ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року

м. Київ

справа № 640/12195/22

адміністративне провадження № К/990/30670/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №640/12195/22

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства освіти і науки України

про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта в частині

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2023 (колегія у складі: головуючого судді: Ганечко О.М., суддів Сорочка Є.О., Василенка Я.М.),-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства освіти і науки України, в якому позивач просив визнати протиправним і нечинним пункт 9 розділу ІІІ Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 27.04.2022 №392, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03 травня 2022 року за № 487/37823 (зі змінами), у частині, згідно з якою прийом на навчання вступників за спеціальностями 081 «Право» та 293 «Міжнародне право» за державним або регіональним замовленням для здобуття ступеня магістра за заочною формою здобуття освіти в 2022 році не проводиться.

2. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що порядок вступу на навчання до закладів вищої освіти у 2022 році врегульований Порядком прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2022 році, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 27.04.2022 № 392, який містить таку норму «(пункт 9 розділу III) Прийом на навчання вступників за спеціальностями 081 «Право» та 293 «Міжнародне право» за державним або регіональним замовленням для здобуття ступеня молодшого бакалавра за всіма формами здобуття освіти, а також для здобуття ступенів бакалавра, магістра за заочною формою здобуття освіти в 2022 році не проводиться. Відкриті та фіксовані конкурсні пропозиції за цими спеціальностями, рівнями та формами здобуття вищої освіти не формуються, зарахування (переведення) на навчання на місця за державним (регіональним) замовленням не проводиться». Позивач не погоджується з вказаною нормою, вважає її протиправною та такою, що порушує його право на освіту, що стало підставою для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2022 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та нечинним пункт 9 розділу ІІІ Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 27.04.2022 № 392, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.05.2022 за № 487/37823 (зі змінами), у частині, згідно з якою прийом на навчання вступників за спеціальностями 081 «Право» та 293 «Міжнародне право» за державним або регіональним замовленням для здобуття ступеня магістра за заочною формою здобуття освіти в 2022 році не проводиться.

4. Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що наказ про затвердження Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році, пункт 9 розділу ІІІ якого оскаржує позивач, прийнятий раніше ніж постанова Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 769 «Про державне замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів у 2022 році», якою затверджено обсяги державного замовлення. Крім того, законом не передбачено визначення обсягу державного замовлення в розрізі форм здобуття освіти.

5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2023 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2022 скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта в частині відмовлено.

6. Приймаючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що права позивача оскаржуваним рішенням не були порушені, позаяк за правового регулювання, саме відповідач є відповідальним за державну політику в сфері освіти і науки, яке реалізується шляхом визначення обсягів та напрямів державного замовлення, тобто, рішенням, в якому зазначено, що прийом на навчання вступників за спеціальностями 081 «Право» та 293 «Міжнародне право» за державним або регіональним замовленням для здобуття ступеня магістра за заочною формою здобуття освіти в 2022 році не проводиться, не порушуються права, гарантовані Конституцією України на освіту, адже забезпечуються можливістю вступу за даними спеціальностями на денну форму освіти.

Щодо посилання на те, що Законом України «Про вищу освіту», не передбачено визначення обсягу державного замовлення саме в розрізі форм здобуття освіти, колегія суддів наголошує на тому, що встановлення обсягу такого замовлення лежить у площині повноважень відповідача, а приписи Закону не містять застережень щодо неможливості Міністерству встановлювати обсяг державного замовлення в розрізі форм здобуття освіти.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

8. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначає, що апеляційний суд неправильно застосував матеріальне право, що призвело до скасування законного рішення суду першої інстанції та ухвалення хибного нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Окрім помилок під час застосування матеріального права, скаржник вважає, апеляційний суд також допустив два грубі порушення норм процесуального права. Апеляційне провадження було відкрито за апеляційною скаргою, підписаною неуповноваженою особою. Апеляційний розгляд був проведений неповноважним складом суду, оскільки під час апеляційного розгляду була порушена процедура визначення складу суду, що призвело до розгляду справи неповноважним складом суду.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Вказану касаційну скаргу зареєстровано в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

10. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у цій справі визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.

11. Ухвалою Верховного Суду від 12.09.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2023 у справі за вищезазначеним позовом.

12. Ухвалою Верховного Суду від 26.03.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Як встановлено судами попередніх інстанції, позивач у 2018 році здобув ступінь бакалавра за напрямом підготовки «Правознавство» у Національному університеті «Києво-Могилянська академія» за кошти державного замовлення, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією диплома бакалавра В18 № НОМЕР_1 від 28.06.2018.

14. У 2020 році позивач здобув ступінь магістра за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» у Приватній установі «Університет «Київська школа економіки» (диплом магістра № 075182 від 06.04.2020).

15. Наказом Міністерства освіти і науки України від 27.04.2022 № 392 затверджено Порядок прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році, відповідно до пункту 9 розділу III якого, передбачено, що прийом на навчання вступників за спеціальностями 081 «Право» та 293 «Міжнародне право» за державним або регіональним замовленням для здобуття ступеня молодшого бакалавра за всіма формами здобуття освіти, а також для здобуття ступенів бакалавра, магістра за заочною формою здобуття освіти в 2022 році не проводиться. Відкриті та фіксовані конкурсні пропозиції за цими спеціальностями, рівнями та формами здобуття вищої освіти не формуються, зарахування (переведення) на навчання на місця за державним (регіональним) замовленням не проводиться.

16. Вважаючи прийнятий Міністерством освіти і науки України наказ в частині протиправним, а права та охоронювані законом інтереси на освіту порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

18. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги, Верховний Суд уважає першочерговим необхідність надання оцінки доводам ОСОБА_1 щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в частині того, що апеляційне провадження було відкрито за апеляційною скаргою, підписаною неуповноваженою особою; апеляційний розгляд був проведений неповноважним складом суду, оскільки під час апеляційного розгляду була порушена процедура визначення складу суду, що призвело до розгляду справи неповноважним складом суду.

19. Щодо доводу скаржника про те апеляційне провадження було відкрито за апеляційною скаргою, підписаною неуповноваженою особою, Верховний Суд зазначає наступне.

20. Частиною першою статті 55 вказаного Кодексу передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

21. За приписами частини третьої статті 55 КАС України, юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

22. Відповідно до частини четвертої статті 55 КАС України, держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

23. Отже КАС України розмежовує такі юридичні категорії як "представництво" та "самопредставництво".

24. Водночас, самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

25. Ураховуючи наведене, допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 КАС України процесуальних прав, можливий за умови сукупної наявності зазначених умов.

26. Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

27. Статтею 82 Цивільного кодексу України визначено, що на юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

28. Відповідно до частини першої статті 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

29. Згідно з частиною четвертою статті 87 Цивільного кодексу України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

30. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім Цивільного кодексу України, і спеціальним законом, а саме Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

31. Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов`язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі.

32. Частиною першою статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр).

33. Згідно із частиною третьою статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, з-поміж інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта.

34. Відповідно до пункту другого частини першої статті 1 вказаного Закону, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - витяг) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

35. Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

36. Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 зазначила, що з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень. У зв`язку з цим, для підтвердження повноважень самопредставництва юридична особа має надати статут, положення чи трудовий договір (контракт), у яких чітко визначене право відповідної особи діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

37. Як вбачається з матеріалів справи, апеляційну скаргу у цій справі від імені МОН України подала ОСОБА_2 . Вона зазначила свій процесуальний статус як «Представник Міністерства освіти і науки України», а на підтвердження своїх повноважень надала роздруківку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

38. У цій роздруківці поряд з іменем ОСОБА_2 наявний такий запис: « ОСОБА_2 (Повноваження: подавати документи для державної реєстрації від імені юридичної особи (Представництво у судах та інших органах)».

39. До відкриття апеляційного провадження позивач подав до апеляційного суду клопотання про повернення апеляційної скарги, оскільки апеляційну скаргу підписаною неуповноваженою особою.

40. У подальшому, після відкриття апеляційного провадження, позивач звернувся до апеляційного суду із клопотанням про закриття апеляційного провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 305 КАС України з аналогічних мотивів.

41. Зі змісту постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2023 вбачається, що у судовому засіданні 02.08.2023 апеляційний суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання про закриття апеляційного провадження.

42. Разом з тим, Верховний Суд звертає увагу, що у протоколі судового засідання будь-якої інформації щодо наявності вказаного клопотання, порядку та результатів його вирішення не зафіксовано.

43. Верховним Судом, з метою з`ясування обставин щодо вирішення вказаного клопотання апеляційним судом в судовому засіданні 02.08.2023, витребувано електронні матеріали справи з Центральної бази даних.

44. Однак, як з`ясувалось, відеофонограма судового засідання містить лише частину запису, в якій проголошувались вступна та резолютивна частини судового рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги відповідача. При цьому, акту про виявлення неналежної якості відеофонограми судового засідання матеріали справи не містять.

45. Тобто з матеріалів справи неможливо встановити чи апеляційний суд під час розгляду у відкритому судовому засіданні перевірив належним чином заяву позивача про закриття апеляційного провадження, чи витребував/досліджував відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на дату подання апеляційної скарги про особу, яка діє в порядку самопредставництва та/або статут, положення чи трудовий договір (контракт), у яких чітко визначене право відповідної особи діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження, а також чи надавав оцінку доводам позивача в цій частині та чи перевіряв їх належними та допустимими доказами.

46. Зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення клопотання про закриття апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

47. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

48. Разом з тим, Щодо доводів скаржника про те, що під час апеляційного розгляду була порушена процедура визначення складу суду, що призвело до розгляду справи неповноважним складом суду, колегія суддів зазначає наступне.

49. Так, скаржник зазначає, що первинно склад суду у поточній справі був сформований 16.01.2023 у складі колегії суддів: Олена Ганечко (суддя-доповідачка), Ярослав Василенко та Володимир Кузьменко.

50. 17.07.2023 був проведений повторний автоматизований розподіл, за наслідками якого суддю Володимира Кузьменка було замінено на суддю Євгена Сорочка . Згідно з протоколом повторний автоматизований розподіл був проведений 17.07.2023 о 16:03.

51. За статтею 31 КАС України невирішені судові справи у визначених цією нормою випадках передаються для повторного автоматизованого розподілу справ за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи.

52. У матеріалах справи в електронній формі міститься розпорядження керівника апарату Шостого апеляційного адміністративного суду Олега Вахули від 17.07.2023 № 2833 «Щодо здійснення заміни судді-члена колегії суддів», яке, власне, слугувало підставою для повторного розподілу поточної справи.

53. Це розпорядження Олег Вахула підписав 17.07.2023 о 17:13, про підтверджується відомостями перевірки кваліфікованої позначки часу, пов`язаної із його електронним підписом на оригіналі розпорядження в електронній формі (зберігається в ЄСІТС).

54. Отож, на думку позивача, всупереч статті 31 КАС України повторний розподіл справи був проведений до підписання керівником апарату суду відповідного розпорядження, що становить порушення порядку визначення складу суду, який ухвалив оскаржувану постанову.

55. Колегія суддів вважає такий висновок позивача помилковим, з огляду на наступне.

56. Відповідно до підпункту 2.3.25 пункту 2.3 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України 26.11.2010 № 30 (зі змінами) розгляд справи, як правило, проводиться визначеною автоматизованою системою колегією суддів.

У разі неможливості продовження розгляду справи одним із суддів - членів колегії (призов на військову службу, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, довготривале перебування на лікарняному або у відпустці тощо) заміна судді - члена колегії здійснюється автоматизованою системою на підставі мотивованого розпорядження керівника апарату суду (або уповноваженої ним особи) на виконання службової записки судді - доповідача у справі з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду цієї справи у порядку, зазначеному в підпункті 2.3.23 пункту 2.3 цього Положення.

Електронний примірник такого розпорядження (додаток № 7) вноситься до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня, що настає після його підписання.

57. Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що внесення електронного примірника розпорядження керівника апарату суду до автоматизованої системи 17.07.2023 о 17:13 не свідчить про те, що повторний розподіл справи був проведений до підписання керівником апарату суду відповідного розпорядження (протокол від 17.07.2023 о 16:03), оскільки таке розпорядження було підписане 17.07.2023, а його електронний примірник міг був бути внесений до автоматизованої системи навіть наступного робочого дня.

58. Отже, доводи скаржника про порушення порядку визначення складу суду апеляційної інстанції, який ухвалив оскаржувану постанову, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

59. Відповідно до частин другої, четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

60. Отже, касаційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити частково, рішення суду апеляційної інстанції скасувати з направленням справи на

новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.08.2023 скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта в частині, направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та не оскаржується.

СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій