ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 640/25737/19
адміністративне провадження № К/9901/26721/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Тацій Л.В.,
суддів: Мороз Л.Л., Стеценка С.Г., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Антимонопольного комітету України (далі - АМКУ) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2021 (прийняте судом у складі судді Головань О.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 (ухвалену судом у складі: головуючого судді Глущенко Я.Б., суддів: Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.) у справі за позовом Комунального підприємства «Дирекція з капітального будівництва та реконструкції «Київбудреконструкція» (далі - КП «Київбудреконструкція») до АМКУ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправним та скасування рішення в частині, -
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2019 року КП «Київбудреконструкція» звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило:
- визнати рішення АМКУ від 12.11.2019 №742-р протиправним та скасувати в частині: «3. Визнати, що підтримка, яка надається відповідно до рішення Київської міської ради № 416/6467 від 13.12.2018 "Про бюджет міста Києва на 2019 рік", Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на 2018 - 2020 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.12.2017 №1042/4049, рішення Київської міської ради №415/6466 від 13.12.2018 "Про внесення змін до Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на 2018 - 2020 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.12.2017 №1042/4049, Комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд", КП «Київбудреконструкція», комунальному підприємству з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" для здійснення функцій замовника, є державною допомогою відповідно до Закону України від 01.07.2014 № 1555-VII «Про державну допомогу суб`єктам господарювання» (далі - Закон № 1555-VII);
- визнати рішення АМКУ від 12.11.2019 №742-р протиправним та скасувати в частині: « 4. Визнати, що державна допомога, яка надається відповідно до рішення Київської міської ради № 416/6467 від 13.12.2018 "Про бюджет міста Києва на 2019 рік", Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на 2018 - 2020 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.12.2017 № 1042/4049, рішення Київської міської ради №1415/6466 від 13.12.2018 "Про внесення змін до Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на 2018 - 2020 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.12.2017 №1042/4049", комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд", КП «Київбудреконструкція», комунальному підприємству з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" для здійснення функцій замовника, є державною допомогою, недопустимою для конкуренції відповідно до Закону України "Про державну допомогу суб`єктам господарювання";
- визнати рішення АМКУ від 12.11.2019 №742-р протиправним та скасувати в частині: « 5. Припинити надання незаконної державної допомоги, що надається комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд", КП «Київбудреконструкція», комунальному підприємству з питань будівництва житлових будинків "Житлоінвестбуд-УКБ" для здійснення функцій замовника, відповідно до рішення Київської міської ради № 416/6467 від 13.12.2018 "Про бюджет міста Києва на 2019 рік", Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на 2018 - 2020 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.12.2017 № 1042/4049, рішення Київської міської ради № 415/6466 від 13.12.2018 "Про внесення змін до Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на 2018 - 2020 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.12.2017 №1042/4049";
- визнати рішення АМКУ від 12.11.2019 №742-р протиправним та скасувати в частині: « 6. Надавач підтримки зобов`язаний проінформувати АМКУ про припинення надання незаконної державної допомоги протягом двох місяців з дати офіційного оприлюднення цього рішення";
- визнати рішення АМКУ від 12.11.2019 №742-р протиправним та скасувати в частині: « 7. Повернути незаконну державну допомогу, визнану недопустимою для конкуренції».
На обґрунтування позову зазначав, що є структурним підрозділом Київської міської державної адміністрації, створеним з метою забезпечення ефективного будівництва (реконструкції), переобладнання споруд і об`єктів господарського та соціально-побутового призначення за рахунок фінансування з місцевого та державного бюджетів. Саме тому державна допомога, на переконання позивача, не може негативно впливати на економічну конкуренцію.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 08.02.2021 року позов задовольнив.
Визнав протиправним та скасував пункти 3, 4, 5, 6, 7 рішення АМКУ від 12.11.2019 №742-р "Про результати розгляду справи про державну допомогу" в частині КП "Київбудреконструкція".
