№ 640/18226/22 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2025 року

м. Київ

справа № 640/18226/22

провадження № К/990/49978/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення та наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Трипілки Андрія Вікторовича на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року (у складі судді - Колеснікової І.С.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року у справі (у складі колегії суддів: головуючого судді - Бєлової Л.В., суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.) №640/18226/22,

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження (далі - Відповідний орган) (Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів; далі - Комісія, КДКП, відповідач-1), Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач-2), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення №112дп-22 від 03.08.2022 Відповідного органу, в частині притягнення начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури;

- визнати протиправним та скасувати наказ №3-дц від 17.08.2022 Генерального прокурора, яким начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 звільнено з посади в органах прокуратури у відповідності до пунктів 1, 3, 5, 6, 8 частини 1 статті 43 Закону України «Про прокуратуру» у перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності;

- визнати протиправним та скасувати наказ № 5-дц від 26.09.2022 Генерального прокурора, яким звільнення начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 з посади в органах прокуратури у відповідності до пунктів 1, 3, 5, 6, 8 частини 1 статті 43 Закону України «Про прокуратуру» слід вважати з 26 вересня 2022 року у зв`язку із закінченням тимчасової непрацездатності;

- зобов`язати Офіс Генерального прокурора поновити позивача в органах прокуратури на посаді начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Офісу Генерального прокурора;

- виплатити позивачу середню заробітну плату за весь час вимушеного прогулу із розрахунку 4 884, 91 грн відповідно до довідки від 14.10.2022 №21-424зп за кожний день, починаючи з 26 вересня 2022 року по день винесення судом рішення;

- зобов`язати Офіс Генерального прокурора внести відповідний запис про поновлення на роботі начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Генерального прокурора ОСОБА_1 до трудової книжки відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29.07.1993 №58.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про відсутність обставин вчинення ним дисциплінарного проступку, які б могли стати підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади прокурора та наголошував на порушенні порядку здійснення щодо нього дисциплінарного провадження.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2024, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що КДКП дійшла обґрунтованого висновку про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який несумісний зі статусом прокурора, що потягло за собою його правомірне звільнення з посади.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень) на неї

5. Не погодившись із прийнятими у справі судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2024, а справу №640/18226/22 направити до суду першої інстанції для нового розгляду.

6. Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України вказуючи, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №9901/855/18 щодо того, що під час вирішення питання стосовно дисциплінарної відповідальності прокурора, слід надавати перевагу стандарту «поза розумним сумнівом» перед стандартом «баланс вірогідностей»; від 22.01.2019 у справі №800/454/17, від 14.03.2019 у справі №9901/789/18 та від 23.09.2021 у справі №9901/501/19 щодо неможливості використання в доказуванні під час дисциплінарного провадження результатів негласних слідчих (розшукових) дій.

7. Крім того, підставою касаційного оскарження позивач зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вказуючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо можливості використання інформації, яка отримана за наслідками проведення НС(Р)Д і була пов`язана з втручанням у таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції не лише для вирішення завдань кримінального провадження, а й під час вирішення питання про дисциплінарну відповідальність прокурора у порядку, передбаченому Законом України «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII).

8. Також, позивач підставою касаційного оскарження вказує пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України із посиланням на:

- пункт 3 частини другої статті 353 КАС України (суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи);

- пункт 4 частини другої статті 353 КАС України (суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів).

