№ 640/14734/22 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 640/14734/22

провадження № К/990/16571/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року (у складі судді Маруліної Л.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року (в складі: головуючого судді - Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М.) у справі №640/14734/22,

ВСТАНОВИВ:

І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) через підсистему «Електронний суд» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатів (далі - відповідач, ВКДКА), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення ВКДКА від 22.07.2022 за скаргою ОСОБА_2 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 11.02.2021 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а матеріали скарги направити відповідачу для розгляду скарги по суті та вирішення клопотання про звільнення від сплати витрат за подання скарги.

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2022 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, недоліки якої запропоновано усунути шляхом подання до суду доказу надсилання листом з описом вкладення ВКДКА копій поданих до суду документів, а саме примірника позовної заяви з додатками та заяви про поновлення строку звернення до суду.

3. Залишаючи позовну заяву без руху, судом першої інстанції було встановлено, що у позовній заяві зазначено прохання про поновлення пропущеного строку звернення до суду у зв`язку з отриманням оскаржуваного рішення засобами електронної пошти 05.08.2022. Крім того, позивачем зазначалося, що оскільки Окружним адміністративним судом міста Києва не приймалися та не реєструвалися позови у підсистемі «Електронний суд», та позивач евакуювався з міста Маріуполя без реального доступу до засобів, за допомогою яких можливо скласти, підготувати та направити позовну заяву, позивач просив суд вважати вказані обставини поважними причинами пропуску строку звернення до суду.

4. Суд першої інстанції вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду, яким, згідно з частиною сьомою статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є тридцятиденний строк з дня прийняття рішення, поважними не визнано з наступних підстав:

1) позивачем не долучено доказів отримання оскаржуваного рішення електронною поштою 05.08.2022;

2) модуль «Електронний суд» відновив своє функціонування в Окружному адміністративному суді міста Києва 12.08.2022 року, про що 15.08.2022 року повідомлено на офіційному сайті суду за посиланням http://oask.gov.ua/ та 16.08.2022 року за посиланням https://zib.com.ua/ua/152571.html. Тобто, в межах процесуального строку для подання позовної заяви про оскарження рішення ВКДКА. Крім того, факт не функціонування системи ЄСІТС у Окружному адміністративному суді міста Києва в період з 24.02.2022 по 12.08.2022 підтверджується розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду від 16.08.2022 №3 «Про забезпечення опрацювання/реєстрації документів, що надійшли до суду через систему ЄСІТС та засобами електронної пошти 12.08.2022»;

3) довідку переселенця позивачем отримано 26.04.2022, отже, позивач з квітня місяця вже не перебував на території міста Маріуполя, тобто, до настання обставин винесення спірного рішення та подання позову до суду;

4) Кодексом адміністративного судочинства України передбачено й інші способи подання позову, зокрема, у паперовому вигляді або електронною поштою.

5. Через підсистему «Електронний суд» 19.09.2022 позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду та докази направлення відповідачу копій поданих до суду документів. У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач, як на поважні причини пропуску строку звернення до суду, посилався, зокрема, на:

1) введення в Україні воєнного стану;

2) не прийняття Головою Верховного Суду розпорядження про зміну територіальної підсудності судових справ Окружного адміністративного суду міста Києва в умовах воєнного стану, в той час, як правосуддя останнім не здійснювалося;

3) позивачу не було відомо про дату ухвалення оскаржуваного рішення, в засіданні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури позивачем участь не приймалася, а спірне рішення у встановленому законом порядку позивачем не отримувалося;

4) квартиру та офіс адвоката ОСОБА_1, які знаходилися у місті Маріуполі знищено внаслідок воєнних дій, про що останнім подано відповідну через додаток «ДІЯ»;

5) з 26.04.2022 позивач є тимчасово переміщеною особою з міста Маріуполя у зв`язку з чим не мав доступу до спеціальної оргтехніки та мережі Інтернет, за допомогою якої міг би дізнатися про те, що 12.08.2022 Окружний адміністративний суд міста Києва відновив свою роботу;

6) 12.06.2022 позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва через підсистему «Електронний суд» з іншим позовом про визнання протиправною та скасування постанови ВКДКА від 20.05.2022, але цей позов не було зареєстровано судом, при цьому, жодних повідомлень від суду про обмеження направлення позову через підсистему «Електронний суд» ні засоби масової інформації, ні сайт Окружного адміністративного суду міста Києва не містили; на численні звернення позивача до суду щодо отримання адміністративного позову, поданого 12.06.2022, відповідей не надходило; прибувши до будівлі суду 30.06.2022, охороною суду позивача до приміщення не допущено, у телеграм каналі суду позивачу не встановленим представником суду зазначено, що суд не приймає звернень громадян по системі «Електронний суд», а всі звернення учасники справи можуть подати через скриньку поштової кореспонденції без будь-якої реєстрації факту подання таких документів до суду, тощо;

7) 15.03.2022 прийнято Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким доповнено Цивільний кодекс України окремим пунктом щодо строків давності;

8) листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 підтверджено, що введення в Україні воєнного стану є обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами).

6. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2022, зокрема, відкрито провадження в справі. Витребувано у ВКДКА належним чином завірені копії: дисциплінарної справи ОСОБА_1 , розгляд якої передував прийняттю рішення ВКДКА від 22.07.2022; рішення ВКДКА від 22.07.2022 із доказами направлення його позивачу. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору у розмірі 992, 40 грн.

7. Крім того, пунктом 7 резолютивної частини зазначеної ухвали суду заяву позивача від 19.09.2022 про поновлення строку на звернення до суду призначено до розгляду та вирішення після надходження відзивів відповідача та витребуваних документів до суду.

8. 18 жовтня 2022 року відповідачем подано відзив, до якого, зокрема, було долучено клопотання про залишення позову без розгляду з огляду на пропуск останнім строку звернення до суду.

9. В обґрунтування заяви про залишення позову без розгляду, відповідачем зазначалося, що строк звернення до суду про оскарження рішення ВКДКА встановлено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) та тридцятиденний строк оскарження спірного рішення відповідача від 22.07.2022 сплинув 23.08.2022, в той час, як позивач до суду звернувся з позовом лише 08.09.2022.

10. Відповідачем було звернуто увагу суду на те, що ВКДКА здійснюється публікація прийнятих рішень та позивач мав можливість ознайомитися із останнім за відповідним посиланням, а покликання позивача на довідку внутрішньо переміщеної особи, яку останнім отримано 26.04.2022, не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки він не перебував на території міста Маріуполь та оскаржуване рішення прийнято відповідачем і отримано позивачем через три місяці після отримання довідки переселенця.

11. Відповідач вважав, що зазначені позивачем доводи не підтверджують наявності об`єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали поданню цього позову до суду вчасно, а тому позов підлягає залишенню без розгляду.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

12. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2022, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2023, заяву ОСОБА_1 від 18.09.2022 про поновлення процесуального строку залишено без задоволення, заяву Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 18.10.2022 про залишення позову без розгляду задоволено, а адміністративний позов - залишено без розгляду.

13. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вказані у заяві позивача про поновлення строку звернення до суду підстави його пропуску не можуть бути визнані поважними.

14. Суд першої інстанції зазначав, що положення частини сьомої статті 52 Закону № 5076-VI є імперативними до застосування в призмі частини третьої статті 122 КАС України, а оскільки предметом спору у справі №640/14734/22 є рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 22.07.2022, то строк оскарження цього рішення сплинув 23.08.2022.

15. Суд першої інстанції зауважував, що матеріалами справи, зокрема, доказами, долученими відповідачем до відзиву, підтверджується направлення спірного рішення на електронну пошту позивача 03.08.2022 та отримання позивачем рішення 05.08.2022, що останнім підтверджується; Отже, навіть враховуючи те, що спірне рішення отримано позивачем 05.08.2022, у позивача з 05.08.2022 до 23.08.2022 було 18 днів на підготовку позову та направлення останнього до суду, зокрема, через підсистему «Електронний суд», яка розпочала функціонування в Окружному адміністративному суді міста Києва 12.08.2022, або іншим способом, передбаченим КАС України (у паперовій формі або засобами електронної пошти); крім того, отримання позивачем спірного рішення на електронну пошту спростовує твердження позивача про відсутність у останнього можливості користування мережею Інтернет в період строку, що розглядається для поновлення.

