№ 640/19139/18 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2021 року

м. Київ

справа № 640/19139/18

адміністративне провадження № К/9901/24650/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув в порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛА ДІРЕКСЬЙОН ПРІНСІПАЛЬ" до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Донброкфінанс", про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2020 року (прийняту в складі: головуючого судді Арсірія Р.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Коротких А.Ю., суддів: Сорочка Є.О., Файдюка В.В.),

І. Суть спору

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛА ДІРЕКСЬЙОН ПРІНСІПАЛЬ" (надалі позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві (надалі, відповідач, податковий орган) третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Донброкфінанс", в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №00007681402 від 22.06.2018, прийняте ГУ ДФС у м.Києві на підставі Акту «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛА ДІРЕКСЬЙОН ПРІНСІПАЛЬ» (код 39686369) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ «Шеваль Компані» (код 39662039) за період з 01.01.2016 по 31.12.2017», за №360/26-15-14-02-01/39686369» від 30.05.2018 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №00007691402 від 22.06.2018, прийняте ГУ ДФС у м.Києві на підставі Акту «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛА ДІРЕКСЬЙОН ПРІНСІПАЛЬ» (код 39686369) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ «Шеваль Компані» (код 39662039) за період з 01.01.2016 по 31.12.2017», за №360/26-15-14-02-01/39686369» від 30.05.2018 року;

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що посадові особи Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві при формуванні висновків акта щодо господарської операції у взаємовідносинах між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛА ДІРЕКСЬЙОН ПРІНСІПАЛЬ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шеваль Компані» керувались власними припущеннями, методологічними напрацюваннями та іншими суб`єктивними джерелами інформації, що прямо порушує законодавчий принцип презумпції правомірності рішень платника податку. Крім того, на думку позивача, Головне управління Державної фіскальної служби у м.Києві у не передбачений законодавством України спосіб в акті зробило необґрунтований висновок на підставі даних, які не перевірені та яким не надана належна оцінка в рамках відповідного кримінального провадження єдиним органам, який може здійснювати правосуддя в Україні - судом.

3. Також, позивач указує, що в акті перевірки правомірність та добросовісність дій Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛА ДІРЕКСЬЙОН ПРІНСІПАЛЬ» поставлена перевіряючими в залежність від результатів господарської діяльності, податкової дисципліни та можливої фіктивності його контрагента - Товариства з обмеженою відповідальністю «Шеваль Компані». При цьому, в акті перевірки не наведено фактів та доказів, які б безспірно підтверджували недобросовісність саме Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛА ДІРЕКСЬЙОН ПРІНСІПАЛЬ» як платника податків, або свідчили про його обізнаність щодо протиправного характеру діяльності його контрагента.

4. Позивач уважає, що Головне управління Державної фіскальної служби у м.Києві дійшло помилкового висновку в акті перевірки про неправомірність розрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛА ДІРЕКСЬЙОН ПРІНСІПАЛЬ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шеваль Компані» шляхом емісії простих векселів та передачі їх за актом приймання-передачі, оскільки договором купівлі-продажу цінних паперів від 19.10.2016 №БВ 180/6-16 (на загальну суму 263 920 000,00 грн.) не передбачено умову проведення розрахунків із застосуванням векселів, оскільки податковою не було враховано Додаткової угоди від 07.11.2016 до вказаного Договору № БВ180/6-16 від 19.10.2016, де змінено порядок розрахунку за зобов`язаннями.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

5. У період з 24 травня 2018 року по 29 травня 2018 року Головне управління Державної фіскальної служби у м.Києві на підставі наказу від 21 травня 2018 року №8756, виданого Головним управлінням Державної фіскальної служби у м.Києві відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України проведена позапланова невиїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛА ДІРЕКСЬЙОН ПРІНСІПАЛЬ» (код ЄДРПОУ: 39686369) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю «Шеваль Компані» (код ЄДРПОУ 39662039) за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, за результатом якої складено відповідний акт перевірки від 30 травня 2018 року №360/26-15-14-02-01/39686369.

6. Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛА ДІРЕКСЬЙОН ПРІНСІПАЛЬ»:

- п.п. 134.1.1 п. 134.1 статті 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами і доповненнями та п. 5, п. 7 положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», в результаті чого встановлено:

- заниження податку на прибуток до сплати у періоді, що перевірявся, на загальну суму 56948077 грн., в тому чисті за 2016 рік на суму 56948077 грн;

- завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток у періоді, що перевірявся, всього у сумі 37793 грн., в тому числі за 2017 рік у сумі 37793 грн.

7. Указані висновки акта перевірки ґрунтуються, зокрема, на тому, що проведені розрахунки Товариства з обмеженою відповідності «ЛА ДІРЕКСЬЙОН ПРІНСІПАЛЬ» із Товариством з обмеженою відповідальністю «Шеваль Компані» по договору купівлі-продажу цінних паперів від 19.10.2016 №БВ180/6-16 шляхом власної емісії простих векселів та передачі їх актом приймання-передачі векселів та виконання зобов`язання від 16.10.2016 є неправомірним, оскільки: договором купівлі-продажу цінних паперів від 19.10.2016 №БВ180/6-16 не передбачено умову проведення розрахунків із застосуванням векселів, що є порушенням вимог статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05 квітня 2001 року №2374-ІІІ (зі змінами); відсутність будь-яких зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛА ДІРЕКСЬЙОН ПРІНСІПАЛЬ» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Шеваль Компані» за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, що є порушенням вимог статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05 квітня 2001 року №2374-ІІІ (зі змінами); наявна інформація про непричетність директора та засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Шеваль Компані» гр. ОСОБА_1 до реєстрації та фінансово-господарської діяльності підприємства, відсутність підписання ОСОБА_1 документів, в тому числі акту приймання-передачі векселів та виконання зобов`язань, акту про виконання зобов`язань.

8. На підставі висновків акта перевірки 22 червня 2018 року Головне управління Державної фіскальної служби у м.Києві прийняло податкові повідомлення-рішення №00007681402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 56 948 077,0 грн. за основним платежем та 14 237 019,0 грн. за штрафними санкціями, та №00007691402, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 37793грн.

9. Уважаючи неправомірність дій податкового органу, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

10. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

11. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №00007681402 від 22.06.2018, прийняте ГУ ДФС у м. Києві на підставі Акту «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛА ДІРЕКСЬЙОН ПРІНСІПАЛЬ» (код 39686369) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ «Шеваль Компані» (код 39662039) за період з 01.01.2016 по 31.12.2017», за №360/26-15-14-02-01/39686369» від 30.05.2018 року.

12. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №00007691402 від 22.06.2018, прийняте ГУ ДФС у м.Києві на підставі Акту «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛА ДІРЕКСЬЙОН ПРІНСІПАЛЬ» (код 39686369) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ «Шеваль Компані» (код 39662039) за період з 01.01.2016 по 31.12.2017», за №360/26-15-14-02-01/39686369» від 30.05.2018 року. Також було вирішено питання розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

13. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача за відсутності вироку не може слугувати належним доказом фіктивності спірних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача. Суд визнав безпідставним довід відповідача, що проведення розрахунків ТОВ «ЛА ДІРЕКСЬЙОН ПРІНСІПАЛЬ» із ТОВ ''Шеваль Компані'' за договором купівлі-продажу цінних паперів від 19.10.2016 року №БВ180/6-16 із застосуванням простих векселів власної емісії суперечить нормам статті 4 Закону України ''Про обіг векселів в Україні'', оскільки умова щодо можливості проведення розрахунків із застосуванням векселів була передбачена пунктом 2.3 договору, згідно з яким за погодженням сторін можливі інші форми розрахунку, що не суперечать діючому законодавству України.

14. Також суди відхилили довід відповідача про анулювання ліцензії на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами від 24.06.2014 серії АЕ 294692, виданої ТОВ ''Донброкфінанс'', яке представляло ТОВ ''Шеваль Компані'' в договорі купівлі-продажу цінних паперів від 19.10.2016 року №БВ180/6-16, згідно з рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22.01.2018 у справі №805/3729/17-а (відповідач посилався на цю обставину як на доказ фіктивності операції з купівлі-продажу цінних паперів), указавши, що станом на момент укладення договору купівлі - продажу цінних паперів та здійснення на його підставі розрахунків між позивачем та ТОВ ''Шеваль Компані'' ліцензія була чинна.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

15. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у справі №640/19139/18 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

16. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 640/19139/18 є пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме п.п. 134.1.1 п.134 статті 134 ПК України.

17. Зокрема скаржник доводить, що ТОВ «ШЕВАЛЬ КОМПАНІ» складені первинні документи всупереч нормам частини першої ст. 9 Закону України № 996-ХІУ та п.п. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення №88). Оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим статті 1 Закону України № 996-ХІУ відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п`ятого ст. 1 Закону України №996-ХІУ, в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

18. Уважають, що за сукупністю викладених фактів, перевіркою не підтверджується реальність проведення господарських операцій ТОВ «ЛА ДІРЕКСЬЙОН ПРІНСІПАЛЬ» із ТОВ «Шеваль Компані» за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 та перевіркою встановлено документування зазначених операцій та відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в дійсності.

19. Фактично мало місце оприбуткування в бухгалтерському обліку фінансових активів (цінних паперів), джерело походження яких не встановлено. Наявність фактів часткової реалізації є свідченням набуття ТОВ «ЛА ДІРЕКСЬЙОН ПРІНСІПАЛЬ» у власність (безоплатного отримання) таких цінних паперів без наявності будь-яких первинних документів, які опосередковують таке отримання.

20. Отже, враховуючи наведене, ТОВ «ЛА ДІРЕКСЬЙОН ПРІНСІПАЛЬ» отримано перелічені фінансові активи (цінні папери) від третіх осіб на безоплатній основі.

21. Також скаржник зазначає, що ТОВ «ЛА ДІРЕКСЬЙОН ПРІНСІПАЛЬ із Товариством з обмеженою відповідальністю «Шеваль Компані» по договору купівлі-продажу цінних паперів від 19.10.2016 року № №БВ180/6-16 шляхом власної емісії простих векселів та передачі їх актом приймання-передачі векселів та виконання зобов`язання від 19 жовтня 2016 року є неправомірним, оскільки договором купівлі-продажу цінних паперів від 19.10.2016 року № №БВ180/6-16 не передбачено умову проведення розрахунків із застосуванням векселів, що є порушенням вимог статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05 квітня 2001 року №2374-ІІІ (зі змінами); відсутність будь-яких зобов`язань ТОВ «ЛА ДІРЕКСЬЙОН ПРІНСІПАЛЬ» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Шеваль Компані» за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, що є порушенням вимог статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05 квітня 2001 року №2374-ІІІ (зі змінами).

22. Крім того, вказує про відсутність будь-яких зобов`язань ТОВ «ЛА ДІРЕКСЬЙОН ПРІНСІПАЛЬ» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Шеваль Компані» за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, що є порушенням вимог статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» від 05 квітня 2001 року №2374-ІІІ (зі змінами), а також, наявна інформація про непричетність директора та засновника Товариства з обмеженою відповідальністю «Шеваль Компані» гр. ОСОБА_1 до реєстрації та фінансово-господарської діяльності підприємства, відсутність підписання ОСОБА_1 документів, в тому числі акту приймання-передачі векселів та виконання зобов`язань, акту про виконання зобов`язань.

