі-Пі-Ен» зобов`язалося у строк до 2-го кварталу 2009 року з належною якістю побудувати та ввести до експлуатації вищевказаний багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою і передати у його власність квартиру з 3-х кімнат (тип ЗБ), загальною площею орієнтовно 95,04 кв. м, розташовану на 9-му поверсі.

Обов`язок щодо внесення вищевказаного вкладу ним, як учасником, було виконано у повному обсязі, що підтверджується відповідними квитанціями. Таким чином, він повністю виконав свої зобов`язання за договором про участь у будівництві від 24 квітня 2007 року № 100 та набув майнових прав на зазначені вище об`єкти нерухомості.

Проте ТОВ «Сі-Пі-Ем», як забудовник, будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою по АДРЕСА_3 не здійснив.

Вважав, що такою бездіяльністю ТОВ «Сі-Пі-Ем» порушено його права, оскільки він правомірно очікував на отримання матеріальних благ за договором про участь у будівництві від 24 квітня 2007 року № 100, а саме квартиру з 3-х кімнат (тип ЗБ), загальною площею орієнтовно 95,04 кв. м.

ТОВ «Сі-Пі-Ем» не вживаються заходи, спрямовані на виконання вищевказаних зобов`язань за договором про участь у будівництві, у тому числі не отримано дозвіл на будівництво, не здійснюється охорона та збереження вже зведених будівельних конструкцій. Строк будівництва неодноразово продовжувався, порушені строку введення до експлуатації зазначеного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою, ним не набуто належне йому право власності на об`єкти нерухомості.

Постановою господарського суду Харківської області від 21 січня 2016 року ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна», первинного забудовника, визнано банкрутом.

04 вересня 2017 року право власності на об`єкт незавершеного будівництва (багатоповерховий житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою), розташований на земельній ділянці, площею 0,4168 га, кадастровий номер 6310136300:07:006:0016 по вул. Шатилівській (колишня вул. Леніна) у м. Харкові , було зареєстровано приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за ПФ «Інверком» на підставі технічного паспорту від 15 серпня 2017 року, про що його повідомлено не було. Проте вищевказаними діями фактично позбавлено його майнових прав на квартиру у багатоквартирному житловому будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою по АДРЕСА_3 .

Рішенням 16 сесії 7 скликання Харківської міської ради Харківської області від 08 листопада 2017 року № 802/17 «Про надання земельних ділянок для будівництва об`єктів та припинення права користування земельними ділянками» було затверджено документацію із землеустрою для будівництва об`єктів особам, зазначеним у додатках 1, 2, а саме ПФ «Інверком» надано в оренду до 31 грудня 2019 року земельну ділянку із земель територіальної громади м. Харкова, площею 0,4168 га (кадастровий номер 6310136300:07:006:0016) за рахунок земель житлової та громадської забудови для завершення будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою по вул. Шатилівській (колишня вул. Леніна) у м. Харкові .

Такими чином, вищевказаними протиправними діями відповідачів порушено його майнові права на квартиру з 3-х кімнат (тип ЗБ), загальною площею орієнтовно 95,04 кв. м у вищевказаному багатоповерховому житловому будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою.

З урахуванням викладеного та уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просив суд визнати за ним майнові права, що виникають з договору про участі у будівництві від 24 квітня 2007 року № 100, на квартиру з трьох кімнат, загальною площею 95,04 кв. м, на 9 поверсі з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою на земельній ділянці по АДРЕСА_3 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 червня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 19 лютого 2019 року, щодо заборони відчуження у будь-який спосіб (купівлі-продаж, дарування, тощо), об`єкта незавершеного будівництва квартири з трьох кімнат (тип 3Б) загальною площею 95,04 кв. м, на 9-му поверсі у багатоквартирному житловому будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою, який розташовано на земельній ділянці по АДРЕСА_3 скасовано.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач виконав грошові зобов`язання за договором про участь у будівництві, за яким набув право вимоги, повністю сплативши вартість об`єкту будівництва, тобто вчинив дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права переходу права власності на об`єкт будівництва. Проте у ОСОБА_1 право власності на спірні приміщення не виникло, оскільки за змістом договору про участь у будівництві він лише отримав право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно, тому правові підстави для визнання за ним майнових прав, які є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав, відсутні. Та обставина, що ТОВ «Сі-Пі-Ем» не виконує умови вищевказаного договору і перебуває у стані припинення висновків суду не спростовує.

Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 06 листопада 2019 рокуапеляційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишена без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 15 листопада 2019 року, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 червня 2019 року у частині позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Сі-Пі-Ем» про визнання майнових прав скасовано, провадження у справі у цій частині закрито.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач виконав свої грошові зобов`язання за договором пайової участі у фінансуванні будівництва багатоквартирного житлового будинку від 24 квітня 2007 року № 100, повністю сплативши вартість об`єкта будівництва, тобто вчинив дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об`єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об`єкт. Правовідносини щодо спірного незавершеного будівництва виникли між ОСОБА_1 та ТОВ «Сі-Пі-Ем», яке постановою господарського суду Харківської області від 21 січня 2016 року визнано банкрутом, тому провадження у справі у частині вимог позивача до ТОВ «Сі-Пі-Ем» закрито.

