ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2023 року
м. Київ
справа № 640/19213/19
адміністративне провадження № К/990/26150/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Рибачука А.І.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 640/19213/19
за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Український капітал»
до Національного банку України
про визнання протиправним та скасування рішення
за касаційною скаргою Національного банку України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2022 року (головуючий суддя: Погрібніченко І. М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року (колегія у складі: головуючого судді: Кобаля М. І., суддів: Костюк Л. О., Степанюка А. Г.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2019 року Публічне акціонерне товариство «Банк «Український капітал» (далі - ПАТ «Банк «Український капітал») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національного банку України, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення від 31 липня 2019 року № 368 «Про відмову в погодженні статуту ПАТ «Банк «Український капітал».
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийнято в порушення вимог чинного законодавства.
Так, позивач зазначає, що 28 січня 2019 року ПАТ «Банк «Український капітал» подано до НБУ клопотання за вих. №10/104-239 про погодження змін до статуту банку у зв`язку зі збільшенням статутного капіталу, що відбулось шляхом розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості 1,08 грн. в кількості 11 112 000 штук, які придбав ОСОБА_1 за рахунок власних коштів, джерелом походження яких є отримані 28 грудня 2018 року дивіденди за 2016 рік згідно з рішенням учасника ПАТ «ВЕРДЕН» від 22 грудня 2018 року № 15 в сумі 20 003 250 грн. Натомість, відповідач оскаржуваним рішенням відмовив у погодженні змін до статуту посилаючись на висновок про неможливість підтвердження джерел коштів для здійснення запланованого збільшення та про незадовільний майновий стан ОСОБА_1 .
Позивач вказує на те, що маніпулювання цінами на фондовому ринку можливе лише шляхом здійснення маніпулювання на фондовій біржі. У той же час, практично усі правочини ПАТ «ВЕРДЕН» здійснювались на позабіржовому ринку, що НБУ не враховано під час прийняття оскаржуваного рішення. При цьому, питання щодо наявності ознак маніпулювання цінами на фондовій біржі належить до компетенції Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а не НБУ. Також, доводи відповідача про те, що емітенти цінних паперів, які були предметом окремих правочинів, були одночасно сторонами договорів щодо цінних паперів інших емітентів, що свідчить про маніпулювання на фондовому ринку, позивач вважає такими, що суперечать принципам свободи договору та положенням статті 165 Господарського кодексу України.
Також, позивач зауважив, що твердження відповідача про дефектність отриманого прибутку та недопустимість укладення договору міни, сторони яких не отримують грошові кошти, а отримують цінні папери такої самої вартості, суперечать положенням законодавства, зокрема, статтям 715 716 Цивільного кодексу України та підпункту 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України, які прямо визначають можливість отримання прибутку внаслідок міни.
Позивач вважає доводи відповідача про невідповідність цін у правочинах з облігаціями та про завищення цін на облігації підприємств, перевищенням своїх повноважень та перебиранням на себе функцій іншого органу, оскільки НБУ не має права заперечувати проти визначення сторонами умов відповідних договорів, які не суперечать чинному законодавству України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 30 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року, позов задовольнив повністю.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених товариством та його контрагентами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. 27 вересня 2022 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Національного банку України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року, в якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Крім того, скаржник зазначає, що на момент подачі касаційної скарги відсутній правовий висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 вересня 2022 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Загороднюк А. Г., судді: Єресько Л. О., Соколов В. М.
8. Ухвалою Верховного Суду від 30 вересня 2022 року задоволено заяви суддів Загороднюка А. Г., Єресько Л. О., Соколова В. М. про самовідвід. Відведено суддів Загороднюка А. Г., Єресько Л. О., Соколова В. М. від участі у розгляді касаційного провадження у справі № 640/19213/19. Передано матеріали справи № 640/19213/19 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді.
9. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 жовтня 2022 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Стеценко С. Г., судді: Рибачук А. І., Мороз Л. Л.
На підставі службової записки судді-доповідача Стеценка С. Г. від 08 вересня 2023 року № 28255/23 щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судових справ, у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 (рішення Вищої ради правосуддя від 08.06.2023 № 622/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку», яка перебуває у складі колегії суддів, на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 08 вересня 2023 року № 1512/0/78-23, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 вересня 2023 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Стеценко С. Г., судді: Рибачук А. І., Тацій Л. В.
10. Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2022 року відкрито провадження за касаційною скаргою Національного банку України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року.
11. 10 січня 2023 року на адресу Верховного Суду від ПАТ «Банк «Український капітал» надійшов відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
12. Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2023 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 29 вересня 2023 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 31 липня 2019 року Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем НБУ (далі - Комітет) прийняв рішення № 368 «Про відмову у погодженні статуту ПАТ «Банк «Український капітал» у новій редакції».
14. Вказане рішення мотивоване тим, що відповідно до поданих банком документів збільшення статутного капіталу банку на 12 000 960 грн відбувається за рахунок додаткових внесків акціонера банку - ОСОБА_1 , які здійснені 28 грудня 2018 року у розмірі 5 384 448 грн та 16 січня 2019 року у розмірі 6 616 512 грн.
15. За результатами розгляду поданих банком документів щодо майнового стану акціонера та джерел коштів, які спрямовуються на збільшення статутного капіталу банку, Комітет встановив, що ОСОБА_1 придбав акції ПАТ «Банк «Український капітал» на первинному ринку за рахунок коштів, отриманих внаслідок виплати дивідендів за 2016 рік у розмірі 20 003 250 грн, яка була здійснена 28 грудня 2018 року ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ВЕРДЕН» (далі - ПАТ «ВЕРДЕН»).
16. У 2016 році ПАТ «ВЕРДЕН» отримано дохід у розмірі 596 035 132 грн в результаті операцій з продажу корпоративних прав (13 986 000 грн), від реалізації деривативів (4 388 432 грн) та внаслідок купівлі-продажу і міни цінних паперів (577 660 700 грн). Прибуток від вказаних операцій склав 96 492 668, 68 грн.
17. Переважну частину прибутку, а саме 89 118 637 грн, склав прибуток від операцій з цінними паперами таких емітентів: ПАТ «ЕІНГС АЙС», ПАТ «УКРБУДЕНЕРГОТЕХНОЛОГІЯ», ПАТ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ СЕРВІС», ТОВ «ДОМІНІОН ІНВЕСТ», ТОВ «ІТС УКРАЇНА ЛТД», ТОВ «КИЇВСЬКИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ», ТОВ «РА МЕДІА», ТОВ «ТЕХКОМПАНІ».
18. Так, у правочинах щодо цінних паперів брали участь ПАТ «ВЕРДЕН» та емітенти цінних паперів, які були предметом окремих правочинів, і одночасно сторонами договорів щодо цінних паперів інших емітентів. Всього було укладено 37 правочинів за період з 19 жовтня 2016 року по 29 грудня 2016 року на загальну суму 602 733 100, 85 грн. Внаслідок укладення договорів міни, сторони не отримали грошові кошти, а отримали цінні папери інших емітентів (такої самої вартості).
У свою чергу, Комісія дійшла висновку про невідповідність цін у правочинах з облігаціями шести емітентів ринковим умовам, а саме: про завищення цін на облігації підприємств при здійсненні відповідних правочинів.
19. Оцінка економічної доцільності правочинів ПАТ «ВЕРДЕН» з цінними паперами також здійснена НБУ на підставі інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР).
20. Так, відповідно до інформації до моменту укладення ПАТ «ВЕРДЕН» правочинів НКЦПФР неодноразово встановлювала факти маніпулювання цінами щодо цінних паперів окремих емітентів-учасників правочинів, зокрема, на підставі необґрунтованого зростання ціни цінних паперів, яка не відповідала фінансовим показникам діяльності емітентів. Відповідно до висновків НКЦПФР, угоди з цінними паперами окремих емітентів не мали очевидного економічного сенсу. Ознаки маніпулювання цінними паперами були встановлені НКЦПФР і після укладення правочинів ПАТ «ВЕРДЕН». Зокрема, 30 грудня 2016 року зупинено торгівлю на будь-якій фондовій біржі цінними паперами ТОВ «КИЇВСЬКИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ», TOB «ТЕХНОКОМПАШ», TOB «ITC УКРАЇНА ЛТД», TOB «PA МЕДІА», тобто на наступний день після укладення останнього з 37 договорів міни.
21. НКЦПФР також повідомлено про здійснення таких дій щодо емітентів-учасників правочинів, зокрема: зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку, заборону торгів цінними паперами, складення актів про відсутність емітента за місцезнаходженням. Підставами для таких заходів було неподання емітентами річної інформації, нерозкриття регулярної інформації на фондовому ринку, а також постанови правоохоронних органів в межах досудових розслідувань у кримінальних провадженнях.
22. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень щодо зазначених кримінальних проваджень, вбачається, що емітенти можуть мати ознаки фіктивності, а їх цінні папери продавались за завищеними цінами та могли використовуватися з метою порушення вимог законодавства, зокрема з метою легалізації грошових коштів, операцій з переведення безготівкових коштів у готівку, діяльності без фактичного здійснення операцій, незаконного заволодіння майном.
На думку Комітету, інформація, надіслана НКЦПФР та отримана з публічних джерел, дає підстави вважати, що емітенти цінних паперів можуть мати ознаки фіктивності, а їх цінні папери можуть використовуватися суб`єктами господарювання з метою вчинення операцій, які не мають економічної доцільності та можуть мати на меті порушення вимог законодавства.
23. Також встановлено, що кошти, за рахунок яких ПАТ «ВЕРДЕН» виплатило дивіденди на користь ОСОБА_1 , фактично були отримані від господарської діяльності ТОВ «СКЕЛА ТЕРЦИУМ», які через низку внутрішньо-групових перерахувань між пов`язаними з банком особами були перераховані на користь ПАТ «ВЕРДЕН».
24. Таким чином, грошові кошти, отримані ОСОБА_1 , у 2018-2019 роках та направлені на збільшення статутного капіталу банку, не пов`язані з прибутком ПАТ «ВЕРДЕН» у 2016 році.
25. З метою оцінки економічної доцільності правочинів, внаслідок яких ОСОБА_1 отримано кошти, спрямовані до статутного капіталу банку, Комітетом враховані такі обставини:
- прибуток ПАТ «ВЕРДЕН» отриманий внаслідок операцій міни цінних паперів, які не мали результатом отримання ПАТ «ВЕРДЕН» грошових коштів;
- грошові кошти для виплати дивідендів були отримані ПАТ «ВЕРДЕН» від іншої діяльності у 2018-2019 роках та не пов`язані з правочинами з цінними паперами, здійсненими ПАТ «ВЕРДЕН» у 2016 році;
- ціни у правочинах ПАТ «ВЕРДЕН» з облігаціями більшості емітентів не відповідають ринковим умовам;
- емітенти цінних паперів, які були предметом правочинів ПАТ «ВЕРДЕН», можуть мати ознаки фіктивності, а самі цінні папери можуть використовуватися суб`єктами господарювання з метою вчинення операцій, які не мають економічної доцільності та можуть мати на меті порушення вимог законодавства, зокрема використовуються з метою маніпулювання цінами під час здійснення операцій.
26. Враховуючи викладене, Комітет дійшов до висновку, що економічна доцільність правочинів, внаслідок яких ОСОБА_1 отримано кошти, спрямовані до статутного капіталу банку, має не підтверджений характер.
27. На підставі зазначеного, Комітет відмовив ПАТ «Банк «Український капітал» у погодженні статуту у новій редакції, у зв`язку зі збільшенням розміру статутного капіталу до 212 002 110 грн (на 12 000 960, грн).
28. Вважаючи протиправним та необґрунтованим рішення Комітету від 31 липня 2019 року № 368 «Про відмову в погодженні статуту ПАТ «Банк «Український капітал», ПАТ «Банк «Український капітал» звернулось до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
29. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
30. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
31. За приписами ч. 1 ст. 2 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» (далі - Закон № 679-XIV) НБУ є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
Положеннями ст. 6, 55 Закону № 679-XIV передбачено, що відповідно до Конституції України, основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України.
При виконанні своєї основної функції Національний банк має виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі.
Національний банк у межах своїх повноважень сприяє фінансовій стабільності, в тому числі стабільності банківської системи за умови, що це не перешкоджає досягненню цілі, визначеної у частині другій цієї статті.
Національний банк також сприяє додержанню стійких темпів економічного зростання та підтримує економічну політику Кабінету Міністрів України за умови, що це не перешкоджає досягненню цілей, визначених у частинах другій та третій цієї статті.
32. Головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів.
Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України.
Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті, крім випадку, передбаченого статтею 33 цього Закону.
33. Відповідно до ст. 16, 18 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» (далі - Закон № 2121-III) статут банку складається з урахуванням положень Цивільного кодексу України Господарського кодексу України, цього Закону та інших законів України.
Зміни до статуту банку підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Банк подає документи для проведення державної реєстрації змін до статуту банку після їх погодження Національним банком України.
Банк подає документи для погодження змін до статуту банку, пов`язаних із збільшенням статутного капіталу, виключно після повної сплати учасниками внесків до статутного капіталу.
Перелік документів та порядок погодження змін до статуту банку встановлюються Національним банком України.
Національний банк України приймає рішення про погодження змін до статуту банку або про відмову в їх погодженні не пізніше місячного строку з дня подання повного пакета документів.
34. Національний банк України має право відмовити юридичній особі, яка має намір здійснювати банківську діяльність, у погодженні статуту, у разі якщо:
1) подано неповний пакет документів, необхідних для погодження статуту;
2) документи містять недостовірну інформацію;
3) документи не відповідають вимогам законів України чи нормативно-правових актів Національного банку України;
4) ділова репутація засновника, а для засновника - юридичної особи і членів її виконавчого органу та/або наглядової ради та всіх осіб, через яких здійснюватиметься опосередковане володіння істотною участю в банку, не відповідає вимогам, встановленим Національним банком України;
5) фінансовий стан засновника - юридичної особи та/або майновий стан засновника - фізичної особи не відповідають вимогам, встановленим Національним банком України;
6) засновник не має власних коштів для здійснення заявленого внеску до статутного капіталу;
7) структура власності самої юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, та/або засновника, що набуває істотної участі, не відповідає вимогам щодо її прозорості, встановленим Національним банком України;
8) не надано документи, що підтверджують наявність сплаченого статутного капіталу юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність.
Національний банк України не має права відмовити юридичній особі, яка має намір здійснювати банківську діяльність, у погодженні статуту з інших підстав, крім зазначених у цій статті.
35. У відповідності до підпункту 3 пункту 1 розділу І Положення про ліцензування банків, затвердженого постановою правління Національного банку України від 22 грудня 2018 року № 149 (далі - Положення № 149) це Положення розроблене відповідно до вимог Цивільного кодексу України Господарського кодексу України, Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про акціонерні товариства», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та інших законів України з метою визначення, зокрема, порядку погодження статутів банків і змін до них.
36. За приписом п. 4 розділу І Положення № 149 Національний банк застосовує своє професійне судження для прийняття рішень, визначених цим Положенням.
Професійне судження формується Національним банком з урахуванням визначених у пункті 3 глави 1 розділу I цього Положення принципів, а саме:
1) рівноцінності сутності та форми (оцінка правочинів, операцій, обставин та подій з точки зору їх суті та форми);
2) співмірності (пропорційності) [урахування обставин і умов конкретної ситуації, щодо якої формується професійне судження та приймається відповідне рішення (зокрема, розмір банку, складність, обсяг, види, характер здійснюваних ним операцій, організаційна структура банку, профіль ризику банку, особливості діяльності банку як системно важливого (за наявності такого статусу), діяльність банківської групи, до складу якої входить банк, фінансовий стан банку та власників істотної участі в ньому)];
3) обґрунтованого сумніву (здійснення додаткової/поглибленої перевірки/аналізу правочинів, операцій, обставин та/або подій, щодо яких формується професійне судження та приймається відповідне рішення, за наявності обґрунтованого сумніву щодо них);
4) комплексного аналізу (дослідження всіх обставин та умов конкретної ситуації при формуванні професійного судження та прийнятті відповідного рішення).
Оцінка Національним банком кількісних або якісних параметрів або обставин, щодо яких Законом про банки або цим Положенням визначені чіткі критерії, не є застосуванням професійного судження.
37. Відповідно до пунктів 371-376 глави 45 розділу VII Положення №149 зміни до статуту банку вносяться шляхом його викладення в новій редакції.
Національний банк погоджує статут банку в новій редакції в порядку, визначеному розділом VII цього Положення.
Заявник для погодження статуту банку в новій редакції подає до Національного банку такі документи:
1) клопотання про погодження статуту банку в новій редакції, підписане уповноваженим представником банку;
2) три примірники статуту банку в новій редакції, а також статут банку в новій редакції в електронній формі у форматі Word;
3) рішення єдиного акціонера або протокол із рішеннями загальних зборів акціонерів банку про затвердження змін до статуту шляхом його викладення в новій редакції, його засвідчена копія або витяг із такого рішення про відповідні зміни;
4) засвідчену підписом уповноваженого представника банку порівняльну таблицю змін до статуту, у якій зазначаються положення чинного статуту банку та відповідні положення з урахуванням унесених змін.
38. За приписами п. 391 глави 47 розділу VII Положення № 149 заявник у разі внесення до статуту банку змін, пов`язаних зі збільшенням його статутного капіталу за рахунок додаткових внесків, додатково до документів, визначених пунктом 376 глави 45 розділу VII цього Положення, подає до Національного банку:
1) рішення єдиного акціонера або протокол із рішенням загальних зборів акціонерів про збільшення статутного капіталу банку шляхом розміщення додаткових акцій наявної номінальної вартості та іншими рішеннями, передбаченими нормативно-правовим актом Комісії з цінних паперів щодо реєстрації випусків акцій під час зміни розміру статутного капіталу акціонерних товариств, або його засвідчену копію;
2) рішення уповноваженого органу банку про затвердження результатів розміщення акцій і звіту про результати розміщення акцій банку або його засвідчену копію;
3) затверджений уповноваженим органом банку звіт про результати розміщення акцій банку або його засвідчену копію;
4) засвідчену копію тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій банку, виданого Комісією з цінних паперів;
5) таблицю змін статутного капіталу банку за формою, затвердженою розпорядчим актом Національного банку та розміщеною на сторінці офіційного Інтернет - представництва Національного банку;
6) документи для ідентифікації нових акціонерів банку, які здійснили додаткові внески до його статутного капіталу в розмірі від одного відсотка статутного капіталу банку з урахуванням його збільшення, згідно з вимогами глави 4 розділу I цього Положення;
7) документи для оцінки фінансового/майнового стану акціонерів банку, які здійснили додаткові внески до його статутного капіталу в розмірі від одного відсотка статутного капіталу з урахуванням його збільшення, визначені в главах 18, 19 розділу III цього Положення;
8) правочини щодо придбання акцій банку акціонерами, які здійснили додаткові внески до його статутного капіталу в розмірі від одного відсотка статутного капіталу банку з урахуванням його збільшення, або їх засвідчені копії;
9) засвідчені копії платіжних документів, що свідчать про здійснення акціонерами повної сплати додаткових внесків до статутного капіталу банку, та виписку банку про зарахування коштів, унесених до його статутного капіталу, підписану головою правління та головним бухгалтером банку.
39. Згідно з пунктами 380, 381, 386-388 глави 45 розділу VII Положення №149 Національний банк приймає рішення про погодження або відмову в погодженні статуту банку в новій редакції протягом одного місяця з дня отримання повного пакета документів, визначених у розділі VII цього Положення.
Рішення про погодження або відмову в погодженні статуту банку в новій редакції приймає Комітет з нагляду.
Національний банк має право відмовити в погодженні статуту банку в новій редакції в разі:
1) подання неповного пакета документів;
2) невідповідності поданих документів вимогам законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку;
3) подання до Національного банку документів, що свідчать про порушення вимог законодавства України;
Національний банк має право відмовити в погодженні статуту банку в новій редакції у зв`язку зі збільшенням статутного капіталу банку додатково в разі:
1) визнання Національним банком незадовільним фінансового/майнового стану хоча б одного з акціонерів, які здійснили додаткові внески до статутного капіталу банку в розмірі від одного відсотка капіталу банку з урахуванням його збільшення (застосовується в разі внесення до статуту банку змін у зв`язку зі збільшенням його статутного капіталу за рахунок додаткових внесків);
2) відсутності підтвердження джерел походження коштів, за рахунок яких здійснюються внески для збільшення статутного капіталу банку (застосовується в разі внесення до статуту банку змін у зв`язку зі збільшенням його статутного капіталу за рахунок додаткових внесків);
3) розподілу прибутку банку до підтвердження аудитором достовірності та повноти річної фінансової звітності, її відповідності вимогам законодавства України (застосовується в разі внесення до статуту банку змін у зв`язку зі збільшенням його статутного капіталу за рахунок прибутку);
4) набуття акціонером істотної участі в банку або збільшення розміру істотної участі в банку, що йому належить, понад рівні володіння, визначені пунктом 257 глави 30 розділу V цього Положення, у результаті збільшення статутного капіталу банку без погодження з Національним банком цього набуття або збільшення;
5) якщо структура власності банку визнана Національним банком непрозорою або якщо структура власності банку в результаті збільшення його статутного капіталу не відповідатиме вимогам щодо прозорості, установленим Національним банком.
Національний банк протягом трьох робочих днів після прийняття рішення про відмову в погодженні статуту банку в новій редакції надсилає банку лист про відмову в погодженні статуту банку в новій редакції з обґрунтуванням підстав такої відмови.
40. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для прийняття Національним банком рішення про відмову у погодженні статуту Публічного акціонерного товариства «Банк «Український капітал» слугувала відсутність підтвердження джерел походження коштів, за рахунок яких здійснюються внески для збільшення статутного капіталу банку та незадовільний майновий стан ОСОБА_1 .
41. Між тим, слід звернути увагу, що оцінка майнового стану фізичних осіб здійснюється Національним банком, відповідно до приписів розділу ІІІ Положення № 149, у разі, зокрема, погодження змін до статуту банку у зв`язку зі збільшенням його статутного капіталу.
42. За приписами п. 89-90 глави 11 розділу ІІІ Положення № 149 особи, фінансовий/майновий стан яких оцінюється Національним банком, а також критерії такої оцінки визначаються окремо для кожного випадку оцінки згідно з главами 12-16 розділу III цього Положення.
Вимоги до документів, що подаються до Національного банку для здійснення оцінки фінансового стану юридичних осіб і майнового стану фізичних осіб, а також до методики такої оцінки визначаються в главах 18 та 19 розділу III цього Положення.
43. Пунктами 91-95 глави 11 розділу ІІІ Положення № 149 визначено, що процесом оцінки фінансового/майнового стану особи передбачено здійснення Національним банком комплексного аналізу документів та інформації, поданих до Національного банку у визначених пунктом 88 глави 11 розділу III цього Положення випадках, документів та інформації, отриманих Національним банком під час здійснення ним банківського нагляду, отриманих Національним банком на його запит і/або під час перевірки/уточнення інформації, що подається до Національного банку, а також інформації з відкритих джерел.
Національний банк за результатом оцінки фінансового стану юридичної особи або майнового стану фізичної особи визнає його задовільним або незадовільним.
Національний банк має право визнати фінансовий стан юридичної особи або майновий стан фізичної особи незадовільним, якщо:
1) не подано документів, що підтверджують відповідність фінансового/майнового стану особи вимогам цього Положення;
2) подані документи щодо фінансового/майнового стану особи є недостатніми для його оцінки та/або не відповідають вимогам цього Положення та/або містять недостовірну інформацію та/або дані, які свідчать про невідповідність фінансового/майнового стану особи встановленим критеріям;
3) фінансовий/майновий стан особи не відповідає вимогам, визначеним у главах 12-16 розділу III цього Положення щодо відповідних випадків оцінки фінансового/майнового стану особи.
Національний банк має право визнати фінансовий/майновий стан особи незадовільним за наявності інформації, яка, за професійним судженням Національного банку, свідчить про фінансові труднощі особи, що можуть негативно вплинути на фінансовий стан банку, його вкладників та інших кредиторів.
Національний банк запитує в особи, фінансовий/майновий стан якої оцінюється, пояснення щодо визначеної в пункті 94 глави 11 розділу III цього Положення інформації, установлює строк їх подання та здійснює оцінку з урахування таких пояснень, якщо вони були надані в установлений Національним банком строк.
44. Главою 13 розділу ІІІ Положення № 149 визначено критерії оцінки фінансового/майнового стану особи під час погодження змін до статуту банку у зв`язку зі збільшенням його статутного капіталу та під час надання дозволу на дострокове погашення субординованого боргу з метою спрямування коштів на збільшення статутного капіталу.
45. Пунктами 104-105 глави 13 розділу ІІІ Положення №149 передбачено, що Національний банк під час погодження змін до статуту банку у зв`язку зі збільшенням його статутного капіталу, надання дозволу на дострокове погашення субординованого боргу з метою спрямування коштів на збільшення статутного капіталу оцінює фінансовий/майновий стан юридичних і фізичних осіб, які здійснили додаткові внески, спрямовують кошти субординованого боргу до статутного капіталу банку в розмірі одного й більше відсотка статутного капіталу (з урахуванням його збільшення).
Відповідною датою для оцінки фінансового стану юридичної особи/майнового стану фізичної особи згідно з главою 13 розділу III цього Положення є робочий день, що передує даті внесення особою коштів до статутного капіталу банку, даті клопотання про надання дозволу на дострокове погашення субординованого боргу відповідно.
46. При цьому, пунктом 107 глави 13 розділу ІІІ Положення №149 передбачено, що Національний банк визнає майновий стан фізичної особи, яка здійснює внески до статутного капіталу банку, задовільним, якщо станом на відповідну дату фізична особи має власні грошові кошти в сумі рівній або більшій, ніж сума здійсненого нею внеску до статутного капіталу банку, а джерела цих коштів є підтвердженими відповідно до пунктів 165-172 глави 19 розділу III цього Положення.
47. Пунктами 165, 166 глави 19 розділу ІІІ Положення №149 визначено, що джерела власних коштів фізичної особи вважаються підтвердженими, якщо:
1) сума доходів фізичної особи за період, у якому нею були здійснені витрати на придбання та/або збільшення ринкової вартості кожного відмінного від грошових коштів об`єкта майна, зазначений в інформації про майновий стан, і/або попередні періоди, зменшена на суму витрат фізичної особи за відповідний період/періоди, крім витрат на придбання та/або збільшення ринкової вартості такого об`єкта майна, уключаючи витрати на придбання іншого, ніж такий об`єкт, майна, є рівною або більшою вартості придбання такого об`єкта майна та витрат, які були здійснені фізичною особою для збільшення його ринкової вартості станом на відповідну дату;
2) сума доходів фізичної особи за періоди, у яких нею були отримані зазначені в інформації про майновий стан грошові кошти, та всі наступні періоди до відповідної дати, зменшена на суму витрат фізичної особи за такі періоди, є рівною або більшою суми власних коштів фізичної особи, розрахованої відповідно до пункту 162 глави 19 розділу III цього Положення;
3) фізичною особою здійснено сплату податків, зборів та інших обов`язкових платежів у зв`язку з отриманням доходів, зазначених в інформації про майновий стан;
4) фізичною особою подано до Національного банку документи щодо доходів, зазначених в інформації про майновий стан, та документи щодо підтвердження джерел власних коштів.
Фізична особа для підтвердження джерел власних коштів подає до Національного банку такі інформацію та документи/копії документів:
1) податкові декларації з усіма додатками та доповненнями (у разі їх наявності) за періоди, за які в інформації про майновий стан подані дані щодо доходів фізичної особи, разом із довідкою про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), виданою контролюючим органом;
2) довідку компетентного органу країни, податковим резидентом якої є фізична особа, про стан виконання нею обов`язків зі сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів станом на відповідну дату.
48.Пунктами 168-171 глави 19 розділу ІІІ Положення №149 передбачено, що фізична особа, яка відповідно до законодавства не подавала податкові декларації за будь-який із періодів, за які в інформації про майновий стан нею подані дані щодо доходів, має право подати до Національного банку замість податкових декларацій витяг (відомості) із інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених фізичній особі доходів і утриманих з неї податків, зборів та інших обов`язкових платежів або інформацію контролюючого органу, що містить такі відомості.
Фізична особа подає до Національного банку для підтвердження даних щодо її витрат, зазначених в інформації про майновий стан, правочини (або їх копії), на підставі яких фізичною особою понесені (будуть понесені) ці витрати.
