№ 640/11784/19 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 640/11784/19

адміністративне провадження № К/9901/8131/20

Верховний Суд у складі колегії суддів третьої палати Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №640/11784/19

за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хурсенко С.О.,

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року, ухвалене суддею Аверковою В.В.

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Степанюка А.Г., суддів Губської Л.В., Епель О.В.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обгрунтування

1. У липні 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - відповідач, ДПП НП України), у якому просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати наказ ДПП НП України від 11 травня 2019 року № 364 «Про застосування до працівників управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень», яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

1.2. визнати протиправним та скасувати наказ ДПП НП України від 27 травня 2019 року № 382 о/с «По особовому складу», яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції;

1.3. поновити позивача на посаді поліцейського роти №2 батальйону №2 полку №1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції з 28 травня 2019 року;

1.4. стягнути з відповідача на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу;

1.5. стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 10 000,00 грн.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивача неправомірно звільнено зі служби у ДПП НП України, оскільки в діях позивача відсутній склад дисциплінарного проступку, службове розслідування проведено поверхнево, без врахування всіх обставин, а його висновки стосуються описання порушення, що інкримінується позивачу у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 365 КК України.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.

4. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що наявність або відсутність вироку, який набрав законної сили, а також кримінального провадження щодо факту або певної особи, не є перешкодою для вирішення питання щодо застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, оскільки кримінальна та дисциплінарна відповідальність є різними видами відповідальності, а відсутність обвинувального вироку щодо позивача не свідчить про відсутність ознак дисциплінарного проступку (невиконання чи неналежне виконання позивачем службової дисципліни) в його діях. Натомість, за висновками судів попередніх інстанцій, приписи Дисциплінарного статуту і Правил етичної поведінки поліцейських, про порушення яких вказано у висновку службового розслідування, у своїй сукупності свідчать про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, несумісного з продовженням служби у поліції, а встановлені у ході проведення службового розслідування порушення позивачем службової дисципліни, що виразилися у безвідповідальному ставленні до виконання своїх обов`язків, враховуючи настання тяжких наслідків таких дій, є підставою для звільнення позивача зі служби у ДПП Нацполіції.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції

5. 23 березня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Хурсенко С.О., у якій скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року і прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

6. В обґрунтування касаційної скарги указано, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 520/8550/18 та від 28 лютого 2020 року у справі № 818/1274/17, у яких суд касаційної інстанції вказував про неможливість притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності лише на підставі інформації, яка є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні, та про необхідність встановлення складу дисциплінарного проступку, який є відмінним від складу кримінального правопорушення. Скаржник зазначає, що доводи відповідача про порушення позивачем службової дисципліни ґрунтуються виключно на нормах законодавства, які містять загальний характер і не розкривають суті порушення. На думку скаржника, факт порушення ОСОБА_1 службової дисципліни належним чином не встановлений, оскільки в основу службового розслідування покладені обставини, встановлені у межах кримінального провадження. У зв`язку з чим, на думку скаржника, судами попередніх інстанцій неправильно застосовано пункт 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

6.1. Скаржник зауважує, що його не було ознайомлено з наказом про призначення службового розслідування, а це перешкодило йому реалізувати надані поліцейському права у процедурі службового розслідування, у зв`язку з чим уважає, що судами неправильно застосовано статтю 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

6.2. Одночасно, скаржник у касаційній скарзі посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, зокрема приписів частини другої статті 77 КАС України в частині фактичного перекладення обов`язку доказування на позивача, а також указує, що судами не були досліджені зібрані у справі докази.

7. 23 березня 2020 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Яковенко М.М., суддів Дашутін І.В., Шишов О.О.

8. Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

9. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 жовтня 2020 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року №1885/0/78-20 у зв`язку із зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді - доповідача Яковенка М.М. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 21.09.2020 № 12), що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Єресько Л.О., судді Загороднюк А.Г., Соколов В.М.

10. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 13 жовтня 2020 року справу прийнято до свого провадження, закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог пункту 5 частини 1 статті 340 та статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Позиція інших учасників справи

11. Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

Установлені судами фактичні обставини справи

12. ОСОБА_1 з 12 червня 2017 року проходив службу у Національній поліції України та з 05 грудня 2017 року на посаді поліцейського роти №2 батальйону №2 полку №1 (з обслуговування правого берега) Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції (т. 1 а.с. 170-175).

13. Пунктом 4 наказу ДПП НП України від 11 травня 2019 року №364 за вчинення дисциплінарного проступку у вигляді грубого порушення службової дисципліни, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18, пунктів 1, 2, 3, 4, 9, 14 частини 1 статті 23, 41, частини 7 статті 42, частини 3, 4 статті 43, 45 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1-4, 6, 7, 9, 11, 13 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», Присяги працівника поліції, статті 261 КУпАП, абз. 1, 2, 6, 8 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року №1179, пп. 6, 7 п. 2.1, пп. 2, 7 п. 2.2 розділу ІІ, пп. 1, 10, 11 п. 3.1 розділу ІІІ Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 05 січня 2016 року №4/1, безвідповідальному ставленні до виконання своїх функціональних обов`язків, враховуючи настання тяжких наслідків таких дій, відповідно до пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту, до поліцейського роти №2 батальйону №2 полку №1 (з обслуговування правого берега) Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції капрала поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (т. 1 а.с. 223-227).

14. Указаний наказ було реалізовано шляхом видання ДПП НП України наказу від 27 травня 2019 року №382 о/с «По особовому складу», яким відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції (т. 1 а.с. 222).

15. Винесенню спірних наказів передувало службове розслідування, призначене наказами ДПП НП України від 21 лютого 2019 року № 319 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» (т. 1 а.с. 42-43) та від 21 березня 2019 року № 524 «Про продовження строку проведення службового розслідування» (т. 1 а.с. 69) з метою повної, всебічної та об`єктивної перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни 17.02.2019 окремими працівниками Департаменту патрульної поліції.

16. За результатами вказаного розслідування 19 квітня 2019 року складено затверджений начальником Департаменту патрульної поліції полковником поліції Жуковим Є.О. висновок службового розслідування, проведеного у зв`язку з можливим порушенням службової дисципліни під час несення служби 17 лютого 2019 року окремими працівниками управління патрульної поліції у місті Києві ДПП під час застосування фізичної сили та спеціальних засобів стосовно ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 133-155).

16.1. У ході службового розслідування встановлено, що 17 лютого 2019 року приблизно о 08:32 на телефонну лінію « 102» надійшло повідомлення про те, що «на вул. Прирічна, 5 у м. Києві невідомий чоловік ломиться до підсобного приміщення та буянить»; прибувши за вказаною адресою, інспектор роти №2 батальйону №2 полку №1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП ОСОБА_4 та поліцейський роти №2 батальйону №2 полку №1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП ОСОБА_5 виявили громадянина, як було встановлено пізніше, ОСОБА_3 , який поводився агресивно та, побачивши працівників поліції, зайшов до під`їзду № 20 будинку № 5 на вул. Прирічній у м. Києві; для затримання громадянина Грузинського на допомогу працівникам поліції прибули інспектор відділу забезпечення спеціальних заходів УПП у м. Києві ДПП ОСОБА_6 , роти № 2 батальйону № 2 полку № 1 (з обслуговування правого берега) УПП у м. Києві ДПП ОСОБА_1 та інспектор відділу кадрового забезпечення УПП у м. Києві ДПП ОСОБА_7 , які застосували стосовно ОСОБА_3 заходи фізичного впливу та спеціальний засіб - кийок гумовий ПГ-М; порушуючи вимоги Закону України «Про Національну поліцію» Кодексу України про адміністративні правопорушення, Дисциплінарного статуту, Правил етичної поведінки, зазначеними працівниками вивезено ОСОБА_3 за межі м. Київ, надмірно застосовано до нього спеціальні засоби та залишено в лісосмузі без верхнього одягу та з явними ознаками наркотичного сп`яніння.

16.2. 17 лютого 2019 року о 14:26 на телефонну лінію « 102» до ГУ Нацполіції у Київській області надійшло повідомлення про виявлений труп чоловіка в лісосмузі поблизу с. Нові Петрівці Вишгородського району Київської області, як встановлено пізніше - ОСОБА_3

16.3. 21 лютого 2019 до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 62019000000000101 внесено відомості, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною третьою статті 365 Кримінального кодексу України, стосовно окремих працівників УПП у місті Києві ДПП.

17. Згідно висновку службового розслідування відомості, які були підставою для проведення службового розслідування є такими, що підтвердилися; за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пунктів 1, 2, 3, 4, 9, 14 частини першої статті 23, 41, частини сьомої статті 42, частин третьої, четвертої статей 43, 45 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1-4, 6, 7, 9, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», Присяги працівника поліції, статті 261 КУпАП, абз. 1, 2, 6, 8 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179, пп. 6, 7 п. 2.1, пп. 2, 7 п. 2.2 розділу ІІ, пп. 1, 10, 11 п. 3.1 розділу ІІІ Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 05 січня 2016 року №4/1, безвідповідальному ставленні до виконання своїх функціональних обов`язків, враховуючи настання тяжких наслідків таких дій, відповідно до пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту, до ОСОБА_1 рекомендовано застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

17.1. Від надання пояснень у рамках службового розслідування Позивач відмовився та його відмова від 07.03.2019 року засвідчена особистим підписом (т. 1 а.с. 64).

Джерела права

18. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначаються Закон України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

19. Відповідно до статті 8 Закону поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.

20. За приписами частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

21. Згідно з частиною першою статті 64 Закону № 580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

22. В силу приписів статті 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення; вживає всіх можливих заходів для надання невідкладної, зокрема домедичної і медичної, допомоги особам, які постраждали внаслідок кримінальних чи адміністративних правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в ситуації, небезпечній для їхнього життя чи здоров`я.

23. Порядок здійснення поліцейського піклування визначено статтею 41 Закону №580-VIII, згідно пункту 4 частини першої якої поліцейське піклування може здійснюватися щодо, зокрема, особи, яка перебуває у публічному місці і внаслідок сп`яніння втратила здатність самостійно пересуватися чи створює реальну небезпеку оточуючим або собі.

24. Поліцейське піклування має наслідком щодо осіб, зазначених у пункті 4 частини першої цієї статті, - передання у спеціальний лікувальний заклад чи до місця проживання.

25. Поліцейський зобов`язаний негайно повідомити особі зрозумілою для неї мовою підставу застосування поліцейського заходу, а також роз`яснити право отримувати медичну допомогу, давати пояснення, оскаржувати дії поліцейського, негайно повідомити інших осіб про її місце перебування. Повідомлення про права і їх роз`яснення поліцейським може не проводитися у випадку, коли є достатні підстави вважати, що особа не може усвідомлювати свої дії і керувати ними (частина друга статті 41 Закону №580-VIII).

26. Про застосування поліцейського піклування складається протокол, в якому зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) застосування поліцейського заходу; підстави застосування; опис вилученої зброї чи інших предметів; клопотання, заяви чи скарги особи, якщо такі надходили, наявність чи відсутність видимих тілесних ушкоджень. Протокол підписується поліцейським і особою. Копія протоколу негайно під розпис вручається особі. Протокол може не надаватися особі для підписання, а його копія - вручатися особі у випадку, коли є достатні підстави вважати, що вона не може усвідомлювати свої дії і керувати ними. У такому випадку протокол надається особі чи органу, передбаченому абзацом другим частини першої цієї статті (частина третя статті 41 Закону №580-VIII).

27. Про кожне застосування поліцейського заходу поліцейський одразу повідомляє за допомогою технічних засобів відповідального поліцейського в підрозділі поліції. У разі наявності достатніх підстав вважати, що передання особи тривало довше, ніж це необхідно, відповідальний поліцейський в підрозділі поліції зобов`язаний провести перевірку для вирішення питання про відповідальність винуватих у цьому осіб (частина п`ята статті 41 Закону №580-VIII).

28. Поліцейський зобов`язаний надати особі можливість негайно повідомити про своє місце перебування близьких родичів, членів сім`ї чи інших осіб за вибором цієї особи (частина шоста статті 41 Закону №580-VIII).

29. Відповідно до частини першої статті 42 Закону №580-VIII поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такі заходи примусу: 1) фізичний вплив (сила); 2) застосування спеціальних засобів; 3) застосування вогнепальної зброї.

30. Згідно частинами другою та третьою статті 42 Закону №580-VIII фізичним впливом є застосування будь-якої фізичної сили, а також спеціальних прийомів боротьби з метою припинення протиправних дій правопорушників. Спеціальні засоби як поліцейські заходи примусу - це сукупність пристроїв, приладів і предметів, спеціально виготовлених, конструктивно призначених і технічно придатних для захисту людей від ураження різними предметами (у тому числі від зброї), тимчасового (відворотного) ураження людини (правопорушника, супротивника), пригнічення чи обмеження волі людини (психологічної чи фізичної) шляхом здійснення впливу на неї чи предмети, що її оточують, з чітким регулюванням підстав і правил застосування таких засобів та службових тварин.

31. За нормами підпунктів 1, 3 частини четвертої статті 42 Закону №580-VIII передбачено, що для виконання своїх повноважень поліцейські можуть використовувати такі спеціальні засоби, зокрема, гумові та пластикові кийки; засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки для зв`язування тощо).

32. При цьому, за правилами частини сьомої статті 42 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний негайно зупинити застосування певного виду заходу примусу в момент досягнення очікуваного результату.

33. Відповідно до частин третьої та четвертої статті 43 Закону №580-VIII вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення. Поліцейські зобов`язані надавати невідкладну медичну допомогу особам, які постраждали в результаті застосування заходів примусу.

34. Положеннями статті 45 Закону №580-VIII визначені загальні правила застосування спеціальних засобів:

1) кайданки та інші засоби обмеження рухомості застосовуються: а) до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та чинить опір поліцейському або намагається втекти; б) під час затримання особи; в) під час конвоювання (доставляння) затриманого або заарештованого; г) якщо особа своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі і оточуючим; ґ) проведення процесуальних дій з особами у випадках, коли вони можуть створити реальну небезпеку оточуючим або собі;

2) гумові та пластикові кийки застосовуються для: а) відбиття нападу на поліцейського, іншу особу та/або об`єкт, що перебуває під охороною; б) затримання особи, яка вчинила правопорушення і чинить злісну непокору законній вимозі поліцейського; в) припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень

35. Поліції (поліцейському) заборонено: 1) наносити удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку (куприку) і в живіт; 2) під час застосування засобів, споряджених речовинами сльозогінної та дратівної дії, здійснювати прицільну стрільбу по людях, розкидання і відстрілювання гранат у натовп, повторне застосування їх у межах зони ураження в період дії цих речовин; 3) відстрілювати патрони, споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, з порушенням визначених технічними характеристиками вимог щодо відстані від особи та стрільби в окремі частини голови і тіла людини; 4) застосовувати водомети при температурі повітря нижче +10°C; 5) застосовувати засоби примусової зупинки транспорту для примусової зупинки мотоциклів, мотоколясок, моторолерів, мопедів, транспортного засобу, що здійснює пасажирські перевезення, а також застосовувати такі засоби на гірських шляхах або ділянках шляхів з обмеженою видимістю, залізничних переїздах, мостах, шляхопроводах, естакадах, у тунелях; 6) застосовувати кайданки більше ніж 2 години безперервного використання або без послаблення їх тиску (частина четверта статті 45 Закону №580-VIII).

36. Поліцейський зобов`язаний у письмовій формі повідомити свого керівника про застосування до особи спеціального засобу. Якщо поліцейський заподіяв особі поранення або каліцтво внаслідок застосування до неї спеціального засобу, керівник такого поліцейського зобов`язаний негайно повідомити про це відповідного прокурора (частина шоста статті 45 Закону №580-VIII).

37. Частинами першою та другою статті 19 Закону №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

38. Згідно пункту 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до пункту пункту 10 частини першої статі 77 Закону України «Про Національну поліцію`поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.

39. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначається Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).

40. За приписами статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

41. Нормою частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна це дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

42. Відповідно до частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

43. Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

44. Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

45. Згідно із статтею 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

46. Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 19 Дисциплінарного статуту обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку.

47. Відповідно до статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «;Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

48. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови (частина третя статті 18 Дисциплінарного статуту).

49. Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває під вартою, здійснюється через адміністрацію місця ув`язнення шляхом його повідомлення про необхідність надіслати пояснення на зазначену дисциплінарною комісією адресу (частина одинадцята статті 18 Дисциплінарного статуту).

50. Представником поліцейського може бути адвокат, повноваження якого підтверджені копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером та копією договору із представником. Представник користується правами поліцейського, щодо якого проводиться службове розслідування, крім прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо поліцейським і не може бути доручена представнику, а також користується правами з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «;Про державну таємницю» та іншими законами, з моменту надання дисциплінарній комісії підтвердних документів.

51. Згідно частин 7, 8 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

52. Приписи частин 1, 2 статті 22 Дисциплінарного статуту визначають, що дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.

53. Правила етичної поведінки поліцейського, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 №1179.

54. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ вказаних Правил під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

55. Відповідно до пункту 3 розділу 5 Правил, керівник підрозділу поліції повинен: бути прикладом у дотримання Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, визначених Правилами, а також вимагати їх дотримання від підлеглих; відповідати за віддані розпорядження і накази, наслідки їх реалізації, відповідність їх законодавству України; об`єктивно оцінювати виконання службових обов`язків підлеглими, а в разі порушення норм законодавства України або недотримання вимог Правил - ініціювати притягнення їх до відповідальності згідно із законодавством України; заохочувати етичну поведінку.

Позиція Верховного Суду

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

56. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

57. Спір у цій справі виник у зв`язку із притягненням поліцейського до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, що пов`язано з подіями, за наслідками яких до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62019000000000101 внесені відомості про скоєння окремими працівниками управління патрульної поліції у місті Києві ДПП кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена частина 3 статті 365 Кримінального кодексу України.

58. Згідно з приписами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

59. Зі змісту ухвали Верховного Суду від 31березня 2020 року слідує, що провадження у справі відкрито з підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України.

60. В обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 520/8550/18 та від 28 лютого 2020 року у справі № 818/1274/17, у яких суд касаційної інстанції вказував про неможливість притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності лише на підставі інформації, яка є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні, та про необхідність встановлення складу дисциплінарного проступку, який є відмінним від складу кримінального правопорушення.

61. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної інстанції за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.

62. За змістом касаційної скарги скаржник не погоджується із застосуванням до нього найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, оскільки вважає, що звільнення зі служби у спірному випадку могло б бути застосоване до нього на підставі пункту 10 частини першої статті 77 Закону №580-VIII у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.

63. Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що наявність або відсутність вироку, який набрав законної сили, а також кримінального провадження щодо факту або певної особи, не є перешкодою для вирішення питання щодо застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, оскільки кримінальна та дисциплінарна відповідальність є різними видами відповідальності.

64. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

65. З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

66. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

67. Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно.

68. Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

69. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

70. Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для призначення та проведення службового розслідування відносно позивача стала отримана відповідачем інформація щодо порушення кримінального провадження від 21 лютого 2019 року № 62019000000000101 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 365 Кримінального кодексу України.

71. Матеріалами службового розслідування, зокрема відібраними у ході його здійснення поясненнями посадових осіб управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції та дослідженими у процесі його проведення матеріалами, підтверджується той факт, що позивач, перевищуючи надані йому службові повноваження, грубо порушуючи вимоги чинного законодавства в присутності інших працівників поліції, застосував відносно громадянина ОСОБА_3 надмірні заходи фізичного впливу спеціальними засобами, чим наніс останньому тілесні ушкодження.

72. Більш того, як слідує з матеріалів службового розслідування, позивач в числі інших поліцейських залишив громадянина ОСОБА_3 , який перебував в неадекватному стані внаслідок можливого наркотичного сп`яніння без верхнього одягу в лісосмузі, замість застосування заходів поліційського піклування. В подальшому, на спецлінію « 102» ГУНП в Київській області надійшло повідомлення про те, що в лісі поблизу села Нові Петрівці Вишгородського району Київської області виявлено тіло невідомого чоловіка (як в подальшому встановлено ОСОБА_3 ), у якого, на зап`ястях синці, на руках сліди крові.

73. З огляду на вищевикладене Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що порушення, зафіксовані у висновку службового розслідування, у своїй сукупності свідчать про вчинення, зокрема, позивачем дисциплінарного проступку у вигляді грубого порушення службової дисципліни, несумісного з продовженням служби у поліції.

74. За практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatismutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X.v Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatismutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v TheUnitedKingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85).

75. Склад дисциплінарного проступку у діях позивача був встановлений службовим розслідуванням на підставі доказів та пояснень допитуваних службових осіб та аналізувався під кутом зору Правил етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179.

76. На підставі наведеного Верховний Суд відхиляє доводи позивача про відсутність складу дисциплінарного проступку у його діях та вироку у кримінальній справі, як з подією, з якою позивач пов`язує можливість звільнення його з посади.

77. Подібний висновок вже був висловлений у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2020 року у справі № 825/1398/17, від 06 березня 2020 року у справі № 804/1758/18 і Суд не знаходить підстав для відступу від нього.

78. Обставин, які вказували б на порушення порядку чи процедури проведення службового розслідування, судами попередніх інстанцій не встановлені.

79. В контексті спірних правовідносин Верховний Суд враховує, що обраний вид дисциплінарного стягнення є найсуворішим, однак вчинення позивачем проступку суди обґрунтовано оцінили в аспекті співмірності тяжкість вчиненого проступку та обраного відповідачем виду дисциплінарного стягнення.

80. При цьому Верховний Суд відхиляє доводи позивача про неврахування судами попередніх інстанцій при вирішенні цієї справи правових позицій щодо застосування пункту 6 частини першої статті статті 77 Закону №580-VIII, викладених у постановах Верховного Суду від 23 січня 2020 року у справі № 520/8550/18 та від 28 лютого 2020 року у справі № 818/1274/17, оскільки правовідносини у тих справах не є тотожними із цією справою. На відміну від обставин цієї справи, у справах № 520/8550/18 та № 818/1274/17 у висновках службового розслідування вчинення дисциплінарного проступку, склад якого є відмінним від складу кримінального правопорушення, обґрунтовувався тільки оголошенням позивачу обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а не порушенням службової дисципліни або ж оцінкою дій поліцейського під кутом зору правил службової етики.

81. Інші доводи та аргументи касаційних скарг зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і свідчать про незгоду заявника із правовою оцінкою судами обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

82. Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

83. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

84. Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

85. На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржених рішень судів попередніх інстанцій відсутні.

86. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат.

87. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року у справі № 640/11784/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов