ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 року

м. Київ

справа №640/18430/18

адміністративне провадження № К/990/30047/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шарапи В. М.,

суддів: Кравчука В. М., Чиркіна С. М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2022 (у складі колегії суддів: Горяйнова А.М. (суддя-доповідач), Файдюка В.В., Шелест С.Б.) у справі №640/18430/18 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов`язати вчинити дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач, Міноборони України) про:

- визнання протиправними дій Міноборони України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги;

- зобов`язання Міноборони України здійснити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно із Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності ІІ групи.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2019 позов задоволено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2019 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначив, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01 січня 2017 року, пункт 4 статті 163 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» було доповнено абзацом другим такого змісту: «У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється».

З огляду на вказану норму права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що законодавство допускає можливість виплати грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності, проте при виникненні цих підстав протягом двох років з моменту їх первинного встановлення.

Суд апеляційної інстанції врахував, що на момент первинного встановлення позивачу втрати працездатності (а не інвалідності) - 15 липня 2015 року - правова норма, яка обмежує право на перегляд розміру одноразової грошової допомоги дворічним строком, вже діяла.

Оскільки ІІ група інвалідності встановлена позивачу з 31 липня 2017 року, тобто після спливу дворічного терміну з моменту встановлення йому втрати працездатності без встановлення інвалідності - 15 липня 2015 року, підстави для виплати ОСОБА_1 грошової допомоги у більшому розмірі відсутні.

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020 за виключними обставини.

На обґрунтування вказаної заяви зазначив, що рішенням Конституційного Суду України від 06 квітня 2022 року № 1-р(II)/2022 було визнано таким, що не відповідає Конституції України пункт 4 статті 163 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який застосовано судом апеляційної інстанції під час ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2022 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у справі № 640/18430/18 відмовлено.

Постановляючи цю ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на підставі пункту 1 частини 5 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України судове рішення може бути переглянуте у зв`язку з виключними обставинами, якщо рішення суду ще не виконане. Проте, постановою суду апеляційної інстанції, яку позивач хоче переглянути, відмовлено у задоволенні позову. Таке рішення не передбачає механізму примусового виконання та відповідно до висновків Верховного Суду у справі №808/1628/18 не може бути переглянуте з вказаної підстави.

Також суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Рішення Конституційного Суду України від 06.04.2022 у справі № 3-192/2020(465/20) на спірні правовідносини не може вплинути, оскільки правовідносини у цій справі виникли до прийняття такого рішення.

Не погодившись з такою ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2022 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

В касаційній скарзі позивач зазначив, що суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального права, відмовивши в задоволенні його заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами. ОСОБА_1 вважає, що має право на отримання одноразової допомоги у зв`язку з тим, що Рішенням Конституційного Суду України визнано пункт 4 статті 163 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» таким, що не відповідає Конституції України.

Відповідачем поданий відзив на касаційну скаргу, в якому просить у задоволенні вимог касаційної скарги відмовити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд виходить із такого.

Статтею 163 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII), який набрав чинності з 01.01.2014, передбачено, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Положення пункту 4 статті 163 Закону №2011-XII застосовується до правовідносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто після 01.01.2014.

У подальшому Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII (набрав чинності з 01.01.2017) пункт 4 статті 163 Закону №2011-XII доповнено абзацом другим такого змісту: "У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється".

Рішенням Конституційного Суду України від 06.04.2022 №1-р(ІІ)/2022 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), пункт 4 статті 163 Закону №2011-XII зі змінами та зазначено, що він втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Частиною 1 статті 361 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно із частиною 5 статті 361 КАС України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є:

1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане;

2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення;

3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.

Частиною 6 статті 361 КАС України передбачено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Відповідно до частин 1, 2 статті 365 КАС України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини 5 статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині 1 цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.

Згідно із частиною 4 статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Частиною 5 статті 368 КАС України передбачено, що за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.

Із тексту імперативних приписів пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України слідує, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи може бути підставою для перегляду рішення за виключними обставинами тільки, якщо рішення суду ще не виконане.

Колегія суддів звертає увагу, що Верховним Судом вже розглядалися заяви про перегляд справи за виключними обставинами за подібних правовідносин, зокрема у справах № 808/1628/18, № 140/2217/19.

Так, об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у постанові від 19 лютого 2021 року у справі № 808/1628/18 дійшла висновку, що судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог не передбачає можливості його примусового виконання й тому не може вважатися «не виконаним» у розумінні пункту 1 частини п`ятої статті 361 КАС України, а значить не може переглядатися за виключними обставинами з указаної нормативної підстави.

В ухвалі від 21 грудня 2022 року Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду, під час розгляду заяви про перегляд за виключними обставинами (на підставі Рішення Конституційного Суду України від 06.04.2022 № 1-р(ІІ)2022) постанови КАС ВС у справі № 140/2217/19, якою відмовлено в задоволенні позову, було зроблено висновок, що немає достатніх і необхідних підстав відступати від правової позиції, висловленої у постанові від 19.02.2021 у справі № 808/1628/18.

Отже, дотримуючись цієї позиції, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2020, щодо перегляду якої за виключними обставинами звернувся позивач, є судовим рішенням, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог, відповідно воно не підлягає примусову виконанню, та згідно пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України - не може переглядатися за виключними обставинами.

Також необхідно зазначити, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 06.04.2022 № 1-р(ІІ)2022, пункт 4 статті 163 Закону № 2011-ХІІ, визнаний неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Встановлена Конституційний Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення передовсім як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи із ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, вже встановленої остаточним судовим рішенням у справі.

Відповідно до статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції скасуванню не підлягає.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 361 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2022 у справі № 640/18430/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Судді В. М. Шарапа

В. М. Кравчук

С. М. Чиркін