9. Скаржник, окрім іншого, зазначає, що в матеріалах цієї справи не міститься жодних доказів того, що між позивачем та ОСОБА_2 відбувалося спілкування, яке носило протиправний, а не побутовий характер, а в оскаржуваному рішення КДКП є посилання на низку процесуальних документів, як на докази провини позивача, які безпосередньо відсутні в матеріалах справи. Позивач зауважує, що не дивлячись на його позицію, яка була викладена в пункті 2 резолютивної частини позовної заяви, клопотанні від 28.04.2023 про витребування у відповідачів в повному обсязі матеріалів дисциплінарного провадження №07/3/2-67дс-36дп/22 та матеріалів наглядового провадження №17/1-22278-21, такі документи, які мають безпосереднє відношення до предмету доказування та вирішення справи по суті, у повному обсязі відсутні, а відповідачами не надано до суду всіх наявних у них документів. Скаржник також зазначає про відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження додержання процедури і отримання згоди КДКА для використання відомостей з кримінального провадження, у тому числі отриманих за результатом НС(Р)Д, під час здійснення дисциплінарного провадження стосовно прокурора.

10. Позивач зазначає, що під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій ним заявлялися клопотання про допит свідків які були необґрунтовано відхилені.

11. Скаржник вказує також на ігноруванні судами попередніх інстанцій вимог статті 90 КАС України та доводів позивача, які стосувалися необхідності безпосереднього з`ясування питань стосовно: яку саме інформацію збирав й розголосив позивач; правовий статус цієї інформації, джерела її походження та законність отримання позивачем, тощо.

12. Окремо позивач констатує відсутність в матеріалах справи письмового зобов`язання від ОСОБА_1 про нерозголошення персональних даних, як обов`язкову передумову наявності у його діях складу дисциплінарного проступку. Також позивач звертає увагу, що дії з перегляду в ЄРДР відомостей про певні кримінальні провадження, які ставляться ОСОБА_1 в вину, вчинені ним поза межами строку притягнення до дисциплінарної відповідальності.

13. У відзиві на касаційну скаргу відповідач-1 просить відмовити в задоволенні касаційної скарги позивача в повному обсязі, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. У відзиві на касаційну скаргу відповідач-2 просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

14. Касаційна скарга представника позивача до Верховного Суду надійшла 24 грудня 2024 року.

15. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2024 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

16. Ухвалою Верховного Суду від 21.01.2025 відкрито касаційне провадження за скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Трипілки А.В. на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2024 у справі №640/18226/22.

17. Ухвалою Верховного Суду від 02.07.2025 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

18. Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 19.03.2021, на підставі наказу Генерального прокурора № 259ц, позивач обіймав посаду начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Офісу Генерального прокурора.

19. 18 січня 2022 року до Відповідного органу від керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора надійшла дисциплінарна скарга від 14.01.2022 №17/1-27541-14 про вчинення низкою прокурорів, у тому числі позивачем, дисциплінарних проступків.

20. 20 січня 2022 року членом Відповідного органу О. Житним прийнято рішення про відкриття дисциплінарного провадження № 07/3/2-67дс-36дп-22.

21. 14 червня 2022 року за № 07/3/2-67дс-36дп-22 членом Відповідного органу О. Житним складено Висновок про наявність дисциплінарного проступку в діях начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1, керівника Окружної прокуратури міста Суми Сумської області ОСОБА_3, заступника керівника Окружної прокуратури міста Суми Сумської області ОСОБА_4 та прокурора Окружної прокуратури міста Суми Сумської області ОСОБА_5

22. У вказаному Висновку запропоновано притягнути:

- начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури;

- керівника Окружної прокуратури міста Суми Сумської області ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді заборони на один рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду;

- заступника керівника Окружної прокуратури міста Суми Сумської області ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді заборони на один рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду;

- прокурора Окружної прокуратури міста Суми Сумської області ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.

23. 03 серпня 2022 року Відповідний орган своїм рішенням № 112дп-22 вирішив, зокрема:

- притягнути начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

- притягнути прокурора Окружної прокуратури міста Суми Сумської області ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді догани.

- дисциплінарне провадження стосовно керівника Окружної прокуратури міста Суми Сумської області ОСОБА_3 та заступника керівника Окружної прокуратури міста Суми Сумської області ОСОБА_4 - закрити.

24. 17 серпня 2022 року Генеральним прокурором видано наказ №3-дц, яким начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 звільнено з посади в органах прокуратури:

-за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків;

-розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень;

-вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості, у чесності та непідкупності органів прокуратури;

-систематичне (два і більше разів протягом одного року) грубе порушення правил прокурорської етики;

-втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення (пункти 1, 3, 5, 6, 8 частини 1 статті 43 Закону України «Про прокуратуру»), у перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності.

25. 26 вересня 2022 року Генеральним прокурором видано наказ № 5-дц, наказано вважати начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини у сфері оборонно-промислового комплексу Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 звільненим з посади в органах прокуратури за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків, розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості, у чесності та непідкупності органів прокуратури, систематичне (два і більше разів протягом одного року) грубе порушення правил прокурорської етики, втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення (пункти 1, 3, 5, 6, 8 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру») з 26 вересня 2022 року у зв`язку із закінченням тимчасової непрацездатності.

26. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) здійснювалося досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №52020000000000711 за фактом розтрати майна в особливо великому розмірі шляхом зловживання службовим становищем службовими особами Філії «Хлібна база» ДП «Охтирський КХП» Державного агентства резерву України, вчиненого у співучасті з іншими особами.

27. Під час досудового розслідування за місцем проживання колишнього директора виробничо-технічного департаменту Державної продовольчо-зернової корпорації України (далі - ДПЗКУ) ОСОБА_2 проведено обшук та вилучено його мобільний телефон (смартфон), під час огляду якого встановлено факти неодноразового спілкування та листування ОСОБА_2 з прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_1 з питань, пов`язаних, зокрема з кримінальним провадженням № 120142004400003346.

28. Суди попередніх інстанцій також вважали встановленим, що:

- ОСОБА_1 здійснював перемовини з невстановленими під час перевірки працівниками Офісу Генерального прокурора щодо контролю за надходженням та розглядом в органах прокуратури скарг, заяв та звернень, у тому числі депутатських, які стосувалися кримінальних проваджень №52020000000000711 та №52021000000000141, неодноразово надавав юридичні консультації і роз`яснення, які стосувалися безпосередньо діяльності ОСОБА_2

- прокурор ОСОБА_1 отримав інформацію з Державної прикордонної служби України (далі також - ДПС України) про доручення які б перешкоджали виїзду за кордон осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень, та розголосив ОСОБА_2 , ОСОБА_6 результати перевірки наявності у останнього заборон до виїзду з України. В подальшому ОСОБА_7 виїхав до Грузії, у зв`язку з чим детективами НАБУ йому повідомлено про підозру заочно та оголошено його в міжнародний розшук;

- ОСОБА_1 неодноразово шукав у Єдиному реєстрі досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомості у кримінальних провадженнях, у яких фігурує ОСОБА_2 ;

- прокурор ОСОБА_1, не будучи уповноваженою особою, неодноразово переглядав у ЄРДР відомості про кримінальні провадження №52020000000000711 та №52021000000000141, які розслідуються НАБУ та які фігурують в переписці з ОСОБА_2 ;

- прокурором ОСОБА_1 вчинялись дії, спрямовані на ухвалення рішень про повернення ПП «Мідас Фудз» понад 230 тонн борошна у кримінальному провадженні №120142004400003346, тощо.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

29. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

30. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

31. Колегія суддів зауважує, що Верховний Суд - це суд права, а тому, виходячи із меж перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачених частинами першою та другою статті 341 КАС України, не наділений повноваженнями на встановлення обставин у справі, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

32. Переглядаючи наявність підстав для скасування судових рішень із направленням справи на новий розгляд на підставі частини другої статті 353 КАС України, Верховний Суд, перш за все, перевіряє повноту встановлення судами першої та/або апеляційної інстанції фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, тощо.

33. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставами для відкриття даного касаційного провадження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

34. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

35. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, систему прокуратури України, а також порядок дисциплінарного провадження щодо прокурора врегульовано Законом №1697-VII.

36. Предметом даного публічно-правового спору є правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади. При цьому, особливістю цього спору є те, що позивача звільнено з посади в органах прокуратури за сукупністю окремих підстав для притягнення прокурора дисциплінарної відповідальності, а саме за:

- невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків (пункт 1 частини першої статті 43 Закону №1697-VII);

- розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень (пункт 3 частини першої статті 43 Закону №1697-VII);

- вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури (пункт 5 частини першої статті 43 Закону №1697-VII;

- систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики (пункт 6 частини першої статті 43 Закону №1697-VII);

- втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення (пункт 8 частини першої статті 43 Закону №1697-VII).

37. Відповідно до статті 44 Закону №1697-VII дисциплінарне провадження здійснюється відповідним органом.

38. Відповідно до частини першої статті 45 Закону №1697-VII дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

39. Надаючи оцінку заявленим позивачем доводів касаційної скарги, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів зазначає, що відповідно до частин першої-третьої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

40. Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

41. Один із принципів адміністративного судочинства, що закріплений у пункті 4 частини третьої статті 2 КАС України, є офіційне з`ясування всіх обставин справи, який полягає в тому, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, в тому числі стосовно виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, що передбачено частиною четвертою статті 9 КАС України.

42. Така активна роль адміністративного суду і сприяє захисту порушених прав та свобод незахищених осіб з боку суб`єкта владних повноважень. На відміну від інших в адміністративному судочинстві тягар доказування покладається на суб`єкта владних повноважень, а не на позивача. При цьому суб`єкт владних повноважень може посилатися лише на докази, які були покладені в основу оскаржуваної постанови, за винятком випадків, коли він доведе, що вони не були отримані ним до його прийняття з незалежних від нього причин.

43. В контексті наведеного слід також звернути увагу, що положеннями абзацу 1 частини другої статті 77 КАС України закріплено презумпцію неправомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, згідно якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача.

44. При цьому, абзац 2 частини другої статті 77 КАС України декларує обов`язок суб`єкта владних повноважень на подання суду всіх наявних у нього документів та матеріалів, які можуть бути використані як докази у справі.

45. Параграф 1 Глави 5 КАС України визначає основні положення про докази.

46. Так, відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

47. Докази мають бути: належними (стаття 73 КАС України); допустимими (стаття 74 КАС України); достовірними (стаття 75 КАС України); достатніми (стаття 76 КАС України).

48. Відповідно до статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

49. Отже, докази - це урегульована процесуальним законодавством, існуюча у певній процесуальній формі інформація (фактичні дані), яка надає можливість адміністративному суду, що розглядає справу, достеменно або певним чином відтворити та встановити усі обставини публічно-правового спору, які мають значення для правильного вирішення адміністративної справи.

50. Законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлюється, зокрема, порядком оцінки доказів і визначенням їхньої якості з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для ухвалення відповідного судового рішення.

51. Питання подання доказів в адміністративному судочинстві врегульоване статтею 79 КАС України, відповідно до частини четвертої якої якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

52. Відповідно до частини першої статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

53. Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (частина третя статті 80 КАС України).

54. Відповідно до частин шостої-дев`ятої статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом. У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

55. Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

56. Повертаючись до матеріалів справи, звертаючись із позовною заявою, у 2 пункті прохальної частини позивачем було заявлено клопотання про витребування у Відповідального органу та/або Офісу Генерального прокурора оригіналів документів дисциплінарного провадження №07/3/2-67дс36дп-22, у тому числі, зокрема: …3) протоколу огляду НАБУ від 18.08.2021 у кримінальному провадженні №52020000000000711 та долучених до нього документів; 4) розсекреченого протоколу НАБУ від 18.08.2021 про результати проведення негласної слідчої дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем; 5) листа НАБУ від 24.092021 №04-006/29587; 6) довідки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора про результати вивчення матеріалів кримінального провадження №12014200440003346; тощо.

