ПОСТАНОВА
Іменем України
30 червня 2022 року
Київ
справа №640/27916/21
адміністративне провадження №К/990/12885/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 640/27916/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО МЕДУ» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування вимоги та податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО МЕДУ» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2021 року (головуючий суддя - Шейко Т. І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року (суддя-доповідач - Файдюк В. В., судді: Мєзєнцев Є. І., Собків Я. М.),
ВСТАНОВИВ:
01 жовтня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО МЕДУ» (далі - позивач, ТОВ «УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО МЕДУ») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач, ГУ ДПС), у якому просило суд: визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС від 06 вересня 2021 року №0048125-1308-1012 про сплату штрафу в сумі 153828,88 грн; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС від 19 березня 2021 року №4725/0708.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 5 жовтня 2021 року відкрив провадження у цій справі, однак, ухвалою від 28 жовтня 2021 року залишив позовну заяву без руху з тих підстав, що згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору визначений пунктом 56.19 статті 56 ПК України і становить один місяць з дня, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. Суд встановив, що позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення відповідача від 19 березня 2021 року №4725/0708, щодо якого була проведена процедура адміністративного оскарження. Рішення за результатами адміністративного оскарження останнього позивач отримав 16 липня 2021 року, водночас, звернення до суду з позовною заявою відбулося 01 жовтня 2021 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, встановленого пунктом 56.19 статті 56 ПК України.
На підставі викладеного суд першої інстанції запропоновував позивачеві протягом десяти днів з моменту отримання ухвали суду подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з поясненнями та доказами в підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.
На виконання вимог цієї ухвали суду ТОВ «УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО МЕДУ» 01 листопада 2021 року звернулося до суду із поясненнями, у яких, посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25 лютого 2021 року у справі №580/3469/19, зазначав, що строк для звернення до суду з позовом після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного внеску складає три місяці з дня отримання платником рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду відповідної скарги. Тобто, на переконання позивача, останнім днем подання позову у цій справі було 16 жовтня 2021 року. Водночас позивач просив визнати поважними причини пропуску строку позовної давності та поновити строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги.
Ухвалою від 26 листопада 2021 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року, Окружний адміністративний суд міста Києва залишив без розгляду позовну заяву в частині вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС від 19 березня 2021 року №4725/0708.
При цьому цього ж дня Окружний адміністративний суд міста Києва постановив ухвалу, якою продовжив розгляд справи №640/27916/21 в частині позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування вимоги ГУ ДПС від 06 вересня 2021 року №0048125-1308-1012, оскільки дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду в цій частині.
Залишаючи без розгляду позовні вимоги в частині оскарження податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС від 19 березня 2021 року №4725/0708, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не навів поважних причин пропуску строку, встановленого пунктом 56.19 статті 56 ПК України, а його посилання на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25 лютого 2021 року у справі №580/3469/19, є безпідставними з огляду на неподібність правовідносин. Так, у справі №580/3469/19 предметом спору було визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, а не оскарження податкових повідомлень-рішень.
Суд зазначив, що питання сплати єдиного внеску регулюється спеціальним нормативно-правовим актом, а саме Законом України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI), і Верховний Суд у постанові від 25 лютого 2021 року у справі №580/3469/19 вирішував питання співвідношення норм Закону № 2464-VI і Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при визначенні тривалості процесуального строку звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату такого внеску. Однак, у справі №640/2791/21 предметом оскарження є податкове повідомлення-рішення, а не вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, а тому застосовними до цієї справи є саме висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 500/2486/19.
Зазначені висновки стали підставою для застосування судом положень пункту 8 частини першої статті 240 і частини третьої статті 123 КАС України - залишення позовної заяви без розгляду.
Апеляційний суд повністю підтримав висновки суду першої інстанції та визнав правильним застосування наслідків пропуску строку звернення до суду - залишення позовної заяви без розгляду в частині вимог про скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС від 19 березня 2021 року №4725/0708.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції та постановою апеляційного суду, ТОВ «УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО МЕДУ» подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення ними норм процесуального права, просить судові рішення скасувати.
Касаційна скарга обґрунтована, фактично, доводами, викладеними у додаткових поясненнях, поданих на виконання вимог ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду. Скаржник вважає застосовними до цієї справи висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25 лютого 2021 року у справі №580/3469/19, відповідно, строк для звернення до суду з цим позовом складає три місяці, а останнім днем для його подання було 16 жовтня 2021 року. Також ТОВ «УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО МЕДУ» зазначає, що судом не надано оцінки тій обставині, що з моменту отримання скарги позивача на податкове повідомлення-рішення і до надання рішення контролюючим органом пройшло 109 днів, тобто, порушено строк розгляду скарги і згідно з вимогами пункту 56.9 статті 56 ПК України з 29 травня 2021 року податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним.