16. Аналізуючи положення Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 4-5.07.2014 №78 (із змінами; далі - Регламент), суд першої інстанції виснував, що відповідачем дотримано строк, встановлений пунктом 3.35 Регламенту. Суд констатував відсутність підстав вважати, що строк звернення до суду позивачем попущено з підстав отримання оскаржуваного рішення із запізненням.

17. Суд першої інстанції також відхилив доводи позивача про те, що останньому не була відома дата засідання ВКДКА, призначена на 22.07.2022 та зазначив, що поданими відповідачем матеріалами підтверджено, що позивачу було відомо про призначення засідання ВКДКА адвокатури для розгляду скарги ОСОБА_2 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 11.02.2021 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, на 22.07.2022 о 09:00 год. дистанційно - в режимі відеоконференція. Ці обставини підтверджуються, зокрема, поданим позивачем клопотанням Голові ВКДКА від 18.07.2022 №17797, із змісту якого висновується, що позивачу відомо про призначення засідання відповідача на 22.07.2022, яке позивач просив відкласти на іншу дату. Крім цього, згідно з відомостей офіційного сайту ВКДКА встановлено, що відповідач опублікував спірне рішення 22.07.2022 (в день його прийняття). Отже, на переконання суду першої інстанції, знаючи дату призначеного засідання, позивач, як адвокат, стосовно якого здійснюється розгляд скарги ВКДКА, та яким заявлялося клопотання про його відкладення, мав проявити інтерес щодо результатів засідання, яке відбулося 22.07.2022.

18. Таким чином, суд першої інстанції не визнав поважними вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду, як-то: не прийняття позивачем участі в засіданні ВКДКА 22.07.2022; не отримання позивачем спірного рішення у встановленому законом порядку; позивачу не було відомо про дату ухвалення оскаржуваного рішення, тощо.

19. Щодо інших доводів позивача, викладених в якості поважних причин пропуску строку звернення до суду, суд першої інстанції зазначив таке:

1) в межах дослідження питання поновлення строку звернення до суду з підстав, зазначених позивачем у заяві, судом першої інстанції проаналізовано зміст листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1., з якого висновується, що останнім засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - військової агресії російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення.

Разом з тим, зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Отже, непереборні обставини, засвідчені листом Торгово-промислової палати, стосуються виконання зобов`язань суб`єктом в межах господарської діяльності останнього, в той час, як не є належним доказом поважності причин пропуску процесуального строку звернення до суду із позовом, встановленого, в даному випадку, Законом № 5076-VI;

2) позивачем зазначено про обставину введення на території України правового режиму воєнного стану, однак, такий триває з 24.02.2022, в той час, як оскаржуване рішення датовано 22.07.2022 року. Суд першої інстанції погодився із позивачем, що обставина введення воєнного стану на території України спричинила для громадян України ряд форс-мажорних обставин та є поважною причиною для поновлення процесуальних строків, проте лише у тому випадку, коли обґрунтовано яким чином введення воєнного стану стало причиною об`єктивної неможливості звернення до суду у строки, встановлені КАС України або спеціальним законодавством, який, в цьому випадку, є Закон №5076-VI; доказів такої об`єктивної неможливості, до матеріалів справи не долучено.

Суд першої інстанції окремо висловив співчуття позивачу щодо повідомлених ним обставин втрати житла та приміщення офісу внаслідок воєнних дій у місті Маріуполі, водночас зазначив, що довідку переселенця ним отримано 26.04.2022, а отже з квітня місяця він вже не перебував на території міста Маріуполя;

3) суд першої інстанції повторно звернув увагу на той факт, що під час здійснення ВКДКА провадження у матеріалах справи міститься докази активної участі позивача у листуванні з ВКДКА шляхом подання клопотань;

4) посилання позивача на обставини прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким доповнено Цивільний кодекс України окремим пунктом щодо строків давності не стосуються ні спірних правовідносин, ні процесуального закону, згідно з яким здійснюється судочинство у справі №640/14734/22.

Посилання позивача на не прийняття Головою Верховного Суду розпорядження про зміну територіальної підсудності судових справ Окружного адміністративного суду міста Києва в умовах воєнного стану, в той час, як правосуддя останнім не здійснювалося, навпаки свідчить про роботу Окружного адміністративного суду міста Києва в період дії воєнного стану;

Дійсно, в період з 24.02.2022 по 12.08.2022 системи ЄСІТС не функціонували в Окружному адміністративному суді міста Києва, що підтверджується розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду від 16.08.2022 №3 «Про забезпечення опрацювання/реєстрації документів, що надійшли до суду через систему ЄСІТС та засобами електронної пошти 12.08.2022».

Разом з тим, модуль «Електронний суд» відновив своє функціонування в Окружному адміністративному суді міста Києва 12.08.2022, про що, зокрема, 15.08.2022 повідомлено на офіційному сайті суду. Тобто, в межах процесуального строку для подання позовної заяви про оскарження рішення ВКДКА.

Суд першої інстанції зауважив, що позивача не було позбавлено права звернутися до суду із цим позовом в паперовій формі або через електронну пошту;

5) суд першої інстанції критично сприйняв посилання позивача на те, що у останнього не було можливості скористатися альтернативними способами подання позову до суду, оскільки клопотання ВКДКА ним подавалися в паперовій формі, та оскаржуване рішення отримано електронною поштою.

Інші доводи позивача щодо ігнорування працівниками суду його звернень стосовно роботи суду, реєстрації позову, поданого 12.06.2022 через систему «Електронний суд», стосуються обставин подання ним позову, який перебуває у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва та розглядається в межах справи №640/13313/22.

З огляду на наведене, суд першої інстанції не вбачав підстав для розгляду цих обставин в якості поважних причин пропуску строку звернення до суду у справі №640/14734/22, зокрема, оскільки спірне рішення у цій справі датовано 22.07.2022, тобто які відбулися після подання ОСОБА_1 позову, який розглядається у справі №640/13313/22.

20. Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що апелянт в апеляційній скарзі навів доводи, аналогічні тим, які були викладені в клопотанні про поновлення строку та яким надана оцінка судом першої інстанції. Поряд з цим, відповідаючи на доводи позивача про надмірний формалізм суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного адміністративного суду зазначила, що, переглядаючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції від 29.11.2022, не встановлено надмірного формалізму, а навпаки, із тексту ухвали вбачається, що суд першої інстанції надав кожному доводу ОСОБА_1 обґрунтований висновок, чому саме таке рішення прийняв суд першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень) на неї

21. Не погоджуючись із прийнятими у цій справі судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2023, якою залишено без змін ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2022, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

22. Позивач зазначає, що, обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, він зазначав, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції з підстав неповного з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які він визнав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи, що призвело до порушень норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання причин та поважності пропуску позивачем строку на звернення до суду із позовом у цій справі.

23. Із посиланням на вимоги статті 322 КАС України, скаржник указує, що суд апеляційної інстанції не виклав та нічим не спростував викладені ним в апеляційній скарзі доводи, обмежившись загальними висловлюваннями про те, що відсутні підстави для поновлення строку на звернення до суду із адміністративним позовом. На переконання позивача, в порушення норм процесуального права, суд апеляційної інстанції не врахував, що закріплений в КАС України принцип диспозитивності вимагає повного врахування змісту апеляційної скарги, а також не враховано, що при перегляді судового рішення в апеляційному порядку слід виходити не лише з того, в якій частині оскаржується рішення суду, а й з підстав, за яких особа, що подала скаргу, просить скасувати чи змінити відповідне рішення суду. Як указує позивач, суд апеляційної інстанції не надав жодної оцінки його доводам, зазначеним в апеляційній скарзі щодо недотримання судом першої інстанції приписів пункту 5 частини першої статті 171 КАС України.

24. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а судові рішення у цій справі - без змін.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

25. Касаційна скарга ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла 08.05.2023.

26. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2023 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

27. Ухвалою Верховного Суду від 30.05.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2023 у справі №640/14734/22.

28. Ухвалою Верховного Суду від 10.04.2024 дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

IІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

29. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

30. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

31. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

32. Відповідно до частини першої, третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

33. Згідно з частиною сьомою статті 52 Закону №5076-VI рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

34. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 22.07.2022 за скаргою ОСОБА_2 на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 11.02.2021 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності становить саме тридцять днів і обчислюється з дня його прийняття.

35. Залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції про залишення без розгляду позовної заяви, суд апеляційної інстанції зауважував, що позивач звернувся з позовом до суду 08.09.2022, однак оскаржуване рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури прийнято 22.07.2022, а тому, виходячи із встановлених обставин, судом першої інстанції вірно зазначено, що строк звернення до суду сплив 23.08.2022.

36. Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновків, що суд першої інстанції надав кожному доводу ОСОБА_1 обґрунтований висновок, чому саме таке рішення прийняв суд першої інстанції.

37. Виходячи із матеріалів справи, Верховний Суд погоджується із такими висновками та зазначає, що доводи касаційної скарги зводяться до незгоди із наданою, зокрема, оцінкою судом апеляційної інстанції доводам апеляційної скарги щодо причин і поважності пропуску строку для звернення до суду із цим позовом, які, як встановив апеляційний суд, є аналогічні тим, які були викладені в клопотанні про поновлення строку та яким в повному обсязі надана оцінка судом першої інстанції.

38. Щодо доводів касаційної скарги в частині порушення судом апеляційної інстанції вимог статті 322 КАС України, колегія суддів враховує, що відповідно до пункту 3 частини першої наведеної норми постанова суду апеляційної інстанції складається з мотивувальної частини із зазначенням: а) встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин; б) доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції; в) мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу; г) чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи та (або) інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду; ґ) висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції, тощо.

39. Проте, переглядаючи в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2023 у справі №640/14734/22, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який, в свою чергу, встановив, що відповідачем виконано обов`язок щодо своєчасного направлення позивачу оскаржуваного ним рішення ВКДКА, та позивач отримав оскаржуване ним рішення засобами електронної пошти 05.08.2022, та у позивача з 05.08.2022 до 23.08.2022 було 18 днів на підготовку позову та направлення останнього до суду.

40. В контексті встановлених обставин у справі та характеру спірних правовідносин, колегія суддів Верховного Суду вважає, що доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій щодо оцінки поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду із позовною заявою, не спростовують. Відсутність у змісті постанови суду апеляційної інстанції відповіді на всі доводи апеляційної скарги, з урахуванням наведеного, не може слугувати самостійною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та направлення справи на новий апеляційний розгляд.

41. Верховний Суд також відхиляє доводи касаційної скарги стосовно того, що судом апеляційної інстанції не надано оцінки доводам апеляційної скарги щодо недотримання судом першої інстанції приписів пункту 5 частини першої статті 171 КАС України, оскільки, як безпосередньо видно зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 , апелянт не обґрунтовував її указаними доводами при зверненні до суду апеляційної інстанції.

42. Натомість, позивач обґрунтовував апеляційну скаргу, зокрема, неповним з`ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, які (доводи) були спростовані судом апеляційної інстанції при перегляді ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.11.2022 у цій справі.

43. Відповідно до частини третьої, четвертої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

44. Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

45. Підсумовуючи указане, визнавши неповажними вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду, викладені ним у заяві від 18.09.2022 та встановивши пропуск останнім строку, встановленого частиною сьомою статті 52 Закону №5076-VI, суд першої інстанції правомірно залишив без розгляду позовну заяву на підставі наведених норм процесуального закону.

46. Виходячи із доводів і вимог касаційної скарги, Верховний Суд не встановив порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які призвели до ухвалення незаконного судового рішення чи неправильного розгляду справи, при ухваленні оскаржуваної постанови.

47. Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

48. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

49. Згідно з положеннями частини другої статті 351 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

50. Враховуючи наведене, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновків, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване позивачем рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

51. Суд вважає, що в контексті обставин цієї справи та змісту касаційної скарги, ним надано відповідь на всі доводи, які можуть вплинути на правильне вирішення справи.

52. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 242 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року у справі №640/14734/22, якою залишено без змін ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2022 року, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

..................................

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко

Н.М. Мартинюк

Судді Верховного Суду