ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2023 року
м. Київ
справа №640/20564/21
адміністративне провадження № К/990/22929/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Губської О.А., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи у касаційній інстанції справу № 640/20564/21
за позовом Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправними дій
за касаційною скаргою Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер"
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2022 року, постановлену колегією суддів у складі головуючого судді Сорочка Є.О., суддів Коротких А.Ю., Федотова І.В.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
1. Науково-виробниче Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Інтер» (далі - позивач, НВ ТОВ «Агро-Інтер») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - відповідач, ПМУ МЮ), у якому просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у зволіканні в розгляді зави позивача від 02.07.2021 про закінчення виконавчого провадження №60748257;
1.2. зобов`язати відповідача винести постанову про закінчення виконавчого провадження №60748257;
1.3. зобов`язати відповідача зняти арешт з грошових коштів та всього рухомого і нерухомого майна позивача, який було накладено в рамках виконавчого провадження №60748257.
2. В обґрунтування позову позивач посилається на бездіяльність відповідача, яка полягає у не розгляді направленого 06.07.2021 на адресу відповідача листа від 02.07.2021 з вимогою закінчити виконавче провадження №60748257 з виконання постанови від 26.11.2019, винесеної у виконавчому провадженні №37674119, внаслідок її скасування рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/9792/20, яке набрало законної сили 04.01.2021.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2022 в задоволенні позову відмовлено.
4. Не погодившись із таким рішенням, НВ ТОВ «Агро-Інтер» подало апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції. Одночасно із апеляційною скаргою позивач заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору.
5. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.06.2022 відмовлено у задоволенні клопотання НВ ТОВ "Агро-Інтер" про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з несплатою судового збору та встановлено п`ятиденний строк на усунення недоліків з моменту отримання судового рішення.
6. У межах встановленого судом строку, позивач подав до суду апеляційної інстанції клопотання про відстрочення сплати судового збору.
7. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2022 відмовлено у задоволенні клопотання НВ ТОВ "Агро-Інтер" про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.
7.1. Відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору суд апеляційної інстанції виходив із того, що підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору відсутні, оскільки подані апелянтом докази не стосуються актуального майнового стану. Окрім того, з наданої позивачем банківської виписки по рахункам у АТ «Альфа-Банк» слідує, що він має кошти для сплати судового збору, а доказів того, що вказані кошти є заблокованими, як і доказів відсутності інших рахунків, у тому числі і в інших банківських установах, останній не надав.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
8. Не погоджуючись із ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2022 року НВ ТОВ «Агро-Інтер» звернувся до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою, в якій позивач просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
8.1. Ця касаційна скарга подана на підставі частини третьої статті 328 КАС України із посиланням скаржника у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
8.2. В обґрунтування цієї підстави касатор зазначає, що надав суду апеляційної інстанції докази скрутного фінансового становища, зокрема що на розрахункових рахунках позивача відсутні грошові кошти для сплати судового збору, оскільки всі грошові кошти, які надходять на розрахунковий рахунок, спрямовуються на погашення заборгованостей в рамках виконавчого провадження, в тому числі в рамках виконавчого провадження № 60748257. Отже, позивач немає змоги розпоряджатися грошовими коштами на власних розрахункових рахунках, адже на них накладені численні арешти, а також всі вони спрямовуються на погашення заборгованості.
8.3. На переконання скаржника, суд апеляційної інстанції при застосуванні норм, які регулюють питання відстрочення сплати судового збору, не врахував принципу доступу до апеляційного провадження, а також повномасштабне вторгнення російської федерації і його негативні наслідки для господарської діяльності позивача, який здійснює свою діяльність на території Чернігівської області.
9. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) ОСОБА_1, судді Білак М.В., Жук А.В.
10. Ухвалою Верховного Суду від 05.09.2022 відкрите касаційне провадження у вищевказаній касаційній скарзі.
11. У зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 03.08.2023 № 770/0/15-23 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку та наказом Голови Верховного Суду від 03.08.2023 № 2457-к про відрахування судді ОСОБА_1 зі штату Верховного Суду, що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 04.08.2023 № 1270/0/78-23 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді Губська О.А., Соколов В.М.
12. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 07.08.2023 прийнято справу №640/20564/21 до провадження.
13. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 13.09.2023 закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження.
Позиція інших учасників справи
14. Від ПМУ МЮ 13.04.2023 надійшов відзив на касаційну скаргу НВ ТОВ «Агро-Інтер», де відповідач просить відмовити у її задоволенні з огляду на її необґрунтованість та безпідставність, а оскаржуване судове рішення у цій справі залишити без змін.
15. У цьому відзиві стверджується, що у позивача відкрито розрахункові рахунки в АТ «МІБ», АТ «Райффайзен Банк», АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Альфа-Банк», однак останній не надав до суду інформації про залишки та рух коштів на рахунках на момент подачі апеляційної скарги. Також за позивачем зареєстрована автомобільна та сільського господарська техніка, нерухоме майно на території Вознесенського району Миколаївської області. Отже, НВ ТОВ «Агро-Інтер» не надало суду повну інформацію щодо свого майнового.
16. Позивач, скориставшись процесуальним правом надіслав відповідь на відзив, у якій доводить безпідставність наведених у відзиві відповідачем тверджень.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи.
17. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
18. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів виходить із такого.
19. У цій справі повертаючи апеляційну скаргу позивача на підставі частини другої статті 298 КАС України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підстави для задоволенні клопотання НВ ТОВ "Агро-Інтер" про відстрочення сплати судового збору відсутні, а отже недоліки апеляційної скарги не усунуті, що має наслідком повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
20. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України.
21. Право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим. Це допускається, оскільки право доступу до суду за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб. Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
22. Однією з гарантій реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81): "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
23. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у своїй практиці неодноразово зауважував, що вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.
24. Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
25. Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 293 КАС України, в тому числі і в частині сплати судового збору. Так, відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
26. Відповідно до статей 1 та 2 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
27. Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.
28. Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною першою статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
29. Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору або відстрочити його сплату та перелік суб`єктів, до яких таке звільнення (відстрочення) застосовується, обумовлені статтею 8 Закону № 3674-VI.
30. Відповідно до частини першої статті 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
31. Правовий висновок щодо застосування статті 8 Закону № 3674-VI викладений у постанові Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, згідно з яким цим Законом визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним. При цьому, як зауважила Велика Палата, юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату.
32. Колегія суддів зауважує, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення сплати судового збору.
33. Висновки аналогічного змісту містяться у постановах Верховного Суду від 20.02.2020 у справі №420/1582/19 та від 17.09.2020 у справі № 460/3138/19 і підстави для відступлення від них відсутні.
34. У постанові Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №910/4473/21 (910/8061/21) вказано, що Закон "Про судовий збір" не містить визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують незадовільний майновий стан особи.
35. Такими документами для юридичних осіб можуть бути, наприклад, довідка податкового (фіскального) органу про розмір отриманих (відсутність) доходів за попередній календарний рік, довідка про перелік розрахункових та інших рахунків, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка банківської установи про накладення арешту на рахунки боржника, копії постанови органу виконавчої служби про накладення арешту на кошти/майно боржника, довідки, що у заявника відсутнє рухоме чи нерухоме майно, цінні папери, акції, активи у фінансових установах, тощо.
36. Суд також виходить з того, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
37. Статтею 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина друга).
38. Положеннями статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, встановлюється спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
39. Приписами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України обумовлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
40. Колегія суддів зазначає, що залишення апеляційної скарги без руху - це процесуальна дія, яка застосовується судом з метою усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання.
41. При цьому, в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху суд повинен чітко зазначити недоліки такої скарги та встановити спосіб і строк їх усунення.
42. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
43. У разі подання апелянтом клопотання про відстрочення сплати судового збору суд повинен надати йому оцінку з урахуванням поданих заявником доказів на його обґрунтування та вирішити шляхом задоволення/відмови із наведенням відповідних підстав.
44. З аналізу статті 8 Закону № 3674-VI слідує, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання, зокрема, відстрочення сплати судового збору, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого відстрочення.
45. У цій справі при зверненні до суду із апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2022, НВ ТОВ «Агро-Інтер» одночасно подало клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого посилалося на обставини введення воєнного стану в Україні, що, за його твердженнями, є перешкодою для здійснення його господарської діяльності та відповідно впливає на можливість сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.
46. На підтвердження вказаних обставин, НВ ТОВ «Агро-Інтер» надало копії документів про право власності на нежитлові будівлі у Менському районі Чернігівської області та на право постійного користування земельними ділянками у Менському районі Чернігівської області.
47. Як слідує з ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 28.06.2022 суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, виходив із того, що апелянтом не надано належних доказів незадовільного майнового стану, що унеможливлює сплату судового збору; апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з моменту вручення цієї ухвали протягом якого скаржник має право надати оригінал документа про сплату судового збору у встановленому законом розмірі.
48. На виконання означеної ухвали суду НВ ТОВ «Агро-Інтер» 12.07.2022 подало до суду повторне клопотання про відстрочення сплати судового збору, до якого додано докази, які, на його переконання, підтверджували відсутність у нього достатнього доходу для сплати судового збору.
49. Так, у клопотанні від 12.07.2022 апелянт указував, що починаючи з 2012 року на всі рахунки НВ ТОВ «Агро-Інтер» накладено арешт в рамки низки виконавчих проваджень, а на розрахункових рахунках позивача відсутні грошові кошти для сплати судового збору, що підтверджується платіжними вимогами та листами банківських установ АТ «МІБ» та АТ «Альфа-банк». Як наголошував апелянт, всі грошові кошти, які надходять на розрахунковий рахунок позивача, стягуються на погашення заборгованостей в рамках виконавчого провадження, в тому числі № 60748257.
50. Оцінюючи заявлене клопотання та подані до нього докази, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що платіжні вимоги за 2020 рік та лист АТ «Альфа-Банк» за 2021 рік, а також перелік виконавчих проваджень, не є доказом актуального майнового стану апелянта.
51. Окрім того, судом апеляційної інстанції із наданої НВ ТОВ «Агро-Інтер» банківської виписки по рахункам у АТ «Альфа-Банк» за період з 01.01.2021 по 10.07.2022 було установлено, що позивач має кошти для сплати судового збору, а доказів того, що на вказані кошти накладено арешт, в тому числі копії постанов органу виконавчої служби про накладення арешту на кошти/майно боржника, апелянт не надав.
52. Як зазначалося Судом вище, позивач також не був позбавлений можливості на підтвердження зазначених у клопотанні обставин подати до суду апеляційної інстанції довідку податкового (фіскального) органу про одержані доходи за попередній календарний рік, а також довідку про перелік відкритих в банківських установах розрахункових та інших рахунків та відповідні довідки із цих банківських установ про стан рахунків ( в тому числі банківські документи про відсутність на рахунку коштів); довідки, що у заявника відсутнє рухоме чи нерухоме майно, цінні папери, акції, активи у фінансових установах, тощо.
53. Суд зауважує, що особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору, згідно з частиною першою статті 77 КАС України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
54. Водночас із матеріалів справи слідує, що подані апелянтом докази не підтверджують обставин, які дають підстави вважати, що майновий стан позивача дійсно перешкоджає сплаті ним судового збору в установленому порядку і розмірі, а тому колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для відстрочення позивачу сплати судового збору.
55. При цьому, суд касаційної інстанції враховує, що жодних заперечень щодо визначеної судом першої інстанції суми судового збору скаржник не наводить.
56. Заявляючи у клопотанні про відстрочення сплати судового збору, доданому до апеляційної скарги, позивач лише послався на обставини введення воєнного стану в Україні, які перешкоджають йому займатися звичними господарськими справами, та що відповідно впливає на його майновий стан, проте без надання належних та достатніх доказів на підтвердження цієї обставини.
57. На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянт не надав доказів скрутного фінансового стану. При цьому, надана ним банківська виписка по рахункам у АТ «Альфа-Банк» за період з 01.01.2021 по 10.07.2022 підтверджувала наявність коштів для сплати судового збору.
58. Доказів того, що на рахунки у вказаному банку накладено арешт та що позивач відповідно не маж розпоряджатися наявними на рахунках коштами, останній до суду не надав.
59. З огляду на вище вказане, Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що заявник не обґрунтував та не довів неможливість або ускладненість сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
60. Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів уважає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку наявність підстав для повернення апеляційної скарги, згідно з вимогами частини другої статті 298 КАС України.
61. За таких умов, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, приходить до висновку, що суд ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
62. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
63. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
64. Згідно з ухвалою Верховного Суду від 05.09.2022 НВ ТОВ «Агро-Інтер» було відстрочено сплату судового збору за подання касаційної скарги до закінчення касаційного перегляду справи.
65. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання до суду скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб
66. Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року - 2481,00 грн.
67. Отже, ставка судового збору, що підлягала сплаті за звернення із цією касаційною скаргою у 2022 році, складала 2481,00 грн.
68. Відстрочення сплати судового збору не є звільненням від його сплати, а тому відповідно, наявні підстави для стягнення з НВ ТОВ «Агро-Інтер» на користь держави судового збору в сумі 2481,00 грн.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2022 року у справі № 640/20564/21 залишити без змін.
3. Стягнути з Науково-виробничого Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Інтер" (вул. Л.Первомайського, 11, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 31306940) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Державної судової адміністрації України (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055"); призначення платежу - *;101) судові витрати на сплату судового збору за подання касаційної скарги в сумі 2481 гривень 00 копійок.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.О. Єресько О.А. Губська В.М. Соколов