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 09.06.2021 рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що обставини свідчать про те, що Київська міська рада на підставі рішень створила та підпорядкувала Департаменту комунальні підприємства з метою здійснення функцій замовника будівництва об`єктів соціальної інфраструктури.
Приймаючи рішення про виконання функцій замовника комунальними підприємствами, Київська міська державна адміністрація діє на підставі і у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, а виконання функцій замовника через комунальні підприємства є саме безпосереднім здійсненням господарської діяльності органу місцевого самоврядування через комунальну установу, про що є пряма вказівка чинного законодавства. А тому, у контексті обставин цієї справи, для виконання функцій замовника будівництва, реконструкції, капітального ремонту об`єктів соціальної інфраструктури проведення конкурсу не вимагається.
Оскільки, будівництво, реконструкція, капітальний ремонт соціальних об`єктів є інвестуванням в об`єкти інфраструктури, а залучення підрядної організації на виконання таких робіт здійснюється за результатами процедур державних закупівель, дія Закону №1555-VII не поширюється на діяльність комунальних підприємств з виконання функцій замовника.
Фактично позивач задовольняє потреби територіальної громади міста Києва в об`єктах виробничої інфраструктури та виконує завдання органу місцевого самоврядування щодо доступності цієї інфраструктури, а, отже, надає послуги, що становлять загальний економічний інтерес, що підтверджує висновки місцевого суду про те, що дія Закону №1555-VII не поширюється на діяльність комунальних підприємств з виконання функцій замовника.
Фінансування будівництва об`єктів через замовника будівництва - комунальне підприємство, яке є позивачем у цій справі, передбачається Київською міською радою під час щорічного затвердження бюджету міста Києва та Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на відповідні роки за рахунок коштів місцевого бюджету та інших не заборонених законодавством джерел.
Таке підприємство є одержувачем бюджетних коштів та включено до Мережі розпорядників і одержувачів коштів місцевого бюджету на 2019 рік.
Відтак суди дійшли висновку про те, що рішення АМКУ від 12.11.2019 № 742-р стосується прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
За таких обставин висновок відповідача, викладений у пункті 3 оскаржуваного рішення, згідно з яким підтримка на підставі Повідомлення для здійснення функцій замовника є державною допомогою відповідно до Закону України "Про державну допомогу суб`єктам господарювання", не може бути визнаний обґрунтованим.
Оскільки судом визнано необґрунтованим висновок пункту 3 оскаржуваного рішення про визнання підтримки державною допомогою, то також є необґрунтованим похідний висновок пункту 4 рішення про те, що підтримка є державною допомогою, недопустимою для конкуренції відповідно до Закону №1555-VII в розумінні статті 2 Закону.
Щодо пунктів 5-7 оскаржуваного рішення, то припинення та повернення незаконної державної допомоги є наслідком саме визнання підтримки незаконною державною допомогою, що відсутнє в даному випадку, тому вказані пункти рішення також мають похідний характер від пунктів 3, 4 рішення і також є необґрунтованими.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
21.07.2021 АМКУ звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постановлені у цій справі судові рішення та прийняти нове рішення - про відмову у задоволенні позову.
У скарзі зазначає, що є необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного суду від 31.03.2021 у справі № 640/21523/19, та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Посилається на те, що відповідно до пункту 2 статті 1 Закону №1555-VII термін, зокрема, «суб`єкт господарювання» вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про захист економічної конкуренції».
Стаття 1 цього Закону визначає, що суб`єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування. Господарською діяльністю не вважається діяльність фізичної особи з придбання товарів народного споживання для кінцевого споживання.
Незважаючи на положення статті 24 Господарського кодексу України, Верховний Суд не врахував, що за змістом частини шостої статті 78 цього ж кодексу комунальне унітарне підприємство не несе відповідальності за зобов`язаннями власника та органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого воно входить, а відповідно до частини першої статті 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб`єкт господарювання.
