Постанова
Іменем України
12 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 640/18624/18
провадження № 61-7818 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Василинич Олена Анатоліївна,
відповідачі: публічне акціонерне товариство «Харківміськгаз», правонаступником якого є акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз», товариство з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» та касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» на постанову Харківського апеляційного суду від 23 березня 2021 року у складі колегії суддів:
Маміної О. В., Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до публічного акціонерного товариства «Харківміськгаз» (далі - ПАТ «Харківміськгаз»), правонаступником якого є акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» (далі - АТ «Харківміськгаз»), товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» (далі - ТОВ «Харківгаз Збут») про захист прав споживачів.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1 .
На підставі договору від 14 травня 2001 року № 1002040098, укладеного між нею та відкритим акціонерним товариством «Харківміськгаз», останнє зобов`язувалось постачати їй природний газ для побутових потреб
у вказаний вище будинок. Протягом всього періоду споживання природного газу вона справно передавала показання встановленого у її будинку лічильнику газу та сплачувала його вартість.
В особистому кабінеті споживача на сайті Оператора газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) вона виявила невідповідність даних показань лічильника № 117917 (станом
на 28 лютого 2018 року - 70 911, на 26 березня 2018 року - 73 255).
За даними відповідача обсяг споживання природного газу, який
в середньому становив 100-200 куб. м на місяць в опалювальний сезон,
у період із 28 лютого 2018 року по 26 березня 2018 року становив
2 344 куб. м. У зв`язку з цим вона звернулася до відповідача, який повідомив її про необхідність здачі приладу обліку споживання газу
на повірку.
24 вересня 2018 року працівниками ПАТ «Харківміськгаз» безпідставно
та без попередження припинено постачання газу до її будинку.
Наступного дня, 25 вересня 2018 року було складено акти про виявлені порушення, а також про демонтаж лічильника та направлення його
на експертизу. Даними актами було встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме (далі в лапках мовою оригіналу) «возможны признаки несанкционированного вмешательства в работу БСГ; 1) нарушена рядность счетного механизма; 2) пломба завода изготовителя вызывает сомнения». Разом із тим, працівники відповідача відмовилися зазначати в акті фактичні показання лічильника газу на час виявлення можливих порушень та демонтажу.
Вказувала, що всупереч встановленого законом порядку в повідомленні
про припинення газоспоживання постачальник має зазначити підстави
та дату припинення постачання газу, що не може бути раніше, ніж через три дні після його отримання споживачем. Крім того, організація при демонтажі її лічильника газу на період проведення експертизи не встановила на його місце лічильник газу з власного обмінного фонду.
Відповідач помилково нарахував їй неіснуючу заборгованість за нібито спожитий обсяг газу (2 344 куб. м), у зв`язку з чим безпідставно припинив надавати послуги з постачання газу.
Ураховуючи викладене, позивач, із урахуванням уточнених позовних вимог, просила суд: визнати незаконними дії АТ «Харківміськгаз» і ТОВ «Харківгаз Збут» щодо відключення її від постачання природного газу; визнати її право на здійснення розрахунків із ТОВ «Харківгаз Збут» за спожитий природний газ за період із 28 лютого 2018 року по 24 вересня 2018 року за фактичним показником лічильника на момент його демонтажу 71 305 куб. м; зобов`язати ТОВ «Харківгаз Збут» здійснити перерахунок нарахованої
їй суми по особовому рахунку № НОМЕР_1 відповідно до фактичних показань лічильника спожитого газу; зобов`язати відповідачів негайно поновити їй постачання природного газу.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10 серпня 2020 року
у складі судді Ляха М. Ю. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що АТ «Харківміськгаз» має повноваження на здійснення перевірки дотримання вимог Кодексу газорозподільних систем, складання відповідних актів і вжиття заходів реагування. Ураховуючи, що позивачу здійснено перерахунок за спожитий природний газ за вказаний у позові період, а також відносно фактичних даних лічильника газу, внаслідок чого наявна переплата у розмірі
289,37 грн, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.
Відмовляючи в задоволенні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача поновити постачання їй природного газу, суд виходив із того, що вказане питання вирішується шляхом подання позивачем відповідної письмової заяви, з урахуванням усіх змін, які передували відключенню абонента від газопостачання, й не потребує додаткового зобов`язання
на вчинення таких дій.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 23 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Київського районного суду м. Харкова від 10 серпня 2020 року в частині визнання незаконними дій щодо відключення від постачання природного газу та зобов`язання поновити постачання природного газу скасовано
та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
Визнано дії АТ «Харківміськгаз» та ТОВ «Харківгаз Збут» щодо відключення від постачання природного газу житлового будинку АДРЕСА_1 споживача ОСОБА_1 (о/р № 1310490450) незаконними.
Зобов`язано АТ «Харківміськгаз» та ТОВ «Харківгаз Збут» поновити постачання природного газу споживачу ОСОБА_1 (о/р № НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В іншій частині рішення районного суду залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що в процесі розгляду справи ТОВ «Харківгаз Збут» у добровільному порядку здійснило перерахунок суми заборгованості, зазначеної у повідомленні
про відключення ОСОБА_1 від послуг газопостачання, у зв`язку з чим станом на 30 жовтня 2018 року наявна переплата у розмірі 289,37 грн,
що також не заперечується сторонами. Апеляційний суд погодився
з висновком районного суду про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині в зв`язку з добровільним виконанням відповідачем указаних вимог.
Суд апеляційної інстанції вважав, що судом першої інстанції помилково вказано на можливість ОСОБА_1 самостійно вирішити питання щодо поновлення їй газопостачання, оскільки відключення газу у домоволодінні позивача було проведено з порушенням норм чинного законодавства, як
у частині надіслання повідомлення, так і порядку складання актів.
Апеляційним судом не взято до уваги посилання ТОВ «Харківгаз Збут» (постачальника природного газу побутовим споживачам) про те, що воно як ліцензіат виконує тільки функції постачальника природного газу,
а обов`язок підключення та відключення від газопостачання відноситься
до функцій газорозподільного підприємства АТ «Харківміськгаз», так само як і посилання АТ «Харківміськгаз» про те, що він здійснює діяльність тільки з розподілу природного газу на підставі відповідної ліцензії. Зокрема повідомлення про припинення газоспоживання та погашення простроченої заборгованості від 08 вересня 2018 року складено ТОВ «Харківгаз Збут», акт відключення газових приладів від 24 вересня 2018 року -
АТ «Харківміськгаз», тому наявні підстави вважати, що безпідставне відключення ОСОБА_1 від газопостачання спричинено спільними діями відповідачів. Тобто обов`язок щодо відновлення газопостачання позивача у належному їй будинку слід покласти на обох відповідачів. Доказів на спростування наведеного суду не надано.
Крім того, апеляційний суд відхилив доводи АТ «Харківміськгаз» щодо обґрунтованості відключення позивача від газопостачання через виявлені порушення, оскільки за результатами розгляду акта про виявлені порушення комісією товариства ніяке рішення не приймалося, обсяг природного газу у зв`язку з несанкціонованим втручанням у лічильник газу позивачу не донараховано. При цьому належних доказів, які свідчили б про здійснення ОСОБА_1 несанкціонованого втручання у роботу засобів вимірювальної техніки (протиправне втручання в його роботу, наявність викривлення даних обліку природного газу та відповідного причинно-наслідкового зв`язку між втручанням і викривленням обліку) надано
не було.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У касаційних скаргах, поданих у травні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (надійшли до суду 11 та 13 травня 2021 року), АТ «Харківміськгаз» та ТОВ «Харківгаз Збут» просять скасувати постанову апеляційного суду в частині задоволених вимог і розподілу судових витрат, та залишити в силі рішення районного суду у цій частині.
Підставами касаційного оскарження судового рішення заявники посилаються на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а також, що судом належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційних скарг до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2021 року клопотання
АТ «Харківміськгаз» про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено. Поновлено АТ «Харківміськгаз» строк на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 23 березня 2021 року. Відкрито касаційне провадження в указаній справі за касаційною скаргою АТ «Харківміськгаз», витребувано цивільну справу № 640/18624/18
із Київського районного суду м. Харкова та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2021 року клопотання
ТОВ «Харківгаз Збут» про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено. Поновлено ТОВ «Харківгаз Збут» строк на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 23 березня
2021 року. Касаційну скаргу заявника залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
У наданий судом строк ТОВ «Харківгаз Збут» направило матеріали
на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 26 травня 2021 року.
У червні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі за касаційною скаргою ТОВ «Харківгаз Збут» та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційна скарга АТ «Харківміськгаз» мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовано обставини справи, не застосовано норми матеріального права, які б мали бути застосовані, а також неправильно розтлумачено норми Кодексу газорозподільних систем, Правил постачання природного газу та законів України: «Про ринок природного газу» й «Про забезпечення комерційного обліку природного газу».
Апеляційним судом не було враховано, що відповідно до пункту 6 Глави 7 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем відновлення газопостачання здійснюється Оператором ГРМ за письмовим зверненням споживача або його постачальника газу про відновлення газопостачання, після усунення порушень, які передували відключенню та відшкодування Оператору ГРМ витрат на припинення та відновлення розподілу природного газу. Водночас доказів звернення споживача або його постачальника газу (ТОВ «Харківгаз Збут») про відновлення газопостачання та усунення порушень, які передували відключенню матеріали справи не містять. Витрати
на припинення та відновлення газопостачання позивачем не відшкодовано, як і не компенсовано витрати, пов`язані з проведенням експертизи
та повірки засобу вимірювальної техніки (далі - ЗВТ), що передбачено пунктом 8 Розділу Х Кодексу газорозподільних систем.
При перевірці дотримання позивачем вимог Кодексу газорозподільних систем 25 вересня 2018 року працівниками товариства було виявлено порушення, зокрема несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ, про що того
ж дня було складено акт про виявлені порушення № 299/18к та акт
про порушення № 299/18к. Також було прийнято рішення про демонтаж лічильника для проведення експертизи, про що складено протокол № 2524, яким позивача було одночасно проінформовано про дату проведення експертизи.
За результатами проведеної повірки лічильника газу позивача було встановлено непридатність ЗВТ (невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування, що застосовується виробником лічильника; наявні ознаки пошкоджень та дефектів на корпусі лічильника). Доказів
на спростування результатів повірки матеріали справи не містять.
Товариство вважало дії по відключенню позивача від газопостачання законними з огляду на недотримання споживачем умов Типового договору постачання природного газу та Кодексу газорозподільних систем.
Крім того, вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 6 Глави 7 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем у подібних правовідносинах.
Також відповідач акцентував на тому, що з 01 липня 2015 року товариство здійснює господарську діяльність тільки з розподілу природного газу.
Касаційна скарга ТОВ «Харківгаз Збут» мотивована тим, що товариство
є гарантованим постачальником природного газу на території міста Харкова та Харківської області, тоді як АТ «Харківміськгаз» здійснює функції розподілу природного газу, тобто є оператором ГРМ. Усі відомості
про обсяги спожитого природного газу споживачем товариство отримує
від АТ «Харківміськгаз».
Судом апеляційної інстанції невірно застосовано норми матеріального права відносно розподілу функцій та обов`язків постачальної
та газорозподільчої організації, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Крім того, поновлення газопостачання не відноситься до функцій, покладених на постачальні організації.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу.
У липні 2021 року представником ОСОБА_1 - адвокатом
Василинич О. А. подано до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу АТ «Харківміськгаз», в якому зазначила, що касаційна скарга
є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Вказує, що позивач звернулася до суду з позовом про захист прав споживача, зокрема шляхом відновлення порушеного права - відновлення газопостачання. Кодексом газорозподільних систем визначено перелік випадків за яких Оператор ГРМ має право припинити/обмежити газопостачання, у тому числі несвоєчасна та/або неповна оплата послуг. Водночас у позивача відсутня заборгованість за послуги з газопостачання. При цьому пунктом 6 Глави 7 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем передбачено порядок відновлення газопостачання саме у разі його правомірного відключення, тоді як апеляційним судом встановлено протилежне та не спростовано відповідачами.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційні скарги АТ «Харківміськгаз» та ТОВ «Харківгаз Збут» задоволенню не підлягають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційних скарг цих висновків не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися
на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму
її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Правовідносини, які виникають між постачальником та споживачами,
з урахуванням їх взаємовідносин з операторами ГРМ регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила).
Пунктом 3 Правил передбачено, що постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за договором, який має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам,
що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.
За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки
та порядку, що визначені договором.
Вказана норма кореспондує зі статтею 12 Закону України «Про ринок природного газу».
Статтею 13 Закону України «Про ринок природного газу» визначені права
та обов`язки споживача. Зокрема, споживач має право, на отримання природного газу належної якості та кількості, фізико-хімічні показники якого відповідають встановленим нормам, відповідно до умов укладених договорів, крім випадків припинення (обмеження) постачання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів (пункт 4 частини першої цієї статті). Споживач зобов`язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу. У разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом (пункт 3 частини другої, частина третя цієї статті).
Звертаючись до суду з указаним позовом, ОСОБА_1 посилалася на те, що в належному їй домоволодінні встановлено лічильник газу, показання приладу обліку та оплата за спожитий природний газ завжди здійснювалися своєчасно, випадків ненадання доступу до перевірки технічного стану приладу та контролю не встановлено. Оглянувши інформацію в особистому кабінеті оператора ГРМ, за своїм особовим рахунком, вона виявила, що дані показань лічильника не відповідають фактичним показанням, у зв`язку
з чим і звернулася до відповідача. Проте 24 вересня 2018 року їй було відключено газопостачання та наступного дня складено акти
про порушення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з поставки природного газу до належного їй домоволодіння
за адресою: АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) (а. с. 10-15).
Згідно з повідомленням ТОВ «Харківгаз Збут» про припинення газоспоживання та погашення простроченої заборгованості від 08 вересня 2018 року сума простроченої заборгованості споживача ОСОБА_1 складає 14 548,27 грн, показання лічильника - 73 416 куб. м, що отримано особисто ОСОБА_1 22 вересня 2018 року (а. с. 108).
24 вересня 2018 року газові прилади у домоволодінні позивача за адресою: АДРЕСА_1 було відключено
від газопостачання та вказано показання лічильника газу 71 341 куб. м,
що підтверджується актом відключення газових приладів від 24 вересня 2018 року, складеного працівниками ПАТ «Харківміськгаз» (а. с. 109).
25 вересня 2018 року представником ПАТ «Харківміськгаз» було складено акт про виявлені порушення № 299/18к, в якому зазначено, що споживач або представник газопостачальної організації висловлює сумнів
у правильній роботі встановленого за адресою: АДРЕСА_1 лічильника газу типу РЛ G6 заводський номер 117917,
з причини (далі - в лапках мовою оригіналу) «возможны признаки несанкционированного вмешательства в работу БСГ; 1) нарушена рядность счетного механизма; 2) пломбы завода изготовителя вызывают сомнения» (а. с. 110).
Того самого дня, 25 вересня 2018 року представником ПАТ «Харківміськгаз» було складено акт про порушення № 299/18к, відповідно до якого на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем. Також зазначено,
що лічильник демонтовано для проведення експертизи, газопостачання відключено на вводі. Комісія Оператора ГРМ із розгляду цього акта буде проводити засідання 18 жовтня 2018 року. Показання лічильника (ЗВТ) типу РЛ G6 № 117917 не зазначено. Вказано, що абонент від підпису відмовився (а. с. 111).
З історії показань лічильника газу № 117917 за особовим рахунком
№ НОМЕР_1 (роздруківка з веб-сайту «104.UA», особистий кабінет) показання лічильника станом на 28 лютого 2018 року становили
70 911 куб. м, а станом на 26 березня 2018 року - 73 255 куб. м, станом
на 31 серпня 2018 року - 73 416 куб. м (а. с. 24-25).
Відповідно до розрахунку нарахування та оплати за природний газ
за адресою: АДРЕСА_1
по особовому рахунку № НОМЕР_1 станом на 30 жовтня 2018 року обліковується переплата в сумі 289,37 грн (а. с. 131), що також
не заперечується сторонами.
Так, відповідно до пункту 25 розділу ІІІ Правил побутовий споживач
є відповідальним за несвоєчасне та/або не в повному обсязі внесення плати за надані послуги з газопостачання.
За змістом пункту 1 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням Правил безпеки системи газопостачання України та нормативних документів,
що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, зокрема, у таких випадках: 1) несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно
з умовами договору розподілу природного газу; 2) відсутність підтвердженого обсягу природного газу по об`єкту споживача та/або його постачальнику; 3) подання споживачем або його постачальником (який уклав з оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов`язаних
з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання; 4) відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти оператора ГРМ,
з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»; 5) неповернення оператору ГРМ заяви-приєднання
до умов договору розподілу природного газу чи розірвання договору розподілу природного газу; 6) несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ; 7) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 8) визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт; 9) наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ;
10) необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об`єкту споживача, що не є побутовим); 11) в інших випадках, передбачених законодавством.
У разі якщо припинення газопостачання (розподілу природного газу)
на об`єкт побутового споживача буде здійснюватися у випадках, визначених у підпунктах 1 - 6 (крім випадку подання споживачем письмової заяви
про припинення газопостачання), 9 цього пункту, оператор ГРМ має надати повідомлення про припинення газопостачання/розподілу природного газу побутовому споживачу не менше, ніж за три доби до запланованої дати припинення газопостачання (розподілу природного газу). При цьому
в повідомленні мають бути зазначені підстави та дата припинення газопостачання (розподілу природного газу).
Крім того, відповідно до пункту 6 глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних системи відновлення газопостачання (розподілу природного газу) здійснюється оператором ГРМ протягом двох робочих днів у містах та п`яти календарних днів у сільській місцевості за письмовим зверненням споживача (його постачальника) про відновлення газопостачання (розподілу природного газу) та після усунення порушень
(за їх наявності) і відшкодування оператору ГРМ витрат на припинення
та відновлення газопостачання (розподілу природного газу).
Незважаючи на те, що ТОВ «Харківгаз Збут» здійснило перерахунок заборгованості і станом на 30 жовтня 2018 року у ОСОБА_1 обліковується переплата в сумі 289,37 грн, відповідачами не було відновлено газопостачання.
Оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, апеляційний суд, установивши порушення порядку припинення газопостачання позивачу, яке відбулося через дві доби після отримання відповідного повідомлення та без зазначення дати припинення розподілу природного газу, обґрунтовано виходив із того, що дії відповідачів щодо відключення від газопостачання домоволодіння, належного позивачу, є протиправними, а тому позовні вимоги
ОСОБА_1 в цій частині підлягають задоволенню.
При цьому, частково задовольняючи вимоги ОСОБА_1
про зобов`язання відповідачів поновити їй постачання природного газу, апеляційний суд також правильно виходив із відсутності у позивача заборгованості зі сплати за спожитий газ, що згідно з повідомленням
про припинення газопостачання й слугувало підставою для відключення.
Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду по суті вирішення спору та звертає увагу, що, будучи монополістами у сфері надання послуг із газопостачання, постачальники не повинні зловживати своїми правами, відключення споживача від газопостачання можливе лише при наявності законних підстав.
Газопостачання використовується споживачем із метою задоволення власних побутових потреб у газі, а тому безпідставне припинення газопостачання споживачу або відмова у відновленні газопостачання вказує на суттєве порушення та обмеження його побутових потреб.
Верховний Суд вважає безпідставними посилання товариств на те,
що поновлення газопостачання не відноситься до їх функцій, оскільки
за змістом пункту 14 Правил відновлення газопостачання здійснюється Оператором ГРМ (АТ «Харківміськгаз») за погодженням постачальника (ТОВ «Харківгаз Збут»).
При цьому, надаючи оцінку доводам касаційних скарг у цій частині, апеляційним судом обґрунтовано зауважено, що безпідставне відключення позивача від газопостачання спричинено спільними діями відповідачів,
а тому обов`язок щодо його відновлення необхідно покласти на обох відповідачів.
Посилання в касаційних скаргах про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах не заслуговують на увагу, оскільки, з урахуванням встановлених у цій справі обставин, не вбачається неправильного застосування судом норм матеріального права.
У силу положень частини третьої статті 89 ЦПК України апеляційним судом всебічно, повно та об`єктивно надано оцінку як зібраним у справі доказам
у цілому, так і кожному окремому доказу, а підстави їх врахування
чи відхилення є мотивованими.
Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційних скарг, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм матеріального та процесуального права, зводяться
до незгоди з висновками суду і переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції, тоді як достатніх доказів на спростування встановлених судом обставин справи відповідачами надано не було.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» та товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз Збут» залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного суду від 23 березня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Д. Д. Луспеник
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць