ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 640/33049/21
провадження № К/990/9829/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальне наукове-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "Укрреставрація"
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 (головуючий суддя Кушнова А.О., судді Щавінський В.Р., Дудін С.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024 (головуючий суддя Епель О.В., судді Карпушова О.В., Мєзєнцев Є.І.)
у справі №640/33049/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальне наукове-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "Укрреставрація"
до Кабінету Міністрів України,
третя особа - Міністерство культури та інформаційної політики України,
про визнання протиправною та нечинною постанови.
І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціальне наукове-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "Укрреставрація" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України, третя особа - Міністерство культури та інформаційної політики України, в якому просило:
- визнати протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 19.05.2021 №506 "Про зміну категорії пам`яток культурної спадщини" у частині зміни категорії пам`ятки місцевого значення "Гостинний двір (за проектними матеріалами ар. Л. Руска, 1809 р.)" на пл. Контрактовій, 4, у м. Києві на категорію національного значення та присвоєння пам`ятці охоронного номеру 260097/1.
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2021 відкрито провадження у справі.
3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2022 зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати оголошення про відкриття провадження у справі у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений, не пізніше, ніж за 7 днів до підготовчого засідання.
4. Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
5. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2024, у задоволенні позову відмовлено.
6. Не погодившись з рішенням та постановою судів попередніх інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціальне наукове-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "Укрреставрація" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024 і ухвалити нове про задоволення позову.
7. Від відповідача і третьої особи надійшли відзиви на касаційну скаргу, в яких вони просять суд залишити без задоволення касаційну скаргу, а судові рішення - без змін.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 18.03.1994 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Організацією орендарів орендного підприємства «Укрреставрація», правонаступником якої є позивач, був укладений договір оренди № 149, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду будівлі-пам`ятки архітектури: «Гостинний двір» загальною площею 9433 кв.м., пансіонат «Укрреставрація» (Віла Водарського) у м. Ялті загальною площею 993,7 кв.м.
9. З акта прийому-передачі, який є додатком до договору оренди, вбачається, що на виконання умов цього договору, орендодавець передав орендарю об`єкти оренди - будівлі-пам`ятки архітектури: «Гостинний двір» та пансіонат «Укрреставрація» (Віла Водарського).
10. Постановою Ради Міністрів Української РСР від 06.09.1979 № 442 пам`ятка «Гостинний двір» була взята на облік як пам`ятка архітектури республіканського значення.
11. Постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 № 1380 «Про виключення будівлі Гостинного двору у м. Києві із списку пам`ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави» будівлю Гостинного двору (охоронний номер 872) на Контрактовій площі, 4, у м. Києві було виключено із списку пам`ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 № 970 «Про впорядкування справи обліку та охорони пам`ятників архітектури на території Української РСР».
12. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2015, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2016, у справі № 2а-7460/12/2670 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 № 1380 «Про виключення будівлі Гостинного двору у місті Києві із списку пам`ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави».
13. Вказаними судовими рішеннями, які набрали законної сили, підтверджено автентичність пам`ятки «Гостинний двір» на Контрактовій площі 4.
14. Наказом Міністерства культури України від 15.10.2014 № 869 «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» вирішено занести до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення об`єкти культурної спадщини, зокрема в м. Києві згідно з переліком, викладеним у додатку 1.
15. У Додатку 1 до зазначеного наказу викладено перелік об`єктів культурної спадщини у м.Києві, що заносяться до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення, в якому за порядковим № 22 вказано об`єкт «Гостинний двір» (за проектними матеріалами арх. Л. Руска, 1809 рік); датування - 1983-1990 років; адреса - площа Контрактова, 4; вид об`єкта - пам`ятка архітектури, містобудування; № та дата рішення про взяття під охорону - постанова Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 № 970, постанова Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 №1380 - виключення; охоронний № - 947-Кв.
16. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2018 у справі №910/6357/16, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 08.05.2018, розірвано зазначений вище договір оренди від 18.03.1994 № 149 в частині щодо будівлі пам`ятки архітектури «Гостинний двір» загальною площею 9433 кв.м та зобов`язано ПрАТ «Спеціальне науково-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «Укрреставрація» повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву державне нерухоме майно: будівлю пам`ятку архітектури «Гостинний двір» загальною площею 9433 кв.м.
17. 13.04.2021 Громадською організацією «Українське товариство охорони пам`яток історії та культури» було подано до Міністерства культури та інформаційної політики України подання про зміну категорії пам`ятки щодо об`єктів: «Комплекс споруд Контрактової площі» у м. Києві, «Гостинний двір (за проектними матеріалами арх. Л. Руска, 1809 р.)» на пл. Контрактовій, 4 у м.Києві, разом з обліковою документацією, складеною Українським державним інститутом культурної спадщини.
18. 15.04.2021 на засіданні Експертної комісії з питань обліку об`єктів культурної спадщини була розглянута облікова документація на пам`ятки місцевого значення «Комплекс споруд Контрактової площі» м. Києві, «Гостинний двір» на пл. Контрактовій, 4 у м. Києві (зміна категорії пам`ятки).
19. За результатами розгляду облікової документації Експертною комісією ухвалено протокольне рішення від 15.04.2021 № 2/21 про відповідність цих пам`яток архітектури та містобудування критеріям пам`яток національного значення.
20. Міністерством культури та інформаційної політики України підготовлено та подано на розгляд Кабінету Міністрів України проєкт постанови «Про зміну категорії пам`яток культурної спадщини», яким запропоновано змінити категорію пам`яткам місцевого значення «Комплекс споруд Контрактової площі» на Контрактовій площі у м. Києві та «Гостинний двір (за проектними матеріалами ар. Л. Руска, 1809 р.)» на площі Контрактовій, 4 у м. Києві на категорію національного значення та присвоїти пам`яткам охоронні номери 260097 та 260097/1 відповідно.
21. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 19.05.2021 № 506 «Про зміну категорії пам`яток культурної спадщини» у відповідній редакції, якою змінено категорію пам`яткам місцевого значення «Комплекс споруд Контрактової площі» на пл. Контрактовій у м. Києві та «Гостинний двір (за проектними матеріалами ар. Л. Руска, 1809 р.)» на пл. Контрактовій, 4 у м.Києві на категорію національного значення та присвоєно пам`яткам охоронні номери 260097 та 260097/1 відповідно.
22. Вважаючи таку постанову протиправною в частині щодо зміни категорії пам`ятки культурної спадщини «Гостинний двір», позивач звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
23. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки прийнята всупереч приписам Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 № 1805-ІІІ (далі - Закон №1805-ІІІ). Позивач вважає, що така постанова містить корупціоногенні фактори, оскільки створює штучні перешкоди у здійсненні господарської діяльності.
24. Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціальне наукове-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "Укрреставрація" вважає, що він є добросовісним користувачем будівлі-пам`ятки архітектури «Гостинний двір» за договором оренди № 149, оскільки його розірвання на підставі судового рішення у справі № 910/6537/16 не відбулося і наразі майно не повернуто до Фонду державного майна України.
25. На переконання позивача, сучасна будівля Гостинного двору не відповідає критерію автентичності в розумінні норм Закону №1805-ІІІ та іншим критеріям об`єктів культурної спадщини, які пропонуються для внесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією національного значення.
26. Відповідач проти позову заперечував і зазначав, що «Комплекс споруд Контрактової площі та «Гостинний двір (за проектними матеріалами ар. Л. Руска, 1809 р.)» у її складі відповідає критеріям пам`яток культурної спадщини національного значення як такий, що репрезентує шедевр генія та є етапним твором видаткових архітекторів, і повинен розглядатися як єдиний комплекс пам`яток. Законом №1805-ІІІ саме Уряду України надано повноваження щодо занесення пам`ятки національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього, шляхом прийняття відповідних актів. Отож постанову Кабінету Міністрів України від 19.05.2021 №506 «Про зміну категорії пам`яток культурної спадщини» було прийнято Урядом України відповідно до повноважень та процедури встановленої Регламентом.
27. За твердженням відповідача, у позивача наразі відсутні будь-які правові підстави для користування будівлею Гостинного двору. Тому позивач не є особою, до якої застосовано спірний акт, а також не є суб`єктом правовідносин, в яких застосований вказаний акт. Його прав та інтересів спірним актом не порушено.
28. Міністерство культури та інформаційної політики України зазначало про безпідставність позовних вимог та наголошувало на тому, що оскаржуваною постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.2021 №506 «Про зміну категорії пам`яток культурної спадщини» прийнято рішення не про внесення вказаної пам`ятки до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а про зміну категорії пам`ятки з місцевого значення на національне значення. Автентичність цієї пам`ятки була доведена ще в 2014 році, на момент занесення об`єкту до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
29. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувався тим, що відповідач дотримався процедури зміни категорії пам`ятки місцевого значення «Гостинний двір (за проектними матеріалами ар. Л. Руска, 1809 р.)» на пл. Контрактовій, 4 у м.Києві на категорію пам`ятки національного значення і що така постанова прийнята за наявності відповідних правових підстав.
30. Аналізуючи доводи позивача про наявність у оскаржуваної постанови корупціоногенних факторів, суд першої інстанції вказав, що до її прийняття відповідачем був отриманий висновок Міністерства юстиції України від 19.05.2021 № 21304/12706-26-21/7.2.3 за результатами правової експертизи проєкту такої постанови, яким підтверджується, що у вказаному проєкті відсутні корупціогенні фактори.
31. Суди обох інстанцій наголосили, що автентичність спірної пам`ятки «Гостинний двір» установлено судовими рішеннями у справі № 2а-7460/12/2670, які набрали законної сили.
32. Також суд першої інстанції зауважив, що оскаржуваною постановою Кабінетом Міністрів України було прийнято рішення не про внесення спірної пам`ятки до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а лише про зміну її категорії, а питання щодо відповідності цього об`єкту законодавчо визначеному критерію збереження автентичності, було вирішено ще під час прийняття наказу Міністерства культури України від 15.10.2014 №869, що не є предметом спору в цій справі.
33. Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у позивача права на оскарження спірної постанови, оскільки пам`ятка, визначена постановою як важливий елемент культурної спадщини для всього суспільства, щодо якого встановлено заходи з його охорони, які мають вплив абсолютно на всіх.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВІВ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
34. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що судами попередніх інстанцій проігноровано висновок Верховного Суду, сформульований у постанові Верховного Суду від 09.11.2023 у справі №522/8907/18 щодо застосування у подібних правовідносинах частини другої статті 13 Закону №1805-ІІІ (у редакції станом на дату ухвалення оскаржуваного рішення у цій справі суб`єкта владних повноважень), яка стала частиною третьою статті 13 Закону №1805-ІІІ на підставі Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про охорону культурної спадщини" щодо надання об`єктам підводної культурної спадщини статусу морського меморіалу" (редакція якої була чинною станом на час прийняття від постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.2021 №506 "Про зміну категорії пам`яток культурної спадщини").
35. Позивач стверджує, що існуюча будівля гостинного двору є сучасним витвором з довільним трактуванням старовинного проекту. Як вбачається з наукового дослідження «Визначення історико-культурної цінності об`єкта культурної спадщини гостинний двір, охоронний №872, постанова Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 №442», виконаного у 2011 році науковцями Українського державного науково-дослідного та проектного інституту Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України на замовлення позивача, існуюча будівля Гостинного двору не є автентичною пам`яткою, внесеною до згаданого Списку у 1979 році, оскільки вже у 1983-87 роках при спробі проведення реставраційних робіт через ветхий стан, непридатність для експлуатації та аварійність первісна одноповерхова будівля була повністю розібрана. На її місці у 1983-90 роках збудовано нову двоповерхову будівлю з використанням архітектурних рішень фасадів нереалізованого проекту 1809 року архітектора Луіджи Руска. Із висновками наукового дослідження повністю погодилася Науково-методична рада з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури України (пункт 5 протоколу від 23.11.2011 №50 засідання Науково- методичної ради з питань охорони культурної спадщини).