Також зазначає, що Верховним Судом не надано правового висновку пункту 4 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно з яким замовник - це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідність за свою діяльністю відповідно до закону.
Отже, як зазначає скаржник, висновки Верховного Суду про те, що виконання функцій замовника через комунальні підприємства є саме безпосереднім здійсненням господарської діяльності органу місцевого самоврядування, ґрунтуються на ототожненні двох самостійних учасників правовідносин, а саме: органу місцевого самоврядування та комунального підприємства. При цьому, самостійне виконання функцій замовника має здійснюватися саме органом місцевого самоврядування, а не комунальним підприємством як окремою юридичною особою, яке не має статусу органу місцевого самоврядування.
Також у скарзі посилається на те, що Верховний Суд ототожнив комунальне підприємство та комунальну установу, які є різними суб`єктами правовідносин.
Комунальні підприємства та комунальні установи є різними формами організації юридичних осіб, створених органом місцевого самоврядування. При цьому, на відміну від комунальних підприємств, комунальні установи та організації здійснюють некомерційну (неприбуткову) діяльність. Комунальна власність надається їм на праві оперативного управління, а їхня діяльність фінансується з місцевого бюджету. Отже, метою їхньої діяльності є задоволення потреб територіальної громади без мети отримання прибутку.
Йдеться у скарзі й про те, що суд першої інстанції задовольнив позовну заяву КП «Київбудреконструкція» та скасував рішення АМКУ в частині, яка стосується Департаменту, комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд», комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ».
Хоча суд апеляційної інстанції зазначив, що місцевим судом визнано протиправними та скасовано пункти рішення АМКУ в частині КП «Київбудреконструкція», проте вважає, що у задоволенні позову слід було відмовити з тих підстав, що у відповідних частинах рішення Комітету не стосується прав та охоронюваних законом інтересів КП «Київбудреконструкція».
Посилається також на те, що судами не було надано оцінки всім аргументам учасників справи.
У відзиві на касаційну скаргу КП «Київбудреконструкція» просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2021 визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя - Тацій Л.В., судді: Мороз Л.Л., Стеценко С.Г., скаргу передано судді-доповідачу.
Верховний Суд ухвалою від 28.07.2021 залишив касаційну скаргу без руху, а ухвалою від 18.08.2021 - відкрив касаційне провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відповідно до Статуту КП «Київбудреконструкція», затвердженого рішенням Київської міської ради від 25.03.2010 № 448/3886, підприємство засноване на комунальній власності територіальної громади міста та підпорядковане Головному управлінню комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Відповідно до підпункту 3.1 цього Статуту підприємство створено з метою, зокрема, забезпечення будівництва (реконструкції), експлуатації ТЕЦ на відновлювальному паливі та інших об`єктів, що споруджуються за замовленням Головного управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), забезпечення ефективного будівництва (реконструкції), переобладнання споруд і об`єктів господарського та соціально-побутового призначення за рахунок фінансування з місцевого та державного бюджетів.
03.03.2019 відповідачем зареєстровано повідомлення третьої особи про нову державну допомогу, подане відповідно до статті 9 Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання», отримувачами якої визначено чотири комунальних підприємства, в тому числі, і позивача з обсягом підтримки 23 479 000 грн.
Підстава для надання підтримки - рішення Київської міської ради № 416/6467 від 13 грудня 2018 року «Про бюджет міста Києва на 2019 рік», Програма економічного і соціального розвитку міста Києва на 2018 - 2020 роки, затверджена рішенням Київської міської ради від 21 грудня 2017 року № 1042/4049, рішення Київської міської ради № 415/6466 від 13 грудня 2018 року «Про внесення змін до Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на 2018 - 2020 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 грудня 2017 року № 1042/4049».
Відповідно до Програми та відповідних розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) КП «Київбудреконструкція» визначено замовником робіт з капітального ремонту дошкільних навчальних закладів, облаштування спортивних майданчиків у закладах освіти (18 об`єктів).
За результатами розгляду повідомлення розпорядженням державного уповноваженого АМКУ від 31.05.2019 № 01/178-р розпочато розгляд справи про державну допомогу №500-26.15/46-19-ДД для проведення поглибленого аналізу допустимості державної допомоги для конкуренції.
На офіційному вебпорталі АМКУ опубліковано інформацію про початок розгляду справи про державну допомогу із зверненням до всіх заінтересованих осіб щодо подання ними протягом 30 календарних днів вмотивованих заперечень та зауважень щодо надання державної допомоги та іншої інформації у зв`язку з розглядом справи про державну допомогу.
За результатами розгляду справи 12.11.2019 відповідач прийняв рішення, яким, зокрема, вирішив:
3. Визнати, що підтримка, яка надається відповідно до рішення Київської міської ради № 416/6467 від 13 грудня 2018 року «Про бюджет міста Києва на 2019 рік», Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на 2018 - 2020 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 грудня 2017 року № 1042/4049, рішення Київської міської ради № 415/6466 від 13 грудня 2018 року «Про внесення змін до Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на 2018 - 2020 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 грудня 2017 року № 1042/4049» ... позивачу для здійснення функцій замовника, є державною допомогою відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання».
4. Визнати, що державна допомога, яка надається відповідно до рішення Київської міської ради № 416/6467 від 13 грудня 2018 року «Про бюджет міста Києва на 2019 рік», Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на 2018 - 2020 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 грудня 2017 року № 1042/4049, рішення Київської міської ради № 415/6466 від 13 грудня 2018 року «Про внесення змін до Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на 2018 - 2020 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 грудня 2017 року № 1042/4049» … позивачу для здійснення функцій замовника, є державною допомогою, недопустимою для конкуренції відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання».
5. Припинити надання незаконної державної допомоги, що надається ... позивачу для здійснення функцій замовника, відповідно до рішення Київської міської ради № 416/6467 від 13 грудня 2018 року «Про бюджет міста Києва на 2019 рік», Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на 2018 - 2020 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 грудня 2017 року № 1042/4049, рішення Київської міської ради № 415/6466 від 13 грудня 2018 року «Про внесення змін до Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на 2018 - 2020 роки, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21 грудня 2017 року № 1042/4049».
6. Надавач підтримки зобов`язаний проінформувати АМК України про припинення надання незаконної державної допомоги протягом двох місяців з дати офіційного оприлюднення цього рішення.
7. Повернути незаконну державну допомогу, визнану недопустимою для конкуренції.
Уважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Правові засади проведення моніторингу державної допомоги суб`єктам господарювання, здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції, спрямований на забезпечення захисту та розвитку конкуренції, підвищення прозорості функціонування системи державної допомоги та дотримання міжнародних зобов`язань України у сфері державної допомоги, регулюються Законом № 1555-VII.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 цього Закону, державна допомога суб`єктам господарювання (далі - державна допомога) - підтримка у будь-якій формі суб`єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, що спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції, створюючи переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності.
Частиною четвертою статті 6 Закону України № 1555-VII встановлено, що рішення про визнання державної допомоги допустимою згідно із вимогами цього Закону приймає Уповноважений орган.
Згідно з частиною першою статті 8 цього Закону, Уповноваженим органом є Антимонопольний комітет України.
Рішення АМКУ від 12.11.2019 було прийнято за результатами розгляду справи про державну допомогу №500-29/05-3786 для проведення поглибленого аналізу допустимості державної допомоги для конкуренції.
Як встановлено судами, у спірному рішенні відповідач, зокрема зазначив, що орган місцевого самоврядування як юридична особа може самостійно виконувати функцію замовника, а залучення відповідного комунального підприємства (яке є самостійним учасником правовідносин) можливо виключно на конкурсній основі.
Відповідно до підпункту 2 пункту «а» частини першої статті 31 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 280/97-ВР) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва належать виконання або делегування на конкурсній основі генеральній будівельній організації (підрядній організації) функцій замовника на будівництво, реконструкцію і ремонт житла інших об`єктів соціальної та виробничої інфраструктури комунальної власності.
Частиною третьо статті 33 цього Закону передбачено, що при комплексній забудові території функції замовника на будівництво виконавчий орган місцевої ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації виконують безпосередньо або можуть делегувати їх на конкурсній основі генеральному підряднику (підряднику) у порядку, встановленому законодавством.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що органам місцевого самоврядування надано альтернативу у виборі дій щодо здійснення функцій замовника: виконання їх самостійно або делегування на конкурсній основі підрядній організації.
Пунктом 4 статті 1 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що замовник - це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Згідно зі статтею 8 Господарського кодексу України (далі - ГК України) держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб`єктами господарювання. Господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи.
Статтею 24 цього Кодексу передбачено, що управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб`єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління. Суб`єктами господарювання комунального сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише комунальної власності, а також суб`єкти, у статутному капіталі яких частка комунальної власності перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує органам місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів. Органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за наслідки діяльності суб`єктів господарювання, що належать до комунального сектора економіки, на підставах, у межах і порядку, визначених законом.
Відповідно до статті 78 ГК України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.
Як встановлено судами, КП «Київбудреконструкція» утворено відповідним рішенням Київської міської ради. Майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади міста Києва і закріплено за ним на праві господарського відання. Комунальне підприємство здійснює свою діяльність на підставі статуту, затвердженого в установленому порядку виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією).
Відповідно до підпункту 3.1 Статуту КП «Київбудреконструкція» підприємство створено з метою, зокрема, забезпечення будівництва (реконструкції), експлуатації об`єктів, що споруджуються за замовленням Головного управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), забезпечення ефективного будівництва (реконструкції), переобладнання споруд і об`єктів господарського та соціально-побутового призначення за рахунок фінансування з місцевого та державного бюджетів. Підприємство здійснює господарську діяльність, пов`язану з інвестуванням в об`єкти міської інфраструктури із застосуванням процедур публічних закупівель.
Вказані обставини свідчать про те, що Київська міська рада на підставі рішень створила та підпорядкувала Департаменту комунальні підприємства з метою здійснення функцій замовника будівництва об`єктів соціальної інфраструктури.
Приймаючи рішення про виконання функцій замовника комунальними підприємствами, Київська міська державна адміністрація діє на підставі і у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, а виконання функцій замовника через комунальні підприємства є саме безпосереднім здійсненням господарської діяльності органу місцевого самоврядування через комунальну установу, про що є пряма вказівка чинного законодавства. А тому, у контексті обставин цієї справи, для виконання функцій замовника будівництва, реконструкції, капітального ремонту об`єктів соціальної інфраструктури проведення конкурсу не вимагається.
Вказані обставини спростовують доводи відповідача про те, що орган місцевого самоврядування як юридична особа може самостійно виконувати функцію замовника, а залучення відповідного комунального підприємства можливо виключно на конкурсній основі.
Перелік об`єктів, які потребують капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи нового будівництва, виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) визначає, враховуючи потреби населення з метою їх ефективного задоволення.
У цьому випадку на стадії визначення замовника присутня лише суспільна потреба у об`єкті, який має назву, орієнтовні технічні показники (параметри), тобто відсутній предмет закупівлі, який необхідний для проведення процедури, відсутня ціна. Чинним законодавством не встановлена процедура чи методика закупівлі робіт чи послуг за відсутності предмета закупівлі.
Комунальні підприємства (підзвітні і підконтрольні Київській міській раді, усе майно якого є комунальною власністю територіальної громади міста Києва), виконуючи функції замовника, реалізують волю народу і потреби територіальної громади щодо створення об`єктів соціальної інфраструктури без переходу права власності на об`єкти будівництва.
