№ 640/1452/19 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2021 року

м. Київ

справа № 640/1452/19

адміністративне провадження № К/9901/13760/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Губської О.А., Жука А.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року (судді: Кузьменко В.В., Василенко Я.М., Ганечко О.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві, Старшого інспектора відділу з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи УПД ГУНП у м. Києві майора поліції Волицького Олександра Володимировича, Головного управління Національної поліції в Київській області, про визнання протиправним та скасування висновку, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних- вимог та їх обґрунтування

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - ГУНП у м. Києві, відповідач - 1), старшого інспектора відділу з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи УПД ГУ НП у м. Києві Волицького Олександра Володимировича (далі - відповідач - 2), Головного управління Національної поліції у Київській області (далі - ГУНП у Київській області, відповідач - 3), у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати висновок відповідача - 2 про анулювання дозволу на право зберігання та носіння мисливських нарізних карабінів марки "MKET94SDA2", к-р 9x21, No НОМЕР_1 , "CZ Scorpion EV03S1", к-р 9x21, No НОМЕР_2 , "Henry", к-р 22 lr , No НОМЕР_4 , "Merlin 336W", к-р 30-30, No НОМЕР_5 , "POF-USA", к-р 308 Win, No НОМЕР_10, "WaltherColtM4", к-р 22 LR, No НОМЕР_7, "Steyer AUG", к-р 223 Rem, No НОМЕР_12, "Browning", 82;-р 22 lr, No НОМЕР_13, "DPMS Oracle", к-р 223 Rem, No НОМЕР_11, що належать позивачу, затвердженого начальником УПД ГУНП у місті Києві полковником поліції ОСОБА_2 від 14 грудня 2018 року;

- визнати протиправними дії співробітників відповідача - 3, які полягають у вилученні мисливських нарізних карабінів марки "MKET94SDA2", к-р 9x21, No НОМЕР_1 , "CZ Scorpion EV03S1", к-р 9x21, No НОМЕР_2 , "Henry", к-р 22 lr , НОМЕР_6 , "Merlin 336W", к-р 30-30, No НОМЕР_3, "WaltherColtM4", к-р 22 LR , No НОМЕР_7 , "Steyer AUG", к-р 223 Rem, No НОМЕР_12, "DPMS Oracle", к-р 223 Rem, No НОМЕР_11, що належать позивачу;

- зобов`язати відповідача - 3 повернути вилучені у позивача мисливські нарізні карабіни "MKET94SDA2", к-р 9x21, No НОМЕР_1 , "CZ Scorpion EV03S1", к-р 9x21, No НОМЕР_2 , "Henry", к-р 22 lr , НОМЕР_6 , "Merlin 336W", к-р 30-30, No НОМЕР_3, "WaltherColtM4", к-р 22 LR , No НОМЕР_7 , "Steyer AUG", к-р 223 Rem, No НОМЕР_12, "DPMS Oracle", к-р 223 Rem, No НОМЕР_11, що належать позивачу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що у складеному відповідачем-2 висновку про анулювання дозволу на право зберігання та носіння зброї вказано пункт 5.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів (далі - Інструкція №622), затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року №622.

Однак, на переконання позивача, ця норма не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки міститься в розділі 5 цієї Інструкції, яким врегульовано правовідносини щодо погодження укладання трудових договорів на виконання робіт, пов`язаних з виготовленням, ремонтом, придбанням, зберіганням, обліком, охороною, перевезенням і використанням предметів, матеріалів і речовин, на які поширюється дозвільна система, тоді як позивач із органами поліції у таких правовідносинах не перебуває.

Згідно з доводами позивача, складення відповідачем-2 оскаржуваного висновку на виконання вимог прокурора, що містяться в листі Генеральної прокуратури України від 14 грудня 2018 року №10/3/3-23009-12 про анулювання вищевказаного дозволу також свідчить про протиправність дій цього відповідача, оскільки у прокурора відсутні повноваження вимагати анулювання дозволів на придбання, зберігання та носіння зброї.

Крім того, оскаржуваний висновок затверджено начальником УПД Головного управління Національної поліції у м. Києві Ониськом О.В., тоді як повинен бути затверджений начальником Головного управління Національної поліції в Київській області.

У зв`язку зі складенням висновку про анулювання дозволу на право зберігання та носіння зброї і вилученням у нього цієї зброї позивач стверджує, що відбулося свавільне втручання відповідачів у його мирне володіння своїм майном, що суперечить Конвенції з прав людини та основоположних свобод та протоколам до неї, а також практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до яких заборонено будь-яке втручання органами державної влади у мирне володіння особою своїм майно, а позбавлення власності можливе лише на умовах, передбачених законом.

Враховуючи викладене, позивач звертає увагу на те, що наказ Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року №622, на приписи якого посилається відповідач-2 при складенні висновку про анулювання дозволу на право зберігання та носіння зброї, не є законом, оскільки є підзаконним нормативним актом, а тому не може врегульовувати відносини, які повинні врегульовуватися виключно законами.

Також оскаржуваний висновок про анулювання дозволу на право та носіння зброї, мотивований тільки тим, що позивачу повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, а також вчинені на підставі цього висновку дії щодо вилучення у позивача зброї, за відсутності щодо нього обвинувального вироку суду, порушують презумпцію невинуватості позивача, передбачену приписами статі 62 Конституції України та пунктом 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано висновок старшого інспектора відділу з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи УПД ГУ НП у м. Києві Волицького Олександра Володимировича, затверджений начальником УПД ГУНП у місті Києві полковником поліції Ониськом Олегом Васильовичем від 14 грудня 2018 про анулювання дозволу на право зберігання та носіння мисливських нарізних карабінів марки "MKET94SDA2", к-р 9x21, No НОМЕР_1 , "CZ Scorpion EV03S1", к-р 9x21, No НОМЕР_2 , "Henry", к-р 22 lr , НОМЕР_6 , "Merlin 336W", к-р 30-30, No НОМЕР_5 , "POF-USA", к-р 308 Win, No НОМЕР_10, "WaltherColtM4", к-р 22 LR, No НОМЕР_7, "Steyer AUG", к-р 223 Rem, No НОМЕР_12, "Browning", 82;-р 22 lr, No НОМЕР_13, "DPMS Oracle", к-р 223 Rem, No НОМЕР_11. Визнано протиправними дії співробітників Головного управління Національної поліції в Київській області, які полягають у вилученні мисливських нарізних карабінів. Зобов`язано ГУНП в Київській області повернути вилучені у позивача мисливські нарізні карабіни.

У задоволенні решти позовних вимог стосовно старшого інспектора відділу з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи УПД ГУ НП у м. Києві Волицького О.В. відмовлено у задоволенні позову, оскільки останній є службовою особою Управління превентивної діяльності ГУ ПН у м. Києві, яке як структурний підрозділ входить до складу Головного управління Національної поліції у м. Києві.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції мотивував рішення тим, що Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у м. Києві (УПД ГУ НП у м. Києві), яке є структурним підрозділом Головного управління Національної поліції у м. Києві не є органом поліції і у начальника цього Управління відсутні повноваження затверджувати висновки про анулювання дозволу на право зберігання та носіння зброї, оскільки такі повноваження належать лише начальнику Головного управління Національної поліції у м. Києві.

Скасовуючи спірний висновок суд першої інстанції зазначив, що начальник Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у м. Києві (УПД ГУ НП у м.Києві) Онисько О.В. поза межами наданих йому повноважень затвердив оскаржуваний висновок, що є безумовною підставою для визнання цього висновку протиправним і скасування.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2019 року та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні позову суд апеляційної інстанції зазначив, що висновок про анулювання позивачеві дозволів на право зберігання та носіння мисливської нарізної, гладкоствольної зброї та спецзасобів прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, оскільки позивачу повідомлено про підозру за ознаками кримінальних правопорушень передбачених частиною першою статті 263, частиною другою статті 163, частиною 2 статті 182, частиною другою статті 383, частиною першою статті 343 КК України. Вказана інформація містилась в листі Генеральної прокуратури України від 14 грудня 2018 року №10/33/-23009-18.

Апеляційний суд зазначив, що повноваження начальника управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції у м. Києві Ониська О.В. щодо затвердження оскаржуваного висновку про анулювання виданого позивачу дозволу на зберігання зброї підтверджуються, зокрема, наказом МВС від 29 грудня 2015 року № 1644 «Про реалізацію повноважень Національної поліції України з видачі та анулювання дозволів».

Суд апеляційної інстанції вказував, що відповідно до додатку 24 до Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 року № 622 визначена форма висновку про анулювання дозволу на зберігання вогнепальної, пневматичної чи холодної зброї, згідно з якої, висновок затверджує начальник (найменування органу поліції), що не вказує на безумовне право саме начальника Головного управління Національної поліції у м. Києві затверджувати вказаний висновок.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Скаргу обґрунтовує доводами, аналогічними викладеним у позовній заяві по суті спору.

При цьому зазначає, що станом на момент прийняття оскаржуваного судового рішення, набула законної сили постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у справі N 640/1171/19, якою встановлений кардинально інший підхід щодо правозастосовчої практики у цій сфері суспільних відносин.

У вищенаведеній справі колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що на даний час не існує жодного Закону, яким встановлено позбавлення права власності на вогнепальну гладкоствольну мисливську зброю, придбану з відповідного дозволу.

Таким чином, на переконання скаржника відповідно до приписів статті 41 Конституції України особа може бути позбавлена права власності виключно на підставі і в порядку, встановлених законом та з огляду на те, що на даний час не існує такого закону, який би передбачав можливість примусового відчудження вогнепальної зброї у особи, яка набула права власності на це майно на законних підставах у разі анулювання органом поліції відповідного дозволу. Положення п.12.20 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ N 622 від 21 серпня 1998 року є такими, що не відповідають нормам чинного законодавства та порушують гарантовані Конституцією та встановлені іншими законами права громадян на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном (власністю).

У зв`язку з цим оскаржувана постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року у справі 640/1452/19 містить кардинально протилежні мотиви і обгрунтування, щодо регулювання аналогічних по суті правовідносин, і є свідченням існування на рівні суду апеляційної інстанції двох взаємо протилежних підходів та позицій щодо застосування одних і тих же нормативно-правових актів.

Позиція інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вказує на правомірність прийняття рішення судом апеляційної інстанції та відсутність підстав для його скасування.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 червня 2020 (судді: Загороднюк А,Г., Губська О.А., Жук А.В.), відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2021 року призначено справу до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

14 жовтня 2010 року позивачу видано дозвіл № НОМЕР_8 на право зберігання та носіння мисливських нарізних карабінів марки "MKET94SDA2", к-р 9x21, No НОМЕР_1 , "CZ Scorpion EV03S1", к-р 9x21, No НОМЕР_2 , "Henry", к-р 22 lr , No НОМЕР_4 , "Merlin 336W", к-р 30-30, No НОМЕР_5 , "POF-USA", к-р 308 Win, No НОМЕР_10, "WaltherColtM4", к-р 22 LR, No НОМЕР_7, "Steyer AUG", к-р 223 Rem, No НОМЕР_12, "Browning", к-р 22 lr, No НОМЕР_13, "DPMS Oracle", к-р 223 Rem, No НОМЕР_11.

Висновком старшого інспектора ВКОЗ у СДС УПД ГУНП у місті Києві Волицьким О.В. від 14 грудня 2018 року, затвердженим начальником УПД ГУНП у м.Києві Ониськом О.В., анульовано дозвіл №17367 на право зберігання та носіння мисливських нарізних карабінів марки "MKET94SDA2", к-р 9x21, No НОМЕР_1 ; "CZ Scorpion EV03S1", к-р НОМЕР_9 , No НОМЕР_2 ; "Henry", к-р 22 lr , No НОМЕР_4 ; "Merlin 336W", к-р 30-30, No НОМЕР_5 ; "POF-USA", к-р 308 Win, No НОМЕР_10; "WaltherColtM4", к-р 22 LR, No НОМЕР_7 ; "Steyer AUG", к-р 223 Rem, No НОМЕР_12; "Browning", к-р 22 lr, No НОМЕР_13; "DPMS Oracle", к-р 223 Rem, No НОМЕР_11, що належать ОСОБА_1 .

Висновком роз`яснено, що відповідно до абзацу 5 глави 4 розділу І наказу МВС України від 21 серпня 1998 року № 622 після анулювання дозволу на зберігання і носіння зброї власник зобов`язаний здати зброю (за наявності основні частини зброї) патрони і бойові припаси до них до органу внутрішніх справ. Відповідно до пункту 12.20 глави 12 розділу ІІ у разі анулювання ОВС дозволу на зберігання та носіння вогнепальної зброї (разом з основними частинами за наявності) вони в 15-денний строк передаються власниками на комісійний продаж або можуть бути переоформлені на особу, що має дозвіл на їх придбання.

На підставі вищевказаного висновку, згідно з протоколом вилучення вогнепальної зброї і боєприпасів від 14 грудня 2018 року старшим інспектором ДС Ірпінського ВП ОСОБА_3 вилучено у позивача вищевказану зброю.

Відповідно до листа ГУ НП в м. Києві від 18 січня 2019 року №4-аз/125/19/05-2019, вилучену у позивача зброю направлено на тимчасове зберігання до складу УЛМТЗ ГУ НП в Київській області для подальшого прийняття рішення.

Не погоджуючись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, а також з діями співробітників відповідача - 3, які полягають у вилученні мисливських нарізних карабінів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Релевантні джерела права й акти їх застосування.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VІІІ від 02 липня 2015 року (далі - Закон № 580) завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Відповідно до пункту 1 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576 «Про затвердження Положення про дозвільну систему» (далі - Положення № 576), дозвільна система - це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.

Згідно з пунктом 2 Положення № 576 до предметів, матеріалів і речовин, на які поширюється дозвільна система, поміж іншого, належить вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладкоствольна), бойові припаси до неї тощо.

Пунктом 3 Положення № 576 визначено, що громадяни мають право у встановленому порядку використовувати, зберігати, перевозити предмети, матеріали і речовини, на які поширюється дозвільна система.

Право на володіння вогнепальною зброєю посадовими особами та громадянами і умови її застосування визначаються в порядку, встановленому законодавством України (пункт 4 Положення № 576).

Відповідно до п. 9 Положення № 576 видача дозволів на виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорону, перевезення і використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття підприємств, майстерень і лабораторій здійснюється, на вогнепальну зброю (нарізну воєнних зразків, несучасну стрілецьку, спортивну, навчальну, охолощену, мисливську нарізну і гладкоствольну), бойові припаси до неї, холодну зброю, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначені патрони, сховища, склади і бази, де вони зберігаються, стрілецькі тири і стрільбища, мисливсько-спортивні стенди, а також підприємства і майстерні по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазини, в яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї - у порядку, визначеному МВС.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21 серпня 1998 року затверджено Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів (далі - Інструкція № 622).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1644 від 29 грудня 2015 року «Про реалізацію повноважень Національної поліції України з видачі та анулювання дозволів» наказано вжити організаційних заходів з реалізації Закону України № 901-VІІІ від 23.12.2015 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» в частині покладення на органи Національної поліції повноважень з видачі та анулювання дозволів на придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання зброї.

З прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VІІІ від 02 липня 2015 року повноваження з видачі та анулювання дозволів на придбання, зберігання, носіння, перевезення і використання зброї покладено на органи Національної поліції, через Департамент превентивної діяльності Національної поліції України; уповноважений підрозділ (управління, відділ, сектор) з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України; відповідні підрозділи територіальних органів Національної поліції України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях, м. Києві, районах, містах, районах у містах, які до врегулювання на законодавчому рівні повноважень застосовують норми Інструкції № 622.

Пунктом 1.3 Інструкції №622 визначено, що основними завданнями органів поліції є запобігання порушенням порядку виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 мм та швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, бойових припасів до зброї, вибухових матеріалів і речовин, попередження випадків їх втрати, крадіжок, використання не за призначенням та з протиправною метою.

Підпунктом 7.7 глави 7 розділу I Інструкції №622 визначено, що контроль за зберіганням вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв, що належать громадянам, здійснюється органами поліції відповідно до законодавства. Перевірка порядку зберігання зброї громадянами проводиться дільничними офіцерами поліції не рідше одного разу на три роки. Про результати перевірки складається рапорт, який підшивається до особової справи власника зброї, пристрою. Вимоги працівників органів поліції щодо забезпечення схоронності вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, а також пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв, патронів до них є обов`язковими для її власників. При оформленні завдання дільничному офіцеру поліції допускається його заповнення як на кожного власника окремо, так і на групу власників за списком.

Абзацом шостим глави 4 розділу 1 Інструкції №622 передбачено, що згідно із законодавством України органам поліції надано право анулювати дозволи на придбання, зберігання та носіння зброї, основних частин зброї та пристроїв, видані громадянам, у випадках, передбачених пунктом 5.1 глави 5 цього розділу. Після анулювання дозволу на зберігання і носіння зброї та пристрою власник зобов`язаний здати зброю (за наявності основні частини зброї) чи пристрій, патрони і бойові припаси до них до органу поліції та прийняти рішення щодо подальшого її переоформлення чи реалізації (пункт 12.21 глави 12 розділу II цієї Інструкції).

Згідно з абзацом шостим пункту 5.1 глави 5 Інструкції №622, органи поліції не мають права, зокрема, видавати дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, пневматичної чи холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянам, а також проводити їх перереєстрацію в разі надходження від уповноваженого органу до УП ЦОУП, УП ГУНП інформації про повідомлення такій особі про підозру або інформації про складення щодо такої особи повідомлення про підозру, що не вручене через невстановлення її місцезнаходження.

Відповідно до абз. 6 глави 4 розділу І Інструкції № 622 органам поліції надано право анулювати дозволи на придбання, зберігання та носіння зброї, основних частин зброї та пристроїв, видані громадянам, у випадках, передбачених п.п. 5.1 глави 5 цього розділу.

Пунктом 12.20 Інструкції №622 у разі анулювання органом поліції дозволу на зберігання та носіння вогнепальної зброї (разом із основними частинами зброї - за наявності), пневматичної та холодної, охолощеної зброї, пристроїв вони в 15-денний строк передаються власниками на комісійний продаж або можуть бути переоформлені на особу, що має дозвіл на їх придбання.

Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Предметом оскарження у цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень.

Одним із критеріів оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень є прийняття ними рішень обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Цей критерій відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

При цьому, суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Як вбачається з вищенаведених правових норм, пункт 4 Інструкції № 622 кореспондується з пунктом 5.1 цієї Інструкції, а саме перелік підстав для невидачі дозволу на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, пневматичної чи холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянам, а також проведення їх перереєстрації, зазначені в пункті 5.1 Інструкції №622, також є переліком підстав для анулювання вказаних дозволів.

Отже дозвіл анулюється з тих самих підстав, з яких і відмовляється у видачі дозволу на придбання, зберігання та носіння зброї.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом апеляційної інстанції, підставою для затвердження оскаржуваного висновку було повідомлення про підозру за ознаками кримінальних правопорушень передбачених частиною першою статті 263, частиною другою статті 163, частиною 2 статті 182, частиною другою статті 383, частиною першою статті 343 КК України. Вказана інформація містилась в листі Генеральної прокуратури України від 14 грудня 2018 року №10/33/-23009-18 (а.с. 45).

Враховуючи, що позивачу повідомлено про підозру за ознаками кримінальних правопорушень, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про обґрунтованість прийняття спірного висновку відповідача - 2 про анулювання дозволу на право зберігання та носіння мисливських нарізних карабінів, що належать позивачу.

Оскільки, позивач набув право на носіння та зберігання зброї шляхом отримання дозволу у відповідності до вимог Інструкції № 622, а отже, і анулювання такого дозволу на підставі положень Інструкції № 622 є правомірним.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 квітня 2020 року № 420/229/19, від 19 лютого 2020 року у справі №815/4175/17, постанові від 16 квітня 2020 року у справі №580/2396/19.

Доводи скаржника на невідповідність вимог пункту 12.20 Інструкції №622 з посиланням на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у справі N 640/1171/19, якою визнано протиправним та скасовано вказаний пункт Інструкції не є підставою для скасування висновку про анулювання дозволу на право зберігання та носіння мисливських нарізних карабінів від 14 грудня 2018 року, оскільки на час прийняття спірного висновку вказана норма була чинною і не скасованою.

Крім того, посилання скаржника на висновки викладені у постанові ШААС у справі N 640/1171/19, суд касаційної інстанції вважає недоречними, оскільки обставини щодо фактів, які встановлені постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 640/1171/19 не є преюдиційними обставинами для вирішення цієї справи по суті заявлених позовних вимог про анулювання дозволу з підстав оголошення позивачу підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення за частиною 1 статті 263 КК України від 08 листопада 2018 року.

Також доводи касаційної скарги щодо незаконного відчудження вогнепальної зброї у особи, яка набула права власності на це майно на законних підставах у разі анулювання органом поліції відповідного дозволу не є підставою для визнання протиправними дії співробітників відповідача - 3, які полягають у вилученні мисливських нарізних карабінів марки та спростовуються тим, що анулювання дозволу на зброю (предмети та пристрої, що призначені для ураження живих цілей, кораблів, літаків (вертольотів) та інших об`єктів і не мають іншого призначення) нівелює право власності на зброю як на матеріальну річ. Контроль за зберіганням вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв, що належать громадянам, здійснюється органами поліції відповідно до законодавства.

Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги на предмет законності судового рішення виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Верховний Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії» (Віііг Тоща V. Зраіп) серія А. 303-А; пункт 29).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За такого правового регулювання та обставин справи суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову.

Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків суду апеляційної інстанцій не підтвердилися під час розгляду касаційної скарги у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.

Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржуване судове рішення ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суд під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк

Судді О.А. Губська

А.В. Жук