ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року

м. Київ

справа № 640/29318/21

адміністративне провадження № К/990/37196/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Уханенка С.А.,

суддів - Кашпур О.В., Мацедонської В.Е.,

розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2022 року (головуючий суддя Шейко Т.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року (головуючий суддя Коротких А.Ю., судді Сорочко Є.О., Чаку Є.В.),

У С Т А Н О В И В:

I. Суть спору

1. У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Національного антикорупційного бюро України (далі - Національне бюро), в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати накази Директора Національного бюро: від 17.09.2021 №1999-н «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 »; від 17.09.2021 №2007-н «Про звільнення ОСОБА_1 »; від 21.09.2021 №2029-н «Про внесення змін до наказу Директора Національного антикорупційного бюро України від 17.09.2021 №2007-н «Про звільнення ОСОБА_1 »;

-поновити його на посаді старшого детектива Національного бюро відділу інформаційної безпеки Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України з 04 жовтня 2021 року;

-стягнути з Національного бюро на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 жовтня 2021 року до моменту фактичного поновлення на посаді.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його безпідставно та з порушенням установленої чинним законодавством процедури притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади старшого детектива Національного бюро відділу інформаційної безпеки Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.

3. Так, за доводами позивача, дисциплінарне стягнення накладене на нього після спливу граничного місячного строку з дня закінчення службового розслідування, який встановлений у частині другій статті 16 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут). При цьому за Дисциплінарним статутом кваліфіковані його діяння, що мали місце у 2019-2020 роках, тобто у період до набуття ним статусу особи начальницького складу Національного бюро. Стверджував, що належним чином виконував свої обов`язки, визначені Законом України від 14.10.2014 №1698-VII «Про Національне антикорупційне бюро України» (далі - Закон №1698-VII) та Посадовою інструкцією, в тому числі щодо виконання внутрішніх нормативно-розпорядчих документів та своєчасного інформування у встановленому порядку про загрози інформаційній безпеці Національного бюро.

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

4. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.

5. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про дотримання відповідачем порядку і строку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, який слід обчислювати не з дня закінчення службового розслідування, а з дня складання дисциплінарною комісією висновку про наявність дисциплінарного проступку, що узгоджується з приписами частини другої статті 28 Закону №1698-VII та пунктами 5, 6, 11, 13 Інструкції про порядок проведення службового розслідування стосовно працівників Національного антикорупційного бюро України, затвердженої наказом Директора Національного бюро від 23.10.2015 №4 (далі також Інструкція). Що стосується підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, то суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач не спростував фактів допущених ним порушень, які були виявлені в ході службового розслідування та дисциплінарного провадження.

III. Провадження в суді касаційної інстанції

6. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

7. За доводами позивача, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні питання про дотримання відповідачем строку притягнення його до дисциплінарної відповідальності неправильно застосували статтю 14 і частину другу статті 16 Дисциплінарного статуту у системному зв`язку з положеннями пунктів 5, 6, 11 Інструкції та пунктів 4, 22, 25, 26 Положення про Дисциплінарну комісію Національного антикорупційного бюро України, затвердженого наказом Директора Національного бюро від 15.10.2015 №21. Позивач стверджує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування наведених норм права у подібних правовідносинах.

8. У відзиві на касаційну скаргу Національне бюро просить залишити рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі без змін, вказуючи на їхню законність і обґрунтованість. Спростовуючи доводи позивача, в межах яких відкрито касаційне провадження, відповідач зазначає, що частина друга статті 16 Дисциплінарного статуту суперечить частині другій статті 28 Закону №1698-VII, а тому, в силу приписів пункту 8 Прикінцевих положень цього Закону, не підлягає застосуванню. Свою позицію відповідач аргументує тим, що директору Національного бюро стає відомо про наявність дисциплінарного проступку в діях працівника не з висновку службового розслідування Управління внутрішнього контролю, а з висновку Дисциплінарної комісії, після чого й починається перебіг місячного строку накладення дисциплінарного стягнення.

9. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів виходить з такого.

IV. Встановлені судами фактичні обставини справи

10. На підставі доповідної записки т.в.о. керівника Управління внутрішнього контролю Національного бюро від 09.03.2021 №01/5610-13 щодо можливого несанкціонованого доступу до IТ-систем Національного бюро наказом Директора Національного бюро від 09.03.2021 №25-А призначено службове розслідування за фактом можливого несанкціонованого доступу до IТ-систем Національного бюро, у тому числі щодо правомірності дій та рішень відповідальних осіб Управління інформаційних технологій Національного бюро.

11. Пунктом 2 цього наказу проведення службового розслідування доручено Управлінню внутрішнього контролю Національного бюро.

12. 07.04.2021 керівник Управління внутрішнього контролю Національного бюро звернувся до Директора Національного бюро з доповідною запискою №13/8052-01 про продовження строку службового розслідування до 09.05.2021.

13. Висновок службового розслідування погоджений керівником Управління внутрішнього контролю Національного бюро 11.05.2021 та затверджений Директором Національного бюро 01.06.2021.

14. Відповідно до вказаного висновку службове розслідування проводилося щодо посадових осіб Управління інформаційних технологій Національного бюро, а також посадових осіб відділу інформаційної безпеки Управління внутрішнього контролю Національного бюро, зокрема, старшого детектива ОСОБА_1 .

15. У висновку службового розслідування викладено факти і суть подій, які стали підставою для його проведення, факти, які стали відомі в ході проведення службового розслідування, вказано про документи та обставини, які підтверджують чи спростовують зазначені факти і події та можуть свідчить про наявність або відсутність в діях працівників правопорушення або дисциплінарного проступку, надано оцінку рішенням, діям та бездіяльності працівників Управління інформаційних технологій та відділу інформаційної безпеки Управління внутрішнього контролю на предмет дотримання вимог законодавства та внутрішніх нормативно-правових актів Національного бюро в контексті впливу на рівень інформаційної безпеки та зв`язку з несанкціонованим доступом до ЛОМ Національного бюро, а також зазначено обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність осіб, щодо яких вирішується питання про притягнення до відповідальності, та їхню службову характеристику.

16. За результатом службового розслідування вирішено, зокрема, передати матеріали службового розслідування стосовно причетних осіб, у тому числі ОСОБА_1 , на розгляд Дисциплінарної комісії Національного бюро для вирішення питання щодо наявності чи відсутності у діяннях вказаних працівників дисциплінарних проступків та підстав для притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

17. Розглянувши висновок та матеріали службового розслідування, заслухавши доповідь члена Комісії ОСОБА_2 та пояснення працівників, щодо яких проводилося службове розслідування, Дисциплінарна комісія Національного бюро склала висновок від 10.09.2021 №61, у якому, зокрема, встановила у діях старшого детектива Національного бюро відділу інформаційної безпеки Управління внутрішнього контролю ОСОБА_1 дисциплінарний проступок та підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог пункту 5 частини першої статті 8 та частини третьої статті 27 Закону №1698-VII, а саме: невиконання обов`язкових до виконання наказів, розпоряджень та доручень Директора Національного бюро, а також вимоги про негайне повідомлення Директора Національного бюро та підрозділ внутрішнього контролю Національного бюро про протиправні дії чи бездіяльність іншого працівника Національного бюро.

18. У своєму висновку Дисциплінарна комісія рекомендувала Директору Національного бюро застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з Національного бюро.

19. На підставі висновку Дисциплінарної комісії від 10.09.2021 №61 наказом Директора Національного бюро від 17.09.2021 №1999-н (по особах начальницького складу) за вчинення дисциплінарного проступку, що полягає у порушенні службової дисципліни, а саме: порушення вимог частини третьої статті 27 Закону №1698-VII, на підполковника Національного бюро ОСОБА_1 , старшого детектива Національного бюро відділу інформаційної безпеки Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з Національного бюро.

20. Наказом Директора Національного бюро від 17.09.2021 №2007-н підполковника Національного бюро ОСОБА_1 , старшого детектива Національного бюро відділу інформаційної безпеки Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України звільнено 20 вересня 2021 року зі служби на посадах осіб начальницького складу Національного бюро за підпунктом «є» пункту 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 (далі - Положення №114).

21. Наказом Директора Національного бюро від 21.09.2021 №2029-н внесені зміни до наказу від 17.09.2021 №2007-н в частині дати звільнення, якою наказано вважати 04 жовтня 2021 року.

V. Позиція Верховного Суду

22. За приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

23. Касаційне провадження у цій справі відкрито з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, в межах доводів позивача про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, що регулюють строк притягнення осіб начальницького складу Національного бюро до дисциплінарної відповідальності.

24. Отже, судові рішення підлягають касаційному перегляду виключно у вказаній частині.

25. Закон №1698-VII визначає правові основи організації та діяльності Національного антикорупційного бюро України.

26. Відповідно до абзацу першого частини першої статті 2 Закону №1698-VII правову основу діяльності Національного бюро становлять Конституція України, міжнародні договори України, цей та інші закони України, а також прийняті відповідно до них інші нормативно-правові акти.

27. Абзацом другим частини першої цієї статті Закону передбачено, що Закон України «Про Кабінет Міністрів України», Закон України «Про центральні органи виконавчої влади» та інші нормативно-правові акти, що регулюють діяльність органів виконавчої влади, а також Закон України «Про державну службу» застосовуються до Національного бюро, його службовців, осіб начальницького складу та інших працівників в частині, що не суперечить цьому Закону. У разі колізій між нормами цього Закону та інших законів і нормативно-правових актів, застосовуються норми цього Закону.

28. Крім того, в силу вимог пункту 8 Прикінцевих положень Закону №1698-VII, до приведення у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

29. Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1698-VII до працівників Національного бюро належать особи, які є гласними і негласними штатними працівниками, з числа осіб начальницького складу, державних службовців та інших працівників, які працюють за трудовими договорами в Національному бюро.

30. Частиною шостої цієї статті обумовлено, що на осіб начальницького складу Національного бюро поширюється положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України.

31. Частиною другою статті 20 Закону №1698-VII передбачено, що працівники Національного бюро за свої протиправні дії чи бездіяльність несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність.

32. У частині четвертій статті 28 Закону №1698-VII визначені підстави для притягнення працівника Національного бюро до дисциплінарної відповідальності, до яких, зокрема, належить невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків (пункт 1) та інші підстави, передбачені Законом України «Про державну службу» для працівників Національного бюро, які є державними службовцями, або Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України для працівників Національного бюро, які є особами начальницького складу (пункт 6).

33. У свою чергу Дисциплінарний статут установлює дисциплінарну відповідальність за вчинення особами рядового і начальницького складу дисциплінарного проступку, яким є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (стаття 2, частина перша статті 5 Дисциплінарного статуту).

34. Визначений у частинах першій-третій статті 28 Закону №1698-VII порядок застосування до працівників Національного бюро дисциплінарних стягнень передбачає утворення Дисциплінарної комісії у складі п`яти осіб для розгляду питань застосування дисциплінарних стягнень до працівників Національного бюро. Дисциплінарна комісія на підставі службового розслідування, яке проводиться підрозділом внутрішнього контролю, складає висновок про наявність чи відсутність у діях працівника Національного бюро дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності з визначенням рекомендованого виду дисциплінарного стягнення. Рішення про застосування дисциплінарного стягнення на підставі висновку Дисциплінарної комісії приймає Директор Національного бюро. Зазначене рішення може бути оскаржено до суду.

35. Водночас статтею 14 Дисциплінарного статуту, яка регулює порядок накладання дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, установлено, що з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

36. Відповідно до частини першої статті 16 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.

37. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці (частина друга статті 16 Дисциплінарного статуту).

38. Згідно з частиною третьою цієї статті дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.

39. Отже, встановлений Законом №1698-VII порядок застосування до працівників Національного бюро дисциплінарних стягнень відрізняється від визначеного Дисциплінарним статутом порядку накладення дисциплінарних стягнень на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, оскільки, крім проведення службового розслідування, передбачає також обов`язковий розгляд питань застосування дисциплінарних стягнень Дисциплінарною комісією.

40. Разом з тим, у Законі №1698-VII не врегульовано питання щодо строку накладення на працівників Національного бюро дисциплінарних стягнень, тоді як Дисциплінарний статут передбачає накладення дисциплінарного стягнення у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику, але не пізніше шести місяців з дня вчинення дисциплінарного проступку.

41. Таким чином, положення Дисциплінарного статуту в частині визначення строків накладення дисциплінарних стягнень не суперечать Закону №1698-VII та підлягають застосуванню.

42. Водночас спірними на стадії касаційного перегляду цієї справи стали питання про те, з якої дати слід обчислювати встановлений у частині першій статті 16 Дисциплінарного статуту місячний строк, та чи підлягають у зв`язку з цим застосуванню у спірних правовідносинах положення частини другої статті 16 Дисциплінарного статуту, які передбачають обчислення вказаного строку з дня закінчення службового розслідування.

43. Для повного і всебічного з`ясування питання про те, коли Директору Національного бюро стає відомо про дисциплінарний проступок працівника, слід звернутися до підзаконного регулювання порядку проведення службового розслідування та дисциплінарного провадження стосовно працівників Національного бюро, яке в період виникнення спірних правовідносин складалося, зокрема, з Інструкції про порядок проведення службового розслідування стосовно працівників Національного антикорупційного бюро України, затвердженої наказом Директора Національного бюро від 23.10.2015 №4, та Положення про Дисциплінарну комісію Національного антикорупційного бюро України, затвердженого наказом Директора Національного бюро від 14.07.2020 №77 (далі - Положення про Дисциплінарну комісію), що оприлюднені на вебсайті Національного бюро.

44. При вирішенні цього спору суди попередніх інстанцій керувалися нормами Інструкції в редакції, чинній на час її прийняття, хоча на час виникнення спірних правовідносин ця Інструкція діяла зі змінами, внесеними згідно з наказами Директора Національного бюро від 07.02.2018 №35, від 27.07.2018 №150, від 01.04.2019 №56 і від 11.01.2020 №5, що впливає не лише на нумерацію відповідних норм, а й на їхній зміст.

45. Так само позивач у касаційній скарзі посилається на норми Положення про Дисциплінарну комісію Національного антикорупційного бюро України, затвердженого наказом Директора Національного бюро від 15.10.2015 №21, який втратив чинність на підставі наказу Директора Національного бюро від 14.07.2020 №77 та не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

46. Так, згідно з пунктом 4 Інструкції (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) службове розслідування стосовно працівників Національного бюро проводиться Управлінням внутрішнього контролю Національного бюро.

47. Зазначений припис Інструкції кореспондує частині другій статті 28 Закону №1698-VII, а також Положенню про Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, затвердженого наказом Директора Національного бюро від 29.11.2019 №142, відповідно до якого Управління внутрішнього контролю є підрозділом внутрішнього контролю, який діє у складі центрального управління Національного бюро з метою попередження, виявлення та розслідування правопорушень у діяльності працівників Національного бюро.

48. Абзацами першим-третім пункту 5 Інструкції встановлено, що службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення. Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення. У разі необхідності за мотивованою доповідною запискою виконавця визначений строк може бути продовжено Директором Національного бюро, а у разі його відсутності - особою, яка виконує його повноваження, але не більш як на один місяць.

49. Відповідно до пункту 6 Інструкції завершення службового розслідування визначається датою погодження висновку службового розслідування Керівником Управління внутрішнього контролю.

50. За змістом пункту 11 Інструкції за результатами службового розслідування складається висновок службового розслідування, що підписується особами, які його проводили, погоджується Керівником Управління внутрішнього контролю, після чого надається на розгляд та затвердження Директору Національного бюро. У висновку, зокрема, зазначаються:

- посада, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, стаж державної служби чи служби на посаді особи начальницького складу, щодо якої проводиться службове розслідування;

- факти і суть подій, які стали підставою для проведення службового розслідування, оцінка результатів службової діяльності такої особи, види заохочення та дисциплінарного стягнення, які раніше застосовувались до працівника;

- документи та обставини, які підтверджують чи спростовують зазначені факти і події, та можуть свідчить про наявність або відсутність в діях працівників правопорушення або дисциплінарного проступку;

- відомості про наслідки (їх тяжкість) дій або бездіяльності особи, які були підставою для проведення службового розслідування, розмір заподіяної матеріальної шкоди та вину особи;

- посилання на положення законодавства та вимоги нормативних документів, порушених працівником Національного бюро;

- причини та умови, що призвели до подій, які були підставою для проведення службового розслідування;

- обґрунтовані пропозиції щодо усунення причин, умов та наслідків подій, що були підставою для проведення службового розслідування, а також, у разі необхідності, вжиття інших заходів.

51. Положеннями пункту 13 Інструкції передбачено, що висновок службового розслідування протягом трьох робочих днів з дня його затвердження Директором Національного бюро разом з матеріалами службового розслідування передається Дисциплінарній комісії Національного бюро. Факт утримання Директором Національного бюро від затвердження висновку службового розслідування не перешкоджає його розгляду Дисциплінарною комісією Національного бюро. У такому разі висновок та матеріали службового розслідування передаються до Дисциплінарної комісії Національного бюро протягом трьох робочих днів з дати прийняття Директором Національного бюро рішення про утримання від затвердження висновку за результатами службового розслідування.

52. Згідно з пунктом 25 Положення про Дисциплінарну комісію за результатами розгляду питання порядку денного Комісія приймає рішення про наявність у діях працівника Національного бюро дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності з визначенням рекомендованого виду дисциплінарного стягнення або про відсутність у діях працівника Національного бюро дисциплінарного проступку. У разі спливу строку застосування дисциплінарного стягнення до працівника, який вчинив проступок, Комісія також зазначає про причини його пропуску та рекомендує не застосувати жоден із видів стягнення.

53. Відповідно до пункту 26 Положення про Дисциплінарну комісію у висновку, зокрема, зазначаються:

- факти і суть подій, які стали підставою для проведення службового розслідування, оцінка результатів службової діяльності такої особи, види заохочення та дисциплінарного стягнення, які раніше застосовувались до працівника;

- заяви, клопотання, пояснення, а також зауваження працівника, щодо якого вирішується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, обґрунтування про їх відхилення чи взяття за переконання;

- причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку;

- підстави притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності;

- обставини, що можуть свідчити про відсутність у діях дисциплінарного проступку;

- висновок про наявність або відсутність у діях такої особи дисциплінарного проступку та підстав для її притягнення до дисциплінарної відповідальності з визначенням рекомендованого виду дисциплінарного стягнення, якщо такий може бути застосовано.

54. Аналіз наведених норм у розрізі повноважень Управління внутрішнього контролю Національного бюро і Дисциплінарної комісії у процедурі вирішення питання про застосування до працівників Національного бюро дисциплінарної відповідальності, вимог до змісту висновку службового розслідування і висновку дисциплінарного провадження дає підстави для висновку, що Управління внутрішнього контролю Національного бюро за результатами службового розслідування може виявити правопорушення у діяльності працівників Національного бюро, проте кваліфікувати відповідне діяння як дисциплінарний проступок уповноважена виключно Дисциплінарна комісія, що узгоджується з приписами частини другої статті 28 Закону №1698-VII.

55. Таким чином, встановлення в діях працівника Національного бюро дисциплінарного проступку відбувається за наслідками дисциплінарного провадження, а не за результатами службового розслідування, як це передбачено Дисциплінарним статутом для осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України.

56. Виходячи з цього, колегія суддів приходить до висновку, що Директору Національного бюро стає відомо про дисциплінарний проступок працівника після отримання відповідного висновку Дисциплінарної комісії, що свідчить про необхідність обчислення місячного строку для накладення дисциплінарного стягнення, передбаченого частиною першою статті 16 Дисциплінарного статуту, саме з цього часу.

57. У зв`язку з цим відсутні підстави для застосування при обчисленні вказаного строку частини другої статті 16 Дисциплінарного статуту, яка не враховує особливостей притягнення осіб начальницького складу Національного бюро до дисциплінарної відповідальності та суперечить у цій частині Закону №1698-VII.

58. З огляду на викладене неправильне застосування норм Інструкції не вплинуло на правильний по суті висновок судів попередніх інстанцій про дотримання Директором Національного бюро при прийнятті наказу від 17.09.2021 №1999-н місячного строку для накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, про який йому стало достеменно відомо з висновку Дисциплінарної комісії від 10.09.2021 №61.

59. Обґрунтованим є також висновок судів про дотримання відповідачем присічного шестимісячного строку для накладення на позивача дисциплінарного стягнення, враховуючи, що з моменту виявлення керівником Управління інформаційних технологій інциденту щодо можливого несанкціонованого доступу до ІТ-систем Національного бюро, який відбувся 02.03.2021, до часу накладення на позивача дисциплінарного стягнення згідно з наказом від 17.09.2021 №1999-н минуло не більше пів року (без урахування строку проведення службового розслідування).

60. В іншій частині судові рішення не підлягали касаційному перегляду, тому колегія суддів не наводить мотивів і висновків щодо решти позовних вимог.

61. Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав уважати, що судові рішення в оскаржуваній частині ухвалені з порушенням норм матеріального чи процесуального права.

62. З огляду на результат касаційного розгляду справи розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 345 350 355 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.

Суддя-доповідач С.А. Уханенко

Судді: О.В. Кашпур

В.Е. Мацедонська