36. Кабінет Міністрів України у відзиві на касаційну скаргу погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, а також зазначає, що Законом №1805-ІІІ саме Уряду України надано повноваження щодо занесення пам`ятки національного значення до Реєстру та внесення змін до нього, шляхом прийняття постанов. Висновки щодо застосування норми права, викладені у постанові Верхового Суду від 09.11.2023 у справі №522/8907/18 не можуть бути застосовані до цієї справи через неподібність правовідносин.
37. Міністерство культури та інформаційної політики України у відзиві на касаційну скаргу також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, а також зазначає, зокрема, що посилання позивача на частину третю статті 13 Закону України «Про охорону культурної спадщини», згідно з якою не підлягають державній реєстрації об`єкти, що є сучасними копіями існуючих пам`яток або спорудами (витворами), створеними за старовинними проектами чи науковими реконструкціями, в тому числі масові тиражовані копії, спростовується обліковою документацією на означену пам`ятку, протоколом Експертної комісії з питань обліку об`єктів культурної спадщини та судовою практикою стосовно означеного об`єкта.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
38. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, керується таким.
39. У преамбулі Закону №1805-ІІІ вказано, що охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
40. За приписами статті 1 Закону №1805-III у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність; пам`ятка культурної спадщини (далі - пам`ятка) - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;
охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини.
41. Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1805-III державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України та спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема, центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
42. Статтею 4 Закону № 1805-III встановлено, що до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема: забезпечення проведення державної політики, занесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України та внесення змін до нього щодо пам`яток національного значення.
43. Частинами першою, п`ятою статті 13 Закону №1805-III передбачено, що об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Об`єкт не підлягає державній реєстрації до вирішення питання про його відповідність/невідповідність вимогам частини четвертої цієї статті. Рішення про занесення/незанесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру ухвалюється на підставі висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, з урахуванням рекомендацій Українського інституту національної пам`яті.
44. Відповідно до частини першої статті 14 Закону № 1805-III занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки: а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, протягом одного року з дня одержання подання; б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання.
45. Відповідно до пунктів 3, 4, 5 розділу І Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 (далі - Порядок №158, тут і далі у редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення) система обліку об`єктів культурної спадщини включає комплекс заходів із взяття на облік об`єкта культурної спадщини, оформлення облікової документації, занесення чи не занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, ведення Реєстру, інвентаризації об`єктів культурної спадщини, включення до Реєстру об`єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, формування облікових справ та внесення змін до Реєстру (зміна категорії пам`ятки та вилучення пам`ятки з Реєстру).
Ініціаторами розгляду питань занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, внесення змін до відомостей Реєстру, передбачених абзацами другим - п`ятим пункту 1 розділу V цього Порядку, та внесення змін до Реєстру (далі - Ініціатор) є: уповноважений орган - за категорією пам`ятки національного значення; уповноважений орган, Українське товариство охорони пам`яток історії та культури, інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини - за категорією пам`ятки місцевого значення.
Суб`єктами прийняття рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру, внесення змін до відомостей Реєстру, передбачених абзацами другим - п`ятим пункту 1 розділу V цього Порядку, внесення змін до Реєстру відповідно до категорії пам`яток є: Кабінет Міністрів України - щодо пам`яток національного значення; Мінкультури - щодо пам`яток місцевого значення.
46. Пунктом 4 розділу V Порядку № 158 передбачено, що рішення про зміну категорії пам`ятки, внесення змін до відомостей Реєстру щодо найменування, виду, типу, дати утворення, місцезнаходження пам`ятки здійснюється в порядку, визначеному розділом IV цього Порядку, з урахуванням особливостей, передбачених пунктом 5 цього розділу.
47. Відповідно до пунктів 1-6 розділу IV Порядку № 158 для розгляду питання занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру Ініціатором подаються Мінкультури такі документи: подання за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку, засвідчене підписом керівника установи, організації, що виступає Ініціатором; облікова документація.
Мінкультури здійснює перевірку поданих документів на їх комплектність та відповідність вимогам визначених цим Порядком. Подання документів, визначених пунктом 1 цього розділу, не в повному обсязі або невідповідність облікової документації вимогам, установленим розділом III цього Порядку, є підставою для повернення їх Ініціатору з обґрунтуванням підстав у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня їх надходження.
Якщо за результатами перевірки встановлено, що документи подані в повному обсязі та у відповідності до вимог розділу III цього Порядку, вони підлягають обов`язковому розгляду Експертною комісією у строк, що не перевищує 14 робочих днів.
За результатами розгляду поданих документів Експертною комісією оформлюється протокол, який містить: висновок щодо відповідності (невідповідності) об`єкта культурної спадщини критеріям; висновок щодо відповідності (невідповідності) заявленій категорії пам`яток; обґрунтування прийнятого рішення, інші думки членів Експертної комісії (за наявності). Протокол підписують усі члени Експертної комісії, що брали участь у її засіданні.
Мінкультури у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня оформлення протоколу Експертної комісії та з врахуванням її рішень, здійснює одну з таких дій, про що повідомляє Ініціатора: приймає рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру за категорією місцевого значення; готує проект постанови Кабінету Міністрів України про занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру за категорією національного значення; відмовляє у занесенні об`єкта до Реєстру в зв`язку із невідповідністю його критеріям; надсилає подані документи на доопрацювання з метою уточнення позицій разом із відповідним протоколом Експертної комісії.
48. Згідно з пунктом 6 розділу IV Порядку №158 Мінкультури у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня оформлення протоколу Експертної комісії та з врахуванням її рішень, здійснює одну з таких дій, про що повідомляє Ініціатора: приймає рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру за категорією місцевого значення; готує проект постанови Кабінету Міністрів України про занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру за категорією національного значення; відмовляє у занесенні об`єкта до Реєстру в зв`язку із невідповідністю його критеріям; надсилає подані документи на доопрацювання з метою уточнення позицій разом із відповідним протоколом Експертної комісії.
49. У пункті 1 Порядку визначення категорій пам`яток, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 452 (далі - Порядок №452), визначено, що цим Порядком визначаються категорії пам`яток для внесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр).
50. Відповідно до пункту 3 Порядку № 452 об`єкти культурної спадщини, які пропонуються для внесення до Реєстру за категорією національного значення, повинні зберегти свою автентичність (пам`ятка повинна значною мірою зберегти свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні культурні нашарування) та мати одну або більше з таких ознак: мали значний вплив на розвиток культури країни; безпосередньо пов`язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю людей, які зробили значний внесок у розвиток національної культури; репрезентують шедевр творчого генія, є етапними творами видатних архітекторів чи інших митців; є витворами зниклої цивілізації чи мистецького стилю.
51. Пунктом 4 Порядку № 452 встановлено, що об`єкти культурної спадщини, які пропонуються для внесення до Реєстру за категорією місцевого значення, повинні зберегти свою автентичність (пам`ятка повинна значною мірою зберегти свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні культурні нашарування) та мати одну або більше з таких ознак: мали вплив на розвиток культури певного населеного пункту чи регіону; пов`язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю людей, які зробили значний внесок у розвиток культури певного населеного пункту чи регіону; є культурною спадщиною національної меншини чи регіональної етнічної групи.
52. Відповідно до пунктів 5-6 Порядку № 452, попередню оцінку відповідності об`єкта культурної спадщини ознакам, визначеним у пунктах 3 і 4 цього Порядку, проводить розробник облікової документації, що складається відповідно до Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, який затверджується Мінкультури.
Відповідність об`єктів культурної спадщини ознакам, передбаченим пунктами 3 і 4 цього Порядку, встановлюється під час їх внесення до Реєстру в установленому законодавством порядку.
53. Проаналізувавши вищенаведені норми законодавства, суди попередніх інстанцій дійшли висновків, що законодавством регламентовано спеціальну процедуру внесення об`єктів культурної спадщини до Реєстру за категорією національного значення, яка складається з таких обов`язкових етапів: 1) ініціатор подає Міністерству культури та інформаційної політики України документи, включаючи подання та облікову документацію, щодо зміни категорії пам`ятки; 2)Міністерство культури та інформаційної політики України здійснює перевірку поданих документів на їх комплектність та відповідність вимогам; 3) Експертна комісія розглядає подані документи і готує протокол, що містить висновки щодо відповідності об`єкта культурної спадщини критеріям та заявленій категорії пам`яток, а також обґрунтування прийнятого рішення; 4)Міністерство культури та інформаційної політики України після оформлення протоколу Експертної комісії та з урахуванням її рішень здійснює одну з дій: готує проєкт постанови Кабінету Міністрів України про зміну категорії пам`ятки або надсилає подані документи на доопрацювання разом із відповідним протоколом Експертної комісії.
Правовою підставою для внесення об`єктів культурної спадщини до Реєстру за категорією національного значення, є наявність наступних ознак: автентичність, наявність впливу на розвиток культури країни, безпосередній зв`язок з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю людей, які зробили значний внесок у розвиток національної культури; репрезентація шедевру творчого генія, приналежність до етапних творів видатних архітекторів чи інших митців, до витворів зниклої цивілізації чи мистецького стилю.
54. Позивач у касаційній скарзі стверджує, що існуюча будівля гостинного двору є сучасним витвором з довільним трактуванням старовинного проекту.
55. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підтвердження того, що об`єкт «Гостинний двір» на пл. Контрактовій, 4 у м. Києві не відповідає критерію автентичності (оскільки є новою спорудою) і не є об`єктом культурної спадщини в розумінні статті 13 Закону №1805-III позивач надав: висновок Українського державного науково-дослідного та проектного інституту щодо визначення історико-культурної цінності об`єкта культурної спадщини «Гостинний двір» за 2011 рік, протокол засідання Науково-методичної ради з питань охорони культурно спадщини від 23.11.2011 №50, Фаховий висновок щодо автентичності сучасної будівлі Гостинного двору на Контрактовій площі, 4 у Подільському районі м. Києва Науково-дослідного інституту пам`яткоохоронних досліджень за 2012 рік.
56. Постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 №1380 «Про виключення будівлі Гостинного двору у місті Києві із списку пам`ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави» було виключено із списку пам`ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 №970 «Про впорядкування справи обліку та охорони пам`ятників архітектури на території Української РСР» будівлю Гостинного двору (охоронний номер 872) на Контрактовій площі, 4 у м. Києві.
57. У пояснювальній записці до проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про виключення будівлі Гостинного двору у місті Києві із списку пам`ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави» як основною підставою для виключення споруди зі списку зазначалось, що сучасна будівля Гостинного двору жодному з критеріїв, визначених у пункті 10 Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, не відповідає, оскільки є новою спорудою, створеною з використанням нереалізованого проекту 1809 року архітектора Л. Руска в частині елементів фасаду.
58. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.10.2015 у справі № 2а-7460/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2016, позов Київської міської організації Всеукраїнської громадської організації «Громадянська позиція», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Кабінету Міністрів України, Міністерства культури України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Публічного акціонерного товариства «Спеціальне-наукове реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство «Укрреставрація», ОСОБА_4 , Київської міської державної адміністрації, Регіонального відділення Фонду Державного майна України по м. Києву, Головного управління культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання незаконною та нечинною постанови, зобов`язання вчинити дії адміністративний позов задоволено частково: визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 №1380 «Про виключення будівлі Гостинного двору у місті Києві із списку пам`ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави». У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно опублікувати резолютивну частину даної постанови у виданні, в якому було офіційно оприлюднено постанову Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 №1380 «Про виключення будівлі Гостинного двору у місті Києві із списку пам`ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави», після набрання вказаною постановою законної сили.
59. Задовольняючи частково позовні вимоги у справі № 2а-7460/12/2670, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що згідно з пунктом 10 Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), об`єкти культурної спадщини національного значення є особливою історичною або культурною цінністю і повинні відповідати критерію автентичності, а також принаймні одному з таких критеріїв: справили значний вплив на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва країни; безпосередньо пов`язані з історичними подіями, віруваннями, життям і діяльністю видатних людей; репрезентують шедевр творчого генія, стали етапними творами видатних архітекторів чи інших митців; були витворами зниклої цивілізації чи мистецького стилю. Критерій автентичності означає, що пам`ятка повинна значною мірою зберегти свою форму та матеріально-технічну структуру, історичні нашарування, а також роль у навколишньому середовищі.
Правових підстав (відсутність критерії, встановлених пунктом 10 Порядку визначення категорій пам`яток для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України) для виключення Гостинного двору із списку пам`ятників архітектури, що перебувають під охороною держави не існувало.
60. Таким чином, автентичність пам`ятки «Гостинний двір» на Контрактовій площі 4 підтверджена постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.10.2015 і ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2016 у справі №2а-7460/12/2670, які набрали законної сили.
61. Частиною четвертою статті 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
62. Верховний Суд відхиляє твердження позивача про те, що обставини щодо автентичності спірної пам`ятки, установлені судовими рішеннями у справі № 2а-7460/12/2670, не мають преюдиціального значення для вирішення цієї справи і що суд мав ретельно перевірити наведені саме в позові відповідні обставини, зважаючи на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.2021 №506, яка є предметом розгляду у цій справі, було прийнято рішення не про внесення пам`ятки «Гостинний двір» до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, а саме про зміну її категорії.
63. Суди попередніх інстанцій дійшли законних і обґрунтованих висновків про те, що питання відповідності цього об`єкту критерію збереження автентичності, які визначені у пунктах 3 і 4 Порядку № 452, було вирішено ще під час прийняття наказу Міністерства культури України від 15.10.2014 № 869 «Про занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України», яким до Державного реєстру нерухомих пам`яток України за категорією місцевого значення була внесена пам`ятка архітектури, містобудування «Гостинний двір» на пл.Контрактовій, 4 у м. Києві. Втім, означений наказ Мінкультури не є предметом спору в цій справі.
64. Щодо доводів касаційної скарги про судами попередніх інстанцій проігноровано висновок Верховного Суду, сформульований у постанові Верховного Суду від 09.11.2023 у справі №522/8907/18, колегія суддів враховує таке.
65. Предметом спору у справі №522/8907/18 було виключення з Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини споруди під назвою «Засновникам Одеси» на площі Катерининській у місті Одесі і визнання протиправним та скасування розпорядження Управління з питань охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради № 3 від 20.09.2013 №01-19/151р «Про визнання пам`ятника «Засновникам Одеси» на площі Катерининській у місті Одесі як щойно виявленого об`єкта культурної спадщини та подальшого занесення до державного реєстру нерухомих пам`яток України».
66. Тобто, спір стосувався питання правомірності розпорядження суб`єкта владних повноважень про визнання вказаного пам`ятника як щойно виявленого об`єкта культурної спадщини та його подальшого занесення до державного реєстру нерухомих пам`яток України.
67. Натомість, у справі, що розглядається, спірним є питання правомірності рішення суб`єкта владних повноважень стосовно зміни категорії пам`ятки, а не первинне її виявлення як об`єкта культурної спадщини, що свідчить про неподібність правовідносин.
68. Отже, суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норми права у цій справі.
69. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
70. З огляду на викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
71. Оскільки Верховний Суд залишає без змін судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.
Керуючись статтями 2 3 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальне наукове-реставраційне проектне будівельно-виробниче підприємство "Укрреставрація" залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2024 у справі №640/33049/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб