№ 640/22298/18 - Судова практика України - Законодавство України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2021 року

м. Київ

справа № 640/22298/18

адміністративне провадження № К/9901/24419/20; К/9901/30224/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 та Міністерства у справах ветеранів України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року (головуючий суддя: Глущенко Я.Б., судді: Собків Я.М., Черпіцька Л.Т.) по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України про визнання протиправними рішення та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Установлені судами фактичні обставини справи, короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

У грудні 2018 року ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2019 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2019 року, позов задоволено частково.

Визнані протиправними дії щодо повернення Державною службою України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції документів, поданих ОСОБА_1 на розгляд Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції

Зобов`язано Міжвідомчу комісію з питань з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції розглянути документи ОСОБА_1 та прийняти рішення, передбачене Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413, та Положенням про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

22 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, в якій просив:

-визнати протиправною бездіяльність Міністерства стосовно незабезпечення розгляду документів про надання статуса учасника бойових дій, поданих 20 вересня 2019 року, у передбачений Законом України «Про звернення громадян», Положенням про міжвідомчу комісію з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 10 листопада 2014 року №867 (далі - Положення №867) та Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413 (далі - Порядок №413) місячний строк;

-визнати протиправним рішення Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Міжвідомча комісія) про відмову в наданні ОСОБА_2 , статуса учасника бойових дій, оформлене протоколом від 27 грудня 2019 року №1 згідно листа Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України від 8 січня 2020 року;

-постановити окрему ухвалу про вчинення службовими особами Міністерства порушення законодавства, що містить ознаки кримінального правопорушення і направити її до органу досудового розслідування - Територіального управління Державного бюро розслідувань, встановивши строк для надання відповіді;

-встановити контроль за виконанням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2019 року, зобов`язавши Міжвідомчу комісію розглянути документи ОСОБА_1 , після їх чергового подання, та прийняти рішення, передбачене Порядком №413 та Положенням №867 з урахуванням висновків суду, а також подати звіт про його виконання у встановлений судом строк.

7 лютого 2020 року ОСОБА_1 також звернувся до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем, на виконання рішення суду, в якій, посилаючись на положення статті 383 КАС України, просив:

-визнати протиправним рішення Міжвідомчої комісії про відмову в наданні ОСОБА_1 статуса учасника бойових дій, оформлене протоколом від 17 січня 2020 року №1 згідно листа Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України від 24 січня 2020 року;

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2020 року заява, подана позивачем 22 січня 2020 року, залишена без задоволення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2020 року заява ОСОБА_1 , яка подана 7 лютого 2020 року, задоволена частково.

Скасовано рішення Міжвідомчої комісії про відмову в наданні ОСОБА_1 статуса учасника бойових дій, оформлене протоколом від 17 січня 2020 року №1, згідно з листом Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України від 24 січня 2020 року за №693/02/07.1. Зобов`язано Міністерство розглянути документи ОСОБА_1 з урахуванням викладеного у мотивувальній частині даної ухвали та встановлено Міністерству місячний строк з дня набрання законної сили даної ухвалою для надання відповіді Окружному адміністративному суду міста Києва.

Не погоджуючись із ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2020 року, позивач подав апеляційну скаргу, відповідоно до якої просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким його заяву від 22 січня 2020 року задовольнити.

На ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2020 року апеляційні скарги були подані позивачем та відповідачем.

Так, ОСОБА_1 оскаржив ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2020 року в частині відмови у задоволенні його заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, а відповідач - в частині задоволення цієї заяви позивача.

Ухвалами апеляційного суду відкрито апеляційне провадження за наведеними апеляційними скаргами сторін та призначено справу до судового розгляду.

14 вересня 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд апеляційні провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України на ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2020 року та 15 червня 2020 року по справі №640/222298/18 закрив, як помилково відкриті.

Закриваючи апеляційне провадження, суд виходив з того, що оскарження рішення суду першої інстанції по суті розгляду заяви про встановлення судового контролю в порядку статті 383 КАС України процесуальним законом не передбачено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Відповідач надіслав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , відповідно до якого проти її задоволення заперечує в повному обсязі.

Також 12 листопада 2020 року від Міністерства у справах ветеранів України до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року, в якій заявник просить скасувати це судове рішення в частині закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2020 року, а справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Провадження в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 1 жовтня 2020 року відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1

23 листопада 2020 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства у справах ветеранів.

Ухвалою від 15 березня 2021 року Верховний Суд призначив справу до розгляду в порядку письмового провадження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Касаційне провадження у справі відкрито за касаційними скаргами ОСОБА_1 та Міністерства у справах ветеранів України, що подані на судове рішення, право на касаційне оскарження якого передбачено частиною 3 статті 328 КАС України.

Підставами касаційного оскарження судового рішення, зазначеного у частині 3 статті 328 КАС України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абз. 2 п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України).

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.

Частиною 1 статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Положеннями частини 2 статті 293 КАС України визначено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Згідно з частиною 1 статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: 1) забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 2) забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову; 3) повернення заяви позивачеві (заявникові); 4) відмови у відкритті провадження у справі; 6) передачі справи на розгляд іншого суду; 7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 8) затвердження умов примирення сторін; 9) призначення експертизи; 10) визначення розміру судових витрат; 11) зупинення провадження у справі; 12) залишення позову (заяви) без розгляду; 13) закриття провадження у справі; 14) внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення; 15) відмови ухвалити додаткове рішення; 16) роз`яснення або відмови у роз`ясненні судового рішення; 17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 18) відмови у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; 19) відстрочення і розстрочення, зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення; 20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 21) повороту виконання рішення суду або відмови у повороті виконання рішення; 22) внесення чи відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 23) окрема ухвала; 24) стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 25) накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу; 26) відмови у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження; 27) відновлення або відмови у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

Частиною 1 статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються (частина друга статті 383 КАС України).

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи (частина третя статті 383 КАС України).

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (частина четверта статті 383 КАС України).

У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена (частина п`ята статті 383 КАС України).

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Така заява повертається заявнику, якщо вона не відповідає вимогам, вказаним в статті 383 КАС України, і таке повернення підлягає оскарженню, про що зазначено в частини п`ятій цієї статті.

Виходячи зі змісту частини 6 статті 383 КАС України оскарженню підлягає також і ухвала суду у разі задоволення цієї заяви, яка в такому випадку ухвалюється в порядку статті 249 КАС України.

Проте Суд зазначає, що вказаною статтею не передбачено можливості оскарження ухвали суду першої інстанції, якою встановлена відсутність протиправності дій відповідача.

Не передбачено оскарження такої ухвали і нормами статті 294 КАС України.

Водночас, оскарження ухвал суду першої інстанції, які не передбачені статтею 294 КАС України, окремо від рішення суду не допускається.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що нормами КАС України не передбачено права апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України, через що правильними є висновки суду апеляційної інстанції про помилковість відркриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 травня 2020 року та ухвалу цього ж суду від 15 червня 2020 року в частині відмови у задоволенні заяви позивача, поданої в порядку статті 383 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.07.2019 в справі №821/11/18 та від 30.04.2020 в справі №814/1171/17.

Проте, судом апеляційної не враховано, що Міністерством у справах ветеранів України, ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2020 року оскаржена в частині задоволення заяви ОСОБА_1 , тобто в частині постановлення ухвали, прийнятої судом першої інстанції в порядку, передбаченому статтею 249 КАС України, що підлягає оскарженню в апеляційному порідку.

Таким чином, Суд дійшов висновку, що Шостий апеляційний адміністративний суд помилково закрив апеляційне провадження в частині оскарження Міністерством у справах ветеранів України ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2020 року.

Відтак, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що потягнуло постановлення в цій частині незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга Міністерства у справах ветеранів України підлягає задоволенню, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року підлягає скасуванню в частині закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства у справах ветеранів України на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2020 року (в частині задоволення заяви ОСОБА_1 ), а справа в цій частині - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Касаційну скаргу Міністерства у справах ветеранів України задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року скасувати в частині закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства у справах ветеранів України на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2020 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

В іншій частині ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя- доповідач: Л.В. Тацій

Судді: А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук