ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2022 року
м. Київ
справа № 640/21050/21
адміністративне провадження № К/9901/44886/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Фінанс"
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2021 року (суддя Мазур А.С.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року (колегія у складі суддів Костюк Л.О., Бужак Н.П., Кобаля М.І.)
у справі № 640/21050/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Фінанс"
до Державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Набока Віталія Миколайовича, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Янович Іванни Ярославівни, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Поди Світлани Петрівни,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Національне антикорупційне бюро України,
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
У С Т А Н О В И В:
1. У липні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Схід Фінанс" звернулося до суду із позовом до Державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Набока Віталія Миколайовича, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради Янович Іванни Ярославівни, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просило:
-визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Набок Віталія Миколайовича від 22.04.2021 індексний номер 57803652 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Янович Іванни Ярославівни від 13.05.2021 індексний номер 58089669 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Поди Світлани Петрівни від 26.03.2021 індексний номер 57303400 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень;
- зобов`язати Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчинити дії щодо державної реєстрації припинення обтяження: арешту нерухомого майна, зареєстрованого 22.04.2021 державним реєстратором на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 29.01.2021 у справі № 991/519/21, номер запису про обтяження: 41643206, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 8345432224;
- зобов`язати Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчинити дії щодо державної реєстрації припинення обтяження: арешту нерухомого майна, зареєстрованого 13.05.2021 державним реєстратором на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 29.01.2021 по справі №991/519/21, номер запису про обтяження: 41902665, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 8306132224.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 06.08.2021, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2021, відмовив у відкритті провадження.
3. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач оскаржує рішення державних реєстраторів, винесених на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.01.2021 у справі №991/519/21 (провадження 1-кс/991/539/21) про накладення арешту із забороною на відчуження, розпорядження та користування правом вимоги (майнових прав).
4. Відмовляючи у відкритті провадження, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що правовідносини виникли за результатами арешту майна, який є інститутом кримінально-процесуального права та має спеціальну мету - забезпечення кримінального провадження. Крім того, позивач просив суд зобов`язати державного реєстратора вчинити дії щодо припинення обтяження - арешту нерухомого майна, у той час, як ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано лише слідчим суддею.
5. Із посиланням на позицію, викладену Великою палатою Верховного Суду в постанові від 30.05.2018 у справі №813/1047/16, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що проведення державним реєстратором державної реєстрації припинення обтяжень нерухомого майна, що було арештоване на підставі ухвали слідчого судді може бути здійснено за результатами прийняття слідчим суддею відповідної ухвали про скасування арешту майна за правилами КПК України. Отже, враховуючи, що спірні правовідносини є цивільно-правовими, а відтак, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
6. 06.12.2021 ТОВ "Схід Фінанс" подало касаційну скаргу, що 08.12.2021 надійшла до Верховного Суду, в якій просило скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2021, передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
7. Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що відповідачі самовільно зареєстрували обтяження не в межах ухвали, прийнятої в кримінально-процесуальному порядку та з грубим порушенням законодавства. Тобто без правових підстав для арешту.
Зокрема, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.01.2021 у справі №991/519/21 було постановлено задовольнити клопотання детектива НАБУ задовольнити; накласти арешт із забороною на відчуження, розпорядження та користування правом вимоги (майнових прав), зокрема, за договорами, предметом іпотеки яких були земельні ділянки. Тобто ухвалою від 29.01.2021 накладався арешт не на земельні ділянки, а на право вимоги за іпотечними договорами.
Предметом спору є саме законність процедури реєстрації державним реєстратором прав на нерухоме майно обтяження: арешту нерухомого майна, зареєстрованого на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 29.01.2021 у справі № 991/519/21, а саме - накладення арешту на земельні ділянки, а не на право вимоги за іпотечним договором (як було приписано в судовому рішенні). Майно і майнові права є різними об`єктами цивільних правовідносин.
Позивач не має претензій до змісту ухвали Вищого антикорупційного суду від 29.01.2021 у справі №992/519/21, не є учасником зазначеного кримінального провадження. Ця ухвала, за твердженням позивача, його прав не порушує. Однак під час її неналежного виконання державним реєстратором відбувся арешт його майна.
Спірні відносини виникли не у зв`язку із оскарженням підстави проведення реєстраційних дій (ухвали ВАКС від 29.01.2021), а через порушення процедури проведення реєстраційних дій, а саме помилкового накладення арешту на майно, яке не було предметом арешту відповідно до згаданої вище ухвали.
З огляду на це, позивач вважає, що оскарження процедурних порушень, вчинених державним реєстратором, повинно відбуватися в порядку адміністративного судочинства.
8. Верховний Суд ухвалою від 28.12.2021 відкрив касаційне провадження. Скаржник клопотав про розгляд справи за його участі, однак своєю ухвалою Верховний Суд відмовив в задоволенні такого клопотання.
9. Відзив від відповідача не надходив.
10. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов таких висновків.
11. Ключовим правовим питанням цього спору є належність справи до адміністративної юрисдикції.
12. Відповідно до пункту 1 та 2 частини першої статті 4 КАС адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
13. За правилами частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
14. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).
15. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.
16. Разом із тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
17. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
18. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.01.2021 у справі №991/519/21 було постановлено задовольнити клопотання детектива НАБУ Савчука І.М.; накласти арешт із забороною на відчуження, розпорядження та користування правом вимоги (майнових прав), зокрема, за договорами, предметом іпотеки яких були земельні ділянки.
19. У справі, що розглядається, позивач оскаржує рішення державних реєстраторів, винесених на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.01.2021 по справі №991/519/21 (провадження 1-кс/991/539/21) про накладення арешту із забороною на відчуження, розпорядження та користування правом вимоги (майнових прав).
20. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що позивач хоче виключити майно з арешту, використовуючи для цього адміністративний, а не кримінальний суд.
21. Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
22. Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
23. Відповідно до пунктів 1 та 9 частини першої статті 2 цього Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав. Реєстраційною дією є державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з нього.
24. Загальними засадами державної реєстрації прав є гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав та її публічність; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (частина перша статті 3 цього Закону).
25. У постанові від 17.10.2018 у справі №461/233/17-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила:
"За наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку, якщо такий спір є спором цивільним.
У разі, якщо право власності особи порушене у кримінальному провадженні, така особа, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому КПК України".
26. У справі, що розглядається, правовідносини виникли за результатами арешту майна, який є інститутом кримінально-процесуального права та має спеціальну мету - забезпечення кримінального провадження.
27. Крім того, позивач просив суд зобов`язати державного реєстратора вчинити дії щодо припинення обтяження - арешту нерухомого майна, у той час, як ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано лише слідчим суддею.
28. Враховуючи зазначене, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач хоче виключити майно з арешту використовуючи для цього адміністративний, а не кримінальне суд. Однак всі питання щодо арешту майна, накладеного як засіб забезпечення кримінального провадження (накладення, зміна, скасування), є кримінально-процесуальними правовідносинами й повинні вирішуватися судом, що розглядає кримінальну справу.
Покликання в обгрунутвання касаційної скарги на наявність з боку відповідача помилки щодо об?єкту арешту висновки судів у цій справі не спростовує і не може бути підставою для скасування судових рішень, оскільки наявність чи відсутність такої помилки може бути встановлене лише компетентним судом в порядку кримінального судочинства.
29. За правилами частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
30. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення рішень судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Керуючись ст. 243 341 345 349 350 356 359 КАС України, Суд -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Фінанс" залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року у справі №640/21050/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб
Суддя Н.В. Коваленко