Фізична особа подає до Національного банку для підтвердження джерел власних коштів документи, на підставі яких отримано доходи, грошові кошти або інше майно, документи та інформацію щодо вартості майна (іншого, ніж грошові кошти) на момент його отримання фізичною особою, попередніх власників грошових коштів і майна, правових підстав їх отримання. Документи та інформація надаються для підтвердження того, що грошові кошти та майно, зазначені в інформації про майновий стан, та грошові кошти, за рахунок яких фізичною особою набуто та збільшено ринкову вартість майна, суму доходу від відчуження якого включено до інформації про майновий стан:
1) отримані в результаті правочинів, уключаючи правочини, вчинені попередніми власниками, зміст яких не суперечить законодавству, вчинених на ринкових умовах, які не мають ознак фіктивності та/або удаваності та спрямовані на досягнення економічного результату та/або особистих цілей;
2) не залучені від інших осіб з умовою повернення;
3) грошові кошти зберігаються в безготівковій формі на рахунках, відкритих у банках/кредитних установах в Україні/за кордоном, уключно з переказами цих коштів між рахунками безперервно протягом одного року до відповідної дати.
Фізична особа на свій розсуд визначає обсяг документів та інформації щодо джерел власних коштів, що подається до Національного банку. Національний банк має право з метою підтвердження фізичною особою джерел власних коштів вимагати подання додаткових документів та інформації, уключаючи документи та інформацію щодо підстав отримання грошових коштів та іншого майна третіми особами.
49. Відповідно до п. 177-179 глави 19 розділу ІІІ Положення № 149 фізична особа подає до Національного банку для підтвердження наявності грошових коштів, за рахунок яких фізичною особою здійснено внесок до статутного капіталу новоствореного банку, внесок до статутного капіталу банку під час його збільшення або придбання/збільшення істотної участі в банку, виписку/довідку про стан її рахунку в банку, що підтверджує наявність коштів станом на відповідну дату.
Фізична особа є платоспроможною, якщо немає підстав уважати, що особа неспроможна виконувати всі майнові зобов`язання відповідно до умов правочинів, укладених такою особою, та/або майновий стан особи, та/або стан виконання нею майнових зобов`язань погіршаться в подальшому. Такими підставами є невиконання/неналежне виконання фізичною особою своїх зобов`язань або загроза невиконання/неналежного виконання таких зобов`язань, накладення арешту на все майно фізичної особи або значну його частину на підставі виконавчих документів, наявність судового спору за участю фізичної особи, негативне рішення за яким може призвести до втрати фізичною особою всього належного їй майна (доходів) або їх значної частини, майбутня втрата постійного джерела доходів фізичної особи, про яку стало відомо, погіршення майнового стану фізичної особи, що настало або ймовірно настане, унаслідок яких фізична особа може стати неспроможною виконувати свої майнові зобов`язання.
Фізична особа подає до Національного банку для підтвердження її платоспроможності письмове запевнення про те, що не має підстав для погіршення майнового стану, визначених у пункті 178 глави 19 розділу III цього Положення. Письмове запевнення має містити обґрунтування, що таких підстав немає, та засвідчувати, що таких підстав:
1) на відповідну дату немає;
2) не було або вони усунені протягом року, що передує відповідній даті (якщо вони були, то надається їх детальний опис, причини їх виникнення та підтвердження їх усунення);
3) не буде з огляду на наявну в особи інформацію та її очікування.
50. Судами попередніх інстанцій встановлено, що з доповідної записки Комітету від 31 липня 2019 року № В/27-0011/59254/БТ «Про результати розгляду пакета документів, поданого для погодження статуту ПАТ «Банк «Український капітал» вбачається, що 28 грудня 2018 року ТОВ «ВЕРДЕН» виплатило ОСОБА_1 дивіденди за 2016 рік у розмірі 20 003 250 грн.
При виплаті дивідендів ОСОБА_1 податковим агентом ПАТ «ВЕРДЕН» було утримано податки та збори, а саме: податок з доходу фізичних осіб в розмірі 2 011 500 грн та військовий збір в розмірі 335 250 грн, які 28 грудня 2018 року перераховані в дохід державного бюджету.
51. У подальшому, ОСОБА_1 за рахунок власних коштів здійснив внесок до статутного капіталу банку у розмірі 12 000 960 грн, який був здійснений у два етапи: 28 грудня 2018 року у розмірі 5 348 448 грн та 16 січня 2019 року у розмірі 6 616 512 грн.
52. Згідно доповідної записки про результати розгляду пакета документів, поданого для погодження статуту ПАТ «Банк «Український капітал» у новій редакції, у зв`язку зі збільшенням розміру статутного капіталу, у 2016 році ПАТ «ВЕРДЕН» отримало дохід у розмірі 596 035 132 грн в результаті здійснення операцій з цінними паперами (купівля-продаж та міна цінних паперів, переважно дисконтних облігацій підприємств); продажу корпоративних прав (ТОВ «ТЕКУМ» та ТОВ «АРКУР» за номінальною вартістю); реалізація деривативів (форвардні контракти: продаж майнових прав на квартири у новобудовах м. Полтава).
53. Переважну частину прибутку ПАТ «ВЕРДЕН» у розмірі 89 118 637 грн склав прибуток від операцій з цінними паперами таких емітентів: ПАТ «КІНГС АЙС», ПАТ «УКРБУДЕНЕРГОТЕХНОЛОГІЯ», ПАТ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БУДФІНКОНСАЛТИНГ», ПАТ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ СЕРВІС», ТОВ «ДОМІНІОН ІНВЕСТ», ТОВ «ІТС Україна ЛТД», ТОВ «КИЇВСКИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ», ТОВ «РА МЕДІА», ТОВ «ТЕХНОКОМПАНІ».
54. Між вказаними юридичними особами вчинялись правочини щодо міни та купівлі-продажу цінних паперів, проте внаслідок укладення договорів міни контрагенти не отримували грошові кошти, а отримували цінні папери інших емітентів такої самої вартості.
У зв`язку із цим, Комітетом був здійснений запит до Національної комісії з цінних паперів фондового ринку (далі - НКЦПФР, Комісія) з проханням надати інформацію щодо емітентів, цінні папери яких були предметом правочинів.
55. Національна комісія з цінних паперів фондового ринку листом від 25 червня 2019 року №10/02/14767 повідомила, що у період з 22 листопада 2016 року по 22 січня 2019 року, застосовано низку заходів впливу до вище зазначених емітентів, зокрема, у зв`язку з порушенням законодавства про обіг цінних паперів, ознаками маніпулювання цінами на ринку цінних паперів, а також здійсненням досудових розслідувань у кримінальних провадженнях.
56. Зі змісту вказаного листа вбачається, що 22 листопада 2016 року Комісією винесено рішення № 1133 щодо зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів, зокрема, ПАТ «КІНГС АЙС» та TOB «ПРАВОВА ІНТЕРНЕТ АГЕНЦІЯ», на підставі постанови старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції Колотигіної Т. В. від 03 листопада 2016 року, винесеної в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016000000001331 від 27 травня 2016 року.
57. 07 листопада 2017 року Комісією винесено рішення № 801 щодо усунення порушень законодавства та зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів TOB «ТЕХНОКОМПАНІ», TOB «ITC УКРАЇНА ЛТД», TOB «PA МЕДІА» та TOB «КИЇВСЬКИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ», відповідно до пункту 30 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», у зв`язку із виявленням Комісією порушення емітентами цінних паперів вимог статті 40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» в частині нерозкриття регулярної річної та квартальної інформації на фондовому ринку.
58. 14 грудня 2017 року Комісією прийнято рішення № 897 про зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів, зокрема, ПАТ «УКРБУДЕНЕРГОТЕХНОЛОГІЯ», ПАТ «ФК «БУДФІНКОНСАЛТИНГ» та ПАТ «КІНГС АЙС», на підставі постанови заступника начальника третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Тарасенко A.C. від 12 грудня 2017 року, винесеної в межах досудового розслідування за №42017111200000142 від 17 березня 2017 року.
59. 26 квітня 2018 року Комісією винесено рішення № 285 щодо зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів, зокрема, ПАТ «КІНГС АЙС», за результатами аналізу ситуації щодо товариств (перелік додається) та з урахуванням постанови старшого слідчого слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві капітана податкової міліції Сидорчука Р.А. від 04 квітня 2018 року про заборону внесення змін до системи депозитарного обліку та проведення позапланової перевірки, винесеної в межах досудового розслідування за №32017100000000066 від 13 травня 2017 року.
60. 06 вересня 2018 року Комісією винесено рішення № 611 щодо зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів, зокрема, ПАТ «УКРБУДЕНЕРГОТЕХНОЛОГІЯ», за результатами проведеного аналізу та з урахуванням постанови Слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві лейтенанта податкової міліції Павлова В.В. від 27 липня 2018 року винесеної в межах досудового розслідування за №32018100060000018 від 21 лютого 2018 року.
61. 15 березня 2018 року Комісією винесено рішення:
- №149 щодо заборони торгів цінними паперами ПАТ «ФК «КРЕДИТ СЕРВІС», відповідно до пункту 163 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»;
- №153 щодо заборони торгів цінними паперами ПАТ «ФК «БУДФІНКОНСАЛТИНГ», відповідно до пункту 163 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні»;
19 вересня 2018 року Комісією винесено рішення:
- № 648 щодо заборони торгів цінними паперами, зокрема, ПАТ «ФК «БУДФІНКОНСАЛТИНГ» та ПАТ «КІНГС АЙС», у зв`язку з неподанням річної інформації 2 роки поспіль та відповідно до пункту 163 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».
22 січня 2019 року Комісією винесено рішення:
- №29 щодо заборони торгів цінними паперами, зокрема, ПАТ «ФК «БУДФІНКОНСАЛТИНГ», ТОВ «ПРАВОВА ІНТЕРНЕТ АГЕНЦІЯ» та ПАТ «КІНГС АЙС», у зв`язку з неподанням річної інформації 2 роки поспіль та відповідно до пункту 163 статті 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».
До списку емітентів, що мають ознаки фіктивності не включено ПАТ «КІНГС АЙС», ТОВ «ПРАВОВА ІНТЕРНЕТ АГЕНЦІЯ», TOB «ТЕХНОКОМПАНІ», ПАТ «УКРБУДЕНЕРГОТЕХНОЛОГІЯ», ПАТ «ФК «БУДФІНКОНСАЛТИНГ», ПАТ «ФК «КРЕДИТ СЕРВІС», TOB «ITC УКРАЇНА ЛТД», TOB «PA МЕДІА», TOB «КИЇВСЬКИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ».
У відношенні ПАТ «КІНГС АЙС» складено акт від 15 березня 2017 року про відсутність емітента за місцезнаходженням.
62. У відношенні ТОВ «ПРАВОВА ІНТЕРНЕТ АГЕНЦІЯ» складено від акт 14 березня 2017 року про відсутність емітента за місцезнаходженням.
63. Отже, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Комітет дійшов висновку про наявність сумнівів щодо економічної доцільності правочинів ПАТ «ВЕРДЕН» з цінними паперами, за якими товариством було отримано прибуток.
Крім того, оскільки дивіденди від прибутку ПАТ «ВЕРДЕН» стали джерелом коштів, які направлені ОСОБА_1 до статутного капіталу ПАТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ», контролюючий орган дійшов висновку, що майновий стан ОСОБА_1 може мати ознаки незадовільного, а джерела коштів - непідтверджених.
64. Положеннями статті 2 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок» (далі - Закон № 3480-IV, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що фондовий ринок (ринок цінних паперів) - сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів).
Учасники фондового ринку - емітенти (у тому числі іноземні) або особи, що видали неемісійні цінні папери, інвестори в цінні папери, інституційні інвестори, професійні учасники фондового ринку, об`єднання професійних учасників фондового ринку, у тому числі саморегулівні організації професійних учасників фондового ринку.
Емітент - юридична особа, у тому числі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Автономна Республіка Крим або міська рада, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади чи міжнародна фінансова організація, які від свого імені розміщують емісійні цінні папери та беруть на себе зобов`язання за ними перед їх власниками.
65. За приписами ч. 2 ст. 47 Закону № 3480-IV державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, а також інші державні органи у межах своїх повноважень, визначених законом.
66. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (далі - Закон № 448/96-ВР, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) НКЦПФР є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.
67. За приписами пунктів 371, 372, 3710, 3711 частини другої статті 6 Закону № 448/96-ВР Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: - встановлює наявність ознак маніпулювання на фондовому ринку; - встановлює критерії суттєвого відхилення ціни від поточної ціни фінансового інструменту на фондовій біржі залежно від виду, ліквідності та/або ринкової вартості такого інструменту; - встановлює за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, ознаки фіктивності емітента цінних паперів; - приймає рішення про включення емітента до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, у порядку, встановленому Комісією за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
68. Згідно з п. 30, 163 ч. 1 ст. 8 Закону Закон № 448/96-ВР Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право, зокрема:
1) відкладати або забороняти торгівлю цінними паперами, якщо Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку на основі достатніх підстав, підтверджених відповідними документами, вважає, що емітент перебуває в ситуації, коли подальший обіг цінних паперів такого емітента порушуватиме права інвесторів;
2) для захисту інтересів держави та інвесторів у цінні папери зупиняти на підставі рішення Комісії внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів або до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів певного емітента або певного власника на строк до усунення порушень, що стали підставою для прийняття такого рішення.
При цьому, ознаками маніпулювання цінами на фондовому ринку наведено у статті 10 Закону № 448/96-ВР, яким є:
1) здійснення або намагання здійснити операції чи надання заявки на купівлю або продаж фінансових інструментів, які надають або можуть надавати уявлення щодо поставки, придбання або ціни фінансового інструменту, що не відповідають дійсності, та вчиняються одноосібно або за попередньою змовою групою осіб і призводять до встановлення інших цін, ніж ті, що існували б за відсутності таких операцій або заявок;
2) здійснення або намагання здійснити операції чи надання заявки на купівлю або продаж фінансових інструментів шляхом вчинення умисних протиправних дій, в тому числі шахрайства чи використання інсайдерської інформації;
3) поширення інформації через засоби масової інформації, у тому числі електронні засоби масової інформації, або будь-якими іншими способами, яке призводить або може призвести до введення в оману учасників ринку щодо ціни, попиту, пропозиції або обсягів торгів фінансових інструментів на фондовій біржі, що не відповідають дійсності, зокрема поширення недостовірної інформації, у разі коли особа, яка поширила таку інформацію, знала або повинна була знати, що ця інформація була недостовірною;
4) купівля або продаж фінансових інструментів перед закриттям торговельної сесії фондової біржі з метою введення в оману учасників ринку щодо цін, які склалися наприкінці торговельної сесії;
5) неодноразове протягом торговельного дня укладення двома або більше учасниками торгів угод купівлі чи продажу фінансових інструментів у власних інтересах чи за рахунок одного і того ж клієнта, за якими кожен з учасників торгів виступає як продавець та покупець одного і того ж фінансового інструменту за однаковою ціною в однаковій кількості або які не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети хоча б для одного з учасників торгів (або їх клієнтів), а також надання клієнтом кільком учасникам біржових торгів доручення на укладення в його інтересах однієї або більше угод з одним і тим самим фінансовим інструментом, під час яких покупець та продавець діють в інтересах клієнта;
6) неодноразове протягом торговельного дня здійснення або намагання здійснити операції чи надання заявки на купівлю або продаж фінансових інструментів, що не мають очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети, якщо за результатами таких торгів власник таких фінансових інструментів не змінюється;
7) неодноразове невиконання учасником біржових торгів зобов`язань за біржовими контрактами, укладеними протягом торговельного дня у власних інтересах або за рахунок клієнтів, якщо укладення зазначених контрактів спричинило значне збільшення або зниження ціни фінансового інструменту, за умови, що такі контракти мали суттєвий вплив на ціну такого інструменту;
8) укладення на фондовій біржі угод з фінансовим інструментом за ціною, що має суттєве відхилення від ціни відповідного фінансового інструменту, яка склалася на фондовій біржі тієї ж торговельної сесії (поточна ціна) шляхом подання безадресних заявок, за умови, що угоди укладені від імені та/або за рахунок осіб, між якими (працівниками яких) існувала попередня домовленість про придбання або продаж фінансового інструменту за ціною, що має суттєве відхилення від поточної ціни.
69. Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 11 Закон № 448/96-ВР за умисні дії, що мають ознаки маніпулювання на фондовому ринку, визначені цим Законом Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції у розмірі від десяти до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або в розмірі до ста п`ятдесяти відсотків прибутку (надходжень), одержаних в результаті цих дій.
70. Частиною 2-4, 6 статті 11 Закону № 448/96-ВР визначено, що крім застосування фінансових санкцій за правопорушення, зазначені у цій статті, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може:
- зупиняти або анулювати ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, яку було видано такому професійному учаснику фондового ринку;
- анулювати свідоцтво про реєстрацію об`єднання як саморегулівної організації фондового ринку, яке було видано такому об`єднанню.
Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення штрафу може бути оскаржено в суді.
71. Про накладення штрафів на комерційні банки Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку інформує Національний банк України у триденний термін.
72. Статтею 12 Закону № 448/96-ВР передбачено, що уповноважена особа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка виявила факт вчинення юридичною особою правопорушення на ринку цінних паперів, складає акт, який разом з письмовими поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та пов`язаними з таким правопорушенням документами протягом п`яти робочих днів подає уповноваженій особі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка має право застосовувати санкцію за правопорушення на ринку цінних паперів.
Уповноважена особа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку приймає рішення про застосування санкції протягом 30 робочих днів після отримання документів, що підтверджують факт правопорушення. Рішення про застосування санкції оформляється постановою, що надсилається юридичній особі, до якої застосовано санкцію.
Юридична особа не може бути притягнута до відповідальності за дії, що були предметом перевірки, за результатами якої не було виявлено правопорушень на ринку цінних паперів.
Тобто, у разі порушення юридичною особою законодавства на ринку цінних паперів, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку приймає одне з таких рішень, яке оформлюється постановою, а саме: - про застосування фінансових санкцій; - про зупинення або анулювання ліцензії на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, яку було видано такому професійному учаснику фондового ринку; - про анулювання свідоцтва про реєстрацію об`єднання як саморегулівної організації фондового ринку, яке було видано такому об`єднанню.
73. Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять вищенаведених рішень НКЦПФР по відношенню до ПАТ «ВЕРДЕН», ПАТ «КІНГС АЙС», ПАТ «УКРБУДЕНЕРГОТЕХНОЛОГІЯ», ПАТ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БУДФІНКОНСАЛТИНГ», ПАТ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ СЕРВІС», ТОВ «ДОМІНІОН ІНВЕСТ», ТОВ «ІТС УКРАЇНА ЛТД», ТОВ «КИЇВСКИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ», ТОВ «РА МЕДІА» та ТОВ «ТЕХНОКОМПАНІ».
Поряд з цим, суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що відкладення або заборона торгівлі цінними паперами, зупинення внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів або до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів певного емітента є превентивними заходами, які вчиняються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку до прийняття рішення про застосування фінансових санкцій.
Крім того, повноваження щодо встановлення факту порушення юридичною особою законодавства на ринку цінних паперів, а також притягнення такої особи до відповідальності покладено саме на Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, що унеможливлює встановлення таких фактів Національним банком без відповідного рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
74. Також, матеріалами справи встановлено, що 31 жовтня 2019 року Національний банк уклав з ТОВ «Експертно-консультаційний центр» договір з проведення експертної оцінки цінних паперів ПАТ «КІНГС АЙС», ПАТ «ФК «КРЕДИТ СЕРВІС» та ПАТ «УКРБУДЕНЕРГОТЕХНОЛОГІЯ».
Згідно звіту № 323 з оцінки цінних паперів простих іменних акцій ПАТ «КІНГС АЙС», станом на 19 жовтня 2016 року, ринкова вартість об`єкту оцінки - 150 000 простих іменних акцій ПАТ «КІНГС АЙС» становить 3 375 грн (станом на дату визначення його вартості).
Відповідно до звіту № 324 з оцінки цінних паперів простих іменних акцій ПАТ «УКРБУДЕНЕРГОТЕХНОЛОГІЯ», станом на 19 жовтня 2016 року та 09 листопада 2016 року, ринкова вартість об`єкту оцінки 1 214 575 та 2 041 021 простих іменних акцій становить 121, 46 грн. (0,0001 грн. за акцію), станом на 09 листопада 2016 року становить 204,10 грн. (0,0001 грн. за акцію).
У відповідності до звіту № 325 з оцінки цінних паперів простих іменних акцій ПАТ «ФК «КРЕДИТ СЕРВІС», станом на 09 жовтня 2016 року, 30 листопада 2016 року та 09 грудня 2016 року ринкова вартість об`єкту оцінки - 1214575 та 2041021 простих іменних акцій ПАТ «ФК «КРЕДИТ СЕРВІС» становить 1 700 грн. (3,7037 грн. за акцію), станом на 30 листопада 2016 року становить 1 700, 00 грн. (3,7037 грн. за акцію), станом на 09 грудня 2016 року становить 488, 89 грн. (3,7037 грн. за акцію).
75. З огляду на вказане, колегія суддів вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій, що висновок відпровідача про те, що емітенти цінних паперів, які були предметом правочинів ПАТ «ВЕРДЕН», можуть мати ознаки фіктивності, а самі цінні папери можуть використовуватися суб`єктами господарювання з метою вчинення операцій, які не мають економічної доцільності та можуть мати на меті порушення вимог законодавства, зокрема використовуються з метою маніпулювання цінами під час здійснення операцій, а також про те, що ціни у правочинах ПАТ «ВЕРДЕН» з облігаціями більшості емітентів не відповідають ринковим умовам, не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються належними доказами.
76. Стосовно доводів скаржника щодо отримання ПАТ «ВЕРДЕН» прибутку внаслідок операцій міни цінних паперів, які не мали результатом отримання ПАТ «ВЕРДЕН» грошових коштів, слід зазначити таке.
77. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, у листопаді - грудні 2016 року ПАТ «ВЕРДЕН» укладено 33 договори міни цінних паперів з наступними емітентами ПАТ «КІНГС АЙС», ПАТ «УКРБУДЕНЕРГОТЕХНОЛОГІЯ», ПАТ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БУДФІНКОНСАЛТИНГ», ПАТ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ СЕРВІС», ТОВ «ДОМІНІОН ІНВЕСТ», ТОВ «ІТС УКРАЇНА ЛТД», ТОВ «КИЇВСКИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ», ТОВ «РА МЕДІА» та ТОВ «ТЕХНОКОМПАНІ», прибуток за 2016 рік від яких склав 86 409 373, 02 грн.
Також, у грудні 2016 року ПАТ «ВЕРДЕН» уклало 4 договори купівлі-продажу цінних паперів з наступними емітентами ТОВ «ТЕХНОКОМПАН», ПАТ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ СЕРВІС», ТОВ «ІТС УКРАЇНА ЛТД», в результаті прибуток за 2016 рік від склав 2 709 263, 66 грн.
78. Згідно п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону № 3480-IV обіг цінних паперів - вчинення правочинів, пов`язаних з переходом прав на цінні папери і прав за цінними паперами, крім договорів, що укладаються у процесі емісії, при викупі цінних паперів їх емітентом та купівлі-продажу емітентом викуплених цінних паперів.
Статтею 3 Закону № 3480-IV передбачено, що цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.
79. Відповідно до ч. 1, 5 ст. 4 Закону № 3480-IV до особи, яка набула право на цінний папір, одночасно переходять у сукупності всі права, які ним посвідчуються (права за цінним папером), крім випадків, установлених законом або правочином.
Особливості переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку та правочином.
80. Згідно ч. 1 ст. 51 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» договір купівлі-продажу цінних паперів, що укладається на фондовій біржі, вважається укладеним з моменту фіксації такою фондовою біржею факту укладення договору відповідно до її правил. Зазначений договір не може бути розірваний, крім випадків, передбачених законом.
Поряд з цим, статтями 715 716 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов`язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін. Договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов`язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом.
До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов`язання.
81. Отже, за своїм правовим регулюванням договір міни є ідентичним договору купівлі-продажу.
82. Частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
83. Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що правочини вчинені ПАТ «ВЕРДЕН» у листопаді - грудні 2016 року з емітентами ПАТ «КІНГС АЙС», ПАТ «УКРБУДЕНЕРГОТЕХНОЛОГІЯ», ПАТ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БУДФІНКОНСАЛТИНГ», ПАТ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ СЕРВІС», ТОВ «ДОМІНІОН ІНВЕСТ», ТОВ «ІТС УКРАЇНА ЛТД», ТОВ «КИЇВСКИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ», ТОВ «РА МЕДІА» та ТОВ «ТЕХНОКОМПАНІ» нечинними у встановленому законом порядку не визнавались, жодних рішень Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку або судом не приймалось.
84. В матеріалах справи наявні аудиторські висновки ТОВ «Аудиторська фірма «Кволіті Аудит» від 30 січня 2017 року щодо річної фінансової звітності ПАТ «ВЕРДЕН», станом на 31 грудня 2016 року, від 26 лютого 2018 року щодо річної фінансової звітності ПАТ «ВЕРДЕН», станом на 31 грудня 2017 року та від 13 лютого 2019 року, щодо річної фінансової звітності ПАТ «ВЕРДЕН», станом на 31 грудня 2018 року, якими підтверджено правильність сформованого ПАТ «ВЕРДЕН» прибутку у досліджувані періоди.
84. Між тим, посилання скаржника на те, що грошові кошти ПАТ «ВЕРДЕН» для виплати дивідендів від іншої діяльності у 2018-2019 роках не пов`язані з правочинами з цінними паперами, здійсненими ПАТ «ВЕРДЕН» у 2016 році є безпідставними та необґрунтованими, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами, не містять підтверджуючих документів, а також відповідачем не зазначено від якої діяльності ПАТ «ВЕРДЕН» отримало вказані грошові кошти.
85. Проте, слід зазначити, що збільшення статутного капіталу ПАТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ» відбулось за рахунок власних коштів ОСОБА_1 , отриманих ним в якості дивідендів за 2016 рік у розмірі 20 003 250 грн.
86. З отриманих ОСОБА_1 дивідендів були утримані всі необхідні податки та збори, зокрема, податок з доходу фізичних осіб в розмірі 2 011 500 грн. та військовий збір в розмірі 335 250 грн., які 28 грудня 2018 року перераховані в дохід державного бюджету.
Крім того, Комітет у доповідній записці від 31 липня 2019 року №В/27-0011/59254/БТ «Про результати розгляду пакета документів, поданого для погодження статуту ПАТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ» у новій редакції у зв`язку зі збільшенням розміру статутного капіталу» зазначив, що на рахунках ОСОБА_1 після здійснення внеску до статутного капіталу ПАТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ» була достатня сума коштів та вказана сума не викликала у Комітету сумнівів щодо відповідності майнового стану ОСОБА_1 вимогам Положення №149.
87. З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що збільшення статутного капіталу банку відбулось за рахунок власних коштів ОСОБА_1 , як фізичної особи, а не за рахунок внеску, здійсненого юридичною особою ПАТ «ВЕРДЕН».
Проте, Національний банк України під час розгляду спірного питання та документів позивача, поданого для погодження статуту ПАТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ», у новій редакції, у зв`язку зі збільшенням розміру статутного капіталу, не проводив перевірку майнового стану фізичної особи ОСОБА_1 , а фактично провів дослідження та аналіз господарської та фінансової діяльності навіть не ПАТ «ВЕРДЕН», а товариств, які були контрагентами ПАТ «ВЕРДЕН» у листопаді - грудні 2016 року.
Також, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження проведення податковим органом перевірок стосовно діяльності ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства, зокрема, підстав отримання ним доходу від ПАТ «ВЕРДЕН» та сплати податків і зборів.
88. Щодо посилань скаржника на досудові розслідування в рамках кримінальних проваджень, слід зазначити таке.
89. За приписами ст. 72 74 78 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
90. Отже, сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених товариством та його контрагентами.
Крім того, доказів про наявність кримінальних справ, вироків, за фактом фіктивного підприємництва, що має безпосереднє значення для надання висновку, щодо діяльності господарюючих суб`єктів, а ні щодо ОСОБА_1 , ні щодо ПАТ «ВЕРДЕН» чи його контрагентів надано не було.
91. Між тим, під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.
92. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасуванню рішення Національного Банку України від 31 липня 2019 року № 368 «Про відмову в погоджені статуту ПАТ «БАНК «УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ».
93. Інші доводи касаційної скарги не спростовують вищенаведені висновки судів попередніх інстанцій.
94. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
95. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
96. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
97. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
98. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).
99. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
100. З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржуваних судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
101. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись ст. ст. 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Національного банку України залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко Л.В. Тацій А.І. Рибачук