04 вересня 2017 року право власності на спірний об`єкт незавершеного будівництва (багатоповерховий житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною стоянкою) зареєстровано за ПФ «Інверком» та передано останньому у користування вищевказану земельну ділянку для завершення будівництва житлового будинку.

Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що ПФ «Інверком» є забудовником спірного об`єкту незавершеного будівництва та на нього покладено обов`язок забезпечення права його учасників незалежно від того, чи є він стороною договору про участь у будівництві.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 638/12414/17 з Дзержинського районного суду м. Харкова.

У січня 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року зазначену справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що державна реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва, в якому ОСОБА_1 набув майнові права після того як сплатив повністю свій вклад, була проведена без його повідомлення, новим власником об`єкта незавершеного будівництва є ПФ «Інверком», якій також передано у користування земельну ділянку для завершення будівництва вказаного об`єкту.

ПФ «Інверком» не було запропоновано позивачу переукласти договір про спільну діяльність щодо зазначеного об`єкта незавершеного будівництва, хоча ОСОБА_1 повністю виконав свої договірні зобов`язання шляхом сплати коштів за договором про участь у будівництві та набув майнові права на передбачений цим договором об`єкт нерухомості, який розташовано у належному ПФ «Інверком» об`єкті незавершеного будівництва. Тому права ОСОБА_1 підлягають захисту шляхом визнання за ним майнових прав, що виникають з договору про участі у будівництві від 24 квітня 2007 року № 100. При цьому заявник посилається на прецедентну практику Європейського суду з прав людини та статтю 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідну судову практику у подібних правовідносинах Великої Палати Верховного Суду і Верховного Суду.

Доводи особи, яка подала відзив

У січні 2020 року ПФ «Інверком» подала відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на їх законність не впливають. При проведенні реєстрації речових прав на об`єкт незавершеного будівництва, ПФ «Інверком» надало державному реєстратору документи, у тому числі ті, що підтверджують її право оренди земельної ділянки у період початку будівництва та відповідний дозвіл на проведення будівельних робіт отриманий перед початком будівельних робіт саме ПФ «Інверком».

Таким чином, саме ПФ «Інверком» є законним забудовником і власником об`єкта незавершеного будівництва. Договори, які б підтверджували майнові права на спірний об`єкт у позивача, чи ТОВ «Сі-Пі-Ем» або інші обов`язки щодо об`єкту незавершеного будівництва перед останніми у ПФ «Інверком» відсутні.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно з договором про спільну діяльність від 31 березня 1998 року № 31/03/01, у редакції від 01 жовтня 2013 року, ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна», компанія «Ацтека Девелопмент лтд», ТОВ «Сі-Пі-Ем» зобов`язалися об`єднати свої вклади та спільно діяти для досягнення господарської мети, а саме: завершення будівництва житлових та нежитлових об`єктів у м. Харкові, розпочатих згідно з договором від 31 березні 1998 року № 31/03/01 відповідно до переліку у додатку № 1, зокрема: 1) офісно-житлового комплексу з підземною та наземною автостоянками і об`єктами інфраструктури, розташованого у АДРЕСА_1 ; 2) адміністративно-торгівельного центру, розташованого у м. Харкові по вул . Клочківській; 3) багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями і підземною автостоянкою, розташованого у АДРЕСА_3 .

24 квітня 2007 року між ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про участь в будівництві № 100, за умовами якого ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна», як забудовник, здійснює спільну діяльність по будівництву житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та автостоянкою за індивідуальним проектом за адресою: м. Харків, вул. Леніна, а ОСОБА_1 , як учасник, приймає участь в спільній діяльності шляхом внесення вкладу у розмірі 352 354 грн, що еквівалентно 125 453 доларів США (а.с. 22-27, т. 1).

ОСОБА_1 на виконання умов договору про участь в будівництві від 24 квітня 2007 року № 100 сплатив свій вклад, що підтверджується копіями квитанцій до прибуткового касового ордеру (а.с. 28, 29, т. 1).

16 вересня 2013 року на підставі угоди про передачу функцій керуючого спільною діяльністю у спільну діяльність було залучено нового учасника - ТОВ «Сі-Пі-Ем» та передано йому функції керуючого спільною діяльністю за договором про спільну діяльність та функції забудовника за договором про участь у будівництві та договорами про дольову участь у будівництві.

Постановою господарського суду Харківської області від 21 січня 2016 року ТОВ «Макрокап Девелопмент Україна» визнано банкрутом.

ТОВ «Сі-Пі-Ем» будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою по вул. Шатилівській у м. Харкові не здійснило.

На підставі рішення Господарського суду Харківської області від 14 травня 2019 року про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури ТОВ «Сі-Пі-Ем» знаходиться у стані припинення.

04 вересня 2017 року право власності на об`єкт незавершеного будівництва (багатоповерховий житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою), розташований на земельній ділянці, площею 0,4168 га, кадастровий номер 6310136300:07:006:0016 вул. Шатилівська (колишня вул. Леніна) у м. Харкові , було зареєстровано приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за ПФ «Інверком» на підставі технічного паспорту від 15 серпня 2017 року.

Рішенням 16 сесії 7 скликання Харківської міської ради Харківської області від 08 листопада 2017 року № 802/17 «Про надання земельних ділянок для будівництва об`єктів та припинення права користування земельними ділянками» було затверджено документацію із землеустрою для будівництва об`єктів особам, зазначеним у додатках 1, 2, а саме у тому числі ПФ «Інверком» надано в оренду до 31 грудня 2019 року земельну ділянку із земель територіальної громади м. Харкова, площею 0,4168 га (кадастровий номер 6310136300:07:006:0016) за рахунок земель житлової та громадської забудови для завершення будівництва багатоповерхового житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою по вул. Шатилівській (колишня вул. Леніна) у м. Харкові .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

За змістом положень статей 15 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Одним зі способів захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, є визнання права.

Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема сукупність речей, а також майнові права та обов`язки, при цьому майнові права визнаються речовими правами.

Згідно з частиною другою статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилом частини першої статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постановах: від 20 березня 2019 року у справі № 761/20612/15-ц (провадження № 14-39цс19) та від 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13-ц (провадження № 14-606цс18), у разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків учасником будівництва, ефективним способом захисту порушених прав останнього є визнання майнових прав на об`єкт інвестування.

За змістом частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суди у порушення вищевказаних вимог закону не звернули уваги на те, що позивач повністю сплатив вартість внеску у будівництво нерухомого майна, а також на ту обставину, що введення об`єкта будівництва до експлуатації у встановлені договорами строки не відбулось, забудовник, ТОВ «Сі-Пі-Ем»,перебуває на стадії ліквідації, будівництво об`єкта не здійснюється, що ставить під сумнів можливість виконання зобов`язань за договором про участь у будівництві.

Апеляційний суд не врахував те, що новим власником спірного об`єкта незавершеного будівництва, в якому розміщено об`єкт інвестування позивача, є ПФ «Інверком», відповідачу також передано у користування земельну ділянку для завершення будівництва вказаного об`єкту. ПФ «Інверком» не запропоновано ОСОБА_1 переукласти договір про спільну діяльність щодо зазначеного об`єкта незавершеного будівництва, хоча ОСОБА_1 повністю виконав свої договірні зобов`язання за договором про участь у будівництві.

Крім того, у відзиві на касаційну скаргу ПФ «Інверком» вказувала про те, що саме остання є законним забудовником і власником вищевказаного об`єкта незавершеного будівництва.

Таким чином, суди не звернули уваги на те, що ефективним способом захисту прав ОСОБА_1 є визнання за ним майнових прав, що виникають з договору про участі у будівництві від 24 квітня 2007 року № 100.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 липня 2019 року справа № 638/14101/15-ц, провадження № 61-13280 св 18. Зазначена правова позиція викладена до ухвалення апеляційним судом свого судового рішення, стосується тих самих правовідносин і тих самих відповідачів.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом

повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Щодо судових витрат

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв`язку з цим з ПФ «Інверком»підлягає стягненню 6 524 (шість тисяч п`ятсот двадцять чотири) грн на користь позивача на відшкодування судового збору, сплаченого ним за подання позову та 9 785 (дев`ять тисяч сімсот вісімдесят п`ять) грн 31 коп., 13 046 (тринадцять тисяч сорок шість) грн на відшкодування судового збору, сплаченого ним за подання апеляційної і касаційної скарг.

Керуючись статтями 141 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 -задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 червня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 до приватної фірми «Інверком» про визнання майнових прав задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 майнові права, що виникають з договору про участі у будівництві від 24 квітня 2007 року № 100 на квартиру з трьох кімнат, загальною площею 95,04 кв. м, на 9 поверсі з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземною автостоянкою на земельній ділянці по АДРЕСА_3 .

Стягнути з приватної фірми «Інверком» 6 524 (шість тисяч п`ятсот двадцять чотири) грн на користь ОСОБА_1 на відшкодування судового збору, сплаченого ним за подання позову та 9 785 (дев`ять тисяч сімсот вісімдесят п`ять) грн 31 коп., 13 046 (тринадцять тисяч сорок шість) грн на відшкодування судового збору, сплаченого ним за подання апеляційної і касаційної скарг.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк