ПОСТАНОВА
Іменем України
30 січня 2020 року
Київ
справа №640/10624/19
адміністративне провадження №К/9901/27246/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О.А.,
суддів: Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - Національний банк України, про визнання протиправною та скасування постанови про арешт майна боржника, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" на ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 червня 2019 року, прийняту у складі судді Погрібінченка І.М. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів: Безименної Н.В. (доповідач), Бєлової Л.В., Кучми А.Ю.,
І. Суть спору
1. Приватне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард" (надалі також - ПАТ "Агрохолдинг Авангард", позивач) звернулося до суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - Національний банк України про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Руденка В.В. від 11 травня 2019 року про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №5905559.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що в його власності відсутнє майно, вказане в оскаржуваній постанові відповідача.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Окружний адміністративний суд м.Києва ухвалою від 26 червня 2019 року, яку залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року, закрив провадження у справі та роз`яснив, що даний спір повинен вирішуватись в порядку господарського судочинства.
4. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржувана постанова прийнята у виконавчому провадженні, відкритого на підставі наказу Господарського суду м.Києва від 18 березня 2019 у господарській справі №910/17744/17 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. Не погоджуючись з такими рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування та порушення судами норм матеріального права.
6. У скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м.Києва.
7. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що у його власності відсутнє майно, вказане в оскаржуваній постанові відповідача, а саме: комплекс нежитлових будівель, загальною площею 35.255,2 кв.м., що знаходяться за адресою: Кіровоградська область, Кіровоградський район, село Вільне, вул. Леніна, буд. 1, 1-А , 25, 27, 29, 34, 36 та вул. Джерельна , буд.3. Згідно укладеного 20.02.2009 між Національним банком України та ВАТ «КІРОВСЬКИЙ» (правонаступником якого є ПАТ "Агрохолдинг Авангард") іпотечного договору з метою забезпечення виконання зобов`язання, що випливають із Кредитного договору №12/09/2 від 20.02.2009, укладеного НБУ та ПАТ «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» позивачем в іпотеку передано нерухоме майно (Предмет іпотеки), яке не відповідає майну, на яке накладено арешт оскаржуваною постановою. В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні записи про наявність майна, на яке накладено арешт постановою відповідача від 11.05.2019 У ВП №59055559. Таким чином, на думку скаржника, оскільки відповідач наклав арешт на майно, якого немає ні у власності позивача, ні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то між ним і відповідачем відсутні господарсько-правові відносини, які регулюються нормами господарського права, а тому вказаний спір не може розглядатися в порядку господарського судочинства.
8. Відповідач та третя особа своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалися, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
9. Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2019 року справу №640/10624/19 за позовом Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - Національний банк України, про визнання протиправною та скасування постанови про арешт майна боржника передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду у зв`язку з оскарженням учасником справи рішень судів попередніх інстанцій з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
10. Повертаючи справу до Касаційного адміністративного суду, Велика Палата Верховного Суду у своїй ухвалі від 20 грудня 2019 року вказала, що нею вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, зокрема, у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №908/2520/16.
IV. Джерела права й акти їх застосування
11. Відповідно до ч.1 ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
12. На спірні правовідносини поширюється Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII), згідно зі статтею 1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
13. У пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону передбачено, що рішення підлягають примусовому виконанню, зокрема, на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
14. За частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
15. Згідно із частиною першою статті 14, частинами першою, другою статті 15 цього Закону учасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 512 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
16. Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої, пунктів 6, 8 частини третьої статті 18 цього Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Під час здійснення виконавчого провадження виконавець має право накладати арешт на майно боржника; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням.
17. Згідно із частиною першою та другою статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
18. Згідно з ч.1 ст.339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
19. Відповідно до ч.1 ст.340 ГПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
20. Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
V. Оцінка Верховного Суду
21. У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
22. За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
23. За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
24. Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. За пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
25. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція).
26. У рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04, пункт 24) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) закріпив поняття «суд, встановлений законом», яке стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність.
27. Фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
28. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
29. Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
30. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
31. Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.
32. Так, імперативною нормою - частиною другою статті 74 Закону № 1404-VIII закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.
33. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
34. Тобто, з наведених правових норм, передбачених частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням вимог статей 339 340 Господарського процесуального кодексу України, вбачається, що в разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення при виконанні рішення, ухваленого за правилами господарського судочинства, таку скаргу розглядає відповідний господарський суд, який ухвалив таке рішення за правилами господарського судочинства відповідно.
35. Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 02 жовтня 2019 року у справі № 753/22823/18-ц (провадження № 14-408цс19), від 06 червня 2018 року у справах № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18) та № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18), від 13 березня 2019 року у справі № 545/2246/15-ц (провадження № 14-639цс18), від 03 та 10 квітня 2019 року у справах № 370/1288/15 (провадження № 14-612цс18), № 766/740/17-ц (провадження № 14-664цс18) та № 908/2520/16 (провадження №12-30гс19), від 29 травня 2019 року у справі № 758/8095/15-ц (провадження № 14-134цс19).
36. Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - Національний банк України про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Руденка В.В. від 11 травня 2019 року про арешт майна боржника.
37. Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що вона винесена державним виконавцем у рамках виконавчого провадження №5905559 з примусового виконання наказу №910/17744/17, виданого 18 березня 2019 року Господарським судом м.Києва у господарській справі за позовом Національного банку України до ПрАТ «Агрохолдинг Авангард», третя особа - ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» про звернення стягнення на предмет іпотеки.
38. При цьому, ПАТ "Агрохолдинг Авангард" є боржником у вказаному виконавчому провадженні.
39. Оскаржуваною постановою державного виконавця накладено арешт на комплекс нежитлових будівель, загальною площею 35.255,2 кв.м., що знаходяться за адресою: Кіровоградська обл., Кіровоградський район, село Вільне, вул. Леніна, буд. 1, 1-А, 25, 27, 29, 34, 36 та вул. Джерельна, буд. 3.
40. Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 22.08.2018 у справі №910/17744/17 (суддя Балац С.В.) позов задоволено. Прийнято рішення в рахунок часткового погашення заборгованості ПАТ "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" за кредитним договором від 20.02.2009 №12/09/2 з додатковими угодами до нього від 10.12.2009, від 30.03.2010, від 09.04.2010, від 11.06.2010, від 07.10.2011, від 07.06.2012, від 31.10.2012, від 28.11.2012, від 26.02.2014, від 19.09.2014, від 01.12.2014, від 23.12.2014, від 26.02.2015, від 12.03.2015) перед Національним банком України 219 413 698,63 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 200 000 000,00 грн., заборгованості за процентами - 19 413 698,63 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 20.02.2009, укладеним між Національним банком України та ВАт "Кіровський", правонаступником якого є ПАТ "Агрохолдинг Авангард", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О., зареєстрований в реєстрі за №504 на нерухоме майно: комплекс нежитлових будівель, загальною площею 35 255,2 кв.м., що знаходяться за адресою: Кіровоградська обл., Кіровоградський район, село Вільне, вул. Леніна, буд. 1, 1-А, 25, 27, 29, 34, 36 та вул. Джерельна, буд. 3, що належить на праві власності ПАТ "Агрохолдинг Авангард", шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" із встановленням початкової ціни в сумі 6 910 000,00 грн. Стягнуто з ПАТ "Агрохолдинг Авангард" на користь Національного банку України 103 650,00 грн. судового збору.
41. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2018 у справі №910/17744/17 змінено. Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2018 у справі №910/17744/17 викладено у наступній редакції. "Позовні вимоги задовольнити. В рахунок часткового погашення заборгованості ПАТ "Комерційний банк "Фінансова ініціатива" за кредитним договором від 20.02.2009 № 12/09/2 з додатковими угодами до нього від 10.12.2009, від 30.03.2010, від 09.04.2010, від 11.06.2010, від 07.10.2011, від 07.06.2012, від 31.10.2012, від 28.11.2012, від 26.02.2014, від 19.09.2014, від 01.12.2014, від 23.12.2014, від 26.02.2015, від 12.03.2015) перед Національним банком України 219 413 698 грн. 63 коп., яка складається з заборгованості за кредитом - 200 000 000 грн. 00 коп., заборгованості за процентами - 19 413 698 грн. 63 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 20.02.2009, укладеним між Національним банком України та ВАТ "Кіровський", правонаступником якого є ПАТ "Агрохолдинг Авангард", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мойсеєнко Т.О., зареєстрований в реєстрі за № 504 на нерухоме майно: комплекс нежитлових будівель, загальною площею 35.255,2 кв.м., що знаходяться за адресою: Кіровоградська обл., Кіровоградський район, село Вільне, вул. Леніна, буд. 1, 1-А, 25, 27, 29, 34, 36 та вул. Джерельна, буд. 3, що належить на праві власності ПАТ "Агрохолдинг Авангард", шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій згідно Закону України "Про виконавче провадження". Стягнути з ПАТ "Агрохолдинг Авангард" на користь Національного банку України витрати по сплаті судового збору в сумі 103 650 грн. 00 коп.".
42. Таким чином, вірним є висновок судів попередніх інстанцій, що оскільки вимоги позивача в рамках даної справи стосуються оскарження рішення державного виконавця - постанови про арешт майна боржника від 11 травня 2019 року, винесеної в рамках виконавчого провадження №59055559 з примусового виконання наказу №910/17744/17, виданого 18 березня 2019 року Господарським судом м.Києва у господарській справі за позовом Національного банку України до ПрАТ «Агрохолдинг Авангард», третя особа - ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива» про звернення стягнення на предмет іпотеки, спірні правовідносини підлягають розгляду в порядку господарського судочинства Господарським судом м.Києва.
43. Посилання скаржника на те, що в його власності відсутнє майно, вказане в оскаржуваній постанові відповідача, тому між ним і відповідачем відсутні господарсько-правові відносини, які регулюються нормами господарського права, а тому вказаний спір не може розглядатися в порядку господарського судочинства висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, оскільки вказані твердження є фактично незгодою сторони із прийнятим господарським судом рішенням, на виконання якого прийнято оскаржувану постанову державного виконавця.
44. Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують правильність доводів, якими мотивовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій, не дають підстав вважати висновки судів помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.
45. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
46. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
47. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
48. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій постановлені законні і обґрунтовані судові рішення, які ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні..
VІ. Судові витрати
49. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 червня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року у справі № 640/10624/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. А. Губська
Судді А.Г. Загороднюк
О.В. Калашнікова