ПОСТАНОВА
Іменем України
03 квітня 2020 року
Київ
справа №640/1091/19
адміністративне провадження №К/9901/23989/19
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач Гусак М. Б.,
судді Олендер І. Я., Усенко Є. А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року (судді Степанюк А.Г., Губська Л.В., Епель О.В.) у справі №640/1091/19 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИЛА:
У січні 2019 року Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (далі - ПАТ «Укрнафта») звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс ВПП ДФС): від 20 квітня 2018 року №№ 0003004106, 0003014106 та від 27 квітня 2018 року №№ 0003114106, 0003124106, 0003134106.
На обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі актів перевірок, складених поза межами граничного 1095-денного строку проведення перевірки. Крім того, посадовими особами контролюючого органу порушено порядок проведення перевірки, зокрема Офіс ВПП ДФС не міг проводити камеральну перевірку податкової звітності, яка подавалась до інших територіальних органів ДФС, та рішень про відстрочення (розстрочення) сплати податкових зобов?язань, про існування яких ПАТ «Укрнафта» було невідомо. На момент подання податкової звітності та сплати податкових зобов?язань положення Податкового кодексу України (далі - ПК України) не передбачали можливості проведення камеральної перевірки щодо своєчасності та повноти сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов?язання, в тому числі і з податку на прибуток приватних підприємств.
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 27 травня 2019 року (суддя Федорчук А.Б. ) у задоволенні позову відмовив.
Постановою від 24 липня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив.
Не погодившись із постановою апеляційного суду, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права цим судом при розгляді справи, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу позивач не погоджується з доводами касаційної скарги та посилається на обґрунтованість позиції апеляційного суду.
Обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши обґрунтованість оскаржуваних судових рішень у межах наведених у касаційній скарзі доводів, колегія суддів дійшла висновків, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
У квітні 2018 року посадовими особами Офісу ВПП проведено камеральну перевірку ПАТ «Укрнафта»:
з питань своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов?язань з податку на прибуток приватних підприємств за рішенням ДФС про розстрочення (відстрочення) грошового зобов?язання №12. У ході перевірки контролюючим органом виявлено, що позивачем порушено пункт 57.1 статті 57 ПК України та несвоєчасно сплачено самостійно визначені грошові зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за декларацією №9081716167 та рішенням ДФС про розстрочення (відстрочення) грошового зобов?язання №12;
з питань своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов?язань консолідованого податку на прибуток підприємства структурними підрозділами за звітний період - 2014 рік. У ході перевірки виявлено, що позивачем порушено пункт 57.1 статті 57 ПК України та несвоєчасно сплачено самостійно визначені грошові зобов?язання з консолідованого податку на прибуток підприємства за уточнюючими розрахунками від 30 березня 2015 року №№ 9081716150, 9081715857, 9081716149 до декларацій філій;
з питань своєчасності сплати до бюджету узгодженого податкового зобов?язання з податку на прибуток приватних підприємств за уточнюючими розрахунками, наведеними у додатку до акта. Контролюючим органом виявлено, що позивачем несвоєчасно сплачено самостійно визначені грошові зобов?язання з податку на прибуток приватних підприємств за уточнюючими розрахунками до декларацій;
з питань своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов?язань з податку на прибуток приватного підприємства за податковою декларацією №9081716167 та рішенням про розстрочення боргу №44. У ході перевірки виявлено, що позивачем несвоєчасно сплачено самостійно визначені грошові зобов?язання з податку на прибуток приватних підприємств за деклараціює №9081716167 та рішенням про розстрочення боргу №44.
На підставі висновків акта перевірки від 5 квітня 2018 року №827/28-10-41-06/00135390 контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 27 квітня 2018 року №0003134106 про застосовування штрафних санкцій за затримку на 796 календарних днів сплати грошового зобов??язання в сумі 2482334,16 грн у розмірі 20% у сумі 496466,83 грн за платежем: податок на прибуток приватних підприємств. Також на підставі висновків акта від 5 квітня 2018 року №830/28-10-41-06/00135390 прийнято податкові повідомлення-рішення: форми «Ш» від 27 квітня 2018 року №0003114106, яким до позивача застосовано штрафні санкції за затримку від 142 до 270 календарних днів сплати грошового зобов?язання в сумі 5772723,05 грн у розмірі 20% у сумі 1154544,61 грн за платежем: податок на прибуток приватних підприємств; форми «Ш» від 27 квітня 2018 року №0003124106, яким до Позивача застосовано штрафні санкції за затримку на 30 календарних днів сплати грошового зобов?язання в сумі 3132,00 грн у розмірі 10% у сумі 313,20 грн за платежем: податок на прибуток приватних підприємств. На підставі висновків акта від 29 березня 2018 року №737/28-10-41-06/00135390 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 27 квітня 2018 року №0003114106, яким до позивача застосовано штрафні санкції за затримку від 142 до 177 календарних днів сплати грошового зобов?язання в сумі 3075946,73 грн у розмірі 20% у сумі 615189,35 грн за платежем: податок на прибуток приватних підприємств. Також на підставі висновків акта від 29 березня 2018 року №736/28-10-41-06/00135390 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 20 квітня 2018 року №0003004106, яким до позивача застосовано штрафні санкції за затримку від 87 до 793 календарних днів сплати грошового зобов?язання в сумі 12438807,80 грн у розмірі 20% у сумі 2487761,56 грн за платежем: податок на прибуток приватних підприємств.
За результатами адміністративного оскарження рішеннями ДФС України від: 4 липня 2018 року №№22426/6/99-99-11-03-01-25, 22425/6/99-99-11-03-01-25, 10 липня 2018 року №№23072/6/99-99-11-03-01-25, 23058/6/99-99-11-03-01-25 згадані вище індивідуальні акти залишено без змін.
Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси, позивач оскаржив їх до суду.
Дослідивши докази та оцінивши обставини у справі, суд першої інстанції погодився із позицією податкового органу щодо дотримання ним граничного 1095-денного строку для нарахування штрафних санкцій та порядку проведення камеральних перевірок.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив, зокрема із того, що посадовими особами контролюючого органу дотримано порядок проведення камеральних перевірок, проте акти перевірок від 29 березня 2018 року та 5 квітня 2018 року складені відповідачем без дотримання строків давності, передбачених статтею 102 ПК України, а саме поза межами 1095-денного строку як граничного для
проведення перевірки.
При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що розрахунки податкового зобов?язання щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств були подані ПАТ «Укрнафта» до Долинської ОДПІ ГУ ДФС в Івано-Франківській області 28 лютого 2015 року, а Прилуцьким управлінням бурових робіт ПАТ «Укрнафта», Гнідинцівським газопереробним заводом ПАТ «Укрнафта» та Нафтогазовидобувним управлінням «Чернігівнафтогаз ПАТ «Укрнафта» до Прилуцької ОДПІ ГУ ДФС в Чернігівській області, Полтавською воєнізованою частиною по попередженню і ліквідації відкритих нафтових і газових фонтанів, Полтавським тампонажним управлінням «Полтаванафтогаз» і Нафтогазовидобувним управлінням «Полтаванафтогаз» до ДПІ у м. Полтава ГУ ДФС у Полтавській області, Нафтогазовидобувним управлінням «Охтирканафтогаз» до Охтирської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області 2 березня 2015 року, у зв?язку з чим камеральні перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов?язання з урахуванням строків давності, визначених у статті 102 ПК України, за згаданими вище податковими деклараціями, могли бути проведені до 27 лютого 2018 року щодо поданого ПАТ «Укрнафта» розрахунку податкового зобов?язання щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємств та до 1 березня 2018 року - щодо інших розрахунків.
Відповідно до частин першої-третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з?ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення у цій справі не відповідає з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується в тому числі і фінансова відповідальність. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (статті 111 ПК України).
Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України (пункт 113.3 статті 113 ПК України).
Згідно з пунктом 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов?язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов?язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов?язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Виходячи з аналізу положень пункту 126.1 статті 126 ПК України, юридичним фактом, з яким пов`язується відповідальність у вигляді штрафу, є сплата узгодженої суми грошового зобов`язання з простроченням, а розмір відповідальності залежить виключно від строку прострочення.
Колегія суддів знаходить обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що порушений платником податку строк сплати податкового боргу перевищив 30-денний строк, з дня виникнення узгодженого грошового зобов`язання. При цьому до погашення податкового боргу платником податку не минуло 1095 днів з дня узгодження грошового зобов`язання, за яким виник податковий борг. Так само вказаний строк давності не минув з дати погашення податкового боргу платником податку до прийняття контролюючим органом рішення про накладення штрафу.
Аналіз чинного правового регулювання відповідальності за порушення строків сплати податків дає підстави для висновку, що датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, впродовж якого може бути накладений штраф - є дата сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, а не дата , на яку припадає закінчення встановленого законом строку сплати узгодженого грошового зобов`язання. З останньої обчислюється тривалість прострочення, яка не повинна перевищувати 1095 днів до накладення штрафу.
У зв?язку з набранням чинності з 1 січня 2017 року змін до ПК України, зокрема і до статті 75 цього Кодексу, предметом камеральної перевірки може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов?язання, в тому числі і з податку на прибуток приватних підприємств.
Відповідно до статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб?єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через рік з дня порушення цим суб?єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, законами України «Про валюту і валютні операції», «Про банки і банківську діяльність» та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на податкові та митні органи.
Статтею 114 ПК України передбачено, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платника податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов?язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.
Приписами пункту 76.3 статті 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Згідно з уточнюючими розрахунками податкових зобов?язань щодо сплати консолідованого податку останнім днем сплати грошових зобов?язань було 30 травня 2015 року та 1 грудня 2016 року. Камеральну перевірку та нарахування штрафу контролюючим органом проведено в межах 1095 - денного строку з дати погашення податкового боргу, тобто з дотриманням норм Податкового кодексу України.
Таким чином, висновки суду апеляційної інстанції щодо нарахування податковим органом штрафних санкцій на підставі податкових повідомлень-рішень без дотримання строків давності, передбачених статтею 102 ПК України, а саме поза межами 1095 - денного строку як граничної тривалості проведення перевірки, не ґрунтуються на фактичних обставинах, встановлених відповідно до вимог процесуального закону.
Ураховуючи наведене, висновки суду першої інстанції щодо доведеності факту несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов?язань та спростування наявними у справі доказами твердження ПАТ «Укрнафта» про недотримання Офісом ВПП ДФС граничного 1095-денного строку для накладення штрафу, а також про порушення порядку проведення камеральних перевірок, колегія суддів вважає такими, що ґрунтуються на фактичних обставинах, встановлених відповідно до вимог процесуального закону, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті контролюючим органом, є правомірними.
За правилами частини першої статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Ураховуючи наведене, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2019 року.
Керуючись статтями 341 349 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задовольнити.
2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року скасувати, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 травня 2019 року залишити в силі.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. Б. Гусак
Судді І. Я. Олендер
Є. А. Усенко