ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
07 квітня 2020 року
справа №640/11893/19
адміністративне провадження №К/9901/7749/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І. А., Олендера І. Я.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросленд»
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2019 у складі судді Огурцова О. П.,
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2020 у складі суддів Парінова А. Б., Горяйнова А. М., Губської Л. В.,
у справі № 640/11893/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросленд»
до Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -
У С Т А Н О В И В :
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросленд" (далі - Товариство, позивач у справі) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у прийнятті податкової декларації від 14.02.2019 № 27112/10/26-15-12-09-18, зобов`язання відповідача вчинити дії щодо реєстрації позивача як платника єдиного податку четвертої групи - сільськогосподарського виробника в 2019 році.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що код органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки за КОАТУУ є факультативним реквізитом податкової декларації, а отже не зазначення даного коду не є підставою для відмови у прийнятті податкової декларації.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. 09.12.2019 Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв рішення, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2020, у задоволенні позову відмовлено.
4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з аналізу пунктів 46.1., 46.5. статті 46, пунктів 48.2., 48.3., 48.4. статті 48, пунктів 49.11., 49.15. статті 49 Податкового кодексу України, який зумовив висновок про те, що положеннями Податкового кодексу України визначено такі реквізити, які є обов`язковими для всіх податкових декларацій та такі, що є обов`язковими лише у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування та передбачається формою податкової декларації, зокрема, код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ.
5. Суди попередніх інстанції зазначили, що пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
6. Суди попередніх інстанцій встановили невірне зазначення платником податків обов`язкового реквізита податкової декларації (КОАТУУ), яка з цих підстав не відповідає вимогам пункту 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, а тому податковим органом відмовлено у прийнятті податкової звітності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2020 у справі №640/11893/19 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
8. 20.03.2020 ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі №640/11893/19, справу витребував з суду першої інстанції. Суд визнав, що позивачем доведено, що касаційна скарга має виняткове значення для нього.
9. 26.03.2020 справа №640/11893/19 надійшла на адресу Верховного Суду.
10. Касаційний розгляд справи проведено у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросленд" є платником єдиного податку четвертої групи у 2018 році, що підтверджується довідкою Державної податкової інспекції у Солом`янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 28.02.2018 №2239/10/26-58-12-02-06.
12. 11.02.2019 позивачем направлено до Головного управління ДФС у м. Києві загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік, яка, відповідно до квитанції № 2 від 12.02.2019 була доставлена до районного рівня та зареєстрована за № 9017084818.
13. Листом від 14.02.2019 №27112/10/26-15-12-09-18 Головне управління ДФС у м. Києві повідомило позивача про відмову у прийнятті звітності у зв`язку з порушенням вимог нормативно-правових актів, а саме: зазначено недостовірне значення обов`язкового реквізиту «код органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки за КОАТУУ», оскільки в декларації вказано невірний код органу місцевого самоврядування.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
14. У доводах касаційної скарги Товариство зазначає, що судами попередніх інстанцій порушено вимоги пункту 3 частини четвертої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України, яким встановлено, що у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Позивач наголошує на тому, що суди не надали жодної оцінки аргументам позивача в частині позовних вимог про зобов`язання вчинити дії щодо реєстрації Товариства як платника четвертої групи - сільськогосподарського товаровиробника в 2019 році.
15. Позивач, посилаючись на норми пункту 299.11. статті 299 Податкового кодексу України, зазначає, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході перевірки порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування. Товариство наголошує на тому, що жодної перевірки щодо позивача податковим органом не проводилось, акт про порушення податкового законодавства не складався, Товариство до податкового органу заяви про припинення застосування спрощеної системи оподаткування не подавало, проте відповідачем прийняте протиправне рішення №116062/10/26-15-12-09-18 від 19.06.2019 про ненадання статусу платника єдиного податку четвертої групи - сільськогосподарського товаровиробника, не зважаючи на те, що Товариство вже має статус платника єдиного податку четвертої групи.
16. Щодо протиправності рішення про відмову у прийнятті податкової декларації, позивач в касаційній скарзі акцентує увагу на тому, що 11.02.2019 Товариство шляхом направлення в електронній формі подано податкову декларацію платника єдиного податку 4 групи та відомість про наявність земельних ділянок, які є прийнятими контролюючим органом згідно квитанції № 2 від 11.02.2019, яка не містить виявлених помилок.
17. Відзив на касаційну скаргу від податкового органу не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду судових рішень.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
18. Конституція України:
18.1. Стаття 19.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Податковий кодекс України
19. 1. Стаття 48. Складення податкової декларації
19.1.1. Пункт 48.1.
Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.
Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
19.1.2. Пункт 48.2.
Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.
19.1.3. Пункт 48.3.
Податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід`ємною частиною; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
19.1.4. Пункт 48.4.
У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов`язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період; дата та номер рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій; ознака неприбутковості організації; повне найменування нерезидента; місцезнаходження нерезидента; назва та код держави резиденції нерезидента.
19.1.5. Пункт 48.7.
Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.
19.2. Стаття 49. Подання податкової декларації до контролюючих органів
19.2.1. Пункт 49.1.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
19.2.2. Пункт 49.8.
Прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
19.2.3. Пункт 49.9.
За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
19.2.4. Підпункт 49.11.1. пункту 49.11.
У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання.
19.3. Стаття 299 Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку
19.3.1. Пункт 299.10. статті 299
Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;
4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;
5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 цього Кодексу.
19.3.2. Абзац другий пункту 299.11. статті 299
У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов`язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.
20. Кодекс адміністративного судочинства України
20.1. Частина перша, друга статті 341. Межі перегляду судом касаційної інстанції
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
20.2. Пункт 3 частини четвертої статті 246
У мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 Податкового кодексу України та чинному на час її подання, яка повинна містити всі необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору, визначених пунктами 48.3., 48.4. статті 48 цього кодексу.
22. Код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ є обов`язковим реквізитом податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 07.07.2015 за № 799/27244).
23. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу.
24. У разі подання податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов`язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови, зокрема, у разі отримання такої податкової декларації, надісланої засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
25. Суд визнає неприйнятними доводи касаційної скарги Товариства щодо безпідставності висновків судів попередніх інстанцій щодо відмови в задоволенні позову в частині вимог про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у прийнятті податкової декларації від 14.02.2019 № 27112/10/26-15-12-09-18, з огляду на те, що суди в повному обсязі встановили склад податкового правопорушення, яке полягає у не достовірності даних у податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік обов`язкового реквізиту - коду органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки за КОАТУУ.
26. Суди попередніх інстанцій здійснили аналіз форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578, в рядку дев`ятому якої передбачено зазначення коду органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки за КОАТУУ. Відповідно до примітки 5 цієї форми податкової декларації при поданні загальної, нової загальної або уточнюючої загальної декларації заповнюється код органу місцевого самоврядування за основним місцем обліку платника податків. Суди встановили, що Товариством самостійно визначено тип податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи як «загальну», а тому у рядку дев`ятому необхідно було зазначити код органу місцевого самоврядування за основним місцем обліку платника податків, тобто Солом`янського району м. Києва - 8038900000 . Натомість, у направленій податковій декларації у рядку дев`ятому зазначено - 0000000000, що свідчить про допущення Товариством помилки при зазначенні обов`язкового реквізита податкової декларації.
27. Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що подана Товариством податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи та зареєстрована 11.02.2019 за № 9017084818, не відповідала вимогам пункту 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, а відтак у контролюючого органу були підстави для надання Товариству письмового повідомлення про відмову у прийнятті цієї податкової декларації згідно з пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України.
28. Суд вважає безпідставними доводи Товариства з посиланням на наказ Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, яким затверджений Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827) про те, що оскільки позивачем отримано квитанцію автоматизованої перевірки з інформацією про прийняття податкової декларації, подальша відмову у прийнятті не могла ґрунтуватися виключно на відсутності коду органу місцевого самоврядування за КОАТУУ.
В силу положень підпункту 49.11.1. пункту 49.11. статті 49 Податкового кодексу України контролюючий орган, у разі отримання податкової декларації, надісланої засобами електронного зв`язку, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України, протягом п`яти робочих днів з дня отримання податкової декларації зобов`язаний надати платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови. Як встановили суди попередніх інстанцій позивачем направлено до податкового органу податкову декларацію 11.02.2019, яка, відповідно до квитанції № 2 від 12.02.2019 доставлена до районного рівня та зареєстрована за № 9017084818, а відповідач направив повідомлення про відмову у прийнятті звітності листом від 14.02.2019 №27112/10/26-15-12-09-18, тобто з дотриманням строків, встановлених підпунктом 49.11.1. пункту 49.11. статті 49 Податкового кодексу України.
29. Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами друга квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу (адресатом) за результатами ідентифікації, обробки електронного документа та засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації такого електронного документа. В даному випадку отримання другої квитанції Товариством свідчить про реєстрацію податкової декларації контролюючим органом, після чого уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, перевіряє наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України.
30. Касаційна скарга в цій частині позовних вимог висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовує, її доводи є ідентичними тим, які містили адміністративний позов та апеляційна скарга та яким судами попередніх інстанцій вже надавалась правова оцінка.
31. Доводи касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій вимог пункту 3 частини четвертої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України Суд визнає обґрунтованими, з огляду на те, що судами взагалі не вирішені позовні вимоги Товариства про зобов`язання відповідача вчинити дії щодо реєстрації позивача як платника єдиного податку четвертої групи.
32. Як вбачається з матеріалів справи, в позовній заяві Товариством викладені обставини про отримання від контролюючого органу відповіді від 19.06.2019 №116062/10/26-15-12-09-18 про ненадання статусу платника єдиного податку четвертої групи - сільськогосподарського товаровиробника, без пояснення причин такого ненадання, чим порушено вимоги пункту 299.6 Податкового кодексу України.
33. Проте судами попередніх інстанцій жодних обставин щодо заявленої (другої) позовної вимоги не встановлено, наявний в матеріалах справи лист від 19.06.2019 №116062/10/26-15-12-09-18 не досліджений, правова оцінка наведеним в позові обставинам не надана.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
34. За змістом частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.
35. Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.
36. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).
37. Вказані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які міститься в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
38. Згідно з статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
39. Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам частково не відповідають, оскільки судами не з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.
40. За правилами статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
41. Верховний Суд дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності і обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню в частині, а справа відповідно до вимог статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 341 345 349 350 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросленд» задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2020 скасувати в частині відмови в задоволенні позову про зобов`язання Головного управління ДФС у м. Києві вчинити дії щодо реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросленд» як платника єдиного податку четвертої групи - сільськогосподарського виробника в 2019 році, справу № 640/11893/19 в цій частині позовних вимог направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2020 у справі №640/11893/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р. Ф. Ханова
Судді: І. А. Гончарова
І. Я. Олендер