Постанова

Іменем України

28 березня 2023 року

м. Київ

справа № 638/3288/16-ц

провадження № 61-11942св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

треті особи: Приватне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Дзержинський районний відділ реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Пилипчук Л. І., Дряниця Ю. В., Хіль Л. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог та зміст ухвали суду першої інстанції

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Приватне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк»), Дзержинський районний відділ реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції (далі - Дзержинський РВ РАЦС Харківського МУЮ), про визнання фіктивним розірвання шлюбу, поновлення права на спадщину, поновлення строків звернення до нотаріальної контори, анулювання актового запису та визнання права на вклади та визнання спадкоємцем першої черги спадкування.

Під час розгляду справи відповідачами ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та їх представником ОСОБА_5 були заявлені клопотання про закриття провадження у справі, про застосування позовної давності, про залишення позову без розгляду, про визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами, про роз`єднання позовних вимог, про повернення позову ОСОБА_1 , про зобов`язання позивача внести на депозитний рахунок суду грошову сум для забезпечення можливого відшкодування витрат, понесених з 2016 року відповідачами ОСОБА_4 , ОСОБА_3 і майбутніх витрат, які мають понести відповідачі у зв`язку з розглядом справи у розмірі 20 200,00 грн.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 червня 2021 року у задоволенні вказаних клопотань відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та їх представника ОСОБА_5 відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відповідні клопотання відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та їх представника ОСОБА_5 раніше вже були вирішені судом.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви відповідачів про закриття провадження у справі, ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_5 , оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою в його інтересах представником ОСОБА_5 , на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 червня 2021 року.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року закрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою в його інтересах представником ОСОБА_5 , на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: ПАТ КБ «ПриватБанк», Дзержинський РВ РАЦС Харківського МУЮ, про визнання фіктивним розірвання шлюбу, поновлення права на спадщину, поновлення строків звернення до нотаріальної контори, анулювання актового запису та визнання права на вклади та визнання спадкоємцем першої черги спадкування.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 , подана в його інтересах представником ОСОБА_5 , на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 червня 2021 року повернута особі, яка її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвала суду про відмову у задоволенні заяви про закриття провадження у справі не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

28 листопада 2022 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 рокув якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржене судове рішення.

При цьому, заявник просив суд про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою відступлення від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду та застосованого апеляційним судом в оскарженому судовому рішенні.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

08 лютого 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржена ухвала суду апеляційної інстанції відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, у межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

При цьому, забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами положень законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

У частині першій статті 353 ЦПК України наведено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. У цьому переліку ухвала про відмову у задоволенні заяви про закриття провадження у справі відсутня.

Частиною другою статті 353 ЦПК України передбачено, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 761/10509/17 (провадження № 14-53цс19) сформульовано правову позицію, згідно з якою, якщо касаційна скарга прийнята до провадження суду касаційної інстанції помилково, касаційне провадження у справі належить закрити.

З огляду на наведене, обґрунтованим є висновок апеляційного суду про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою в його інтересах представником ОСОБА_5 , на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 червня 2021 року та про повернення вказаної апеляційної скарги особі, яка її подала.

При цьому, заявник не позбавлений можливості реалізувати своє право на оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про закриття провадження у справіразом з оскарженням рішення суду першої інстанції, включивши до апеляційної скарги на рішення суду доводи щодо ухвали про відмову у задоволенні заяви про закриття провадження у справі.

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про можливість оскарження цієї ухвали відповідно до пункту 15 частини першої статті 353 ЦПК України, оскільки вони зводяться до власного тлумачення заявником норм процесуального права.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення апеляційним судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання про закриття апеляційного провадження та повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Щодо клопотання ОСОБА_2 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

Підстави та порядок передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду визначені статтями 403 404 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 404 ЦПК України питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Клопотання ОСОБА_2 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду не містить належного обґрунтування виключної правової проблеми та інших підстав, що свідчить про відсутність передбачених статтею 403 ЦПК України підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, а тому колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення такого клопотання.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржену ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

М. Ю. Тітов