ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2025 року
м. Київ
справа № 638/8634/23
провадження № 61-10325св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Шоста Харківська міська державна нотаріальна контора,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Шершень Юрій Сергійович, на рішення Дзержинського районного
суду м. Харкова, у складі судді Семіряда І. В., від 14 березня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Мальованого Ю. М., Тичкової О. Ю., від 26 червня 2024 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Шоста Харківська міська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
2. Позов ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що із 1963 року він перебував зі ОСОБА_3 у шлюбі, в якому народилось двоє дітей: дочка ОСОБА_4 та син ОСОБА_5 ..
3. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, а після її смерті відкрилась спадщина, яку він прийняв разом із дітьми.
4. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його син ОСОБА_5 , а після смерті сина відкрилась спадщина у вигляді 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 .
5. За життя ОСОБА_5 заповіт не склав, а спадкоємцями за законом першої черги є він, як батьком спадкодавця, та дві доньки ОСОБА_5 .
6. На день смерті сина він проживав у Польщі та 18 січня 2022 року склав заяву про прийняття спадщини у Посольстві України в Республіці Польща.
7. Цю заяву не було відразу подано нотаріусу в Україні, у зв`язку з тим, що строк на прийняття спадщини закінчувався у травні 2022 року і він планував приїхати до м. Харкова. Однак після початку бойових дій на території України у нього була відсутня можливість прибути до м. Харкова задля оформлення спадщини.
8. Через активні обстріли та ведення бойових дій на околицях м. Харкова він був змушений залишитись на території Республіки Польщі задля збереження свого життя. Крім того у нього наявні загострилися проблеми зі здоров`ям, він неодноразово звертався до закладів охорони здоров`я за місцем тимчасово мешкання.
9. Спадкову справу після смерті ОСОБА_5 заведено на підставі заяви ОСОБА_2 про прийняття спадщини.
10. Позивач стверджував, що 11 липня 2023 року його представник звернувся до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , але постановою нотаріуса було відмовлено у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.
11. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд визначити йому додатковий строк, тривалістю один місяць для подання заяви про прийняття спадщинипісля смерті ОСОБА_5 .
Короткий зміст судових рішень, ухвалених у справі
12. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 березня
2024 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 26 червня 2024 року, позов задоволено. Визначено ОСОБА_1 строк для прийняття спадщини за законом після смерті його сина ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном один місяць з дня набрання судовим рішенням законної сили.
13. Суди попередніх інстанцій вказали, що вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки позивач є особою похилого віку, перебіг реабілітації після лікування у його віці має складний та тривалий характер. Стан здоров`я позивача не давав йому змоги вчасно звернутися з заявою про прийняття спадщини за законом. При цьому у позивача були наявні захворювання як у період перебігу строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, так і після спливу цього строку. Також позивач пропустив строк на подання заяви про прийняття спадщини у зв`язку з перебуванням за кордоном під час ведення активних бойових дій на території України. Натомість звернувшись із заявою про прийняття спадщини до консульської установи протягом шести місяців з дня смерті сина, ОСОБА_1 чітко висловив свій намір та бажання прийняти спадщину.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
14. У касаційній скарзіпредставник ОСОБА_2 - адвокат Шершень Ю. С. просить скасувати рішення Дзержинського районного суду м. Харкова
від 14 березня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду
від 26 червня 2024 року, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
15. 18 липня 2024 року через підсистему Електронний суд представник ОСОБА_2 - адвокат Шершень Ю. С. подав касаційну скаргу на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 березня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 26 червня 2024 року.
16. Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи № 638/8634/23, які у жовтні 2024 року надійшли до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
17. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 9901/518/19,
від 05 лютого 2020 рокуу справі №9901/520/19, від 30 вересня 2020 рокуу справі № 9901/68/20, від 09 лютого 2022 року у справі № 9901/473/21, від 08 грудня
2022 року у справі №990/102/22, від 01 лютого 2024 року у справі № 990/270/23, від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20, у постанові Верховного Суду
у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2023 року у справі № 398/1796/20, у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року
у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 рокуу справі № 487/2375/18,
від 31 січня 2020 рокуу справі № 450/1383/18, від 21 квітня 2022 року у справі
№ 296/12109/18, від 25 січня 2023 рокуу справі № 676/47/21, від 17 серпня
2023 року у справі №626/274/22, від 07 грудня 2023 року у справі № 548/2415/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
18. Крім того, вказує на порушення судами норм процесуального права
та наявність передбачених пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підстав для скасування оскаржуваних судових рішень (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
19. Вважає, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, не встановив жодної обставини, яка б могла бути поважною причиною тривалого пропуску позивачем строку для прийняття спадщини.
20. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини.
21. Звертає увагу, що оскільки позивач склав заяву про прийняття спадщини в Польщі, то і не збирався їхати в м. Харків.
22. Посилається на те, що висновки судів суперечать статтям 1270 1272 ЦК України та загальним принципам цивільного законодавства.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
23. У вересні 2024 рокучерез підсистему Електронний суд представник ОСОБА_1 - адвокат Шох К. А. подала відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржених судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення. Зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій здійснена правова оцінка доказів та доводів позивача, які визнані поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини.
24. ОСОБА_1 пропустив строк на подання заяви про прийняття спадщини у зв`язку з перебуванням за кордоном під час ведення активних бойових дій на території України, а також через свій вік та наявні в нього захворювання. Водночас позивач у межах шестимісячного строку висловив українському консулу своє бажання прийняти спадщину, яка відкрилась після смерті сина, склавши відповідну заяву про прийняття спадщини.
Обставини справи, встановлені судами
25. ОСОБА_1 перебував у шлюбі зі ОСОБА_3 та від шлюбу має двох дітей, дочку ОСОБА_4 та сина ОСОБА_5 ..
26. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.
27. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 . Спадщина була прийнята спадкоємцями за законом першої черги: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
28. ОСОБА_4 відмовилася від належної їй 1/3 частини спадкового майна на користь ОСОБА_1 .
29. ОСОБА_1 успадкував 2/3 частини квартири, що підтверджено свідоцтвом про право на спадщину та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
30. Спадкоємцем 1/3 частини вказаної квартири був син позивача -
ОСОБА_5 , проте він право власності на свою частину спадкового майна не зареєстрував.
31. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер, а після його смерті відкрилася спадщина на 1/3 частину вказаної квартири.
32. За життя ОСОБА_5 заповіт не складав. Позивач ОСОБА_1 , а також дві доньки ОСОБА_5 є спадкоємцями за законом першої черги.
33. На день смерті ОСОБА_5 позивач проживав у Республіці Польща, що підтверджено відповідною відміткою в паспорті громадянина України.
34. 18 січня 2022 року ОСОБА_1 у Посольстві України в Республіці Польща склав заяву про прийняття спадщини після смерті сина ОСОБА_5 .
35. Зі спадкової справи № 147/2022 вбачається, що 21 лютого 2022 року із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 до нотаріальної контори звернулась дочка спадкодавця ОСОБА_2 .
36. Постановою нотаріуса Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Стратіусу Л. Л. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 через пропуск строку прийняття спадщини.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
37. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
38. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
39. Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
40. Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
41. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
42. Відповідно до статей 1216 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
43. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
44. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).
45. Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
46. Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
47. Відповідно до частини першої та третьої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
48. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними (див. постанову Верховного Суду від 20 березня
2024 року у справі № 545/1231/23).
49. Згідно зі статтею 38 Закону України «Про нотаріат» до повноважень консульських установ України віднесено вчинення нотаріальних дій, в тому числі видача свідоцтва про спадщину та засвідчення справжності підпису на документах.
50. Відповідно до пункту 1.2 Положення про порядок вчинення нотаріальних дій у дипломатичних представництвах та консульських установах України вчинення нотаріальних дій покладається на посадових осіб, які працюють у дипломатичних представництвах та консульських установах України.
51. Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються індивідуально в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи (див. постанову Верховного Суду від 07 грудня 2023 року у справі № 548/2415/21).
52. У розглядуваній справі суди попередніх інстанцій встановили, що позивач ОСОБА_1 1939 року народження є особою похилого віку, має ряд захворювань які потребували лікування, на момент відкриття спадщини проживав за межами України та у встановлений законом строк у консульській установі України в Республіці Польща склав заяву про прийняття спадщини після смерті сина.
53. Оскільки ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлений законом строк для прийняття спадщини сплив у травні 2022 року.
54. Загально відомим є факт, що після початку повномасштабної військової агресії росії проти України та запровадження в Україні воєнного стану 24 лютого
2022 року, розпочалися активні бойові дії та обстріли, зокрема й м. Харкова.
55. Принцип «пропорційності» пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
56. Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства.
57. Вжиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, необхідно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
58. Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеним у постановах від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17-ц, від 01 червня
2020 року у справі № 185/777/17.
59. Враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, враховуючи обставини, на які посилався позивач, та загальновідомі факти, суди дійшли загалом обґрунтованого висновку про наявність поважних причин пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини після смерті сина.
60. Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21 дійшов висновку про те, що постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» суперечить статтям 1270 1272 ЦК України, тому не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, на що правильно звернув увагу суд першої інстанції.
61. З урахуванням обставин, встановлених у розглядуваній справі, висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 9901/518/19,
від 05 лютого 2020 року у справі №9901/520/19, від 30 вересня 2020 рокуу справі № 9901/68/20, від 09 лютого 2022 року у справі № 9901/473/21, від 08 грудня
2022 року у справі №990/102/22, від 01 лютого 2024 року у справі № 990/270/23, від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20, у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2023 року у справі № 398/1796/20, у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі №766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі №450/1383/18, від 21 квітня 2022 року у справі
№ 296/12109/18, від 25 січня 2023 рокуу справі № 676/47/21, від 17 серпня
2023 року у справі №626/274/22, від 07 грудня 2023 року у справі № 548/2415/21, на які заявниця посилалася у касаційній скарзі.
62. Оскаржені судові рішення є достатньо вмотивованими та містять висновки судів щодо питань, які мають значення для вирішення справи, а доводи касаційної скарги переважно спрямовані на необхідність переоцінки доказів Верховним Судом, що суперечить положенням частини першої статті 400 ЦПК України.
63. В межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржені судові рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанцій та постанови апеляційного суду - без змін.
64. Оскільки за змістом частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться Верховним Судом у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, тому відсутні правові підстави для розгляду касаційної скарги з викликом сторін, про що представник
ОСОБА_1 просила у відзиві на касаційну скаргу.
Керуючись статтями 400 401 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Шершень Юрій Сергійович, залишити без задоволення.
2. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 14 березня
2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 26 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников