ПОСТАНОВА

Іменем України

27 березня 2020 року

м. Київ

справа №640/20218/18

адміністративне провадження №К/9901/12357/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2019р. (судді - Смолій І.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019р. (судді - Василенко Я.М., Кузьменко В.В., Шурко О.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Уряду України - Кабінету Міністрів України, Уряду України - Кабінету Міністрів України в особі Прем`єр-міністра України Гройсмана Володимира Борисовича, Уряду України - Кабінету Міністрів України Міністерства соціальної політики України, Уряду України - Кабінету Міністрів України Міністерства соціальної політики України в особі Міністра соціальної політики України Реви Андрія Михайловича, Пенсійного фонду України, управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області, Міського голови-наділеного повноваженнями виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області Марцінківа Руслана Романовича, Державної казначейської служби України, треті особи: уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уряд України - Кабінет Міністрів України в особі Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати дії Уряду України - Кабінету Міністрів України за ненадання соціальної допомоги на рівні одного прожиткового мінімуму на лікування та на прожиття в строках з 01.01.2015р. по 01.01.2018р., згідно довідки Державної фіскальної служби України за №2/10/09-15-08-01-009 від 11.01.2018р. - відсутня інформація про доходи в зв`язку із хворобою та амбулаторним лікуванням, як особі соціально незахищеній в Україні є дискримінаційними, згідно статті 46, частини 2, 3 статті 116 Конституції України, а тому дії органів Державної влади протиправні, завданні незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю та про визнання за позивачем права без дискримінації, про припинення дій, які порушують право позивача, включно з рішеннями, на підставі яких порушується право позивача у спосіб застосування дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно-управлінські, матеріальні та процесуальні катування позивача, спрямовані на фізичне знищення позивача внаслідок позбавлення позивача з підстав застосування дискримінації законних засобів до існування та про відшкодування позивачу матеріальної та моральної шкоди, заподіяних здійсненням щодо позивача дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно-управлінські, матеріальні та процесуальні катування позивача, спрямовані на фізичне знищення позивача внаслідок позбавлення позивача з підстав застосування дискримінації законних засобів до існування - протиправними.

- визнати дії Прем`єр-Міністра України Гройсмана Володимира Борисовича за ненадання соціальної допомоги на рівні одного прожиткового мінімуму на лікування та на прожиття в строках з 01.01.2015р. по 01.01.2018р., згідно довідки Державної фіскальної служби України за №2/10/09-15-08-01-009 від 11.01.2018р. - відсутня інформація про доходи в зв`язку із хворобою та амбулаторним лікуванням, як особі соціально незахищеній в Україні є дискримінаційними, згідно статті 46, частини 2, 3 статті 116 Конституції України, а тому дії органів Державної влади протиправні, завдані незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю та про визнання за позивачем права без дискримінації, про припинення дій, які порушують право позивача, включно з рішеннями, на підставі яких порушується право позивача у спосіб застосування дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно-управлінські, матеріальні та процесуальні катування позивача, спрямовані на фізичне знищення позивача внаслідок позбавлення позивача з підстав застосування дискримінації законних засобів до існування та про відшкодування позивачу матеріальної та моральної шкоди, заподіяних здійсненням щодо позивача дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно-управлінські, матеріальні та процесуальні катування позивача, спрямовані на фізичне знищення позивача внаслідок позбавлення позивача з підстав застосування дискримінації законних засобів до існування - протиправними.

- визнати дії виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області з ненадання соціальної допомоги на рівні одного прожиткового мінімуму на лікування та на прожиття в строках з 01.01.2015р. по 01.01.2018р., згідно довідки Державної фіскальної служби України за №2/10/09-15-08-01-009 від 11.01.2018р. - відсутня інформація про доходи в зв`язку із хворобою та амбулаторним лікуванням, як особі соціально незахищеній в Україні є дискримінаційними, згідно статті 46, частини 2, 3 статті 116 та статей 140-146 Конституції України, а тому дії органу Державного самоврядування протиправні, завдані незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю та про визнання за позивачем права без дискримінації, про припинення дій, які порушують право позивача, включно з рішеннями, на підставі яких порушується право позивача у спосіб застосування дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно-управлінські, матеріальні та процесуальні катування позивача, спрямовані на фізичне знищення позивача внаслідок позбавлення позивача з підстав застосування дискримінації законних засобів до існування та про відшкодування позивачу матеріальної та моральної шкоди, заподіяних здійсненням щодо позивача дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно-управлінські, матеріальні та процесуальні катування позивача, спрямовані на фізичне знищення позивача внаслідок позбавлення позивача з підстав застосування дискримінації законних засобів до існування - протиправними.