Ухвалою від 01 червня 2022 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі абзацу шостого частини четвертої статті 328 КАС України з метою перевірки доводів позивача про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права.
Від ГУ ДПС надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2021 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Ключовим у цій справі є питання тривалості строку звернення до суду з позовом в частині вимог про скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС від 19 березня 2021 року №4725/0708 після використання позивачем процедури адміністративного оскарження такого рішення, оскільки саме в цій частині позов ТОВ «УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО МЕДУ» залишений без розгляду.
Водночас, питання тривалості строку звернення до суду з позовом в частині вимог про скасування вимоги ГУ ДПС від 6 вересня 2021 року №0048125-1308-1012 про сплату штрафу в сумі 153828,88 грн та дотримання його позивачем не є предметом касаційного перегляду, оскільки судовий розгляд справи в цій частині позовних вимог не закінчений.
Ключове у цій справі питання було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом і станом на сьогодні практика Верховного Суду з цього питання є сформованою і усталеною.
26 листопада 2020 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову у справі №580/3469/19, у якій сформулював висновок про те, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Як встановили суди попередніх інстанцій і це підтверджується матеріалами справи, ТОВ «УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО МЕДУ» скористалося процедурою адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС від 19 березня 2021 року №4725/0708, подавши скаргу на таке рішення до Державної податкової служби України (далі - ДПС України). ДПС України рішенням від 07 липня 2021 року № 15328/6/99-00-06-01-02-06 залишила податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу - без задоволення.
Зазначене рішення ДПС України позивач отримав 16 липня 2021 року (т. 1 а. с. 97), а відтак, звертаючись до суду лише 01 жовтня 2021 року з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС від 19 березня 2021 року №4725/0708 ТОВ «УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО МЕДУ» пропустило місячний строк звернення до суду, встановлений пунктом 56.19 статті 56 ПК України.
Єдиним мотивом незгоди із судовими рішеннями позивач зазначає висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25 лютого 2021 року у справі №580/3469/19.
Однак, як правильно зазначили суди попередніх інстанцій висновки Верховного Суду, викладені у цій постанові не є застосовними до спірного у цій справі питання з огляду на неподібність правовідносин. Зокрема, у справі №580/3469/19 Верховний Суд вирішував питання тлумачення абзацу дев`ятого частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у взаємозв`язку із положеннями статті 122 КАС України щодо тривалості строку звернення до суду з позовом про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення.
Посилання скаржника на витяги з постанови Верховного Суду від 12 серпня 2021 року у справі №360/5460/19 належним чином не обґрунтовані. При цьому, предметом розгляду у справі №360/5460/19 були правовідносини, які не є подібними до справи, у якій подано касаційну скаргу.
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин, з приводу захисту прав, свобод та інтересів у яких особа звертається до суду.
У цій справі (в частині, яка є предметом касаційного перегляду) спірні правовідносини виникли щодо податкового повідомлення-рішення, яким застосовані штрафні санкції, а відтак, у межах здійсненого колегією суддів касаційного перегляду судових рішень установлено, що суди попередніх інстанцій, залишаючи без розгляду позовну заяву на підставі пункту 8 частини першої статті 240 і частини третьої статті 123 КАС України, правильно застосували норми права, що регулюють спірні правовідносини. Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду. Позивач, звернувшись до суду лише 01 жовтня 2021 року, пропустив строк звернення до суду і поважних причин такого пропуску не повідомив. Не зазначено таких причин і в апеляційній та касаційній скаргах.
Доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги статей 126 160 161 171 КАС України не містять відповідного обґрунтування. При цьому, колегія суддів враховує, що у судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача був присутнім. Доводи про порушення судом статті 308 КАС України щодо ненадання правової оцінки доводам, викладеним у позовній заяві, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки наявність чи відсутність підстав для задоволення позову не змінють правила і порядок обчислення строку звернення до суду з таким позовом.
Щодо доводів скаржника про те, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки тій обставині, що з 29 травня 2021 року податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, колегія суддів зазначає таке.
Зі змісту постанови апеляційного суду вбачається, що суд визнав такі доводи позивача безпідставними, з чим погоджується суд касаційної інстанції, оскільки такі доводи позивача стосуються саме суті спору і не впливають на вирішення питання дотримання позивачем строку звернення до суду, встановленого пунктом 56.19 статті 56 ПК України, з позовними вимогами в частині оскарження податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, у зв`язку із чим касаційна скарга, у межах її доводів, не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 341 345 350 355 356 359 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО МЕДУ» залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року у справі №640/27916/21, якими залишено без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКЕ ТОВАРИСТВО МЕДУ» в частині вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 19 березня 2021 року №4725/0708 - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко