ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 640/23530/21

адміністративне провадження № К/990/19136/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючої судді - Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвагон Транслізинг»

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2022 року (суддя-доповідач - Сорочко Є.О., судді: Федотов І.В., Коротких А.Ю.)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвагон Транслізинг»

до Головного управління ДПС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецвагон Транслізинг» (надалі - Позивач, ТОВ «Спецвагон Транслізинг», скаржник) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві (надалі - Відповідач) від 9 серпня 2021 року №00598170702, №00598070702, №00598110702.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав, що висновок контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій із контрагентами ґрунтується виключно на порушеннях податкової дисципліни іншими платниками податків, акт перевірки не містить доказів відсутності руху активів в процесі провадження Позивачем господарської діяльності та здійснення спірних операцій зокрема.

Також наполягав на безпідставності застосування штрафу відповідно до пункту 117.1 статті 117 Податкового кодексу (надалі - ПК України) вважаючи обов`язковою умовою відповідальності за даною нормою ПК України порушення, зокрема, строків, прямо визначених у ПК України. Встановлення строку подання повідомлення за формою №20-ОПП у Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженому наказом Мінфіну від 9 грудня 2011 року №1588 (надалі - Порядок №1588), виключає, на думку Позивача, притягнення до відповідальності у виді штрафу відповідно до статті 117 ПК України. Також зауважував, що цією нормою ПК України не передбачено відповідальності стосовно повідомлень про об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, до того ж Відповідачем не доведено, що неподання таких повідомлень вплинуло на визначення податкового обов`язку платника податку.

1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року позов задоволено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2022 року скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00598110702 від 9 серпня 2021 року та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову у цій частині відмовлено. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги в частині податкових повідомлень-рішень від 9 серпня 2021 року №00598170702 та №00598070702 суди обох інстанцій дійшли висновків, що Відповідачем не спростовано реальності здійснених Позивачем господарських операцій, як і не надано належних доказів на підтвердження невідповідності спірних операцій дійсному економічному змісту, а також не доведено й недобросовісності платника податків, відтак визначення грошових зобов`язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість визначено контролюючим органом безпідставно.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 9 серпня 2021 року №00598110702, суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції, який зводився до того, що неповідомлення про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП не є підставою для відповідальності згідно з пунктом 117.1 статті 117 ПК України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції у цій частині апеляційним судом враховано те, що у ході податкової перевірки за період з 1 липня 2017 року по 31 березня 2021 року Позивачем не подано (не своєчасно подано) «Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою 20-ОПП» і звертаючись до суду з позовом Позивач наведені обставини не заперечував. Заявляючи позов у цій частині Позивач стверджував про те, що відповідальність за неподання форми №20-ОПП нормою пункту 117.1 статті 117 ПК України не передбачено, оскільки строк подання повідомлення форми №20-ОПП визначено Порядком №1588, а не ПК України.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові у цій частині суд апеляційної інстанції виходив з того, що пункт 117.1 статті 117 ПК України встановлює відповідальність за порушення строків, встановлених саме нормами ПК України, зокрема, й у пункті 63.3 статті 63 ПК України, який має відсильний характер, тобто має незакінчену конструкцію, для повної побудови якої відсилає до іншого нормативного акта, у даному випадку до Порядку №1588.

1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву на неї

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції в частині відмови в позові Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати судове рішення апеляційного суду в оскаржуваній частині залишивши в силі рішення суду першої інстанції про задоволення позову у цій частині.

Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав.

2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Головним управлінням ДПС у м. Києві відповідно до статей 20, 77, 82 ПК України, пункту 2 частини першої статті 13, статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», постанови Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 року №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання на 2021 рік та на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 31 травня 2021 року №4477-н проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Спецвагон Транслізинг» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 липня 2017 року по 31 березня 2021 року, валютного - за період з 1 липня 2017 року по 31 березня 2021 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 1 січня 2011 року по 31 березня 2021 року, іншого законодавства за відповідний період, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 15 липня 2021 року №55426/26-15-07-02-04-17/36147637 «Про результаті документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Спецвагон Транслізинг», згідно з висновками якого встановлено порушення, з-поміж іншого, пункту 63.3 статті 63 ПК України, пунктів 8.1, 8.2, 8.3, 8.4 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження порядку обліку платників податків і зборів» від 22 квітня 2014 року за №462, а саме: не повідомлено/не своєчасно повідомлено контролюючий орган за основним місцем обліку у встановленому порядку про об`єкти оподаткування.

На підставі цих висновків контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 9 серпня 2021 року №00598110702, яким застосовано штрафні санкції у сумі 2210340,00 грн за платежем адміністративні штрафи та інші санкції.

3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

3.1. Доводи Позивача (особи, яка подала касаційну скаргу)

Скаржник наполягає на тому, що суд апеляційної інстанції застосував норму статті 117 ПК України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 21 квітня 2022 року у справі №2580/814/20. Водночас, постанова Верховного Суду від 3 червня 2021 року у справі №640/7244/19 не містить висновку, на який посилається апеляційний суд у оскаржуваній частині судового рішення, а правовідносини у цій справі не є подібними зі справою №640/7244/19.

Стверджує, що Верховним Судом у постанові від 21 квітня 2022 року у справі №2580/814/20 за подібних з цією справою правовідносин зроблено висновок, який зводиться до того, що статтею 117 ПК України передбачено відповідальність за порушення, пов`язані лише зі взяттям на облік платника податків та своєчасною зміною облікових даних платника. Натомість спеціальної норми, яка б передбачала відповідальність за неповідомлення про об`єкти оподаткування, ПК України не містить.

Обґрунтовуючи безпідставність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення скаржник наголошує, що обов`язковою умовою для застосування відповідальності за статтею 117 ПК України є порушення строків, передбачених саме ПК України. З огляду на те, що подання повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність, за формою №20-ОПП врегульовано Порядком №1588, неповідомлення про об`єкти оподаткування за формою №20-ОПП не є підставою для відповідальності по пункту 117.1 статті 117 ПК України.

Скаржник також зауважує й на тому, що Відповідачем не доведено, що неподання повідомлень форми №20-ОПП призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

Переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до пункту 63.3 статті 63 ПК України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

За змістом пред`явленого позову та у судовому процесі в судах попередніх інстанцій Позивач стверджував, що відповідальність за неподання «Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність» за формою №20-ОПП нормами ПК України, зокрема пунктом 117.1 статті 117 ПК України, не передбачено, оскільки вказана норма встановлює відповідальність за порушення строків, встановлених саме цим Кодексом, проте строк подання форми №20-ОПП встановлений іншим нормативним актом - Порядком №1588.

У касаційній скарзі Позивач також стверджує про те, що посилання Відповідача на строки, встановлені Порядком №1588 є помилковим, оскільки стаття 117 ПК України передбачає відповідальність за порушення, пов`язані лише із взяттям на облік платника податків та своєчасною зміною облікових даних платника і не стосується повідомлень про об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, а спеціальної норми, яка б передбачала відповідальність за неповідомлення про об`єкти оподаткування, положеннями ПК України не встановлено.

Так, відповідно до пункту 1.4. Порядку №1588 з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання осіб (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Порядок обліку об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням визначено у розділі VIII Порядку №1588, згідно з пунктом 8.1 якого платник податків зобов`язаний повідомляти про об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням до контролюючих органів за основним місцем обліку.

Положеннями пункту 8.2 Порядку №1588 визначено, що об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.

Повідомлення за формою №20-ОПП повинні подавати всі платники податків - як юридичні, так і фізичні особи-підприємці в разі наявності, виникнення, зміни типу об`єкта оподаткування.

Основною метою запровадження форми №20-ОПП є отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об`єкти майна, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають (використовуються, тимчасово не використовуються, не використовуються тощо).

Згідно з пунктом 8.4 Порядку №1588 повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП (додаток 10 до Порядку) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Тобто, повідомлення про об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП подається до контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дати оформлення договору купівлі-продажу, оренди чи іншого документа на право володіння, користування або розпорядження об`єктом оподаткування. Довідник об`єктів оподаткування розміщено на офіційному сайті ДПС України.

Подібна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21 липня 2020 року у справі №826/14197/17, від 20 травня 2021 року у справі №560/3008/19, від 15 лютого 2022 року у справі №160/2155/20, від 28 вересня 2022 року у справі №160/3561/20.

Відповідно до пункту 117.1 статті 117 ПК неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

Отже, відповідно до наведених вище норм Порядку №1588 платник податків зобов`язаний подавати повідомлення за формою №20-ОПП, зокрема, про об`єкти оподаткування або об`єкти, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Разом з тим, за змістом встановлених обставин під час судового розгляду цієї справи судами попередніх інстанцій не встановлювалось та не досліджувалось щодо яких саме об`єктів Позивачем не подавалось таке повідомлення. Судами не було з`ясовано яке саме майно використовував Позивач у господарській діяльності протягом періоду, охопленого перевіркою, за яким передбачалось подання повідомлення за формою №20-ОПП, не встановлено й строків подання таких відомостей, як і не перевірено висновків акта перевірки у цій частині, чим порушено принцип безпосереднього дослідження доказів, встановлення та перевірки обставин у судовому процесі.

Таким чином, поза межами судової перевірки залишились встановлені у ході податкової перевірки й викладені у акті від 15 липня 2021 року №55426/26-15-07-02-04-17/36147637 відповідні обставини, висновки за якими слугували підставою для прийняття оскаржуваного платником податку податкового повідомлення-рішення від 9 серпня 2021 року №00598110702, та які мають значення для визначення обґрунтованості виявленого порушення та його змісту.

Аналогічний підхід при вирішенні таких спорів висловлено Верховним Судом у постановах від 4 травня 2022 року у справі №160/12341/19 та від 11 травня 2022 року у справі №640/18768/19.

Суд зауважує, що при вирішенні справи у кожному конкретному випадку суди зобов`язані вживати передбачені законом заходи з метою з`ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з`ясування об`єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника податків негативних наслідків у вигляді визначення податкового зобов`язання, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень у вигляді оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

4.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскільки порушення процесуального права що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущено судом першої інстанції, а судом апеляційної інстанції зазначеного порушення не виправлено, колегія суддів доходить висновку про скасування ухвалених судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі.

Зважаючи на викладене, предмет касаційного оскарження та положення статті 353 КАС України касаційну скаргу слід задовольнити частково та скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

Керуючись статтями 3 345 353 355 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецвагон Транслізинг» задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2022 року в частині вирішення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 9 серпня 2021 року №00598110702 скасувати, а справу №640/23530/21 у цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Н.Є. Блажівська

Судді О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх