Постанова
Іменем України
04 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 640/2713/18
провадження № 61-9391св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
відповідачі: комунальне підприємство «Жилкомсервіс», комунальне підприємство «Харківські теплові мережі»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на рішення Київського районного суду м. Харкова
від 17 грудня 2020 року у складі судді Бородіної Н. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та
ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до комунального підприємства «Жилкомсервіс» (далі - КП «Жилкомсервіс») та комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (далі - КП «Харківські теплові мережі») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартир.
Позовні вимоги обґрунтовували тим, що вони є власниками квартир
АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 . 24 листопада 2017 року сталося залиття вказаних квартир. Відповідно до актів №№ 1023, 1025, 1026 від 27 листопада 2017 року на горищі будинку першого під`їзду на трубопроводі системи центрального опалення сталась аварія - вихід з ладу трубопроводу системи центрального опалення, внаслідок чого квартири позивачів були залиті гарячою водою.
Унаслідок залиття квартир позивачам було спричинено матеріальну шкоду: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у сумі 97 693,00 грн; ОСОБА_3 у сумі
92 788,00 грн; ОСОБА_4 у сумі 419 118,00 грн, а також позивачі зазнали моральних страждань, внаслідок пошкодження їх майна, які оцінили у наступному розмірі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у сумі
8 000,00 грн кожен; ОСОБА_4 у сумі 10 000 грн.
Зазначені суми ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просили стягнути з КП «Жилкомсервіс» та КП «Харківські теплові мережі» солідарно на свою користь.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2020 року позов задоволено частково.
Стягнуто з КП «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 48 846 грн 50 коп., моральну шкоду у розмірі
3 000 грн.
Стягнуто з КП «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 48 846 грн 50 коп., моральну шкоду у розмірі
3 000 грн.
Стягнуто з КП «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 92 788 грн, моральну шкоду у розмірі 3 000 грн.
Стягнуто з КП «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі 416 090 грн, моральну шкоду у розмірі 6 000 грн.
У задоволенні решти позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що рішенням Харківської міської ради від 20 грудня 2006 року № 1186 визначено виконавців житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова: з управління будинком, спорудою або групою будинків - КП «Жилкомсервіс», з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій: КП «Харківблагоустрій», КП «Харківські теплові мережі», ДКП «Харківкомуночиствод», КП «ВТП «Вода», КСП «Харківгорліфт» та інші. Отже вказаним рішенням, прийнятим органом місцевого самоврядування у межах своєї компетенції, визначено статус
КП «Жилкомсервіс» як управителя будинків, а КП «Харківські теплові
мережі» - як виконавця послуг з їх утримання. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що залиття квартир позивачів сталося внаслідок бездіяльності КП «Харківські теплові мережі», що полягала у незабезпеченні належного стану внутрішньобудинкових систем центрального опалення у будинку, технічне обслуговування яких було покладено на КП «Харківські теплові мережі», а тому, враховуючи обставини, за яких сталося залиття квартир, саме із КП «Харківські теплові мережі» підлягає стягненню на користь позивачів сума завданої майнової шкоди.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року апеляційну скаргу КП «Харківські теплові мережі» залишено без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2020 року залишено без змін.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У червні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
КП «Харківські теплові мережі» на рішення Київського районного суду
м. Харкова від 17 грудня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року, в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказує, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 29 січня 2019 року у справі № 922/1153/16, та вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази (пункти 1 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивовано тим, щопри вирішенні цієї справи судами неправильно застосовані норми матеріального права, а саме: пункт 7 частини другої статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статтю 1, пункти 5, 6 частини другої статті 24, пункти 1, 7, 8 частини другої статті 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», статті 322, 901,
Договором від 13 лютого 2012 року № 15/1 передбачено обов`язок
КП «Харківські теплові мережі» надавати послуги з утримання будинків та прибудинкових територій у частині технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та гарячого водопостачання і виконання робіт з усунення аварійних ушкоджень на внутрішньобудинкових системах. Отже виконавець виконує не весь обсяг робіт з утримання будинків, а лише частину - здійснює технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання і виконує роботи з усунення аварійних ушкоджень. Проведення поточних і капітальних ремонтів на КП «Харківські теплові мережі» ані нормативним актом, ані договором з КП «Жилкомсервіс» не покладено. Забезпечення проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до положень чинного законодавства України покладено на балансоутримувача та управителя житлового будинку, яким є
КП «Жилкомсервіс».
У касаційній скарзі міститься клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною третьою
статті 403 ЦПК України, оскільки така передача необхідна для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
Заявник просить передати справу № 640/2713/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду у разі, якщо колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 29 січня 2019 року у справі № 922/1153/16.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її з суду першої інстанції.
У липні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 , поданий представником - ОСОБА_5 , на касаційну скаргу
КП «Харківські теплові мережі», у якому він просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 ,
АДРЕСА_3 .
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками по 1/2 частини квартири АДРЕСА_4 на підставі договору дарування від 25 лютого 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального Гаврилов Є. В. 25 лютого 2011 року за № 768. Квартира розташована на третьому поверсі.
ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 10 квітня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального Васіковою Ю. В. 10 квітня 2008 року за № 1189. Квартира розташована на четвертому поверсі.
ОСОБА_4 є власником квартири
АДРЕСА_3 на підставі договору дарування від 31 січня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Руденко О. Є. 31 січня 2007 року за № 728. Квартира розташована на п`ятому поверсі.
24 листопада 2017 року близько 15:00 год. у будинку
АДРЕСА_6 на горищі будинку першого під`їзду, на трубопроводі системи центрального опалення сталася аварійна ситуація, внаслідок чого було залито квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_7 , що розташовані на третьому, четвертому, п`ятому поверсі відповідно.
Комісією дільниці № 12 КП «Жилкомсервіс» за участю представника
КП «Харківські теплові мережі» було перевірено факт залиття квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 та складено акти
№№ 1023, 1025, 1026 від 27 листопада 2017 року.
Згідно з актом від 27 листопада 2017 року № 1026 при обстеженні квартири АДРЕСА_1 встановлено, що в житловій кімнаті № 8 (15,8 кв. м) на стелі спостерігається замокання шпалер по всій площі кімнаті (15,8 кв. м) та відшарування шпалер. Також спостерігається замокання стін житлової кімнати на всій площі (47,2 кв. м) та маються місця часткового відшарування шпалер (0,5 кв. м). Внаслідок залиття виникло намокання електромереж та залиття люстри - 1 шт. Залита підлога нежитлової кімнати має покриття з ковроліну (на ДСП та пофарбованому ДВП), який від намокання ушкоджений по всій площі (15,8 кв. м).
У житловій кімнаті № 7 (19,6 кв. м) на стелі спостерігається замокання шпалер та часткове відшарування шпалер (8,6 кв. м). Мається відшарування штукатурного шару стелі до дранки (2,5 кв. м). Також спостерігається намокання стін житлової кімнати по всій площі (52,27 кв. м) та маються місця часткового відшарування шпалер (2,0 кв. м). Внаслідок залиття виникло намокання електромереж та залиття люстри - 1 шт. Залита підлога житлової кімнати має покриття з ламінату (на шумогідроізоляційній прокладці та ДСП), який від намокання деформований по всій площі (піднявся на замкових з`єднаннях) (19,6 кв. м).
У приміщенні № 2 (5,4 кв. м) кухня спостерігається замокання стелі шпалер на площі (3,0 кв. м). Унаслідок залиття виникло намокання електромереж.
У приміщенні № 1 (4,3 кв. м) коридор підлога має покриття з ламінату (на шумогідроізоляційній прокладці та ДСП), який від намокання деформований по всій площі (піднявся на замкових з`єднаннях (4,3 кв. м).
Згідно з актом від 27 листопада 2017 року № 1025 при обстеженні квартири АДРЕСА_2 встановлено, що у житловій кімнаті № 6 (14,7 кв. м) на стелі спостерігається замокання шпалер по всій площі кімнати (14,7 кв. м) та відшарування шпалер. Також спостерігається замокання шпалер на стінах житлової кімнати по всій площі (44,7 кв. м). Внаслідок залиття виникло намокання електромереж. Залита підлога житлової кімнати має покриття з ламінату (на шумогідроізоляційній прокладці та ДСП), який від намокання деформований по всій площі (піднявся на замкових з`єднаннях) (2 кв. м).
У житловій кімнаті № 5 (19,2 кв. м) на стелі спостерігається замокання шпалер та часткове відшарування шпалер (8,46 кв. м). Також спостерігається часткове намокання стін житлової кімнати (4,2 кв. м).
У кухні № 4 (17,0 кв. м) спостерігається замокання та деформування багаторівневої підвісної стелі з гіпсокартону по всій площі (горизонтальна поверхня - 17,0 кв. м, вертикальна поверхня - 2,2 кв. м). Також спостерігається замокання стін кухні на всій площі, а саме пофарбована стіна має вздуття фарби на площі (13,5 кв. м). Унаслідок залиття виникло намокання електромереж та залиття вмонтованих світильників З шт., та люстри 1 шт.
У приміщенні № 3 (1,1 кв. м) санвузол спостерігається замокання підвісної стелі з гіпсокартону по всій площі. Внаслідок залиття виникло намокання та деформування стіни (1,95 кв. м).
У приміщенні № 1 (5,7 кв. м) коридор спостерігається замокання пофарбованої стіни (6,5 кв. м), а також маються ознаки вздуття фарби
(0,54 кв. м).
Згідно з актом від 27 листопада 2017 року № 1023 при обстеженні квартири АДРЕСА_7 встановлено, що у приміщенні № 1 (4 кв. м) коридор спостерігається замокання перекриття (4 кв. м), замокання та обрушення частини підвісної стелі з гіпсокартону (2 кв. м), замокання штукатурки стелі (4 кв. м). Унаслідок залиття пофарбовані стіни та двірні укоси мають ознаки деформування оздоблення (17,42 кв. м). Залита та обірвана електромережа (5 мп), відвалилися вмонтовані світильники в кількості 3 шт. Відвалились наличники (12 мп). Залиті та деформовані шафи для одягу (2 шт) 1 комплект. Внаслідок залиття намокли та розбухли вхідні двері (оббитті штучною шкірою) 1 шт. 1,8 кв. м та коробки, двері не зачиняються.
У приміщенні № 2 (5,3 кв. м) санвузол спостерігається замокання перекриття (5,3 кв. м), замокання та часткове обрушення багаторівневої підвісної стелі (3,5 кв. м) з гіпсокартону (горизонтальна поверхня - 5,3 кв. м, вертикальна поверхня - 0,5 кв. м). Залита та обірвана електромережа (15 мп), відвалились вмонтовані світильники в кількості 4 шт. Унаслідок залиття виникло намокання та деформування стін та укосів з гіпсокартону (2,1 кв. м). Залита та деформована тумба під умивальником 1 шт. Унаслідок залиття намокли та розбухли пофарбовані міжкімнатні двері 1 шт. 1,8 кв. м та дверні коробки. На двері деформоване оздоблення, двері не зачиняються.
У приміщенні №5, 6 (1-6,8 кв. м) кухня спостерігається замокання перекриття (16,8 кв. м), замокання та деформування багаторівневої підвісної стелі з гіпсокартону по всій площі (горизонтальна поверхня - 16,8 кв. м, вертикальна поверхня - 2,5 кв. м). Також спостерігається замокання стін кухні, а саме: пофарбована стіна має ознаки вздуття фарби на площі (13,2 кв. м); замокання та відшарування пофарбованих шпалер (9,5 кв. м); замокання та деформування стін з гіпоскартону (8,7 кв. м); обвалення настінної керамічної плитки (4,6 кв. м); замокання та деформування гіпсокартонових укосів балконного прорізу (2,7 кв. м). Унаслідок залиття деформована підвіконна дошка (1,25 мп). Залиті та деформовані кухонні меблі 1 комплект. Виникло замокання та короблення поверхні столу (відклеювання та тріскання керамічної плитки покриття столу (1,9 кв. м). Залито та деформовано плінтус (9,25 мп). Залита та деформована основа підлоги (16,8 кв. м) та підлога з лінолеуму (16,8 кв. м). Унаслідок залиття виникло намокання електромереж (25 мп) та залиття вмонтованих світильників 6 шт. та люстри 1 шт.
У житловій кімнаті № 7 (19,0 км. м) на стелі спостерігається замокання шпалер та часткове відшарування шпалер (8,5 кв. м). Також спостерігається часткове намокання стін житлової кімнати (10,4 кв. м). Унаслідок залиття виникло намокання електромереж. Залита підлога житлової кімнати має покриття з ламінату (на шумогідроізоляційній прокладці та ДСП), який від намокання деформований по всій площі (19,0 кв. м). Замокання та деформування плінтусів (16,5 кв. м). Унаслідок залиття намокли та розбухли пофарбовані міжкімнатні двері та дверні коробки 1шт 1,8 кв. м. На дверях деформоване оздоблення, двері не зачиняються.
У житловій кімнаті № 8 (14,6 кв. м) на стелі спостерігається замокання шпалер по всій площі кімнати (14,6 кв. м) та відшарування шпалер (6 кв. м). Також спостерігається замокання та вздуття фарби пофарбованих стін житлової кімнати на площі (40,65 кв. м). Внаслідок залиття виникло намокання електромереж. Залита підлога житлової кімнати має покриття з ламінату (на шумогідроізоляційній прокладці та ДСП), який від намокання деформований по всій площі (14,6 кв. м). Замокання та деформування плінтусів (14,5 мп). Унаслідок залиття намокли та розбухли пофарбовані міжкімнатні двері 1 шт. 1,8 кв. м та дверні коробки. На двері деформоване оздоблення, двері не зачиняються.
За висновками комісії причиною залиття, аварії, що трапилась в системі центрального опалення, є вихід з ладу трубопроводу системи центрального опалення внаслідок тривалої експлуатації.
Вказані акти про залиття були підписані всіма членами комісії, що були присутні та які брали участь у встановленні факту залиття квартир, з актом ознайомлені власники.
Згідно зі звітами про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженер мереж об`єктів - квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_7 та дефектних актів із зведеними кошторисами вартість ремонту вказаних квартир з урахуванням пошкоджених меблів складає: квартири АДРЕСА_1 - 97 693,00 грн; квартири АДРЕСА_7 - 416 090,00 грн; квартири АДРЕСА_2 - 92 788,00 грн.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга КП «Харківські теплові мережі» задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд при вирішенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, та застосовані норми права
Підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду визначені у статті 403 ЦПК України.
Заявник просив передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених частиною третьою статті 403 ЦПК України, оскільки передача необхідна для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у Касаційного господарського суду.
З урахуванням вказаних висновків та обставин, встановлених судом у справі, яка переглядається, підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду колегією суддів не встановлено, отже, клопотання КП «Харківські теплові мережі» задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права по суті спору
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Пунктами 8, 9 частини другої статті 19 ЦК України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частин другої, четвертої, шостої статті 19 Закону України
«Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення
(з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 20 грудня
2016 року № 1186 «Про визначення виконавців послуг в житловому фонді міста Харкова» визначено статус КП «Жилкомсервіс» як управителя будинків, а КП «Харківські теплові мережі» - як виконавця послуг з їх утримання.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управителем є особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору. Виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору
Згідно зі статтею 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов`язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством.
Статтею 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач зобов`язаний укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна; утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками); вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до законодавства; забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належну експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.
Згідно з пунктами 5, 6 частини другої статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач зобов`язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил, а також забезпечити належну експлуатацію та утримання майна, що передане на його баланс.
Підпунктом 8 частини другої статті 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено обов`язок управителя забезпечувати здійснення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів відповідно до встановлених стандартами, нормативами, нормами і правилами вимог щодо строків та регламентів.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель має право, зокрема, укладати договори з виробниками, виконавцями, споживачами в порядку, встановленому законом.
Сторонами не заперечувалось, що актами огляду жилого будинку №№ 1023, 1025, 1026 від 27 листопада 2017 року встановлено, що залиття квартир позивачів відбулося у результаті аварії, що трапилась на системі центрального опалення, яка сталась внаслідок передчасного виходу з ладу трубопроводів системи центрального опалення внаслідок тривалої експлуатації. Виявлено дефект труби центрального опалення на горищі
(а. с. 22, 110, 152, т. 1).
Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Частиною першою статті 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що залиття квартир сталося внаслідок протиправної бездіяльності КП «Харківські теплові мережі», що полягала у незабезпеченні належного стану внутрішньобудинкових систем центрального опалення та гарячого водопостачання у будинку, технічне обслуговування яких було покладено на КП «Харківські теплові мережі».
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, та врахувавши обставини, за яких сталося залиття квартири, а також умови укладеного між відповідачами договору, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку, що саме з КП «Харківські теплові мережі» підлягає стягненню на користь позивачів суми завданої майнової та моральної шкоди.
Зазначений висновок узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 640/20533/16-ц (провадження № 61-27366св18) та від 28 травня 2020 року у справі № 640/419/17 (провадження № 61-32844св18) щодо застосування вказаних норм права.
Доводи касаційної скарги КП «Харківські теплові мережі» про те, що чинним законодавством України та будь-якими іншими актами чи договорами на нього не покладено обов`язків, невиконання яких мало наслідком залиття кватири позивача, є безпідставними.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками судів, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи, в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 400 401 403 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу комунального підприємства «Харківські теплові мережі» залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ф. Хопта
Є. В. Синельников
В. В. Шипович