23. Також, відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції у своєму рішенні застосував норму права стосовно податкового обліку господарських операцій без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у справах №21-5332а15, №21-1318а16, №21-2430а16 Верховний Суд України зазначив, що обставина щодо набрання законної сили вироком суду, яким директора підприємства визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених частинами першою і другою статті 205 Кримінального кодексу України, не може бути неврахованою судами, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального її підтвердження первинними документами. Це саме стосується і справ, де має місце обставина щодо наявності постанови суду про звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка вчинила зазначений злочин, з нереабілітуючих підстав.

24. У відзиві на касаційну скаргу позивач проти її доводів заперечує, вважає, що суд першої та апеляційної інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги та просить закрити касаційне провадження у справі або відмовити у задоволенні касаційної скарги, залишив без змін оскаржувані судові рішення.

25. 22 жовтня 2020 року справа №640/19139/18 надійшла на адресу Верховного Суду.

V. Джерела права й акти їх застосування (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

26. Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

28. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

29. За правилами частин 1,2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

30. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

31. Статтею 3 Закону України "Про обіг векселів в Україні" (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що зобов`язуватися та набувати права за переказними і простими векселями на території України можуть юридичні та фізичні особи. Використання векселів Національним банком України здійснюється відповідно до законодавства України про обіг векселів.

32. Згідно з частиною 1 статті 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

33. Частинами 1, 3 статті 341 Господарського кодексу України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що розрахункові операції банків спрямовані на забезпечення взаємних розрахунків між учасниками господарських відносин, а також інших розрахунків у фінансовій сфері. Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися у формі платіжних доручень, платіжних вимог, вимог-доручень, векселів, чеків, банківських платіжних карток та інших дебетових і кредитових платіжних інструментів, що застосовуються у міжнародній банківській практиці.

34. Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

35. Згідно з п.138.1 статті 138 Податкового кодексу України (на час формування спірних сум валових витрат), витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. При цьому, відповідно до пп. 14.1.228 п.14.1 ст.14 ПК України, під собівартістю реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу розуміються витрати, що прямо пов`язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

36. При цьому, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

37. Відповідно до пункту138.4 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

38. Пунктом 137.1 статті 137 Податкового кодексу України передбачено, що дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

39. Згідно з п.п. 139.1.9 п.139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

40. Згідно з абзацом 11статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

41. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

42. Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

43. Пунктом 2.4 Положення № 88 визначено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

44. Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, передбачено:

45. « Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами:

дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

інші операційні доходи;

фінансові доходи;

інші доходи.

46. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

47. Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

48. До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

49. До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі). До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

50. Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

51. Якщо безоплатно отриманий актив забезпечує надходження економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то доходи визнаються на систематичній основі (наприклад, у сумі нарахованої амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди.»

52. Відповідно до п.5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

VI. Висновок Верховного Суду

53. Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності заниження ТОВ «ЛА ДІРЕКСЬОН ПРІНСПАЛЬ» податку на прибуток та завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за договорами купівлі-продажу цінних паперів по взаємовідносинами із ТОВ «Шеваль Компані» за період з 01.01.2016 по 31.12.2017.

54. Підставою звернення до суду з касаційною скаргою є те, що з питання застосування норм права (п.п. 134.1.1 п.134 ст.134 ПК України) відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах.

55. Відповідач не погоджується з зазначеними рішеннями суду, оскільки вважає, що висновки, викладені в них, не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

56. У касаційній скарзі податковий орган зазначає, що 19.10.2016 між ТОВ "Шеваль Компані" (продавець) в особі директора ОСОБА_1, ТОВ "Донброкфінанс" укладено договір №БВ 180/6-16 купівлі-продажу цінних паперів, згідно умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти зазначені акції прості іменні, емітентом яких є ТОВ КУА "ЛЕМАКО ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ" (ЗНВПІФ "Континентальний фонд нерухомості" кількістю 26 392 штук загальною номінальною вартістю 263920000,00 грн.

57. Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону України № 3480 «Про цінні папери та фондову біржу» вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов`язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

58. Порядок видачі переказних та простих векселів, здійснення операцій з векселями та виконання вексельних зобов`язань у господарській діяльності визначено Законом України від 05.04.2001 № 2374-ІІІ «Про обіг векселів в Україні» відповідно до статті 4, якого видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов`язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

59. 07.11.2016 року між ТОВ "Шеваль Компані" (продавець), ТОВ "Донброкфінанс" (повірений), та TOB "ЛА ДІРЕКСЬЙОН ПРІНСІПАЛЬ" (покупець) укладено Додаткову угоду до Договору купівлі - продажу цінних паперів №БВ 180/6-16 від 19.10.2016 року. Відповідно до п. З вказаного Додаткової угоди, сторони вирішили: з метою погашення заборгованості Покупця перед Продавцем, Покупець виписує на адресу продавця власні прості векселі на загальну суму 263920000,00 (двісті шістдесят три мільйони дев`ятсот двадцять тисяч гривень 00 копійок) грн., без ПДВ.

60. Проведеною перевіркою відображених у рядку 01 Декларацій „Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), установлено заниження задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 01 Декларацій „Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" всього у сумі 316416000 грн.

61. Перевіркою повноти декларування TOB «ЛА ДІРЕКСЬЙОН ПРІНСІПАЛЬ» показників рядка 02 Декларацій „Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), встановлено їх заниження всього у сумі 316416000 грн.

62. 07.11.2016 року між ТОВ "Шеваль Компані" (продавець), ТОВ «Донброкфінанс» (повірений), та ТОВ "ЛА ДІРЕКСЬЙОН ПРІНСІПАЛЬ" (покупець) укладено Додаткову угоду до Договору купівлі - продажу цінних паперів №БВ180/6-16 від 19.10.2016 року. Відповідно до п. 3 вказаного Додаткової угоди, сторони вирішили: з метою погашення заборгованості Покупця перед Продавцем, Покупець виписує в адресу продавця власні прості векселі на загальну суму 263920 000,00 (двісті шістдесят три мільйони дев`ятсот двадцять тисяч гривень 00 копійок) грн., без ПДВ.

63. Не погоджуючись з висновками судів першої та апеляційної інстанції касатор зазначає, що відповідно до статті 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» установлено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов`язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій Формі.

64. Суд касаційної інстанції зазначає, що факт наявності грошового боргу та факт поставлення товарів, що було зазначено зокрема у акті перевірки, судами першої та апеляційної інстанції не досліджувався.

65. Крім того, суди першої та апеляційної інстанції рішеннях зазначали, що відсутність вироку з приводу притягнення до відповідальності директора ТОВ «Шеваль Компані» ОСОБА_1 виключає висновок про фіктивність діяльності ТОВ «Шеваль Компані».

66. Проте в матеріалах справи наявні письмові пояснення ОСОБА_1 , висновки експертизи, які відповідно до норм статі 90 КАС України, повинні оцінюватися у взаємному зв`язку з іншими доказами у їх сукупності, зокрема з відомостями ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві щодо відсутності будь-якої інформації щодо укладення біржових контрактів з цінними паперами, стороною та/або емітентом яких є ТОВ «Шеваль Компані», відсутності заборгованості за укладеними договорами в оборотно-сальдових відомостях, що було предметом дослідження під час перевірки податковим органом.

67. Частиною першою статті 353 КАС України встановлено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

68. З огляду на обмежений обсяг процесуальних повноважень Верховного Суду та на те, що суд першої та апеляційної інстанції не перевірив та не встановив ті фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення позовних вимог, рішення апеляційного суду та суду першої інстанції підлягають скасуванню та направленню справи до суду першої інстанції.

VІІ. Судові витрати

69. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

70. Керуючись статтями 3 341 343 349 353 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м.Києві задовольнити частково.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року скасувати, справу № 640/19139/18 направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню.

Головуючий О. О. Шишов

Судді І. В. Дашутін

М. М. Яковенко