ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 640/38215/21
провадження № К/990/23293/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Жука А. В., Уханенка С. А.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАСФАНО Україна» до приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича про визнання протиправними дії та скасування постанови про накладення арешту на грошові кошти, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва, ухвалене 23 лютого 2022 року в складі головуючого судді Погрібніченка І. М., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду, прийняту 28 липня 2022 року у складі колегії суддів: головуючого судді Костюк Л. О., суддів: Кобаля М. І., Степанюка А. Г.
І. Суть спору
1. В грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАСФАНО Україна» (надалі також позивач, ТОВ «ЛАСФАНО Україна») звернулося до суду з адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича (надалі також відповідач, приватний виконавець Григорчук П. В.), в якому просило:
1. 1. визнати протиправними дії відповідача з накладення арешту на кошти ТОВ «ЛАСФАНО Україна» постановою про арешт коштів боржника від 07 грудня 2021 року по виконавчому провадженню №66444884;
1. 2. визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Григорчука П. В. про арешт коштів боржника від 07 грудня 2021 року по виконавчому провадженню №66444884.
2. В обґрунтування позовних вимог зазначає про протиправність дій відповідача з накладення арешту на його кошти в рамках виконавчого провадження №66444884, посилаючись на те, що товариство не є стороною виконавчого провадження. Указує, що у товариства відсутня заборгованість перед ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ», у тому числі і на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 29 червня 2021 року у справі №910/20301/20, проте, відповідач вказаної інформації не перевірив та виніс оскаржувану постанову.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. На примусовому виконанні у приватного виконавця Григорчук П. В. перебуває зведене виконавче провадження №66446979 з примусового виконання:
наказу №9/5014/969/2012 (5/65/2011), виданого 04 квітня 2016 року Господарським судом Луганської області, про стягнення з ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ» на користь ДК «Газ України «НАК «Нафтогаз України» 3% річних в сумі 8206220,29 гривень, пені в сумі 3411912,92 гривень, інфляційні нарахування в сумі 67926087,57 гривень, судовий збір за позовною заявою у розмірі 72801,99 гриввень (згідно заяви стягувана залишок заборгованості за вказаним виконавчим документом складає 79544220,78 гривень);
наказу №913/518/13-г, виданого 07 грудня 2016 року Господарським судом Луганської області, про стягнення з ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ» на користь ДК «Газ України «НАК «Нафтогаз України» інфляційних нарахувань в сумі 16629105,41 гривень, 3% річних в сумі 30577394,47 гривень, витрати зі сплати судового збору у сумі 68820,00 гривень;
наказу №913/869/14, виданого 29 лютого 2016 року Господарським судом Харківської області, про стягнення з ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ» на користь ДК «Газ України «НАК «Нафтогаз України» інфляційних втрат в сумі 26102541,19 гривень, 3% річних в сумі 17933755,02 гривень, судового збору в сумі 10122,96 гривень (згідно заяви стягувана залишок заборгованості за вказаним виконавчим документом складає 44036296,21 гривень);
наказу №913/869/14, виданого 21 грудня 2017 року Господарським судом Харківської області, про стягнення з ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ» на користь ДК «Газ України «НАК «Нафтогаз України» інфляційних втрат в сумі 257096613,12 гривень, 3% річних в сумі 17933755,02 гривень, судового збору в сумі 327263,04 гривень (згідно заяви стягувана залишок заборгованості за вказаним виконавчим документом складає 274199599,35 гривень).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29 червня 2021 року в справі №910/20301/20 позов ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ» до ТОВ «ЛАСФАНО Україна» про стягнення заборгованості в розмірі 1180796131,01 гривень задоволено частково, стягнуто з ТОВ «ЛАСФАНО Україна» на користь ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ» 998681850,95 гривень - основний борг, 499340,92 гривень - штраф, 293874,41 гривень - 0.01% річних, 181320808,38 гривень - інфляційні втрати, 735668,25 гривень - судовий збір. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На підставі зазначеного рішення 07 грудня 2021 року до приватного виконавця надійшла заява від стягувача, ДК «Газ України «НАК «Нафтогаз України», про накладення арешту на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, тобто на грошові кошти ТОВ «ЛАСФАНО Україна».
07 грудня 2021 року приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника в рамках виконавчого провадження №66444884, якою накладено арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили, а саме: на грошові кошти ТОВ «ЛАСФАНО Україна», крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, що перебувають на поточних рахунках: № НОМЕР_1 в АБ «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ», № НОМЕР_2 в AT «БАНК АЛЬЯНС», в межах суми стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження в сумі 489562179,85 гривень.
Уважаючи протиправними дії та постанову приватного виконавця Григорчука П. В. про накладення арешту на кошти позивача, винесену 07 грудня 2021 року у рамках ВП №66444884, останній звернувся з позовом до суду.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
4. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року, адміністративний позов задоволено повністю:
4.1. визнано протиправними дії відповідача щодо винесення постанови про накладення арешту на кошти ТОВ «ЛАСФАНО Україна» від 07 грудня 2021 року в рамках виконавчого провадження №66444844;
4.2. визнано протиправною та скасовано постанову про накладення арешту на кошти позивача, винесену 07 грудня 2021 року приватним виконавцем округу Григорчуком П. В. в рамках виконавчого провадження №66444844.
5. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що приватним виконавцем Григорчуком П.В. не здійснено певних дій, що передують зверненню стягнення на кошти, що належать боржнику від інших осіб, в тому числі накладення на них арешту, не перевірено факт існування заборгованості позивача перед боржником у виконавчому провадженні, що призвело до передчасного прийняття рішення про арешт коштів ТОВ «ЛАСФАНО Україна».
Крім того, судом установлено, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 02 грудня 2021 року зупинено провадження у справі №910/20301/20 з розгляду заяви приватного виконавця Григорчука П. В. про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам - ТОВ «ЛАСФАНО Україна» на користь ДК «Газ України НАК «Нафтогаз Україна» до розгляду в апеляційному порядку скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 29 червня 2021 року у справі №910/20301/20.
За висновками суду першої інстанції, станом на час винесення приватним виконавцем постанови про накладення арешту на кошти ТОВ «ЛАСФАНО Україна» рішення Господарського суду міста Києва від 29 червня 2021 року у справі №910/20301/20 не набрало законної сили, а тому вказані дії приватного виконавця призвели до порушення вимог частини десятої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» в частині підтвердження наявності заборгованості рішенням, яке набрало законної сили.
6. Шостий апеляційний адміністративний суд із такими висновками суду першої інстанції погодився.
IV. Касаційне оскарження
7. Приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Григорчук П. В. подав касаційну скаргу на рішення судів попередніх інстанцій з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
8. Верховний Суд ухвалою від 08 вересня 2022 року відкрив касаційне провадження за скаргою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука П. В. на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, дійшовши висновку про необхідність перегляду указаних судових рішень на предмет правильності застосування положень частини десятої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» та частини першої статті 336 Господарського кодексу України з урахуванням висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 913/381/18 у подібних правовідносинах.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
9. Частиною першою статті 341 КАС України обумовлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
10. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
11. Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
12. Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
13. За правилами пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
14. Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Приписами пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
15. За змістом частин першої-четвертої статті 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
16. Частиною десятою статті 56 Закону № 1404-VIII закріплено, що у порядку, встановленому цією статтею, виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувана чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Такий арешт знімається, якщо протягом п`яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.
17. Положеннями частин першої та другої статті 53 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.
Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.
Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 53 Закону № 1404-VIII на належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.
VI. Позиція Верховного Суду
18. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
19. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
20. Отож, перегляд судом касаційної інстанції оскаржуваних судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
21. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
22. Як вже зазначалося вище, оскаржувана постанова про арешт коштів боржника винесена відповідачем в рамках виконавчого провадження №66444884, відкритого на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 29 червня 2021 року у справі №910/20301/20 за позовом ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ» до ТОВ «ЛАСФАНО Україна» про стягнення заборгованості.
23. Водночас, ухвалою Господарського суду міста Києва від 02 грудня 2021 року провадження у справі № 910/20301/20 з розгляду заяви приватного виконавця Григорчука П. В. про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам - ТОВ «Ласфано Україна» на користь ДК «Газ України НАК «Нафтогаз Україна», поданої до Господарського суду міста Києва 28 жовтня 2021 року в порядку статті 336 Господарського процесуального кодексу України, зупинено до розгляду в апеляційному порядку скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 29 червня 2021 року у справі № 910/20301/20.
24. Відтак, на момент постановлення приватним виконавцем Григорчуком П. В. оскаржуваної постанови провадження з розгляду його заяви про звернення стягнення на кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, у справі 910/20301/20 було зупинено.
25. Крім того, як убачається із змісту ухвали від 02 грудня 2021 року у справі № 910/20301/20, зупинення провадження з розгляду заяви приватного виконавця Григорчука П. В. про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, зумовлено саме установленою судом наявністю об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі (пункт 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України), а саме: витребуванням Північним апеляційним господарським судом ухвалою від 03 листопада 2021 року матеріалів справи № 910/20301/20 з Господарського суду міста Києва у зв`язку із поданням ТОВ «Ласфано Україна» апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 29 червня 2021 року у цій справі.
26. При цьому слід зазначити, що ухвала Господарського суду міста Києва від 02 грудня 2021 року в частині зупинення провадження у справі № 910/20301/20 приватним виконавцем Григорчуком П. В. не оскаржувалася.
27. Поряд з цим, при вирішенні питання щодо можливості застосування правових позицій Верховного Суду необхідно враховувати, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду, перебувають у нерозривному зв`язку із обсягом встановлених фактичних обставин у кожній конкретній справі окремо.
28. Так, ухвалою Господарського суду Луганської області від 30 липня 2019 року у справі № 913/381/18, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 10 вересня 2019 року, задоволено заяву ТОВ «Транс-Ленд» від 17 липня 2019 року про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником - ПАТ «Запоріжкокс», у порядку частини десятої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 336 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Верховного Суду від 06 лютого 2020 року зазначені судові рішення у справі № 913/381/18 залишено без змін.
Як убачається із змісту постанови Верховного Суду від 06 лютого 2020 року, касаційний перегляд у справі № 913/381/18 здійснювався на предмет правомірності звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі (ПАТ «Запоріжкокс»), яка має заборгованість перед боржником (ПАТ «Алчевський металургійний комбінат») на користь стягувача (ТОВ «Транс-Ленд»).
Судами попередніх інстанцій у вказаній справі встановлено, що грошові кошти, стягнуті рішенням Господарського суду Запорізької області від 06 червня 2018 року у справі №908/1482/17 з ПАТ «Запоріжкокс» на користь ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» належать ПАТ «Запоріжкокс», яке має заборгованість перед боржником - ПАТ «Алчевський металургійний комбінат». При цьому, не встановлено обставин оскарження вказаного рішення місцевого господарського суду.
За висновками Верховного Суду місцевий господарський суд і суд апеляційної інстанції, задовольняючи заяву ТОВ «Транс-Ленд», правильно застосували положення статті 53 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 336 Господарського процесуального кодексу України.
29. Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні положень частини десятої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» та частини першої статті 336 Господарського кодексу України без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 913/381/18, оскільки він сформований на підставі відмінних фактичних обставин справи.
30. Спірні правовідносини у вказаній справі хоча і стосувалися питання звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, втім не є тотожними до правовідносин у цій справі в аспекті особливостей, встановлених у ній.
31. З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про те, що висновки, викладені Верховним Судом у справі № 913/381/18, не підлягали до застосування судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення у цій справі.
32. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
33. За змістом частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
34. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
35. Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій та обставин справи не спростовують.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича залишити без задоволення.
2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2022 року у справі № 640/38215/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді А. В. Жук
С. А. Уханенко