- визнати дії міського голови - наділеного повноваженнями виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області Марцінківа Руслана Романовича з ненадання соціальної допомоги на рівні одного прожиткового мінімуму на лікування та на прожиття в строках з 01.01.2015р. по 01.01.2018р., згідно довідки Державної фіскальної служби України за №2/10/09-15-08-01-009 від 11.01.2018р. - відсутня інформація про доходи в зв`язку із хворобою та амбулаторним лікуванням, як особі соціально незахищеній в Україні, є дискримінаційними, згідно статті 46, частини 2, 3 статті 116 та статей 140-146 Конституції України, а тому дії органу Державного самоврядування протиправні, завдані незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю та про визнання за позивачем права без дискримінації, про припинення дій, які порушують право позивача, включно з рішеннями, на підставі яких порушується право позивача у спосіб застосування дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно-управлінські, матеріальні та процесуальні катування позивача, спрямовані на фізичне знищення позивача внаслідок позбавлення позивача з підстав застосування дискримінації законних засобів до існування та про відшкодування позивачу матеріальної та моральної шкоди, заподіяних здійсненням щодо позивача дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилились у владно-управлінські, матеріальні та процесуальні катування позивача, спрямовані на фізичне знищення позивача внаслідок позбавлення позивача з підстав застосування дискримінації законних засобів до існування - протиправними.

- стягнути через Державну казначейську службу України з Уряду України - Кабінету Міністрів України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) матеріальну соціальну допомогу в розмірі 52 458, 00 грн. (курс НБУ станом на 26.11.2018р. 31.553824 гривень за 1 євро), згідно заяви позивача від 26.01.2018р., яку отримано урядом 29.01.2018р. за штрихкодом УДППЗ «УКРПОШТА» - 7600604078060, як справедливу сатисфакцію, на рівні одного прожиткового мінімуму на лікування та на прожиття в строках з 01.01.2015р. по 01.01.2018р., згідно довідки Державної фіскальної служби України за №2/10/09-15-08-01-009 від 11.01.2018р. - відсутня інформація про доходи в зв`язку із хворобою та амбулаторним лікуванням, як особі соціально незахищеній в Україні є дискримінаційними, згідно статті 46, частини 2, 3 статті 116 Конституції України, а тому дії органів Державної влади протиправні, завданні незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю та про визнання за позивачем права без дискримінації, про припинення дій, які порушують право позивача, включно з рішеннями, на підставі яких порушується право позивача у спосіб застосування дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно-управлінські, матеріальні та процесуальні катування позивача, спрямовані на фізичне знищення позивача внаслідок позбавлення позивача з підстав застосування дискримінації законних засобів до існування та про відшкодування позивачу матеріальної та моральної шкоди, заподіяних здійсненням щодо позивача дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно-управлінські, матеріальні та процесуальні катування позивача, спрямовані на фізичне знищення позивача внаслідок позбавлення позивача з підстав застосування дискримінації законних засобів до існування.

- стягнути через Державну казначейську службу України з Прем`єр-Міністра України Гройсмана Володимира Борисовича на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) матеріальну та моральну шкоду, як справедливу сатисфакцію, в розмірі 3 155 382,00 грн. (курс НБУ станом на 26.11.2018р. 31.553824 гривень за 1 євро), за ненадання соціальної допомоги на рівні одного прожиткового мінімуму на лікування та на прожиття, в строках з 01.01.2015р. по 01.01.2018р., згідно заяви-позивача від 26.01.2018, яку отримано Прем`єр-Міністром 29.01.2018р. за штрихкодом УДППЗ «УКРПОШТА» - 7600604078060, згідно довідки Державної фіскальної служби України за №2/10/09-15-08-01-009 від 11.01.2018р. - відсутня інформація про доходи в зв`язку із хворобою та амбулаторним лікуванням, як особі соціально незахищеній в Україні є дискримінаційними, згідно статті 46, частини 2, 3 статті 116 Конституції України, а тому дії органів Державної влади протиправні, завданні незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю та про визнання за позивачем права без дискримінації, про припинення дій, які порушують право позивача, включно з рішеннями, на підставі яких порушується право позивача у спосіб застосування дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно-управлінські, матеріальні та процесуальні катування позивача, спрямовані на фізичне знищення позивача внаслідок позбавлення позивача з підстав застосування дискримінації законних засобів до існування та про відшкодування позивачу матеріальної та моральної шкоди, заподіяних здійсненням щодо позивача дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно-управлінські, матеріальні та процесуальні катування позивача, спрямовані на фізичне знищення позивача внаслідок позбавлення позивача з підстав застосування дискримінації законних засобів до існування.

- стягнути через Державну казначейську службу України з виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) матеріальну соціальні допомогу в розмірі 52 458, 00 грн. (курс НБУ станом на 26.11.2018р. 31.553824 гривень за 1 євро), згідно заяв-позивача від 02.12.2018р., від 25.01.2017р., від 12.02.2017р., від 14.12.2017р., за ненадання соціальної допомоги на рівні одного прожиткового мінімуму на лікування та на прожиття в строках з 01.01.2015р. по 01.01.2018р., згідно довідки Державної фіскальної служби України за №2/10/09-15-08-01-009 від 11.01.2018р. - відсутня інформація про доходи в зв`язку із хворобою та амбулаторним лікуванням, як особі соціально незахищеній в Україні є дискримінаційними, згідно статті 46, частини 2, 3 статті 116 та статей 140-146 Конституції України, а тому дії органу Державного самоврядування протиправні, завдані незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю та про визнання за позивачем права без дискримінації, про припинення дій, які порушують право позивача, включно з рішеннями, на підставі яких порушується право позивача у спосіб застосування дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно-управлінські, матеріальні та процесуальні катування позивача, спрямовані на фізичне знищення позивача внаслідок позбавлення позивача з підстав застосування дискримінації законних засобів до існування та про відшкодування позивачу матеріальної та моральної шкоди, заподіяних здійсненням щодо позивача дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно-управлінські, матеріальні та процесуальні катування позивача, спрямовані на фізичне знищення позивача внаслідок позбавлення позивача з підстав застосування дискримінації законних засобів до існування.

- стягнути через Державну казначейську службу України з міського голови - наділеного повноваженнями виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області - Марцінківа Руслана Романовича на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) матеріальну та моральну шкоду, як справедливу сатисфакцію, в розмірі 3 155 382, 00 грн. (курс НБУ станом на 26.11.2018р. 31.553824 гривень за 1 євро), згідно заяв-позивача від 02.12.2015р., від 25.01.2017р., від 12.02.2017р., від 14.02.2017р., за ненадання соціальної допомоги на рівні одного прожиткового мінімуму на лікування та на прожиття в строках з 01.01.2015р. по 01.01.2018р., згідно довідки Державної фіскальної служби України за № 22/10/09-15-08-01-009 від 11.01.2018р. - відсутня інформація про доходи в зв`язку із хворобою та амбулаторним лікуванням, як особі соціально незахищеній в Україні є дискримінаційними, згідно статті 46, частини 2, 3 статті 116 та статей 140-146 Конституції України, а тому дії органу Державного самоврядування протиправні, завдані незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю та про визнання за позивачем права без дискримінації, про припинення дій, які порушують право позивача, включно з рішеннями, на підставі яких порушується право позивача у спосіб застосування дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно-управлінські, матеріальні та процесуальні катування позивача, спрямовані на фізичне знищення позивача внаслідок позбавлення позивача з підстав застосування дискримінації законних засобів до існування та про відшкодування позивачу матеріальної та моральної шкоди, заподіяних здійсненням щодо позивача дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно-управлінські, матеріальні та процесуальні катування позивача, спрямовані на фізичне знищення позивача внаслідок позбавлення позивача з підстав застосування дискримінації законних засобів до існування.

- визнати дії Уряду України - Кабінету Міністрів України в особі Міністерства соціальної політики України за недонарахування субсидій на суму 12 792, 57 грн. за період з 01.01.2016р. по 01.11.2018р., в строках з 01.01.2015р. по 01.01.2018р., згідно довідки Державної фіскальної служби України за №2/10/09-15-08-01-009 від 11.01.2018р. - відсутня інформація про доходи в зв`язку із хворобою та амбулаторним лікуванням , як особі соціально незахищеній в Україні є дискримінаційними, згідно статті 46, частини 2, 3 статті 116 Конституції України, а тому дії органів Державної влади протиправні завданні незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю та про визнання за позивачем права без дискримінації, про припинення дій, які порушують право позивача, включно з рішеннями, на підставі яких порушується право позивача у спосіб застосування дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно-управлінські, матеріальні та процесуальні катування позивача, спрямовані на фізичне знищення позивача внаслідок позбавлення позивача з підстав застосування дискримінації законних засобів до існування та про відшкодування позивачу матеріальної та моральної шкоди, заподіяних здійсненням щодо позивача дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно-управлінські, матеріальні та процесуальні катування позивача, спрямовані на фізичне знищення позивача внаслідок позбавлення позивача з підстав застосування дискримінації законних засобів до існування - протиправними.

- визнати дії виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області за недонарахування субсидій на суму 12 792, 57 грн. за період з 01.01.2016р. по 01.11.2018р., в строках з 01.01.2015р. по 01.01.2018р., згідно довідки Державної фіскальної служби України за №2/10/09-15-08-01-009 від 11.01.2018р. - відсутня інформація про доходи в зв`язку із хворобою та амбулаторним лікуванням, як особі соціально незахищеній в Україні є дискримінаційними, згідно статті 46, частини 2, 3 статті 116 та статей 140-146 Конституції України, а тому дії органу Державного самоврядування протиправні, завданні незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю та про визнання за позивачем права без дискримінації, про припинення дій, які порушують право позивача, включно з рішеннями, на підставі яких порушується право позивача у спосіб застосування дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно-управлінські, матеріальні та процесуальні катування позивача, спрямовані на фізичне знищення позивача внаслідок позбавлення позивача з підстав застосування дискримінації законних засобів до існування та про відшкодування позивачу матеріальної та моральної шкоди, заподіяних здійсненням щодо позивача дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно-управлінські, матеріальні та процесуальні катування позивача, спрямовані на фізичне знищення позивача внаслідок позбавлення позивача з підстав застосування дискримінації законних засобів до існування - протиправними.

- зобов`язати виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області донарахування субсидію, а Уряду України - Кабінету Міністрів України в особі Міністерства соціальної політики України сплатити - перерахувати кошти надавачам послуг на суму 12 792, 57 грн. за період з 01.01.2016р. по 01.11.2018р., в строках з 01.01.2015р. по 01.01.2018р., згідно довідки Державної фіскальної служби України за № 2/10/09-15-08-01-009 від 11.01.2018р. - відсутня інформація про доходи в зв`язку із хворобою та амбулаторним лікуванням, як особі соціально незахищеній в Україні є дискримінаційними, згідно статті 46, частини 2, 3 статті 116 та статей 140-146 Конституції України, а тому дії органів Державної влади та органу Державного самоврядування протиправними, завданні незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю та про визнання за позивачем права без дискримінації, про припинення дій, які порушують право позивача, включно з рішеннями, на підставі яких порушується право позивача у спосіб застосування дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно-управлінські, матеріальні та процесуальні катування позивача, спрямовані на фізичне знищення позивача внаслідок позбавлення позивача з підстав застосування дискримінації законних засобів до існування та про відшкодування позивачу матеріальної та моральної шкоди, заподіяних здійсненням щодо позивача дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно-управлінські, матеріальні та процесуальні катування позивача, спрямовані на фізичне знищення позивача внаслідок позбавлення позивача з підстав застосування дискримінації законних засобів до існування.

- стягнути через Державну казначейську службу України з міського голови - наділеного повноваженнями виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області - Марцінків Руслана Романовича на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) матеріальну та моральну шкоду, як справедливу сатисфакцію, в розмірі 3 155 382, 00 грн (курс НБУ станом на 26.11.2018р. 31.553824 гривень за 1 євро), за не донарахування субсидій на суму 12 792, 57 грн. за період з 01.01.2016р. по 01.11.2018р., згідно довідки Державної фіскальної служби України за №2/10/09-15-08-01-009 від 11.01.2018р. - відсутня інформація про доходи в зв`язку із хворобою та амбулаторним лікуванням, як особі соціально незахищеній в Україні є дискримінаційними, згідно статті 46, частини 2, 3 статті 116 та статей 140-146 Конституції України, а тому дії органу Державного самоврядування протиправні, завдані незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю та про визнання за позивачем права без дискримінації, про припинення дій, які порушують право позивача, включно з рішеннями, на підставі яких порушується право позивача у спосіб застосування дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно-управлінські, матеріальні та процесуальні катування позивача, спрямовані на фізичне знищення позивача внаслідок позбавлення позивача з підстав застосування дискримінації законних засобів до існування та про відшкодування позивачу матеріальної та моральної шкоди, заподіяних здійсненням щодо позивача дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно-управлінські, матеріальні та процесуальні катування позивача, спрямовані на фізичне знищення позивача внаслідок позбавлення позивача з підстав застосування дискримінації законних засобів до існування.

- визнати дії Пенсійного Фонду України з недонарахування та невиплату суми пенсії - 23 458, 74 грн. - еквівалент - 737, 00 Євро, в строках з 06.01.2018р. по 01.12.2018р., як особі соціально незахищеній в Україні, є дискримінаційними, згідно статті 46, частини 2, 3 статті 116 Конституції України, а тому дії органів Державної влади протиправні, завданні незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю та про визнання за позивачем права без дискримінації, про припинення дій, які порушують право позивача, включно з рішеннями, на підставі яких порушується право позивача у спосіб застосування дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно-управлінські, матеріальні та процесуальні катування позивача, спрямовані на фізичне знищення позивача внаслідок позбавлення позивача з підстав застосування дискримінації законних засобів до існування та про відшкодування позивачу матеріальної та моральної шкоди, заподіяних здійсненням щодо позивача дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно-управлінські, матеріальні та процесуальні катування позивача, спрямовані на фізичне знищення позивача внаслідок позбавлення позивача з підстав застосування дискримінації законних засобів до існування - протиправними.

- зобов`язати Пенсійний Фонду України донараховати та виплатити суму пенсії - 23 458, 74 грн. - еквівалент - 737,00 Євро, як невідкладно, за не донарахування в строках з 06.01.2018р. по 01.12.2018р., як особі соціально незахищеній в Україні є дискримінаційними, згідно статті 46, частини 2, 3 статті 116 Конституції України, а тому дії органів Державної влади протиправні, завданні незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю та про визнання за позивачем права без дискримінації, про припинення дій, які порушують право позивача, включно з рішеннями, на підставі яких порушується право позивача у спосіб застосування дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно-управлінські, матеріальні та процесуальні катування позивача, спрямовані на фізичне знищення позивача внаслідок позбавлення позивача з підстав застосування дискримінації законних засобів до існування та про відшкодування позивачу матеріальної та моральної шкоди, заподіяних здійсненням щодо позивача дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно-управлінські, матеріальні та процесуальні катування позивача, спрямовані на фізичне знищення позивача внаслідок позбавлення позивача з підстав застосування дискримінації законних засобів до існування.

- стягнути через Державну казначейську службу України з Пенсійного Фонду України в особі управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 , (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) матеріальну та моральну шкоду, як справедливу сатисфакцію, в розмірі 3 155 382, 00 грн. (курс НБУ станом на 26.11.2018р. 31,553824 гривень за 1 євро), за не донарахування та не виплату суми пенсії - 23 458, 74 грн. - еквівалент - 737,00 Євро, в строках з 06.01.2018р. по 01.12.2018р., як особі соціально незахищеній в Україні, є дискримінаційними, згідно статті 46, частини 2, 3 статті 116 Конституції України, а тому дії органів Державної влади протиправні, завданні незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю та про визнання за позивачем права без дискримінації, про припинення дій, які порушують право позивача, включно з рішеннями, на підставі яких порушується право позивача у спосіб застосування дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно-управлінські, матеріальні та процесуальні катування позивача, спрямовані на фізичне знищення позивача внаслідок позбавлення позивача з підстав застосування дискримінації законних засобів до існування та про відшкодування позивачу матеріальної та моральної шкоди, заподіяних здійсненням щодо позивача дискримінації, яка перетнула мінімальний рівень жорстокості щодо позивача та вилилась у владно-управлінські, матеріальні та процесуальні катування позивача, спрямовані на фізичне знищення позивача внаслідок позбавлення позивача з підстав застосування дискримінації законних засобів до існування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.12.2018р. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків шляхом подання до суду власного письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав та клопотання про поновлення строку звернення до суду із обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2019р., залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019р., позовну заяву повернуто позивачу.

З рішеннями судів першої та апеляційної інстанції не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права просив їх скасувати та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Касаційна скарга обгрунтована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалено з порушенням Конституції України, Конвенції Європейського Суду з прав людини та судової практики цього суду, перешкоджають доступу особи до правосуддя та є дискримінаційними діями по відношенню до нього.

Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не виконано вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2018р. про залишення позовної заяви без руху.

З висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Частиною 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Вимоги до позовної заяви встановлені статтею 160 КАС України.

Відповідно до частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

За правилами частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно частин 1, 2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За правилами пукту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху, суд першої інстанції виходив з того, що така не відповідає вимогам статтей 160 161 КАС України.

Зокрема, суд виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, якими позивач обгрунтовує позовні вимоги. Крім того, звернення позивача до суду відбулось з порушенням шестимісячного строку звернення до суду (позов подано 27.11.2018р., а вимоги стосуються дій, які мали місце у 2015-2018 роках), при цьому причини пропуску такого строку не обґрунтовано та не заявлено клопотання про його поновлення.

Крім того, до позовної заяви не додано підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Повертаючи позовну заяву, суди дійшли висновку, що недоліки позовної заяви позивачем не усунуто.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем надіслано заяву про виправлення недоліків позовної заяви, в тексті якої, крім іншого зазначено: «…соціально адміністративних позовів до Уряду України - Кабінету Міністрів України, Пенсійного фонду України, виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області та за юрисдикцією не подано….».

Крім того зазначено (з наведенням номерів справ) про подання до Окружного адміністративного суду м. Києва позовів з іншим предметом та іншими підставами, в яких відповідачами є Уряд України - Кабінет Міністрів України в особі Міністерства закордонних справ Украни, Уряд України - Кабінет Міністрів України в особі Міністерства юстиції України, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області, судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, Апеляційний суд Івано-Франківської області, судді Апеляційного суду Івано-Франківської області.

Також, у вказаній заяві позивачем зазначено: «….за зверненням до суду пропусків строку не існує….» та наведено аргументи, які на думку позивача, підтверджують дотримання ним строків звернення до суду з даним позовом.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції мав надати оцінку наведеним позивачем доводам щодо дотримання ним строку звернення до суду, та відповідно до положень частини 2 статті 123 визнати наведенені ним обставини поважними або неповажними.

Водночас, зазначене судом першої інстанції до уваги взято не було та не вирішено питання про дотримання позивачем строку звернення до суду на підставі наведених, в поданій ним на виконання ухвали суду, заяві.

Судом апеляційної інстанції вказані порушення норм процесуального права усунуті не були.

Враховуючи викладене, висновки судів попередніх інстанцій про не усунення позивачем недоліків позовної заяви щодо не надання письмового підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також клопотання про поновлення строку звернення до суду із обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку за умови, що позивач вважає такий строк не пропущеним, про що зазначив у поданій на виконання ухвали суду, заяві, не можна визнати обгрунтованими.

Крім того, із змісту позовної заяви та заяви, надісланій на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, вбачається, що позивачем долучено до неї копії документів, які на його думку підтверджують обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, а тому залишення без руху та повернення позовної заяви з цих підстав також не можна визнати обгрунтованим.

До того ж за правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково для продовження розгляду.

За правилами частини 1 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили судові рішення, які перешкоджають подальшому провадженню у справі, з порушенням норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних ухвали та постанови судів першої та апеляційної інстанції з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Що стосується вимог касаційної скарги про прийняття судом касаційної інстанції рішення про задоволення адміністративного позову, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суд касаційної інстанції, перевіряє законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій в частині дотримання ними норм процесуального права, а не здійснює, в даному випадку, розгляд справи з вирішенням позовних вимог по суті.

Керуючись статтями 345 349 353 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.01.2019р. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2019р. - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук