ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 639/5563/18

провадження № 61-22721св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Харківміськгаз»,

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 12 липня 2019 року, ухвалене у складі судді Шелест І. М., та постанову Харківського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року, прийняту колегією у складі суддів: Сащенко І. С., Тичкової О. Ю., Овсяннікової А. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз» (далі - ПАТ «Харківміськгаз») про скасування рішення.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 14 червня 2018 року за результатом перевірки лічильника складено акт про порушення, на підставі якого 26 вересня 2018 року постійно діюча комісія ПАТ «Харківміськгаз» з питань, пов`язаних з розглядом актів про порушення, винесла рішення, яким поклала на нього обов`язок відшкодувати 147 467,29 грн, що є закупівельною вартістю природного газу з розрахунку за 15 141,26 куб метрів.

Даний об`єм газу було донараховано внаслідок порушення Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС).

Вказував, що порядок проведення перевірки газового лічильнику був порушений, оскільки його завчасно не попередили про проведення перевірки, перевірка відбулася обманним шляхом, тому є незаконною, що тягне скасування рішення, винесеного на її підставі.

Під час перевірки не було застосовано технічних засобів, а був здійснений лише контрольний огляд, за наслідками якого газовий лічильник направлений на експертизу замість передбаченої у законі експертної або позачергової перевірки. Водночас право проводити експертизи ЗВТ у відповідача відсутнє, експертиза проводилась з порушенням законодавчо передбаченої процедури.

Склад постійно діючої комісії ПАТ «Харківміськгаз» був утворений з порушенням вимог пункту 9 глави 5 розділу 11 Кодексу ГРС, проте його клопотання про відвід комісії відхилено, тому рішення, прийняте 26 вересня 2018 року, є таким, що прийнято не у спосіб, передбачений законом, та на підставі доказів, що отримані незаконним шляхом.

Втручання в роботу газового лічильника він не здійснював, ймовірно, пошкодження лічильника відбулося під час проведення експертизи та було зроблено умисно, з урахуванням того факту, що пломби заводу-виробника були не порушені.

Також зазначив, що втручання в роботу ЗВТ було зроблено третіми особами, а не ним як споживачем.

З врахуванням наведеного ОСОБА_1 просив скасувати рішення постійно діючої комісії ПАТ «Харківміськгаз» від 26 вересня 2018 року про донарахування необлікованого об`єму природного газу, визначеного за граничними об`ємами споживання 15 141,26 куб метрів на загальну вартість 147 467,29 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

Рішенням Червонозаводського районного суду міста Харкова від 12 липня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що перевірка газового лічильника позивача проведена із додержанням положень чинного законодавства уповноваженими особами ПАТ «Харківміськгаз»; обставини, якими обґрунтовано позов, не знайшли свого підтвердження.

Постановою Харківського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 12 липня 2019 року без змін.

Постанову апеляційний суд мотивував тим, що розрахунок необлікованого або облікованого частково об`єму природного газу внаслідок порушення здійснено за наявності акта про порушення та у порядку, визначеному в розділі ХІ Кодексу ГРС, тому правильним є висновок суду першої інстанції про те, що вартість необлікованого (донарахований) об`єму природного газу, що припадає на період до 1 числа місяця, в повному обсязі має бути компенсована споживачем (несанкціонованим споживачем) Оператору ГРМ.

Матеріалами справи та доводами апеляційної скарги не спростовується наявність заборгованості у позивача за використання необлікованого об`єму природного газу, визначеного за граничними об`ємами споживання, на загальну вартість 147 467,29 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

16 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 12 липня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Підставою касаційного оскарження рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 12 липня 2019 року та постанови Харківського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року ОСОБА_1 вказує,що рішення судів попередніх інстанцій не відповідають практиці Верховного Суду, викладеній у постановах від 17 квітня 2019 року у справі № 311/2314/16 та від 9 квітня 2019 року у справі № 903/853/17.

Суди не застосували норми права, які підлягали застосуванню, в частині направлення лічильника на експертизу.

Для кваліфікації дій як несанкціонованого втручання у засіб вимірювальної техніки необхідно встановити умисел споживача на вчинення відповідних дій, проте такого умислу судами не встановлено.

Позиція інших учасників справи

У березні 2020 року Акціонерне товариство «Харківміськгаз», яке є правонаступником ПАТ «Харківміськгаз»,подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому, посилаючись на відповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій нормам матеріального та процесуального права, просило залишити касаційну скаргу без задоволення.

У серпні 2021 року АТ «Харківміськгаз» подало пояснення до відзиву на касаційну скаргу, які не підлягають врахуванню Верховним Судом, оскільки ЦПК України не передбачено подання таких документів на стадії касаційного перегляду справи.

У січні 2021 року та у жовтні 2021 року ОСОБА_1 подав пояснення на відзив на касаційну скаргу, які не підлягають врахуванню Верховним Судом, оскільки ЦПК України не передбачено подання таких документів на стадії касаційного перегляду справи.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2019 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 12 липня 2019 року та постанови Харківського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року.

Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Відповідно до акта про установку побутового лічильника газу після повірки за місцем реєстрації ОСОБА_2 , який є особою, на яку відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 , ПАТ «Харківміськгаз» 5 липня 2016 року замінено побутовий лічильник газу на лічильник САМГАЗ заводський номер 5632640 з встановленою пломбою № С25635587, пломбою вхідного контролю № 9181191.

Зазначений лічильник відповідно до акта № 1186В перевірки метрологічних характеристик побутового лічильника газу від 3 червня 2016 року є придатним для експлуатації.

14 червня 2018 року у абонента ПАТ «Харківміськгаз» за адресою: місто Харків, вулиця Партизанська, 6, ОСОБА_2 виявлено порушення вимог Кодексу ГРС - підозра несанкціонованого втручання в роботу засобу вимірювальної техніки, заводська пломба викликає сумніви у її автентичності.

Актом про порушення № 3А/14.06/18 від 14 червня 2018 року зафіксовано порушення із зазначенням - «підозра у несанкціонованому втручанні в роботу засобу вимірювальної техніки, сумніви у відповідності пломб пломбам заводу-виробника»; того ж дня демонтовано газовий лічильник САМГАЗ G4 № 5632640 для проведення експертизи.

Для захисту від зовнішнього втручання до дня проведення експертизи представниками ПАТ «Харківміськгаз» додатково опломбовано вхідний та вихідний патрубки демонтованого лічильника газу та пакет пломбами газопостачальної організації. Замість демонтованого лічильника газу встановлено лічильник з підмінного фонду, про що зроблено позначку в акті про порушення № 3А/14.06/18 від 14 червня 2018 року та в протоколі № 1584 від 14 червня 2018 року; демонтований лічильник направлено для проведення експертизи до Сервісного центру з ремонту та повірки газових лічильників ПАТ «Харківміськгаз».

Актом № 1571Е експертизи лічильника газу від 14 червня 2018 року, яка проведена комісією з проведення експертизи ЗВТ та пломб, за результатами зовнішнього огляду лічильника газу встановлена неможливість визначення автентичності пломб заводу-виробника, за результатами огляду відлікового механізму виявлено порушення заводської конструкції лічильника, внаслідок чого під впливом стороннього предмета облік газу не ведеться (додатково встановлено сторонній предмет, який не передбачено конструкцією лічильника). Контрольне передаточне колесо посаджене на речовину, схожу на клей. Механічне пошкодження правого дренажного отвору зсередини та передаточного колеса навпроти нього. Висновком комісії є - приховане втручання в газовий лічильник.

14 червня 2018 року Державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації та захисту прав споживачів» проведено перевірку лічильника та видано довідку № 39-1-4/3047 ЦСБ 1571Е від 14 червня 2018 року про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки САМГАЗ RS/2001-21G4 заводський № 563240.

26 вересня 2018 року комісією розглянуто акт про порушення від 14 червня 2018 року № 3А/14.06/18 та прийнято рішення про його задоволення на підставі виявленого правопорушення, а саме несанкціонованого втручання в роботу лічильника шляхом прихованих заходів, складений протокол необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу і його вартості у розмірі 15 141,26 куб метрів вартістю 147 467,29 грн.

Зазначена вартість необлікованого газу підтверджується актом-розрахунком вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу за цінами закупівлі ПАТ «Харківміськгаз» за період з 14 червня 2017 року до 13 червня 2018 року в сумі 147 467,29 грн.

Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 12 липня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147?VIII, що діяла до 8 лютого 2020 року.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України у редакції Закону України

від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України у тій же редакції під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення (частина третя статті 401 ЦПК України).

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги і відзиву на неї, суд дійшов таких висновків.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Правовідносини між газорозподільними підприємствами та споживачами природного газу (населенням) урегульовано статтею 714 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», Кодексом ГРС, а також договорами про приєднання споживача до газорозподільної системи.

Положення пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГС визначають види порушень споживача внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, до яких, зокрема, належить несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу).

Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу I Кодексу ГРС несанкціоноване втручання в роботу засобу вимірювальної техніки/лічильника газу - втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.

Вищевказаною нормою закону визначено також, що приховані заходи - несанкціоновані заходи, здійснені споживачем чи іншою особою, внаслідок яких здійснюється необліковане (обліковане частково чи з порушенням законодавства) використання природного газу, які неможливо виявити без використання спеціальних технічних засобів, проведення земельних робіт, демонтажу будівельних конструкцій чи оздоблювальних матеріалів, часткового чи повного демонтажу ЗВТ або дактилоскопічної експертизи чи перевірки метрологічних характеристик ЗВТ

У свою чергу, пункт 1 глави 3 розділу XI Кодексу ГРС передбачає, що у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об`ємами споживання природного газу населенням (додаток 15 цього Кодексу) з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Відповідно до пунктів 1, 2 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу. Акт про порушення після пред`явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРС, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.

Згідно з пунктами 4, 5 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС за збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені, що має бути зафіксовано у відповідному акті про пломбування.

Засоби вимірювальної техніки, які є складовими комерційного ВОГ, підлягають періодичній повірці відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням вимог глав 7 та 8 цього розділу.

Згідно з положеннями пункту 6 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС у разі незгоди споживача (несанкціонованого споживача) із зафіксованим в акті про порушення порушенням, яке стосується пошкодження пломб (крім факту їх відсутності або спрацювання магнітного індикатора), пошкодження ЗВТ/лічильника газу (крім явних ознак навмисного в них втручання), він може вимагати проведення їх експертизи чи позачергової або експертної повірки у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС акт про порушення має бути розглянутий комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРС, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

Згідно з пунктом 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Пунктом 4 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС за збереження і цілісність комерційних та дублюючих ВОГ та пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені, що має бути зафіксовано у відповідному акті про пломбування.

Частиною першою статті 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положеннями статей 12 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Встановивши, що розрахунок необлікованого або облікованого частково об`єму природного газу внаслідок порушення здійснено за наявності акта про порушення та у порядку, визначеному в розділі ХІ Кодексу ГРС, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що вартість необлікованого (донарахований) об`єму природного газу, що припадає на період до 01 числа місяця, в повному обсязі має бути компенсована споживачем (несанкціонованим споживачем) Оператору ГРМ.

Також суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що матеріалами справи не спростовується наявність заборгованості у позивача за використання необлікованого об`єму природного газу, визначеного за граничними об`ємами споживання на загальну вартість 147 467,29 грн.

Викладене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 27 червня 2022 року у справі № 619/3039/19 (провадження № 61-11450св21).

Доводи касаційної скарги про те, що для кваліфікації дій як несанкціонованого втручання у засіб вимірювальної техніки необхідно встановити умисел споживача на вчинення відповідних дій, проте такого умислу судами не встановлено, суд касаційної інстанції відхиляє, оскільки згідно з положеннями пункту 4 глави 6 розділу Х Кодексу ГРС за збереження і цілісність комерційних та дублюючих вузлів обліку газу і пломб (відбитків їх тавр) відповідає власник (користувач), на території або у приміщенні якого вони встановлені.

Посилання у касаційній скарзі на те, що рішення судів попередніх інстанцій не відповідають практиці Верховного Суду, викладеній у постанові від 9 квітня 2019 року у справі № 903/853/17, суд касаційної інстанції також відхиляє, оскільки під час розгляду справи, на яку посилається заявник у касаційній скарзі, не встановлено несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, що підтверджено експертним висновком. Натомість у справі, яка є предметом касаційного перегляду, встановлено втручання у роботу ЗВТ, що підтверджено експертним висновком, який позивачем не спростовано.

Доводи касаційної скарги про неврахування судами висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 311/2314/16, не знайшли свого підтвердження, оскільки під час розгляду цієї справи при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин судами враховано висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постанові, на яку посилається заявник у касаційній скарзі.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до необхідності переоцінки доказів і містять посилання на факти, що були предметом дослідження судів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України»). Постанова суду апеляційної інстанції відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено і на такі заявник не вказав.

За таких обставин суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, ухвалили судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду без змін.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтею 400 ЦПК України в редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, статтями 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Червонозаводського районного суду міста Харкова від 12 липня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 29 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Карпенко

В. М. Ігнатенко

В. А. Стрільчук