У результаті проведених робіт з будівництва, реконструкції, капітального ремонту об`єкти не вибувають з комунальної власності територіальної громади міста та у подальшому використовуються за своїм функціональним призначенням для задоволення нагальних потреб населення міста в галузі освіти, охорони здоров`я, комунального господарства тощо.
Окрім того, метою діяльності комунальних підприємств під час виконання функцій замовника, не є отримання прибутку, а - створення об`єктів на замовлення міста для забезпечення соціальних потреб населення.
Оскільки, будівництво, реконструкція, капітальний ремонт соціальних об`єктів є інвестуванням в об`єкти інфраструктури, а залучення підрядної організації на виконання таких робіт здійснюється за результатами процедур державних закупівель, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що дія Закону № 1555-VII не поширюється на діяльність комунальних підприємств з виконання функцій замовника.
Згідно зі статтею 30 Закону № 280/97-ВР до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, організація благоустрою та здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів.
Відповідно до статті 15 Закону України від 06 вересня 2005 року № 2807-IV «Про благоустрій населених пунктів» органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності; підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання і своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації; орган державної влади або орган місцевого самоврядування за поданням підприємства чи балансоутримувача щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту об`єкта благоустрою державної або комунальної власності на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів.
Частиною третьою статті 20 цього Закону передбачено, що фінансування місцевих програм з благоустрою населених пунктів проводиться за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.
У розумінні Закону № 1555-VII державна допомога суб`єктам господарювання - це підтримка у будь-якій формі суб`єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, що спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції, створюючи переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності.
Згідно з пунктом 14 частини першої статті 1 цього Закону послуги, що становлять загальний економічний інтерес, - послуги, пов`язані із задоволенням особливо важливих загальних потреб громадян, що не можуть надаватися на комерційній основі без державної підтримки.
У частині другій статті 3 Закону № 1555-VII зазначено, що дія Закону не поширюється, зокрема на підтримку господарської діяльності, пов`язаної з: інвестуванням в об`єкти інфраструктури із застосуванням процедур державних закупівель; наданням послуг, що становлять загальний економічний інтерес, у частині компенсації обґрунтованих витрат на надання таких послуг.
Фактично, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій, позивач задовольняє потреби територіальної громади міста Києва в об`єктах виробничої інфраструктури та виконує завдання органу місцевого самоврядування щодо доступності цієї інфраструктури, а отже надає послуги, що становлять загальний економічний інтерес, що підтверджує висновок про те, що дія Закону № 1555-VII не поширюється на діяльність комунальних підприємств з виконання функцій замовника.
Фінансування будівництва об`єктів через замовника будівництва - комунальне підприємство, яке є позивачем у цій справі, передбачається Київською міською радою під час щорічного затвердження бюджету міста Києва та Програми економічного і соціального розвитку міста Києва на відповідні роки за рахунок коштів місцевого бюджету та інших не заборонених законодавством джерел.
Таке підприємство є одержувачем бюджетних коштів та включено до Мережі розпорядників і одержувачів коштів місцевого бюджету на 2019 рік.
Відтак рішення АМКУ від 12.11.2019 № 742-р стосується прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 640/21523/19.
Колегія суддів Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від зазначеного висновку Верховного Суду та доводи, якими обґрунтовано касаційну скаргу про необхідність відступлення від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 640/21523/19, не ставлять його під сумнів.
Доводи відповідача про те, що місцевим судом скасовано рішення в частині, яка не має відношення до позивача, колегія суддів апеляційного суду обґрунтовано не взяла до уваги, оскільки місцевим судом визнано протиправними та скасовано пункти рішення АМКУ в частині КП «Київбудреконструкція».
В аспекті наведеного слід також зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 343 349 350 355 356 359 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Антимонопольного комітету України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року - без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді : Л.Л. Мороз
С.Г. Стеценко