ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2022 року
м. Київ
справа №640/20528/19
адміністративне провадження № К/9901/37029/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року (судді: Епель О.В., Карпушова О.В., Степанюк А.Г.) у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
в с т а н о в и в :
Акціонерне товариство Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (далі - АТ ДАТ «Чорноморнафтогаз», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2019 № 0994161210.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 вересня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: п. 57.1 ст. 57, п. 258.1 ст. 258 Податкового кодексу України, п.12.3 ст. 12 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12.08.2014 № 1636-VII (далі - Закон № 1636-VII ), та без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 03.09.2020 року по справі №805/1693/17-а.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки вважає доводи відповідача безпідставними, а оскаржуване рішення - таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку дотримання АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень по сплаті рентної плати за користування надрами континентального шельфу і в межах виключної (морської) економічної зони, за результатами якої було складено Акт від 06.09.2018 року № 3326/26-15-12-10/153117.
В ході перевірки встановлено порушення товариством вимог п. 57.1, п.57.3 ст. 57, п. 258.1 ст. 258 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань рентної плати за користування надрами континентального шельфу і в межах виключної (морської) економічної зони із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання.
Так, згідно інформаційного ресурсу ДПС України АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» були подані податкові декларації з рентної плати, а саме:
- податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за січень 2014 року від 17.02.2014 № 9007095409 (сума 450772,49 грн.). Граничний термін плати 27.02.2014, фактично сплачено - 24.04.2015;
- податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин за лютий 2014 року від 20.03.2014 № 9014740621 (сума 16178111,55 грн.). Граничний термін сплати 30.03.2014, фактично сплачено - 07.06.2016, 07.04.2017, 11.05.2017, 07.06.2017, 06.07.2017, 07.08.2017, 19.09.2017, 06.09.2017, 06.10.2017, 06.11.2017, 09.11.2017, 08.12.2017, 12.01.2018, 09.02.2018, 02.03.2018, 13.04.2018, 06.04.2018, 07.05.2018, 07.06.2018, 05.07.2018, 07.08.2018.
За результатами розгляду матеріалів перевірки ГУ ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення від 02.10.2018 № 0673371210 про застосування до позивача штрафу за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов`язання у розмірі 20% у сумі 2 670 546,19 грн.
Не погоджуючись із таким податковим повідомленням-рішенням АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» оскаржило його в адміністративному порядку.
Рішенням ДФС України від 19.12.2018 № 41025/6/99-99-11-06-01-25 скаргу позивача було задоволено частково та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС м.Києві від 02.10.2018 № 0673371210 у частині подання уточнюючого розрахунку на зменшення податкових зобов`язань та порушення строків визначених п. 114.1 ст. 114, ст. 102 ПК України.
Відповідно до рішення ДФС України про результати розгляду скарги від 19.12.2018 року №41025/6/99-99-11-06-01-25 Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 08.08.2019 №09941612010 про застосування до позивача штрафу за порушення граничного строку сплати податку на прибуток у розмірі 20% у сумі 2 614 055,78 грн, яке є предметом розгляду в цій справі.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що штрафні санкції застосовані до позивача за порушення строків подання платіжних доручень до сплати узгодженої суми, визначеної у декларації з рентної плати за користування надрами континентального шельфу і у межах виключної (морської) економічної зони, у період після його перереєстрації з АРК до м. Києва, а, відтак, підстави до визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.2019 №09941612010 відсутні.
Суд апеляційної інстанції не погодився із таким висновком суду першої інстанції, зауваживши, що у період виникнення прострочення сплати АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами континентального шельфу і в межах виключної (морської) економічної зони - лютий 2014 року, товариство було зареєстровано на території Автономної Республіки Крим, що виключає можливість застосування до ДАТ «Чорноморнафтогаз» у межах спірних правовідносин штрафних санкцій у силу п. 15.1 ст. 15 Закону №1636.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Згідно з пп. 49.18.1, пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Законом № 1636-VII, який набрав чинності 27.09.2014, підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктом 26 такого змісту: «На період дії Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» цей Кодекс застосовується з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».
Пунктом 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII (далі - Закон № 1207-VII), який набрав чинності з 27.04.2014, установлено, що цей Закон втрачає чинність з моменту повернення тимчасово окупованої території під загальну юрисдикцію України за умови попереднього і повного відшкодування збитків, нанесених внаслідок такої тимчасової окупації, у тому числі моральних збитків примусово переміщених осіб, або з дня прийняття Верховною Радою України рішення про визнання цього Закону таким, що втратив чинність.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 1207-VII, датою початку тимчасової окупації є 20.02.2014.
У підпунктах 11, 12 пункту 12.3 статті 12 Закону № 1636-VII визначено, що під час тимчасової окупації справляння податків і зборів, єдиного соціального внеску та застосування реєстраторів розрахункових операцій відносно території ВЕЗ «Крим» діють з урахуванням того, що:
- до платників податків, які станом на початок тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, не застосовуються починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому розпочалася тимчасова окупація, фінансові та штрафні санкції за порушення вимог порядку подання, обчислення, правильності заповнення податкових декларацій (податкової звітності) та повноти сплати сум податків і зборів;
- під час тимчасової окупації справляння податків і зборів, єдиного соціального внеску та застосування реєстраторів розрахункових операцій відносно території ВЕЗ «Крим» діють з урахуванням того, що зупиняється застосування до платників податків із місцезнаходженням на території ВЕЗ «Крим» норм статей 59, 60, 87 - 101, 124, 126 і 129 ПК України.
Податкова інформація про суми податкового боргу платників податків із місцезнаходженням на території ВЕЗ «Крим» зберігається та опрацьовується в інформаційних базах контролюючих органів в окремому (позабалансовому) порядку.
Абзацом 2 пункту 15.1 статті 15 Закону № 1636-VII визначено, що до платників податків, які станом на початок тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, починаючи з 1 числа місяця, на який припадає початок тимчасової окупації, не застосовуються фінансові санкції, штрафні санкції та пеня за порушення порядку подання, обчислення, правильності заповнення податкових декларацій та повноти сплати сум податків і зборів, допущені під час здійснення господарської діяльності на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавством регламентовано обов`язок суб`єктів господарювання своєчасно та в повному обсязі сплачувати їх податкові зобов`язання.
Разом з тим, законодавством регламентовано спеціальний пільговий правовий режим застосування штрафних санкцій за порушення строків сплати податкових зобов`язань, які виникли після окупації АРК. Такий правовий режим виключає застосування до платників штрафних санкцій за несвоєчасну сплату їх зобов`язань за наявної сукупності наступних умов: 1) наявність податкового боргу (до або після настання окупації АРК (після 20.02.2014); 2) платник станом на час виникнення такої заборгованості був зареєстрований на території АРК.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що державну реєстрацію змін місцезнаходження ДАТ «Чорноморнафтогаз» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з тимчасово окупованої території (Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, пр. Кірова/пров. Совнарокомівський, 52/1) на іншу територію України за адресою: 01030, У країна, м. Київ, вул. Б. Хмельницького 26, оф. 505 проведено лише 04.08.2014, тобто за спливом понад 5 місяців від дати окупації.
Відтак, спірна заборгованість позивача виникла саме за податковими зобов`язаннями, строк сплати яких настав на час його реєстрації і перебування на території АРК (до переміщення на материкову частину України), а отже, на такі зобов`язання поширюється спеціальний пільговий правовий режим, регламентований пп. 11, 12 п. 12.3 ст. 12 Закону № 1636-VII, тому, у відповідача не було достатніх правових підстав для нарахування позивачу штрафних санкцій за порушення строків сплати такої заборгованості.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 08.08.2019 №0994161210 та наявності підстав для його скасування.
Щодо посилань заявника касаційної скарги на незастосування судом апеляційної інстанції правого висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі №805/1463/17-а, то, дослідивши встановлені судами фактичні обставини цих справ, Суд дійшов висновку про їх відмінність, оскільки спірним в означеній вище справі було питання засвідчення обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) в контексті застосування Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Відтак, наведені позивачем цитати із вказаного судового рішення не доводять, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Таким чином, доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки суду апеляційної інстанції обґрунтованими та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року - без змін.
Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року залишити без змін, а касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя: І.Л. Желтобрюх
Судді: О.В. Білоус
Н.Є. Блажівська