ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 640/14912/19

провадження № К/9901/13654/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2020 року (суддя Клочкова Н.В.) і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2020 року (головуючий суддя Ганечко О.М., судді Кузьменко В.В., Шурко О.І.)

у справі №640/14912/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ"

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг

про визнання протиправною та скасування постанови.

І. РУХ СПРАВИ

1. У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" (ТОВ "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ") звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправною і скасувати пункт 2 постанови НКРЕКП від 05 липня 2019 року № 1366 "Про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу та здійснення заходів державного регулювання" щодо зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" забезпечити у строк до 31 липня 2019 року погашення заборгованості по сплаті внесків на регулювання в сумі 43 000,96 грн.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2020 року, позов задоволено.

3. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2020 року й ухвалити нове судове рішення про відмову в позові.

4. Від позивача надійшли пояснення на касаційну скаргу, в яких він просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг на 2019 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 листопада 2018 року № 1584, на підставі постанови НКРЕКП від 05 березня 2019 року №306 "Про проведення планових перевірок суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у ІІ кварталі 2019 року" та досвідчення про проведення планової перевірки від 10 травня 2019 року № 197, НКРЕКП у період з 10 червня 2019 року по 24 червня 2019 року було проведено планову виїзну перевірку щодо дотримання ТОВ "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" Ліцензійних умов, та якою перевірявся період ліцензованої діяльності Товариства з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року.

6. За результатом проведення планового заходу було складено Акт щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу від 24 червня 2019 року №220.

7. 05 липня 2019 року за результатами розгляду Акта № 220 на засіданні комісії, яке було проведено у формі відкритого слухання (за участю представників ТОВ "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ"), прийнято постанову НКРЕКП № 1366 "Про накладення штрафу на ТОВ "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу та здійснення заходів державного регулювання", якою було накладено штраф в межах розмірів, визначених статтею 59 Закону України "Про ринок природного газу" та передбачено здійснення заходів державного регулювання.

8. Актом № 220 зафіксовано, що звіти за I-IV квартал 2018 за формою № 20-НКРЕКП (квартальна) "Звіт про сплату внеску на регулювання" (додаток 2 до Порядку № 491) ТОВ "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" надавалися до Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області у наступні терміни: за І квартал - 01 лютого 2018 (кінцевий термін подання 01 лютого 2018); за ІІ квартал - 01 серпня 2018 (кінцевий термін подання 03 травня 2018 р.) - порушення становить 62 робочих дні; за ІІІ квартал - 30 жовтня 2018 (кінцевий термін подання 01 серпня 2018 р.) - порушення становить 62 робочих дні; за IV квартал - 01 лютого 2019 (кінцевий термін подання 01 листопада 2018) - порушення становить 63 робочих дні.

Звіти про сплату внеску на регулювання за формою № 20-НКРЕКП (квартальна) за II-IV квартали 2018 надано ТОВ "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" до Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області із перевищенням терміну надання (від 62 до 63 днів) встановленого абзацом 2 пункту 7 Порядку №491 щодо подання до структурних підрозділів НКРЕКП на територіях звіту про сплату внеску на регулювання не пізніше другого робочого дня після встановлення строку сплати, за формою згідно з додатком 2, що свідчить про порушення ТОВ "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" пункту 2.1. глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, а саме: абзацу 2 пункту 7 Порядку у частині подання звіту про сплату внеску на регулювання за формою № 20-НКРЕКП (квартальна).

ТОВ "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" некоректно відображало у звітах № 20-НКРЕКП (квартальна) за І-ІV квартали 2018: суми чистого доходу; нарахування та сплату відповідно до визначеної НКРЕКП ставки внеску на регулювання на відповідний період за квартал та накопичувальним підсумком з початку року; борг/переплату на початок та кінець відповідного періоду.

Наведене вище свідчить про порушення ТОВ "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, а саме, дотримання вимог абзацу 2 пункту 7 Порядку у частині подання до структурних підрозділів НКРЕКП на територіях звіту про сплату внеску на регулювання за формою, встановленою додатком 2, що було зафіксовано Актом № 220.

Станом на 31 грудня 2018 року наявна заборгованість ТОВ "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" по сплаті внеску на регулювання в розмірі 43 000,96 грн.

9. Пунктом 2 Постанови № 1366 у межах здійснення заходів державного регулювання, зобов`язано ТОВ "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ":

- забезпечити у строк до 31 липня 2019 року погашення заборгованості по сплаті внесків на регулювання в сумі 43 000,96 грн.;

- подати до Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області виправлені звіти про сплату внеску на регулювання на паперових носіях та в електронному вигляді за І-ІV квартали 2018 за формою № 20-НКРЕКП (квартальна).

10. Не погоджуючись з зазначеним вище пунктом 2 Постанови № 1366, позивач звернувся до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувався тим, що ТОВ "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" не порушено строків подання звіту про сплату внеску на регулювання, а також вірно розраховано періоди та суми сплачених внесків на регулювання, відтак заборгованість за зазначеними внесками відсутня, а тому пункт 2 постанови № 1366 в частині зобов`язання ТОВ "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" забезпечити у строк до 31 липня 2019 року погашення заборгованості по сплаті внесків на регулювання в сумі 43 000,96 грн підлягає скасуванню.

12. Суди врахували, що зі змісту рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 жовтня 2019 року у справі № 826/8935/18, яке набрало законної сили 06 лютого 2020 року, вбачається, що за IV квартал 2017 року не може нараховуватись внесок на регулювання з огляду на відсутність постанови НКРЕКП, якою затверджено ставку внеску на регулювання у IV кварталі 2017 року. Суди вважали, що першим звітним кварталом є І квартал 2018 року. Також зазначеним рішенням суду визнано нечинним пункт 7 Пояснень щодо заповнення форми звітності № 20-НКРЕКП (квартальна) "Звіт про сплату внеску на регулювання" (Додаток 2 до Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання" від 06 квітня 2017 року №491).

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ЗАПЕРЕЧЕНЬ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

13. Відповідач, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, вказав на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII (далі - Закон України № 1540-VIII), та Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою НКРЕКП від 06 квітня 2017 року № 491 (далі - Порядок № 491). Законом № 1540-VIII, зокрема статтею 13, та відповідно до положень Порядку № 491 передбачено, що сплата внесків на регулювання відбувається у поточному кварталі, тобто наступному за звітним.

Поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось те, що відповідно до частини статті 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1540-VIII, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім частини 1 статті 11, статті 13 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року. Тобто, впровадження механізму фінансування НКРЕКП за рахунок внесків на регулювання та процес бюджетного планування на 2018 рік здійснювалися протягом 2017 року, оскільки вказана норма Закону № 1540-VIII вже діяла.

14. Відповідач вважає, що Звіти про сплату внеску на регулювання за формою № 20-НКРЕКП (квартальна) за ІІ-ІV квартали 2018 року надано ТОВ "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" до Управління НКРЕКП у м.Києві та Київській області із перевищенням терміну надання (від 62 до 63 днів) встановленого абзацом другим пункту 7 Порядку № 491 щодо подання до структурних підрозділів НКРЕКП на територіях звіту про сплату внеску на регулювання не пізніше другого робочого дня після встановленого строку сплати, за формою згідно з додатком 2, що свідчить про порушення ТОВ "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" пункту 2.1. глави 2 Ліцензійних умов у частині здійснення господарської діяльності з постачання природного газу з дотриманням вимог Правил постачання природного газу, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу, а саме: абзацу другого пункту 7 Порядку у частині подання звіту про сплату внеску на регулювання за формою № 20-НКРЕКП (квартальна).

15. НКРЕКП вважає, що товариство некоректно відображало у звітах № 20-НКРЕКП (квартальна) за І-ІV квартали 2018 року: суми чистого доходу; нарахування та сплату відповідно до визначеної НКРЕКП ставки внеску на регулювання на відповідний період за квартал та накопичувальним підсумком з початку року; борг/переплату на початок та кінець відповідного періоду.

16. На думку скаржника, судом першої інстанції не було враховано вимоги частини 12 статті 171 КАС України, оскільки позивачем не було подано відповідного клопотання, а судом не було установлено строк для відповідача на подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

17. Заявник касаційної скарги вважає помилковим посилання судів на судове рішення у справі № 826/8935/18 та наполягає на тому, що на момент прийняття оскарженої постанови пункт 7 Порядку №491 був чинним. У додаткових поясненнях на касаційну скаргу НКРЕКП зазначив про те, що постановою Верховного Суду від 29 листопада 2021 року скасовано попередні судові рішення та у позові відмовлено, що свідчить про чинність пункту 7 Порядку №491.

18. Позивач заперечує проти доводів касаційної скарги, вважає рішення судів попередніх інстанцій законними та обґрунтованими, а також зазначає про порушення відповідачем Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності» в частині відсутності затвердженою уніфікованої форми акта.

19. У додаткових поясненнях до касаційної скарги відповідач спростовує посилання позивача на відсутність затвердженої уніфікованої форми акта посиланням на постанову Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 460/1042/19, а також зазначає, що вказана підстава не була покладена в основу оскаржуваних рішень при розгляді цієї справи.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

21. Частиною 1 статті 1 Закону №1540-VIII визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

22. Згідно із статтею 3 Закону №1540-VIII регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

23. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

24. Згідно з частиною 1 статті 11 Законом №1540-VIII фінансування Регулятора, його центрального апарату і територіальних органів здійснюється за рахунок надходження до спеціального фонду Державного бюджету України внесків на регулювання, які сплачуються суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 цього Закону. Внески на регулювання зараховуються до доходів спеціального фонду Державного бюджету України, не підлягають вилученню та використовуються за цільовим призначенням на фінансування діяльності Регулятора, його центрального апарату і територіальних органів.

25. Порядок сплати внесків на регулювання визначено статтею 13 Закону №1540-VIII. Вказана стаття набрала чинності з 01 січня 2017 року згідно з пунктом 1 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень цього Закону.

26. Частинами 2 і 3 статті 13 Закону №1540-VIII визначено, що базою нарахування внеску на регулювання є чистий дохід платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за звітний квартал.

Ставка внеску на регулювання визначається Регулятором щорічно шляхом ділення планового обсягу потреб у фінансуванні Регулятора на чистий дохід платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за попередній рік.

Ставка внеску на регулювання підлягає перегляду Регулятором щоквартально з урахуванням обсягу чистого доходу платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за попередній квартал.

Ставка внеску на регулювання не може перевищувати 0,1 відсотка чистого доходу платника внеску на регулювання від діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг за попередній квартал.

Методика (порядок) визначення ставки внеску на регулювання затверджується Регулятором.

27. За приписами частини 4 статті 13 Закону №1540-VIII внески на регулювання сплачуються платниками до спеціального фонду Державного бюджету України щоквартально, протягом перших 30 днів кварталу, наступного за звітним, та є джерелом фінансування Регулятора.

28. Відповідно до Законів України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про джерела фінансування органів державної влади" НКРЕКП прийнято постанову від 06 квітня 2017 року №491 від "Про затвердження Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання" (Порядок №491).

29. Цей Порядок визначає методику визначення ставки внесків на регулювання та механізм сплати сум внесків на регулювання, які сплачуються суб`єктами господарювання, державне регулювання яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

попередній квартал - квартал, що передує звітному (період, за який платники внеску подають звітні дані про чистий дохід);

звітний квартал - базовий період для нарахування суми внеску на регулювання (квартал, в якому здійснюється розрахунок ставки внеску);

поточний квартал - квартал, наступний за звітним (період, в якому здійснюється сплата внеску) (пункт 1 Порядку №491).

30. Розрахунок ставки внеску, визначався за формулою, яка відображена у пункті 4 Порядку №491, яким передбачено, що ставка внеску на регулювання переглядається НКРЕКП щоквартально з урахуванням наповнення доходної частини затвердженого кошторису НКРЕКП не пізніше ніж в останній робочий день третього місяця звітного кварталу за визначеною у цьому пункті формулою. Ставка внеску на регулювання оформляється щокварталу постановою НКРЕКП.

31. Абзацом 2 пункту 5 Порядку №491 визначено, що базою нарахування суми внеску на регулювання є чистий дохід платника внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал.

32. Згідно з пунктом 7 Порядку №491 внески на регулювання сплачуються щоквартально суб`єктами господарювання до спеціального фонду державного бюджету протягом перших 30 днів поточного кварталу, наступного за звітним. Сплачені понад необхідний розмір внески на регулювання не підлягають поверненню і враховуються при сплаті внеску на регулювання в наступних періодах.

Платники внеску подають до структурних підрозділів НКРЕКП на територіях звіт про сплату внеску на регулювання не пізніше другого робочого дня після встановленого строку сплати, за формою згідно з додатком 2.

33. У пункті 7 додатку 2 Порядку №491 визначено, що у графі 2 «Ставка внеску» відображається ставка внеску, затверджена постановою НКРЕКП, на поточний квартал.

34. Позиція ТОВ "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" обґрунтована тим, що постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1403 визначено ставку внеску на перший квартал 2018 року. Ставка внеску на четвертий квартал 2017 не встановлювалась, а кінцевий термін сплати внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за перший квартал є 30 квітня 2018 року.

35. Відповідач стверджує, що на виконання Порядку № 491 була прийнята постанова НКРЕКП від 28 квітня 2017 року № 617 «Про визначення планової ставки внеску на регулювання на 2018 рік» (копія додається), якою визначено планову ставку внеску на регулювання на 2018 рік у розмірі 0,065 відсотки. Водночас, постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1403 «Про визначення ставки внеску на регулювання на І квартал 2018 року» (додається), визначено ставку внеску на регулювання у розмірі 0,073 відсотки до обсягу чистого доходу.

36. 28 грудня 2017 року на офіційному веб-сайті НКРЕКП розміщено роз`яснення до пунктів 4 та 5 Порядку №491, відповідно до яких затверджена Постановою від 27 грудня 2017 року №1403 ставка внесків на регулювання, яка складає 0,073 відсотки, застосовується для визначення суми внеску на регулювання і підлягає сплаті до 30 січня 2018 року.

37. НКРЕКП вважає, що згідно з пунктом 7 Порядку №491 внески на регулювання сплачуються щоквартально суб`єктами господарювання до спеціального фонду державного бюджету протягом перших 30 днів поточного кварталу, наступного за звітним, а саме: 30 січня - за І квартал, 30 квітня - за II квартал, 30 липня - за III квартал та 30 жовтня - за IV квартал відповідного року.

38. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" сплачено суму внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за перший квартал платіжними дорученнями від 31 січня 2018 року № 179, 181 та від 26 квітня 2018 року № 969.

39. Суди попередніх інстанцій вважали, що у 2018 році внесок на регулювання за І квартал 2018 року сплачується до 30 квітня 2018 року з урахуванням ставки, яка затверджена Постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року №1403 та розрахована з урахуванням обсягу чистого доходу платників внеску на регулювання від діяльності, що регулюється Регулятором, за IV квартал 2017 року. Терміном подання звіту про сплату внеску за перший квартал 2018 року є 03 березня 2018 року. Товариством подано звіт за перший квартал року 01 лютого 2018 року та скорегований звіт за перший квартал 03 травня 2018 року. На думку судів, позивачем повністю виконано вимоги законодавства.

40. Верховний Суд, проаналізувавши наведені вище норми законодавства у взаємозв`язку зі встановленими судами обставинами, вважає за необхідне зазначити таке.

41. За змістом статті 13 Закону №1540-VIII ставка внеску на регулювання підлягає перегляду Регулятором щоквартально з урахуванням обсягу чистого доходу платників внеску на регулювання від діяльності за попередній квартал.

42. Згідно з пунктами 4 і 5 Порядку №491 ставка внеску переглядається щоквартально не пізніше ніж в останній робочий день третього місяця звітного кварталу і оформляється щокварталу постановою НКРЕКП. Базою нарахування суми внеску на регулювання є чистий дохід платника внеску на регулювання від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал.

43. У пункті 7 Пояснень щодо заповнення форми звітності №20-НКРЕКП (квартальна) «Звіт про сплату внеску на регулювання» (Додаток 2 до Порядку №491), зазначено, що у графі «Ставка внеску» відображається ставка внеску, затверджена постановою НКРЕКП, на поточний квартал.

44. Керуючись вказаними поясненнями, здійснюючи сплату внеску за перший звітний квартал 2018 року, постачальник має застосовувати ставку внеску, яка встановлена на поточний, а не на звітний квартал, що суперечить пунктам 4 та 5 Порядку №491, частинам 2 та 4 статті 13 Закону №1540-VIII. У зв`язку із наявністю вказаного пункту Пояснення виникла ситуація, за якої позивачу фактично необхідно сплатити внесок за IV квартал 2017 року, за ставкою, яка визначена на І квартал 2018 року.

45. Пункт 7 Пояснень щодо заповнення форми звітності №20-НКРЕКП (квартальна) «Звіт про сплату внеску на регулювання» (Додаток 2 до Порядку №491) був предметом розгляду у судовій справі №826/8935/18.

46. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2019 року у справі №826/8935/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року позов задоволено частково. Визнано нечинним пункт 7 Пояснень щодо заповнення форми звітності №20-НКРЕКП (квартальна) «Звіт про сплату внеску на регулювання» (Додаток 2 до Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання» №491 від 06 квітня 2017 року). В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

47. Постановою Верховного Суду від 29 листопада 2021 року скасовано вказані вище судові рішення у справі №826/8935/18 в частині, якою задоволено позов і в цій частині ухвалено нове рішення про відмову у позові.

48. Верховний Суд керувався тим, що колегією суддів не встановлено порушення матеріальних прав та інтересів позивача (ТОВ «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ») у зв`язку з прийняттям оскаржуваного пункту Пояснень. Сама по собі суб`єктивна незгода позивача із оскаржуваним пунктом Пояснень у випадку відсутності доказів щодо порушення прав та інтересів позивача не може бути підставою для скасування такого пункту.

49. При цьому Верховним Судом також відзначено, що платники (суб`єкти господарської діяльності), самостійно за формулою, яка визначена пунктом 5 Порядку, розраховують суму внеску на регулювання та сплачують її до спеціального фонду державного бюджету, після чого повинні подавати звіт про сплату внеску.

Відповідно у графі 2 «Ставка внеску» відображається ставка внеску на регулювання, визначена постановою НКРЕКП (Vkv), яка використовувалась платником при розрахунку суми внеску на регулювання.

Тобто Звіт про сплату внеску на регулювання передбачає внесення показників (вихідних даних), серед яких передбачені і ті, за якими позивач здійснював розрахунок суми внеску на регулювання, а методика розрахунку суми внеску на регулювання визначені Порядком.

50. Отже, незважаючи на те, що пункт 7 вказаних роз`яснень був чинним на момент спірних правовідносин у справі, що розглядається, а також є чинним на момент перегляду справи Верховним Судом, колегія суддів вважає, що застосуванню підлягають положення статті 13 Закону №1540-VIII та пунктів 4, 5, 7 Порядку №491, а не роз`яснення до Порядку, які суперечать його змісту.

51. За таких обставин, слід погодитися з висновком судів попередніх інстанцій про те, що ТОВ "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" не порушено строків подання звіту про сплату внеску на регулювання, а також вірно розраховано періоди та суми сплачених внесків на регулювання, а тому заборгованість за такими внесками відсутня, що свідчить про неправомірність оскаржуваного пункту 2 постанови №1366 в частині зобов`язання ТОВ "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ" забезпечити у строк до 31 липня 2019 року погашення заборгованості в сумі 43 000,96 грн.

52. Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про порушення судом першої інстанції частини 12 статті 171 КАС України, адже, з огляду на приписи пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України і, з урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, суд першої інстанції скористався своїм дискреційним повноваженням на віднесення справи до категорії справ незначної складності

Зважаючи на те, що справа, що розглядається не належить до вичерпного переліку справ, які повинні розглядатися винятково за правилами загального позовного провадження, колегія суддів не вбачає порушення норм процесуального права в цій частині.

53. Той факт, що в ухвалі про відкриття провадження у справі не визначено строк відповідачу для подання заперечень щодо спрощеного провадження, не є достатнім для скасування судових рішень з процесуальних підстав, оскільки відповідач не позбавлений був права подати відповідне клопотання. Також відповідачем не надано належного обґрунтування порушення судом процесуального права в частині дослідження доказів, яке могло б унеможливити правильне вирішення справи.

54. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

55. З огляду на викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

56. Оскільки Верховний Суд залишає без змін судові рішення, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 2 3 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2020 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2020 року у справі №640/14912/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб