№ 640/14359/14-ц - Судова практика України

Постанова

Іменем України

24 березня 2021 року

м. Київ

справа № 640/14359/14-ц

провадження № 61-7816св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),

Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на постанову Харківського апеляційного суду від 12 березня 2019 року у складі колегії суддів: Піддубного Р. М., Котелевець А. В., Тичкової О. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 про визначення порядку користування житловим будинком та земельною ділянкою.

На обгрунтування позовних вимог зазначав, що він є власником 1/3 частки житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 . Іншими співвласниками житлового будинку є ОСОБА_4 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 , кожній з яких належить по 1/3 частці у зазначеному нерухомому майні.

Спірне домоволодіння складається з житлового будинку літ. «А-1», житловою площею 38,7 кв. м та надвірних будівель: сараїв літ. «Б», «Г», «З», «И»; літньої кухні літ. «В»; вбиральні літ. «Д»; льохів літ. «Е», «Ж», «К»; огорожі № 1, 2.

У зазначеному домоволодінні фактично проживають та зареєстровані лише він, його мати ОСОБА_5 та син ОСОБА_6 . Він разом з сім'єю фактично займає та користується: житловим будинком літ. «А-1» - приміщеннями 1-1 площею

6,2 кв. м, 1-2 площею 12,0 кв. м, 1-3 площею 5,0 кв. м; надвірними будівлями - сараєм літ. «Б», льохом «Ж», вбиральнею «Д», огорожею 1, 2.

Посилаючись на те, що між ним та відповідачами постійно виникають суперечки та спори щодо порядку користування належними їм частками, ОСОБА_1 просив:

- визначити порядок користування житловим будинком АДРЕСА_2 , виділити йому в користування: в літ. «А-1» - приміщення 1-1 площею 6,2 кв. м, 1-2 площею 12,0 кв. м, 1-3 площею

5,0 кв. м; а також надвірні будівлі - сарай літ. «Б», льох «Ж»;

- залишити у спільному користуванні співвласників ОСОБА_4 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 : в літ. «А-1» - приміщеннями 2-1 площею 10,0 кв. м, 2-2 площею 11,4 кв. м, 2-3 площею

15,3 кв. м, 2-4 площею 5,5 кв. м; надвірні будівлі - сараї літ. «Г», «З», «И»; літню кухню літ. «В»; льохи літ. «Е», «К»;

- залишити в загальному користуванні трьох співвласників вбиральню літ. «Д» огорожу № 1, 2;

- визначити порядок користування земельною ділянкою відповідно до часток кожного із співвласників (по 1/3 частці).

У лютому 2015 року ОСОБА_4 , правонаступником якої є ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визначення порядку користування житловим будинком та земельною ділянкою.

Зустрічний позов мотивували тим, що запропонований ОСОБА_1 порядок користування спірним домоволодінням не є співмірним з розміром його частки у спірному нерухомому майні та не відповідає фактичному порядку користування житловим будинком, що склався між співвласниками. Зокрема, до червня 2015 року ОСОБА_1 фактично займав та користувався в літ. «А-1» - приміщеннями 2-2 площею 11,4 кв. м, 2-1 площею 10,0 кв. м, 2-4 площею

5,5 кв. м, а вони ( ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ) володіли в літ. «А-1» - приміщеннями 1-1 площею 6,2 кв. м, 1-2 площею 12,0 кв. м, 1-3 площею 5,0 кв. м, 2-3 площею 15,3 кв. м.

Посилаючись на те, що за змістом частини третьої статті 358 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожен із співвласників має право вимагати надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності, позивачі за зустрічним позовом, з урахуванням уточнених позовних вимог, просили:

- визначити порядок користування та володіння житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши у постійне користування та володіння ОСОБА_2 1/3 частки будинку: в літ. «А-1» - житлові приміщення 1-2 площею 12,0 кв. м, 1-3 площею

5,0 кв. м; виділити у спільне користування зі ОСОБА_3 житлове приміщення 1-1 площею 6,2 кв. м;

- визначити порядок користування та володіння житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши у постійне користування та володіння ОСОБА_3 1/3 частки будинку: в літ. «А-1» - житлове приміщення 2-3 площею 15,3 кв. м; виділити у спільне користування з ОСОБА_2 житлове приміщення 1-1 площею 6,2 кв. м;

- залишити у користуванні та володінні ОСОБА_1 1/3 частки житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 : в літ. «А-1» - житлові приміщення 2-1 площею 10,0 кв. м; житлове приміщення 2-2 площею 11,4 кв. м, 2-4 площею 5,5 кв. м;

- визначити порядок користування та володіння надвірними будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , надавши в користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/2 частці ганку літ «а1», сараю літ. «Б», льоху літ. «Ж»; надавши користування усіх співвласників по 1/3 частці вбиральні літ. «Д», огорожі № 1, хвіртки № 2, сараю літ. «Б», льоху літ. «Ж».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено.

Визначено порядок користування та володіння житловим будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 30 серпня 2016 року № 4255, виділено у постійне користування та володіння ОСОБА_2 : в літ. «А-1» - житлову кімнату 1-2 площею 12,0 кв. м, приміщення 1-3 площею

5,6 кв. м, ОСОБА_3 :в літ. «А-1» - житлову кімнату 2-3 площею 15,3 кв. м; виділено у спільне користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кухню 1-1 площею 6,2 кв. м; виділено у користування ОСОБА_1 :в літ. «А-1» - передпокій 2-1 площею 10,0 кв. м, житлову кімнату 2-2 площею 11,4 кв. м, коридор 2-4 площею 5,5 кв. м. Визначено порядок користування та володіння надвірними будівлями, відповідно до якого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виділено у користування кожній по 1/2 частині: ганку літ. «а1», сараю літ. «Б», льоху літ. «Ж»; по 1/3 частині: вбиральні літ. «Д», огорожі № 1, хвіртки № 2; у користування ОСОБА_1 виділено сараї літ. «Г», «З», «И», літню кухню літ. «В», льохи літ. «Е», «К», ганок літ. «а2», 1/3 частину вбиральні літ. «Д», 1/3 частину огорожі № 1, 1/3 частину хвіртки № 2.

Визначено порядок користування земельною ділянкою відповідно до варіанту ІІ висновку судової будівельно-технічної експертизи від 29 липня 2015 року

№ 3476/6881, згідно з яким співвласнику ОСОБА_1 виділено у користування земельну ділянку № 1 площею 418,3 кв. м, у тому числі: 61,4 кв. м - під будовами, 321,9 кв. м - під двором та городом, 35,0 кв. м (105,0/3) - ділянка спільного користування всіх співвласників; ОСОБА_2 виділено у користування земельну ділянку № 2 площею 418,3 кв. м, у тому числі: 262,3 кв. м - під городом, 121,0 кв. м (242,0/2) - під будовами та двором, ділянка спільного користування зі ОСОБА_3 , 35,0 кв. м (105,0/3) - ділянка спільного користування всіх співвласників; ОСОБА_3 виділено у користування земельну ділянку № 3 площею 418,3 кв. м, у тому числі: 262,3 кв. м - під городом, 121,0 кв. м (242,0/2) - під будовами та двором, ділянка спільного користування з ОСОБА_2 , 35,0 кв. м (105,0/3) - ділянка спільного користування всіх співвласників. Визначено межі земельних ділянок, що виділяються у користування.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та відмовляючи у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що кожен учасник права спільної часткової власності має суб`єктивне цивільне право на виділ у натурі своєї частки. Аналіз змісту норм статей 183 358 364 379 380 382 ЦК України свідчить, що виділ часток (поділ) житлового будинку, що перебуває у спільній частковій власності є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Визначаючи порядок користування домоволодінням із запропонованих у висновках судової будівельно-технічної експерти варіантів, суд зауважив, що з урахуванням інтересів сторін, а також існуючого на час вирішення спору порядку користування житловим будинком, що склався між співвласниками, найбільш прийнятним для сторін варіантом поділу житлового будинку АДРЕСА_1 , є варіант запропонований у висновку судової будівельно-технічної експертизи

від 30 серпня 2016 року № 4255, а щодо поділу земельної ділянки, на якій розміщено домоволодіння, варіант № ІІ у висновку судової будівельно-технічної експертизи від 29 липня 2015 року № 3476/6881.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 12 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Київського районного суду Харківської області від 14 листопада 2018 року в частині визначення порядку користування житловим будинком та надвірними будівлями змінено.