57. Указане клопотання, як видно із матеріалів справи, було проігноровано судом першої інстанції.

58. У подальшому, під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач заявив ще одне клопотання, в якому просив постановити ухвалу суду, зобов`язавши відповідача-1 надати належним чином завірені копії всіх документів дисциплінарного провадження №07/3/2-67дс36дп-22, у тому числі (але не виключно) повідомлення НАБУ та матеріали наглядового провадження №17/1-22278-21, скерувавши їх копії також позивачу.

59. Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.05.2023 указане клопотання «задоволено частково в частині витребування належним чином завірених копій матеріалів дисциплінарного провадження. Надати через електронний суд те, що не стосується ДСК. В частині витребування повідомлення НАБУ суд відмовляє».

60. Зміст протоколу судового засідання від 24.05.2023 не надає можливості встановити обґрунтовані мотиви відхилення судом першої інстанції клопотання в частині, в якій відмовлено в задоволенні. Мотиви відхилення клопотання в цій частині також не містяться в оскаржуваному судовому рішенні.

61. При цьому слід ураховувати, що у разі неможливості подати той чи інший доказ на виконання ухвали суду, саме сторона, в якої витребовується доказ, повинна письмово повідомити суд ті чи інші причини неможливості подати до суду відповідний доказ.

62. Враховуючи наведене, Суд констатує необґрунтоване відхилення судом першої інстанції клопотання сторони позивача про витребування доказів в частині.

63. Суд апеляційної інстанції указаних порушень норм процесуального права не виправив, а, відповідаючи на доводи апеляційної скарги про відсутність в матеріалах справи листа НАБУ від 24.09.2021 №04-006/29597дск з протоколом від 18.08.2021 про результати проведення негласної слідчої дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем та протоколу огляду від 18.08.2021 у кримінальному провадженні №52020000000000711, які підтверджують, на переконання відповідачів, існування протиправних позаслужбових стосунків, суд апеляційної інстанції погодився із такою відсутністю.

64. Суд апеляційної інстанції зазначив, що таке зумовлено відсутності дозволу Офісу Генерального прокурора на їх копіювання. Поряд з цим, апеляційний суд зауважив, що як зазначала Комісія у відзиві на апеляційну скаргу, на час ухвалення спірного рішення вказані матеріали - наглядове провадження за № 17/1-22278-21, у якому знаходився лист НАБУ від 24.09.2021 №04-006/29597дск з протоколом від 18.08.2021 про результати проведення негласної слідчої дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем та протокол огляду від 18.08.2021 у кримінальному провадженні №52020000000000711, перебували у розпорядженні Комісії та їм надано оцінку; також зміст листа НАБУ від 24.09.2021 та протоколів від 18.08.2021 викладено у висновку службового розслідування та висновку члена Комісії про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурорів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

65. Із вказаних документів, як зазначив суд апеляційної інстанції, вбачається, що детективами НАБУ під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000711 проведено обшук, за місцем проживання особи, причетної до організації та пособництва у вчиненні злочинів - ОСОБА_2 (колишнього директора виробничотехнічного департаменту Державної продовольчо-зернової корпорації України, під час якого вилучено мобільний телефон (смартфон) останнього; під час огляду якого встановлено факти неодноразового спілкування та листування ОСОБА_2 з прокурором ОСОБА_1 з питань, пов`язаних із зазначеним кримінальним провадженням.

66. Колегія суддів Верховного Суду критично оцінює такі висновки суду апеляційної інстанції, вважає їх такими, що не відповідають засадам адміністративного судочинства, задекларованими у статті 2 КАС України, зокрема, принципам змагальність сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі. Ці висновки також суперечать положенням статей 72 90 КАС України.

67. Слід зазначити, що відзив на апеляційну скаргу за своєю суттю не може слугувати доказом в адміністративному судочинстві, як і не може бути визнаним доказом висновок службового розслідування чи висновок члена Комісії про наявність дисциплінарного проступку в діях прокурорів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , оскільки на підставі останніх ґрунтуються оскаржувані у цій справі індивідуальні акти.

68. Отже, знаходять своє підтвердження доводи касаційної скарги про відсутність у матеріалах справи документів, які мають безпосереднє відношення до предмету доказування та вирішення справи по суті.

69. Ввстановивши відповідні обставини у цій справі за відсутності у матеріалах справи доказів, які ці обставини підтверджують/спростовують, суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, і такі обставини не можуть вважатися встановленими, виходячи із вимог процесуального закону.

70. Слід звернути увагу, що частина перша статті 90 КАС України декларує обов`язок суду безпосередньо, всебічно, повно та об`єктивно дослідити докази. Безпосередність дослідження доказів має значення для повного з`ясування обставин публічно-правового спору та його об`єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх, сформувавши повне та об`єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного спору. Указане судами попередніх інстанцій не було враховано.

71. Також, як слідує із матеріалів справи, стороною позивача до суду першої інстанції було заявлено письмове клопотання про виклик свідків (том 9, а.с. 221-224), в якому представник позивача просив суд викликати для допиту у справі в якості свідків: ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 .

72. Відповідно до частин першої, другої статті 92 КАС України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити.

73. Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.07.2023 відмовлено у задоволенні указаного клопотання. При цьому, зміст протоколу судового засідання від 05.07.2023 не надає можливості встановити обґрунтовані мотиви відхилення судом першої інстанції клопотання сторони позивача про виклик свідків, попри той факт, що вимоги до форми і змісту клопотання про виклик свідків заявником було дотримано. Мотиви відхилення клопотання також не містяться в оскаржуваному судовому рішенні.

74. Суд апеляційної інстанції указаних порушень норм процесуального права не виправив.

75. Звертаючись до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, сторона позивача також заявила клопотання про виклик свідків, в якому заявник просив викликати для допиту в якості свідка ОСОБА_9 .

76. Відмовляючи у задоволенні указаного клопотання, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові виходив з того, що в цьому випадку виклик свідка не є нагальною потребою; крім того, пояснення свідків не є єдиним джерелом доказів; окрім того, докази щодо предмету доказування у справі оцінюються судом у сукупності.

77. Колегія суддів критично оцінює указані мотиви, позаяк, суд під час розгляду клопотання про виклик свідка не може керуватися «нагальністю» потреб допиту особи в якості свідка чи наявністю інших доказів у матеріалах справи. Такі висновки суду апеляційної інстанції суперечить вимогам статті 90 КАС України.

78. Отже, знаходять своє підтвердження також доводи касаційної скарги про необґрунтоване відхилення судами попередніх інстанцій клопотань сторони позивача про виклик свідків.

79. Верховний Суд зауважує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення.

80. Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

81. Указаним вимогам оскаржувані судові рішення не відповідають, у зв`язку із чим наявні підстави для їх скасування та направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

82. З огляду на неповне з`ясування обставин цього публічно-правового спору, Судом не надається оцінка доводам касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

83. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

84. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставами для відкриття даного касаційного провадження, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновків, що касаційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувані судові рішення - скасувати, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

85. Під час нового розгляду цієї справи необхідно врахувати висновки, зроблені у цій постанові, та на основі закріплених у КАС України принципів, забезпечити рівні права учасників процесу у наданні ними доказів для всебічного і повного дослідження та вивчення всіх обставин даної справи, необхідних для прийняття законного й обґрунтованого судового рішення.

86. Колегія суддів вважає, що Судом надано відповідь на всі доводи, які можуть вплинути на правильне вирішення справи на цій стадії судового розгляду.

87. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 2 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Трипілки Андрія Вікторовича задовольнити.

2. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року у справі №640/18226/22 скасувати.

3. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції - Київського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і не оскаржується.

...........................

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк

Ж.М. Мельник-Томенко

Судді Верховного Суду