Позов ОСОБА_1 задоволено, зустрічний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено частково.

Визначено порядок користування житловим будинком та надвірними будівлями, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до першого варіанту висновку судової будівельно-технічної експертизи від 29 липня 2015 року № 3476/6881, за яким ОСОБА_1 виділено у користування у жилому будинку літ. «А-1»: приміщення 1-1 площею 6,2 кв. м,

1-2 площею 12,0 кв. м, 1-3 площею 5,6 кв. м (квартира № 1), надвірні будівлі: ганок «а1», сарай літ. «Б», льох літ. «Ж».

У спільне користування співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виділено у жилому будинку літ. «А-1»: приміщення 2-1 площею 10,0 кв. м, 2-2 площею

11,4 кв. м, «2-3» площею 15,3 кв. м (квартира № 2 ) та приміщення 2-4 площею

5,5 кв. м у прибудові літ. «а», а також надвірні будівлі: ганок «а2», сараї літ. «Г», «З», «И», літню кухню літ. «В», льохи літ. «Е», «К».

Залишено у загальному користуванні співвласників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вбиральню «Д», огорожу № 1 та хвіртку № 2 .

Для здійснення запропонованого варіанту порядку користування жилим будинком зобов`язано: ОСОБА_1 закласти дверний проріз між приміщеннями

1-2 та 2-3, у приміщенні 1-1 улаштувати кухню; ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - улаштувати кухню у приміщенні 2-1; зобов`язано співвласників обладнати квартири самостійними системами опалювання та електроосвітлення.

Рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судового збору скасовано.

В частині визначення порядку користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції не урахував, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 тривалий час у спірному житловому будинку не проживають, ОСОБА_1 на момент пред'явлення позову тривалий час фактично користувався приміщеннями 1-1, 1-2, 1-3 житлового будинку, підтвердженням чого є укладений 10 вересня 2013 року, між ним та ПАТ «Харківгаз» договір про надання послуг з газопостачання, газове обладнання встановлено у приміщенні 1-1 будинку. Визначаючи порядок користування житловим будинком за висновком судової будівельно-технічної експертизи від 30 серпня 2016 року № 4255, суд першої інстанції не взяв до уваги, що зазначеним висновком не запропоновано будь-якого варіанту порядку користування земельною ділянкою, у зв`язку з чим обравши другий варіант порядку користування земельною ділянкою за висновком судової будівельно-технічної експертизи від 29 липня 2015 року № 3476/6881, суд неправильно вирішив цивільно-правовий спір, оскільки надвірні будівлі, що виділені у користування ОСОБА_1 , фактично знаходяться на земельній ділянці, що виділена у користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а надвірні будівлі відповідачів на земельній ділянці, що визначена у користування ОСОБА_1 .

Зважаючи на наведене, а також запропонований єдиний варіант порядку користування земельною ділянкою, який було обрано судом першої інстанції, рішення якого в цій частині в апеляційному порядку не оскаржувалося, а призначеною за клопотанням представника відповідачів судовою будівельно-технічною експертизою питання про визначення порядку користування земельною ділянкою не вирішувалося, апеляційний суд з урахуванням засад змагальності цивільного судочинства, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , зміни рішення суду першої інстанції шляхом визначення порядку користування житловим будинком та надвірними будівлями відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 29 липня 2015 року № 3476/6881.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на неї

У квітні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якій вони просили скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 12 березня 2019 року та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що задовольняючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині визначення порядку користування житловим будинком та надвірними будівлям, апеляційний суд не урахував, що учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці, а тому суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частку житлового будинку та надвірних будівель, яка відповідає розміру і вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Натомість, апеляційний суд на порушення статей 183 358 364 379 380 382 ЦК України, передав у спільне користування співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 2/3 частки будинку. Відповідно до вказаного розподілу співвласники

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали у спільне користування два житлових приміщення загальною площею 16 кв. м та один вхід, що істотно обмежує їх у правах на спірне нерухоме майна та надає пріоритетне становище ОСОБА_1 .

В оскаржуваному судовому рішенні апеляційний суд не обгрунтував чому саме обраний ним розподіл буде відповідати правам усіх співвласників, тоді як відповідно до визначеного апеляційним судом варіанту поділу житлового будинку та надвірних споруд, більша частина житлового будинку ОСОБА_1 знаходиться на земельній ділянці, яка виділена у користування ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Положення статті 358 ЦК України, що визначена сторонами як правове обгрунтування первісного та зустрічного позовів, не вказують на необхідність розподілу земельної ділянки, на якій розміщене спірне домоволодіння, при визначенні порядку користування ним.

Поза оцінкою апеляційного суду залишилися також визнані позивачем під час розгляду справи у суді першої інстанції обставини того, що ОСОБА_1 під час судового розгляду, демонтував труби опалення у приміщеннях, які згідно з постановою апеляційного суду передано у спільне користування ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме: у приміщеннях 2-1 площею 10,0 кв. м, 2-2 площею

11,4 кв. м, 2-3 площею 15,3 кв. м та 2-4 площею 5,5 кв. м, чим фактично привів їх у непридатний для проживання стан.

У червні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу

від ОСОБА_1 , у якому він просив відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посилаючись на те, що доводи касаційної скарги відповідачів не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд дійшов правильного висновку, що єдиним можливим, з технічної точки зору, варіантом порядку користування житловим будинком і земельною ділянкою, є варіанти запропоновані у висновку судової будівельно-технічної експертизи від 29 липня 2015 року № 3476/6881. Вважав необгрунтованими посилання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на те, що суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення без урахування правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 1622/16834/12, відповідно до якого учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна, пропорційно своїй частці, а здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частки житлового будинку та нежитлових будівель, яка відповідає розміру і вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі, оскільки предметом судового розгляду є визначення порядку користування житловим будинком та земельною ділянкою (стаття 358 ЦК України), а не поділ майна в натурі (виділ частки).

У відповіді на відзив, що надійшла до Верховного Суду у липні 2019 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зауважили, що у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 протирічить сам собі, посилаючись на те, що спірні правові відносини мають бути урегульовані згідно з положеннями статті 358 ЦК України, відповідно до якої право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 27 травня2019року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.

Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлені судами фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій установлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину від 08 вересня 2012 року, виданого державним нотаріусом Восьмої Харківської державної нотаріальної контори, зареєстрованого у реєстрі за

№ 4-853, ОСОБА_1 належить на праві спільної часткової власності 1/3 частка житлового будинку літ. «А-1», розташованого по АДРЕСА_1 , з відповідною частиною надвірних будівель: сараї літ. «Б», «Г», «З», «И»; літня кухня літ. «В»; вбиральня літ. «Д»; льохи літ. «Е», «Ж», «К»; огорожа

№ 1, 2.

Співвласниками, по 1/3 частці вказаного домоволодіння, на дату звернення до суду з первісним та зустрічним позовами, були: ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 31 березня 1994 року, виданого державним нотаріусом Восьмої харківської державної нотаріальної контори, зареєстрованого у реєстрі за № 3-2410; ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 31 березня 1994 року, виданого державним нотаріусом Восьмої харківської державної нотаріальної контори, зареєстрованого у реєстрі за № 3-2410.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, належну їй 1/3 частку у праві спільної часткової власності на житловий будинок літ. «А-1», що знаходиться по АДРЕСА_1 , з відповідною частиною надвірних будівель: сараї літ. «Б», «Г», «З», «И»; літня кухня літ. «В»; вбиральня літ. «Д»; льохи літ. «Е», «Ж», «К»; огорожа № 1, 2, успадкувала донька ОСОБА_2 .

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12 січня 2015 року у справі за клопотання ОСОБА_1 призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання:

- чи можливо визначити порядок користування житловим будинком АДРЕСА_1 між співвласниками домоволодіння відповідно до ідеальної частки кожного, надавши ОСОБА_1 у користування у літ. «А-1» - приміщення 1-1 площею 6,2 кв. м, 1-2 площею 12,0 кв. м, 1-3 площею 5,0 кв. м, та залишити в користуванні співвласників ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у літ. «А-1» - приміщення 2-1 площею 10,0 кв. м, 2-2 площею

11,4 кв. м, 2-3 площею 15,3 кв. м, 2-4 площею 5,5 кв. м?

- чи можливо визначити порядок користування надвірними будівлями та спорудами між співвласниками домоволодіння відповідно до ідеальної частки кожного з них надавши ОСОБА_1 у користування сарай літ. «Б», льох літ. «Ж», залишити в користуванні співвласників ОСОБА_4 та ОСОБА_3 надвірні будівлі: сараї літ. «Г», «З», «И», літню кухню літ. «В», льохи літ. «Е», «К»; залишивши у загальному користуванні співвласників ОСОБА_1 ,

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вбиральню «Д», огорожу 1, 2?

- які можливі варіанти визначення порядку користування житловим будинком з надвірними будівлями у разі неможливості визначення у запропонованому порядку?

- які можливі варіанти визначення порядку користування земельною ділянкою за вказаною адресою?

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 29 липня 2015 року № 3476/6881, з технічної точки зору, порядок користування житловим будинком АДРЕСА_1 , згідно з яким ОСОБА_1 у користування виділяються: приміщення 1-1 площею 6,2 кв. м, 1-2 площею 12,0 кв. м, 1-3 площею 5,0 кв. м у житловому будинку літ. «А-1», та у користування співвласникам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 виділяються: приміщення 2-1 площею 10,0 кв. м, 2-2 площею 11,4 кв. м у житловій прибудові літ. «А1-1», 2-3 площею 15,3 кв. м у житловому будинку літ. «А-1» та 2-4 площею 5,5 кв. м у прибудові літ. «а», можливий, з відступом від ідеальних часток співвласників.

З технічної точки зору, визначити порядок користування надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 між співвласниками домоволодіння та надати ОСОБА_1 у користування сарай

літ. «Б», льох літ. «Ж», надати у користування співвласників ОСОБА_4 та ОСОБА_3 надвірні будівлі - сарай літ. «Г», «З», «И», літню кухню літ. «В», льохи літ. «Е», «К», залишивши у загальному користуванні співвласників

ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вбиральню «Д», огорожу № 1 та хвіртку № 2 , можливо з відступом від ідеальних часток співвласників.

Судовим експертом визначено, що для здійснення запропонованого варіанту порядку користування житловим будинком необхідно виконати наступне переобладнання:

1. Закласти дверний проріз між приміщеннями 1-2 та 2-3;

2. У приміщеннях 1-1 та 2-1 улаштувати кухню;

3. Облаштувати кожну квартиру самостійними системами опалювання і електроосвітлення.

На розгляд суду запропоновано два варіанти порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до часток співвласників.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29 березня 2016 року у справі за клопотання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 призначено судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання:

- чи можливо визначити порядок користування та володіння житловим будинком АДРЕСА_1 між співвласниками домоволодіння відповідно до ідеальної частки кожного з них, надавши ОСОБА_2 в літ. «А-1» - приміщення 1-1 площею 6,2 кв. м, 1-2 площею 12,0 кв. м, що разом складає 18,2 кв. м; ОСОБА_3 в літ. «А-1» - приміщення 1-3 площею 5,0 кв. м, 2-3 площею 15,3 кв. м, що разом складає

20,3 кв. м; та залишити у користуванні співвласника ОСОБА_1 в літ. «А-1» - приміщення 2-1 площею 10,0 кв. м, 2-2 площею 11,4 кв. м, 2-4 площею 5,5 кв. м, що разом складає 26,9 кв. м?

- чи можливо визначити порядок користування та володіння надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 між співвласниками домоволодіння відповідно до ідеальної частки кожного з них, надавши ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - сарай літ. «Б», льох літ. «Ж», та залишити у користуванні співвласника ОСОБА_1 надвірні будівлі, зокрема: сараї літ. «Г», «З», «И», літню кухню літ. «В», льохи літ. «Е», «К»?

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 30 cерпня 2016 року № 4255, з технічної точки зору, запропонувати варіант розподілу між співвласниками досліджуваного житлового будинку АДРЕСА_1 , наведений у питанні № 1 ухвали суду, не надається можливим з причини, зазначеній в дослідницькій частині висновку. На розгляд суду запропонований варіант порядку користування даним житловим будинком між співвласниками з урахуванням зазначеного в питанні № 1 ухвали суду, з відступом від часток співвласників. Визначити порядок користування надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , між співвласниками домоволодіння, надавши

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - сарай літ. «Б», льох літ. «Ж», та залишивши в користуванні співвласника ОСОБА_1 надвірні будівлі, зокрема: сараї літ. «Г», «З», «И», літню кухню літ. «В», льохи «Е», «К» можливо, даний варіант запропоновано у дослідницькій частині висновку.

1. Закласти дверний проріз між приміщеннями 2-1 та 2-3;

2. Віконний проріз між приміщеннями 1-1 та 2-3 переобладнати в дверний;

3. В приміщенні 2-1 улаштувати кухню;

4. Обладнати кожну частину будинку самостійними системами опалювання і електроосвітлення.

Питання про визначення порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , експертизою

від 30 cерпня 2016 року № 4255 не вирішувалося.

Судами встановлено, що на час звернення до суду з первісним та зустрічними позовами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у будинку тривалий час не проживали, ОСОБА_1 фактично користувався приміщеннями 1-1, 1-2, 1-3 житлового будинку, хоча, як зазначали відповідачі у зустрічному позові, вони не погоджували зайняття ОСОБА_1 таких приміщень, вважали, що він має займати та користуватися приміщеннями 2-2 площею 11,4 кв. м, 2-1 площею

10,0 кв. м, 2-4 площею 5,5 кв. м, які фактично займав до червня 2015 року.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного судудійшов висновку, що касаційна скарга

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Поняття спільної часткової власності визначено у частині першій статті 356 ЦК України, як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому.

Ці частки є ідеальними і визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.

Частинами першою-третьою статті 358 ЦК України визначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно (частина четверта статті 358 ЦК України).

Аналіз зазначеної правової норми дає підстави для висновку, що ця норма (стаття 358 ЦК України) регулює порядок користування спільною частковою власністю без її поділу в натурі, наслідком якого є припинення права спільної часткової власності. Зокрема при встановленні порядку користування будинком кожному із співвласників передається в користування конкретна частина будинку, виходячи із його частки в праві спільної власності на будинок. Виділені у користування приміщення можуть бути і неізольовані і не завжди точно відповідати належним співвласникам часткам, оскільки встановлення порядку користування майном не припиняє право спільної часткової власності на це майно.

Встановлений співвласниками порядок користування будинком з виділенням конкретних приміщень у натурі, не припиняє право спільної часткової власності, оскільки такі частини не перетворюються в об`єкт самостійної власності кожного з них. Домовленість співвласників про порядок володіння і користування майном, що є їх спільною частковою власністю, оформлена нотаріально посвідченим договором, є обов`язковою для майбутніх співвласників при здійсненні ними правомочностей володіння і користування спільним майном. Що ж стосується існуючої у співвласника правомочності розпорядження спільним майном, то вони передбачені у статтях 364 367 ЦК України, як способи реалізації цієї правомочності при здійсненні якої передбачена частиною четвертою статті 358 ЦК України умова не є обов`язковою.

Зазначений правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13.

На відміну від норми статті 358 ЦК України, яка регулює порядок здійснення співвласниками права часткової власності за домовленістю між собою, положення статей 364 367 ЦК України передбачають, що визначальним для виділу частки або поділу будинку у натурі, який перебуває у спільній частковій власності є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділ будинку відповідно до часток співвласників.

Визначаючи порядок користування спірним житловим будинком з надвірними спорудами та земельною ділянкою, на якій він розташований, суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу, що між сторонами відсутній погоджений порядок користування будинком, а запропоновані ними варіанти встановлення порядку користування житловим будинком фактично зводяться до його поділу в натурі з виділенням відокремлених часток із самостійними входами.

Запропоновані у висновку судової будівельно-технічної експертизи від 29 липня 2015 року № 3476/6881 та у висновку судової будівельно-технічної експертизи від 30 cерпня 2016 року № 4255, варіанти порядку користування житловим будинком і надвірними спорудами, з технічної точки зору, можливі лише з урахуванням виконання певних переобладнань, у тому числі обладнання кожної квартири, що утворилася у результатів встановлення порядку користування будинком між співвласниками, самостійними системами опалювання та електроосвітлення.

Зазначене свідчить про спрямованість заявлених сторонами вимог, як за первісним, так і за зустрічним позовами, не на встановлення судом порядку користування будинком (стаття 358 ЦК України), що згідно з висновками експертів є неможливим без проведення відповідних переобладнань, а на здійснення реального поділу домоволодіння відповідно до часток кожного із співвласників, з облаштуванням ізольованих житлових приміщень (квартир), що мають самостійні входи (стаття 364 367 ЦК України).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, незважаючи на те, що позивачі за первісним та зустрічним позовами обгрунтовували вимоги необхідністю визначення порядку користування житловим будинком та надвірними спорудами, тобто положеннями статті 358 ЦК України, вирішив спір відповідно до норм законодавства, що регулюють поділ майна у натурі (статті 364 367 ЦК України), але не урахував, що поділ будинку у натурі передбачає обов`язкове вирішення питання про: 1) припинення права спільної часткової власності, оскільки виділені частини будинку перетворюються в об`єкти самостійної власності кожного із колишніх співвласників; 2) стягнення компенсації на користь того із співвласників, частка якого при поділі/виділі в натурі зменшилася порівняно з ідеальною часткою у праві.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд хоча і застосував норми матеріального права, що регулюють саме порядок здійснення права часткової власності (стаття 358 ЦК України), тобто порядок користування співвласниками спільною частковою власністю без її поділу в натурі, однак фактично вирішив питання про здійснення поділу у натурі спірного домоволодіння із влаштуванням двох ізольованих житлових приміщень (квартир) із самостійними входами, та зобов`язав власників таких квартир провести переобладнання таких квартир, зокрема облаштувати їх самостійними системами опалювання та електроосвітлення.

За наведених обставин, Верховний Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно з`ясували дійсний характер спірних правовідносин, не взяли до уваги, що надані сторонами, згідно з висновками судових будівельно-технічних експертиз, варіанти встановлення порядку користування співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 спірним житловим будинком з надвірними спорудами, фактично передбачать поділ спірного домоволодіння в натурі з улаштування ізольованих житлових приміщень (квартир) обладнаних самостійними входами, відокремленими системами опалювання та електроосвітлення, тоді як з вимогами про поділ домоволодіння у натурі сторони до суду не зверталися. Узагальнюючи наведене, оскаржувані судові рішення не можна визнати законними та обгрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню, що не позбавляє права ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на звернення до суду з вимогами про поділ домоволодіння у натурі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин першої статті 412 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на неправильне застосування судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин норм матеріального права, Верховний Суд вважає за необхідне вийти за межі вимог касаційної скарги, скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та зустрічних позовних вимог

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з підстав, викладених у мотивувальній частині цієї постанови.

Керуючись статтями 400 409 412 415 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 14 листопада 2018 року іпостанову Харківського апеляційного суду від 12 березня 2019 року скасувати, ухвалити у справі нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення порядку користування житловим будинком та земельною ділянкою, та зустрічного позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення порядку користування житловим будинком та земельною ділянкою відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

С. О. Погрібний

Г. І. Усик

В. В. Яремко